Ухвала

від 23.06.2020 по справі 308/3861/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3861/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представників ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/244/20 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 04. 2020.

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019070000000018 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28. 03. 2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та накладено арешт на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02. 04. 2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_6 .

Із клопотання слідчого про накладення арешту вбачається, що 28. 03. 2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що можуть свідчити про умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах. За даним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019070000000018 з попередньою правовою кваліфікацією вказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з метою умисного ухилення від сплати митних платежів, організували схему ввезення на митну територію України товарів, які не декларують в повному обсязі та ввозять вантажними автомобілями через митні пункти пропуску Закарпатської області, що призводить до ненадходження до державного бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Крім того встановлено схему умисного ухилення від сплати митних платежів, при незаконномупереміщенні комерційних товарів на митну територію України, через пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян та подальшого ухилення від сплати податків при реалізації таких товарів на території України.

-2-

Так, встановлено, що через пункти пропуску Закарпатської митниці ДФС пасажирськими та вантажно-пасажирськими мікроавтобусами, систематично ввозиться побутова техніка виробництва країн Європейського Союзу, шляхом їх подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян.

У клопотанні слідчий зазначив, що в м. Мукачево по вул. Кооперативній, 62, через магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється реалізація за готівкові кошти іграшок та господарських товарів, які ввезені на митну територію України за заниженою митною вартістю, з приховуванням від митного контролю та без сплати необхідних митних платежів в повному обсязі, а також з використанням схеми подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян.

Поряд з цим, реалізація іграшок та господарських товарів здійснюється без відображення реальних об`ємів реалізації, як безпосередньо за адресою розташування магазину так і через інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наявною інформацією орієнтовний об`єм реалізації товарів лише на території Закарпатської області становить понад 5 млн. грн. на місяць.

Слідчий зазначив, що 02. 03. 2020 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного районного суду Закарпатської області від 27. 03. 2020 проведено обшук магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду, в загальній кількості 333 795 одиниць товару.

На даний час до СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області не надано жодних документів, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які вилучені згідно з протоколом обшуку від 02. 04. 2020.

Товарно-матеріальні цінності,які виявлено та вилучено в ході проведення обшукускладських приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вказані матеріальні об`єкти містять на собі відомості (назву товару, країну походження, технічні характеристики тощо), які необхідні органу досудового розслідування для проведення у кримінальному провадженні товарознавчої експертизи з метою встановлення їх ринкової вартості. Встановлення цих обставин є важливим та необхідним для визначення під час досудового розслідування суми несплачених митних платежів та податків.

У зв`язку з наведеним та з метою збереження вищевказаних речових доказів, а також уникнення їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, у клопотанні ставиться питання про арешт майна вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02. 04. 2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна мотивована тим, що вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно: конструктори, настільні ігри, машинки,

-3-

іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейда, в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02. 04. 2020, мають значення речових доказів у кримінальному проваджені№ 32019070000000018 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28. 03. 2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а тому з метою його збереження та виключення можливості подальшого розпорядження ним, слідчий суддя прийшов до висновку про наявністьдостатніх підстав накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

В апеляційнійскарзі,поданій захисником адвокатом ОСОБА_7 вінтересах ОСОБА_6 ставитьсяпитання проскасування ухвалислідчого суддівід 16.04.2020 пронакладення арештуна вилученев ходіпроведення обшукувід 02.04.2020майно заадресою АДРЕСА_1 та постановлення нової ухвали провідмову узадоволенні клопотанняпро арешт цього майна.В обґрунтуванняапеляційних вимогзахисник зазначає пронезаконність ухвалислідчого судді,допущені прирозгляді клопотаннянеповноту судовогорозгляду, істотніпорушення вимогкримінального процесуальногозакону та невідповідністьвисновків судуфактичним обставинамсправи.Вважає,що слідчимсуддею порушеновимоги ч.1ст.172та ч.6 ст.173КПК України,оскільки розглянуто клопотанняпро арештмайна лишена дев`ятийдень здня надходженняйого матеріалівдо суду,а томутимчасово вилучене на підставіобшуку від02.04.2020майно підлягало поверненнюволодільцю.Також зазначає провідсутність усудді ОСОБА_10 станомна деньрозгляду клопотання повноважень нарозгляд цього клопотання, щосвідчить про винесеннярішення незаконнимскладом суду.Також вказуєпро невідповідністьзмісту резолютивноїчастини ухваливимогам ч.2ст.376КПК України,зокрема,не зазначенняу нійінформації простроки іпорядок набранняухвалою законноїсили. Окрімцього,зазначає,що умотивувальній частині ухвали про надання дозволу на проведення обшуку від 02. 04. 2020 є посилання на сайт beies.com.ua та зазначається що за наявною інформацією орієнтовний обсяг реалізації товарів на території Закарпатської області становить понад 5 млн. грн. на місяць. Також в ухвалі суду не зазначається взагалі яке відношення власник описаного майна ФОП ОСОБА_6 має до зазначеного сайту. Окрім того у мотивувальній частині ухвали про надання дозволу на проведення обшуку зазначено, що в матеріалах справи є достатні підстави вважати, що в приміщенні магазину за адресою АДРЕСА_1 можуть зберігатися товари, що ввезені на територію України за заниженою митною вартістю. Натомість згідно ухвали про надання дозволу на проведення обшуку вбачається, що суд надав дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 . Також, судом не досліджувався і залишений поза увагою той факт, що майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, яка оскаржується, не є предметом злочину у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився обшук. Більш того, згідно протоколу обшуку від 02. 04. 2020 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено товар ( іграшки та господарські товари), які перелічені у додатку до протоколу обшуку, проте слідчим не надано слідчому судді жодного доказу на підтвердження того, що вилучений у ФОП ОСОБА_6 товар є речовим доказом та міститься на собі інформацію про будь-яку злочинну діяльність. Також слідчим суддею при постановленій ухвали, що оскаржується, не було враховано і залишено поза увагою і те, що не зважаючи на значний час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32019070000000018 від 28. 03. 2019 жодній особі не оголошено про підозру. Просить врахувати, що слідчий суддя, при

-4-

постановленні ухвали, проігнорував і те, що в клопотанні слідчого про накладання арешту також відсутні обгрунтування того, що вказане майно, на яке слідчий просив накласти арешт, може бути об`єктом спеціальної конфіскації. Більш того, клопотання слідчого, не містить відомостей, які сліди вчинення кримінального правопорушення зберігає на собі вилучений товар, та, яке доказове значення він має в рамках даного кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, промову прокурора про безпідставність поданої апеляційної скарги та законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 подана в інтересах ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

За змістом ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності достатті 319 КК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 27. 02. 2020 відповідає не в повній мірі.

Арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07. 06. 2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні

-4-

питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження СУ фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018 від 28. 03. 2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 212 КК України

03. 04. 2020 слідчий з особливо важливих справ СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 32019070000000018 від 28. 03. 2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно,слідчий послався на існування об`єктивної загрози приховування, псування, знищення, перетворення, втрати, відчуження майна, вилученого під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 товару, а саме:конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду, в загальній кількості 333 795 одиниць товару.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_9 від 03. 04. 2020, конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейда, в загальній кількості 333 795 одиниць товару - визнано речовими доказами у кримінальному провадженню №32019070000000018.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з метою збереження зазначеного майна та недопущення його втрати, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке визнано речовим доказом, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

У зв`язку з чим, апеляційний суд вважає необґрунтованими наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 доводи про те, що зазначене у клопотанні слідчого майно, зокрема, іграшки та господарські товари містять на собі інформацію про будь -яку злочинну діяльність чи являються предметом злочину, а тому не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні №32019070000000018.

Поряд з цим, апеляційний суд враховує і те, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження №32019070000000018у ньому, окрім іншого, розслідується факт здійснення реалізації за готівкові кошти через магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , господарських товарів, які

-6-

ввезені на митну територію України за заниженою митною вартістю, з приховуванням від митного контролю та без сплати необхідних митних платежів в повному обсязі, а також з використанням схеми подрібнення на партії, у межах норми, нібито для особистих потреб громадян.

Крім того, із дослідженої колегією суддів копії протоколу огляду від 19. 06. 2020 документів фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 надані на підтвердження придбання вилучених під час проведення обшуку 02. 04. 2020 товаро-матеріальних цінностей в магазині за адресою АДРЕСА_1 , яка була надана прокурором під час апеляційного розгляду, вбачається, що видаткові накладні №1 від 04. 04. 2020 та №2 від 10. 03. 2020 подекуди містять нульові дані про товар, його кількість та ціну.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна передбаченого ст. 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені, а також те, що на цій стадії потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права фактичного володільця майна ФОП ОСОБА_6 , оскільки вказані матеріальні об`єкти містять на собі відомості (назву товару, країну походження, технічні характеристики тощо), які необхідні органу досудового розслідування для проведення у кримінальному провадженні з метою встановлення їх ринкової вартості товарознавчої експертизи, яка як вбачається із наданої прокурором копії постанови призначена у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 14. 05. 2020.

У зв`язку з наведеним доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, вилучене у ФОП ОСОБА_6 не грунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами провадження та викладеними вище обставинами.

До того ж, всупереч доводів апеляційної скарги, в клопотанні слідчого і в ухвалі слідчого судді зазначено мету та правові підстави для арешту вказаного вище майна. При цьому пряме чи побічне значення цього майна до обставин кримінального правопорушення, також є предметом перевірки під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене 02.04.2020під час проведення обшуку заадресою АДРЕСА_1 ,майно:конструктори,настільні ігри,машинки,іграшкові авто,іграшкові автомати,косметички,дощечки дляпластиліну,альбоми длямалювання,кольоровий папір,авто крісла,клей,калькулятори,олівці,фломастери,сумки дитячі,крейду, взагальній кількості333795одиниць товарузгідно додатку№1до протоколуобшуку від02.04.2020, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №32019070000000018.

В зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України. Вище наведеним спростовуються і посилання адвоката ОСОБА_7 на невідповідності клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України. Вказане клопотання містить всі необхідні відомості передбачені даною нормою закону, зокрема наведено мотиви для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та надано достатньо доказів на обґрунтування викладених у ньому доводів.

-7-

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не є підозрюваним чи обвинуваченим по данному кримінальному провадженні, а тому на вказане майно не може бути накладений арешт, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям , зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення строків подачі клопотання про накладення арешту на майно, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Так, обшук на підставі ухвали слідчого судді проведений 02. 04. 2020 з 15 до 18 год. Прокурор звернувся з клопотанням до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 03. 04. 2020, тобто у строк передбачений наведеною нормою ст. 171 КПК України.

Не обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 щодо розгляду клопотання слідчого про арешт майна незаконним складом суду.

Апеляційна скаргане міститьдоводів того,що слідчийсуддя у даному провадженні був призначений для його розгляду із порушенням вимогст. 35 КПК України, що існували підстави, які виключали його участь у цьому провадженні чи були допущені інші порушення вимог кримінального процесуального закону, які би давали підстави стверджувати те, що зазначене провадження дійсно було розглянуте незаконним складом суду.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання, заслуговують на увагу, з урахуванням вимог ч. 6ст. 173 КПК України, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положенняст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_12 , то слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати

-8-

суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також,колегія суддівзвертає увагу,що згіднопрактики ЄСПЛвтручання увласність (користування)юридичних осібце вимушенийзахід,який державазастосовує тимчасоводля досягненняпевного результату. Таке втручання є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

На підставі наведених обставин, апеляційний суд вважає обгрунтованими висновки слідчого судді про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого в частині накладання арешту на вказане вище майно.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає неспроможними доводи захисника стосовно того, що долучені до клопотання докази не доводять наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення та не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, згідно вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна,який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

Як вбачається із наданих адвокатом ОСОБА_7 документів, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_6 з 17. 10. 2017 являється фізичною особою-підприємцем. Із наданої виписки також вбачаються, що основним видом економічної діяльності ОСОБА_6 є роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах.

-9-

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим суддею не враховано здійснення ОСОБА_6 господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі, а накладення арешту на майно, що було вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , без визначення способу обтяження буде перешкодою в господарській діяльності ФОП ОСОБА_6 , що не відповідає вимогам ч. 2 та ч. 4 ст. 173 КПК України щодо обов`язку слідчого судді у разі задоволення клопотання враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, а також застосування такого способу арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, застосований слідчим суддею спосіб накладення арешту на майно, фактичним володільцем якого є ОСОБА_6 не виправдовує в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи та порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Поряд з цим колегія суддів також враховує, що санкцією ч. 1 ст. 212 КК України не передбачено конфіскації або спеціальної конфіскації майна, а тому вважає за можливе застосувати меншобтяжливий спосіб арешту майна із забороною розпорядження та відчуження цього майна.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02. 04. 2020, шляхом заборони розпорядження та відчуження цього майна

На думку колегії суддів, застосування способу арешту майна у виді заборони розпоряджатисяцим майномта йоговідчужувати,буде достатнім для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що арештоване майно не має відношення до розслідуваного кримінального правопорушення, то вони не можуть бути взяті до уваги зважаючи на вищенаведені обставини. Крім того, доводи у цій частині є передчасними, оскільки на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у контексті ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині

-10-

перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги ; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи

Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосуддіУжгородського міськрайонногосудуЗакарпатської областівід16.04.2020 пронакладенняарешту навилучене 02.04.2020під часпроведення обшукуза адресою АДРЕСА_1 ,майно,а самена:конструктори,настільні ігри,машинки,іграшкові авто,іграшкові автомати,косметички,дощечки дл я пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02.04.2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_6 скасувати.

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32019070000000018 від 28. 03. 2019 про накладення арешту на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно додатків до протоколу обшуку від 02.04.2020, які на даний час знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене 02. 04. 2020 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , майно, а саме на: конструктори, настільні ігри, машинки, іграшкові авто, іграшкові автомати, косметички, дощечки для пластиліну, альбоми для малювання, кольоровий папір, авто крісла, клей, калькулятори, олівці, фломастери, сумки дитячі, крейду в загальній кількості 333 795 одиниць товару згідно з переліком у додатку №1 до протоколу обшуку від 02. 04. 2020 (а. с. п. 13-148), шляхом заборони розпоряджатися ним та його відчужувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: