Ухвала

від 10.06.2020 по справі 2-714/08

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-714/08

Провадження № 2-в/185/64/20

У Х В А Л А

10 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Зубкової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-714/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-714/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди .

Заява мотивована тим, що в провадженні Калінінського районного суду м.Донецька перебувала справа № 2-714/2008, яка на даний час втрачена у зв`язку з проведенням антитерористичної операції. Ухвалою Калінінського районного суду м.Донецька у цивільній справі № 2-714/2008 накладено заборону на відчуження майна ОСОБА_1 , яка скасована рішенням Калінінського районного суду м.Донецька. На даний час згідно картки про арешт на транспортний засіб ОСОБА_1 накладено арешт Калінінським районним судом м.Донецька, що позбавляє заявника можливості розпорядитися майном.

На підставі розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14, справи, підсудні Калінінському районному суду м.Донецька підсудні Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровськоїобласті.

В архіві Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області відсутня вищевказана справа.

Учасники справи повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились, представник заявника просив розглянути справу за його відсутності, підтримав заяву, інші учасники справи про причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.

Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

Враховуючи встановлені ч. 3 ст. 493 ЦПК України обмежені терміни розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження, суд має констатувати вжиття всіх можливих заходів, направлених на відновлення втраченого судового провадження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні наступні судові рішення:

- ухвала апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2008 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 27 червня 2008 року залишено без змін;

- ухвала Верховного Суду України від 10 вересня 2009 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 26 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2008 року залишено без змін.

Заявником подано копії ухвали Калінінського районного суду м.Донецька від 10 квітня 2008 року у справі №2-714/08, копії ухвали Калінінського районного суду м.Донецька від 19 травня 2008 року у справі №2-714/08, копію рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 26 червня 2008 року у справі №2-714/2008.

При вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження судом врахована наявність судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та наявність копій судових рішень, які надав заявник.

Вивчивши отримані судом матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про достатність зібраних судом матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині судових рішень.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 258, 260, 493-495 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження справи № 2-714/2008 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди , в частині:

- ухвали Калінінського районного суду м.Донецька від 10 квітня 2008 року у справі № 2-714/08, згідно тексту якої

Справа № 2-714/08

2008 р.

У Х В А Л А

м. Донецьк 10 квітня 2008 р.

Калінінський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Ушенко В.Ф.. при секретарі Крупка О.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

В попередньому судовому засідання позивач підтвердив позовні вимоги, в зв"язку з чим справа підлягає судовому розгляду.

Приймаючи до уваги, що позивач надав суду докази, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, в зв`язку з чим підготовка справи до судового розгляду закінчена, керуючись ст. 156 Ці Ж, суд,-

ухвалив:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 16 квітня 2008 р. о 11 год. 00 хв.

Про час та місце розгляду справи повідомити сторонам.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ;

- ухвали Калінінського районного суду м.Донецька від 19 травня 2008 року у справі № 2-714/08, згідно тексту якої

Справа №2-714/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2008 року Калінінський районний суд міста Донецька

у складі: головуючого - судді Ушенко В.Ф.

при секретарі Крупка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сумі боргу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Калінінського районного суду м. Доненька знаходяться цивільні справи № 2-714/08 та № 2-715/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу. У судовому засіданні позивач заявив клопотання про об`єднання обох справ.

Позовні заяви ОСОБА_1 є однорідними позовними вимогами до одного й того самого відповідача, тому на підставі ст. 126 ЦІІК України необхідно задовольнити клопотання об`єнати в одне провадження позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум боргу.

У судовому засіданні від відповідача ОСОБА_2 надійшов зустрічний позов до позивача про визнання договорів позик від 27.04.2006 року та 14.02.2006 року, недійсними.

Враховуючи, що позови взаємопов`язані з первісним позовом ОСОБА_1 та спільний розгляд є доцільним, на підставі ст. 123 ЦПК України необхідно об`єднати позови в одне провадження.

Клопотання відповідача про накладення заборони на відчуження нерухомого та рухомого майна, яке належить позивачу підлягає задоволенню, так як невжиття заходів забезпеченні позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Клопотання відповідача про призупинення провадження не підлягає задоволенню, гак я ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.ст. 201- 202 ЦПК України

Керуючись ст. ст.123, 126.151-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об`єднати в одне провадження та присвоїти № 2-714/08.

У задоволенні клопотання відповідача яре зупинення провадження цивільної справи відмовити.

Накласти заборону на відчуження нерухомого та рухомого майна, яке належить ОСОБА_1 .

Ухвалу негайно направити:

Начальнику УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, для виконання

Начальнику КП БТІ м. Донецька.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після нього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: ;

- рішенняКалінінського районного суду м.Донецька від 26 червня 2008 року у справі № 2-714/2008 , згідно тексту якого

РІШЕННЯ

Именем України

26 червня 2008 року Калінінський районний суд м.Донецька в складі:

головуючого - судді Ушенко В.Ф.,

при секретарі - Крупка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, вказуючи, що 14 лютого 2006 року надав відповідачу позику у розмірі 10000 грн., про що останнім у присутності свідка ОСОБА_4 власноручно була написана розписка. 27 квітня 2006 року вдруге надав відповідачу позику у розмірі 10000 грн., про що останнім власноручно була написана розписка та яку він зобов`язався повернути до квітня 2007 року зі сплатою щомісячно 10% від суми позики.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору про сплату відсотків, 28 вересня 2006 року він надіслав на адресу відповідача рекомендований з повідомленням лист з вимогою повернути суми позиків разом з процентами станом на 1 вересня, але відповідач до теперішнього часу суми позиків не повернув.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення аналогічні вищевикладеним, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.045.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди не визнав та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 14.02.2006 року в сумі 10000 грн., відсотки за користування позикою в розмірі 12101,02 грн. та заборгованість за договором позики від 27.04.2006 року в сумі 10000 грн., відсотки за користування позикою в розмірі 25000 грн. Просив зменшити вказаний розмір суми на 1300 грн., які були повернені йому державним виконавцем в порядку виконання попереднього судового рішення, а всього стягнути 44416,04 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на його безпідставність та заявив зустрічний позов до позивача про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що в договорі позики від 14.02.2006 року не була передбачена виплата відсотків за користування грошовими коштами, але позивач всупереч цьому звернувся з претензією про сплату процентів за користування позикою. У зв`язку з тим, що позивач ввів його в оману щодо умов договору та вимагав у нього виплати процентів за користування коштами, у нього почастішали гіпертонічні кризи, він вимушений був неодноразово звертатися до лікаря порушився сон та нормальний розпорядок життя, чим заподіяно йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 175000 гривень.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1048 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У судовому засіданні встановлено, що 14 лютого 2006 року відповідач позичив у позивача ОСОБА_1 10000 грн., що підтверджується розпискою, яку написав ОСОБА_2 власноручно. Таким чином укладення договору позики відповідає вимогам ст.1047 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. В розписці від 14 лютого 2006 року не вказаний строк повернення позики, тому в вересні 2006 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення боргу. Вказана вимога не була одержана відповідачем, а про рішення суду йому стало відомо тільки на початку жовтня 2017 року від державного виконавця. З огляду на вказане суд приходить до висновку, що відповідачу стало відомо про вимогу повернення боргу на початку жовтня 2007 року і з нього часу необхідно нараховувати проценти за договором позики згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України.

Розмір відсотків за користування позикою за договором від 14.02.2006 року підтверджується наданим суду письмовим розрахунком, згідно з яким відсотки за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007 року складають: 92 дні х (10000 грн. х (8,0 облікова ставка НБУ /365 днів)=201,48 грн. , за період з 01.01. 2008 по 29.04.2008 року: 120 днів х (10 облікова ставка НБУ/365 днів))=327,6 грн., за період з 30.04.2008 р. По 25.06.2008 року: 57 днів х ( 10000 х (12 облікова ставка НБУ/ 365 днів = 186,96 грн. а всього: 201,48 грн.+327,6 грн + 186,96.= 716,04 грн.

У судовому засіданні також встановлено, що 27 квітня 2006 року відповідач позичив у позивача ОСОБА_1 10000 грн. з оплатою щомісяця 10% від суми позики за її користування та зобов`язався повернути гроші до квітня 2007 року, що підтверджується копією договору позики від 27.04.2006 року та розпискою, написаною ОСОБА_2 власноручно. Вказане відповідає вимогам ст.. 1047 ЦК України.

Розмір відсотків за користування позикою відповідно до умов договору за 25 місяців складах: 10000 грн.х 10%х 25 місяців = 25000 грн.

Таким чином суд вважає встановленим та доказаним факт передачі 27 квітня 2006 року позивачем грошей відповідачу ОСОБА_2 , а останній в свою чергу не виконав свої зобов`язання щодо повернення їх і оплати відсотків за користування грошовими коштами, а тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 10000 грн. та відсотки за його користуванням в розмір: 25000 грн. на користь позивача.

Загальна сума стягнення підлягає зменшенню на 1300 грн. - сума грошей, які були повернені ОСОБА_5 в порядку виконання попереднього судового рішення.

Згідно ст..88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, так як на користь останнього ухвалено рішення.

Суд не може розцінити двохразову позику, як підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , тому вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволені зустрічного позову про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди.

Пред`явлені Солнцевим тексти, про повернення ним позивачу 1000грн. та 500грн. не можуть бути доказом передачі грошей, так як текст виконаний самим ОСОБА_6 , а позивач заперечує факт одержання грошей.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовольняти.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44416, 04 грн. (сорок чотири тисячі чотириста шістнадцять грн. 04 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 531,01 грн. (пятьсот тридцять одна грн..01коп.).

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів від 14.02.2006 року та 27.04.2006 року недійсними та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 19.05.2008 року про заборону про відчудження нерухомого та рухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , відмінити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

СУДДЯ: ;

- ухвали апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2008 року у справі №22ц-5532, згідно тексту якої

Справа №22ц-5532Головуючий 1 інстанції Ушенко В.Ф.

Категорія - 29Доповідач Алексєєв А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Молчанова С.І. Суддів - Алексєєва А.В., Єлгазіної Л.П.

При секретарі - Голубцові А.В.

З участю позивача ОСОБА_1 ,

Відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 27 червня 2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44416 грн. 04 копійки та судові витрати 531 грн. 01 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та задовольнити його зустрічні позовні вимоги. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки між ним та позивачем під час позики 14 лютого 2006 року не було домовленості про проценти за користування позикою. Крім того, вважає, що не була дотримана форма укладання договору. Відповідач наполягає на тому, що він позичив 27 квітня 2006 року у позивача 10000 гривень з щомісячною виплатою 10% від суми боргу без виплати процентів. Також вважає, що суд безпідставно не прийняті до уваги надані ним докази повернення 1500 гривень та не.надав належної оцінки його зустрічним позовним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2006 року відповідач позичив у ОСОБА_1 10000 гривень без зазначення строку повернення. Судом також встановлено, що у вересні 2006 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про повернення суми боргу, проте останній дізнався про нього на початку жовтня 2007 року. Також судом встановлено, що 27 квітня 2006 року відповідач позичив у позивача ОСОБА_1 10000 гривень з оплатою щомісячно протягом строку позики 10% від суми позики за

її користування та зобов`язався повернути гроші до квітня 2007 року. Судом також встановлено, що позивач не повернув боргу за зазначеними договорами позик.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольнити його зустрічні позовні вимоги.

ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, сторони, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, рішення підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами виникли

правовідносини, які випливають із договорів позики та підтверджуються розпискою

ОСОБА_2 від 14 лютого 2006 року про одержання ним від ОСОБА_1 10000

гривень з подальшим поверненням без визначення розміру процентів за користування

позикою та конкретної дати повернення, договором позики від 27 квітня 2006 року та

розпискою ОСОБА_2 від 27 квітня 2006 року про отримання від ОСОБА_1 позики

в сумі 10000 гривень зі сплатою 10% щомісячно за користування позикою з поверненням у квітні 2007 року.

Згідно частини 1 статті .1048 ЦК України, позикодавець має права недодержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зазначених сум позики та процентів за користування позикою. Судом першої інстанції правильно визначено, що проценти за користування позикою за договором від 27 квітня 2006 року встановлені договором в розмірі 10% від суми позики щомісячно, а проценти за користування позикою за розпискою від 14 лютого 2006 року повинні стягуватися у розмірі обліковою ставки національного банку України. Зазначені висновки суду відповідають вимогам статті 1048 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що договором та розпискою не передбачувалося виплата процентів спростовуються вищенаведеними доказами та нормами закону.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1048 та статті 536 ЦК України за користування грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Посилання ОСОБА_2 на те, що він не був обізнаний про зазначені вимоги закону є необгрунтованими та не спростовують правильних правових висновків суду першої інстанції.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно недотримання письмової форми укладення договору від 14 лютого 2006 року, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Доводи апеляційної скарги стосовно неврахування судом буцімто повернутих позивачеві 1500 гривень не доведені відповідачем ОСОБА_2 в суді. Позивач заперечує отримання зазначених сум від ОСОБА_2 та заперечує, що надані позивачем розписки були ним підписані. ОСОБА_2 не заявляв суду клопотання про проведення судової-почеркознавчої експертизи. За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги доводи ОСОБА_2 щодо повернення ним 1500 гривень.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 також не спростовують правильних правових висновків суду першої інстанції та задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав та відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_2 як безпідставну і залишає без змін рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 27 червня 2008 року, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 27 червня 2008 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути

оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після

набрання нею законної сили. ;

- ухвали Верховного Суду України від 10 вересня 2009 року, згідно тексту якої:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів:Барсукової В.М., Балюка М.І., Григор`євої Л.І., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 14 лютого 2006 року позичив ОСОБА_2 10 тис. грн., що підтверджується розпискою.

27 квітня 2006 року він вдруге позичив ОСОБА_2 10 тис. грн., що також підтверджується розпискою.

Оскільки гроші за договорами позики ОСОБА_2 не повернув, ОСОБА_1 просив стягнути з нього заборгованість та відсотки та користування позикою.

ОСОБА_2 заявив зустрічний позов про визнання договорів від 14 лютого 2006 року та від 27 квітня 2006 року недійсним та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ввів його в оману щодо умов договорів.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 44 416 грн. 04 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Барсукова

М.І. Балюк

Л.І. Григор`єва .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: А. О. Врона