Рішення

від 15.06.2020 по справі 706/1587/19

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/1587/19

2/706/135/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області

В складі головуючого - судді Орендарчука М.П.

при секретарі Карбівської Я.Є.,

за участі в режимі відео конференції представника позивача: ОСОБА_1 ,представника відповідача: Барської Т.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Корпоряції Украгротех про визнання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2013 року недійсним,

встановив:

23 жовтня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до Христинівського районного суду Черкаської області з позовом до Корпорації Украгротех та просила визнати недійсними договір оренди земельної ділянки від 20.10.2013, що укладений між нею, ОСОБА_3 , та Корпорацією Украгротех і зареєстрований 16.05.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції, і акт приймання -передачі від 16.05.2014 до цього договору оренди, а також зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 1,9601 га з кадастровим номером 7124681000:01:001:0066, яка розташована в межах Великосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договір оренди земельної ділянки від 20.10.2013 та акт її приймання - передачі від 16.05.2014 від її імені підписаний не нею,а іншою невідомою особою, яка повноважень на підписання правочинів не мала.

Крім іншого, позивач вважає, що сплата відповідачем орендної плати за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою не має значення для визнання правочину недійсним та не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору.

Посилаючись на приписи ст. 15, 16, 202, 215,203, 207 та 236 ЦК України просила заявлені вимоги задовольнити повністю та покласти на відповідача понесені нею судові витрати.

Приєднаним до позову клопотанням від 15.10.2019 позивач просила суд призначити у справі почеркознавчу експертизу.

У поданому 22.11.2019 відзиві представник відповідача адвокат Барська Т.М. заявлені вимоги ОСОБА_3 не визнала повністю та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Вважає, що договірні відносини між ОСОБА_3 та Корпорацією Украгротех виникли у визначеному чинним законодавством порядку у 2013 році і продовжують існувати до цього часу, оскільки 21.05.2015 позивач зверталась до відповідача з проханням внести зміни до договору оренди належної їй земельної ділянки, про що у цей же день подавала відповідну заяву, укладала Договір про зміни до договору оренди землі від 20.10.2013 та висловлювала клопотання про здійснення авансованої виплати орендної плати за 2015 - 2019 роки.

Окрім того, представник відповідача зазначила, що заявлені вимоги не доводяться належними, допустимими та достовірними доказами.

29.10.2019 суддею Христинівського районного суду Черкаської області Орендарчуком М.П. у цивільній справі відкрите загальне позовне провадження.

У зв`язку з неповною сплатою судового збору постановленою 17.02.2020 ухвалою позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху.

У проведеному 16.03.2020 підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Вставська І.П. заявлене клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не підтримала та просила його не задовольняти, оскільки почеркознавча експертиза проведена 12.12.2019 експертом Кропивницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за ініціативою позивача.

У надісланому на адресу суду клопотанні від 23.12.2019 представник позивача заперечила доводи представника відповідача про звернення до суду після спливу строків позовної давності та приєднала до справи копію конверту, в якому, за її твердженням, на адресу ОСОБА_3 у грудні 2016 року надійшов оспорюваний договір оренди землі.

За клопотанням представника відповідача до матеріалів справи приєднаний датований 20.12.2016 лист Корпорації Украгротех в адресу ОСОБА_3 з привітанням з нагоди Нового 2017 року.

Ухвалою суду від 16.03.2020 підготовче провадження у справі закрите та вона призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Вставська І.П. позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та клопотанні з доводами про дотримання строку для звернення з позовом до суду.

Представник відповідача адвокат Барська Т.М. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог із мотивів, наведених у відзиві на позов та наданих суду пояснень щодо недопустимості та недостовірності наданого стороною позивача висновку судової почеркознавчої експертизи. Також представник відповідача наголосила, що сторона позивача в порушення вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України, подаючи до суду висновок почеркознавчої експертизи, його копію заздалегідь не надіслала стороні відповідача.

До закінчення судового розгляду представник відповідача подала до суду заяву генерального директора Корпорації Украгротех Омельяновського Р.С. від 12.06.2020 про застосування позовної давності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства та законодавства про оренду землі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд установив, що ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №317951 є власником земельної ділянки площею 1,9601 га з кадастровим номером 7124681000:01:001:0066 та місцем розташування в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області і цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20.10.2013 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) з кадастровим номером 7124681000:01:001:0066 загальною площею 1,9601 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовується в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

У платне користування земельна ділянка передана строком на 20 (двадцять) років і її нормативна грошова оцінка на дату укладення договору становить 47358,62 гривень.

Складений 16.05.2014 акт приймання - передачі земельної ділянки свідчить про те, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,9601 га.

Право відповідача на оренду переданої за умовами договору від 20.10.2013 земельної ділянки з кадастровим номером 7124681000:01:001:0066 17.05.2014 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 5689345, що підтверджує Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 21777231.

21.05.2015 у поданій на адресу відповідача заяві позивач просила внести зміни до договору оренди землі, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав 16.05.2014 за номером 5689345, в частині виплати орендної плати за передану в користування земельну ділянку. До заяви позивач додала запропоновані зміни до договору.

Запропоновані позивачем 21.05.2015 зміни до договору оренди землі від 20.10.2013 погоджені сторонами і договір про зміни укладений 21.05.2015.

Згідно з умовами договору про зміни до договору оренди землі від 20.10.2013 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 59158,87 грн, а розмір орендної плати складає 5% від нормативної грошової оцінки , а саме 2957,69 грн в рік.

При цьому орендна плата в сумі 14788,45 грн вноситься одноразово і є орендною платою за 2015,2016, 2017, 2018, 2019 роки. З 2020 року виплата орендної плати здійснюється у строки з серпня по листопад щорічно.

Зміни до договору оренди землі від 20.10.2013 зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 39169601.

Відповідно до виданої відповідачем довідки від 11.11.2019 за вихідним №236, платіжного доручення №2346 від 12.11.2014 та видаткового касового ордеру від 21.05.2015 на виконання умов договору оренди землі від 20.10.2013 із внесеними до нього 21.05.2015 змінами відповідач виплатив позивачу 14 310,42 грн (2012,74+12297,68).

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими доказами та визнаються сторонами.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд вважає доведеним, що договірні правовідносини з оренди належної позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виникли 20.10.2013, продовжують існувати до цього часу і позивач приймала участь в укладенні правочину, ініціювала внесення до нього змін та 21.05.2015 укладала з відповідачем договір про внесення змін до оспорюваного договору оренди землі від 20.10.2013.

Суд відхиляє як доказ висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4831/4832/19-27 від 12.12.2019 відповідно до такого.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому відповідно до ч.2 ст.2 ЦПК України Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Частини 2, 3 ст. 102 ЦПК України унормовує, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Зі змісту вступної частини висновку №4831/4832/19-27 випливає, що дослідження проведено за заявою позивача, а матеріали до експертної установи доставлені разом з постановою про призначення експертизи, тоді як ч. 3 ст. 102 ЦПК України такою підставою визначає замовлення учасника справи.

При проведенні експертизи експерт керувався нормами ч.3 ст.102 та ст. 69 КПК України, якими порядок дослідження обставин, які входять до предмета доказування у цивільній справі, не регулюються.

Згідно з розділом І Почеркознавча експертиза затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 ( в редакції наказу №1950/5 від 26.12.2012) Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі за текстом Рекомендації), об`єктом почеркознавчої експертизи є почерків матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі,в якому їх можна виявити для вирішення поставлених питань.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), повинен (на) надати експерту вільні, умовно - вільні та експериментальні зразки почерку (п.1.3 розділу І Рокемендацій).

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (п.1.4 Розділу І Рекомендацій).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (п.1.5 Розділу І Рекомендацій).

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів (п.1.6 Розділу І Рекомендацій).

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо) (п.1.7 Розділу І Рекомендацій).

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (п.1.8 Розділу І Рекомендацій).

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному. При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів. Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта) (п.1.10 Розділу І Рекомендацій).

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця (п.1.13 Розділу І Рекомендацій).

У наданому суду висновку експерта №4831/4832/19-27 від 12.12.2019 зазначено, що на дослідження експерту наданий лише один вільний зразок підпису позивача на договорі про зміни до договору оренди землі від 20.10.2013, тоді як положення п.1.8 розділу І Рекомендацій визначають, що таких зразків має надаватись не менше, ніж на 15 аркушах.

Не містить висновок і відомостей про те, хто відбирав експериментальні зразки підписів позивача, хто ідентифікував її особу та в якому порядку проводилось їх відбирання.

Крім іншого, експертному дослідженню піддавались вільні зразки підпису на двох аркушах, тоді як п.1.8 розділу І Рекомендацій вимагає щоб їх було не менше, ніж на 5-8 аркушах.

Водночас, до висновку приєднана одна фототаблиця із трьома знімками, два з яких знімки досліджуваних підписи, а один - шість експериментальних підписів.

Жоден документ, який відповідно до всупної частини висновку піддавався дослідженню, як то договір оренди землі від 20.10.2013, договір про зміни до договору оренди землі від 20.10.2013, експериментальні зразки підпису на двох аркушах, суду не надані, що також свідчить по порушення встановленого процесуальним законом порядку проведення експертного дослідження.

Згідно з ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Доказів надіслання стороні відповідача виконаного на замовлення позивача висновку експерта №4831/4832/19-27 від 12.12.2019 суду не надано. У судовому засіданні представник позивача зазначила, що не вважала необхідним виконувати таку вимогу процесуального законодавства, оскільки відповідач має змогу ознайомитись з матеріалами справи та отримати копію цього доказу.

Суд вважає, що недотримання позивачем вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України є самостійною підставою для того, що не приймати висновок експерта №4831/4832/19-27 від 12.12.2019 до уваги.

Інших доказів на підтвердження факт відсутності волевиявлення ОСОБА_3 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності.

Щодо вимоги про визнання недійсним акту приймання передачі земельної ділянки від 16.05.2014 суд зазначає, що відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема: договори та інші правочини. За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Статтею 16 ЦК України, передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Наданий суду відповідачем акт приймання - передачі земельної ділянки від 16.05.2014 є документом, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендарю земельної ділянки.

Указаний акт не містить істотних умов оспорюваного правочину, в ньому не зафіксовано, які права і обов`язки виникають між сторонами, а засвідчується лише факт приймання - передачі об`єкту оренди, який відбувся на підставі укладеного між сторонами правочину.

Також суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення, примусове виконання обов`язку в натурічи визнання недійсним правочину.

Наданим актом підтверджено передачу у користування земельної ділянки, тому він не має ознак правочину в розумінні ст. 202 ЦК України, а є лише первинним документом, який визнанню недійсним не підлягає.

Про застосування позовної давності відповідачем подано 12.06.2020 відповідну заяву.

Відповідно до роз`яснень в п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у позові, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, суд не застосовує наслідки спливу строків позовної давності до даних правовідносин, оскільки в позові необхідно відмовити за його безпідставністю.

Суд відхиляє аргументи представника позивача, про те, що примірник оспорюваного договору оренди позивач отримала поштовим відправленням у грудні 2016 року. Крім того, суд звертає увагу, що надана копія конверту засвідчує лише факт надіслання відповідачем у грудні 2016 року позивачу листа. Доказів того, що у листі надійшов примірник договору оренди землі від 20.10.2013, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач не довів правомірність заявлених вимог, тоді як відповідач надав належні, допустимі, достовірні докази на їх спростування, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Корпоряції Украгротех про визнання договору оренди земельної ділянки від 20.10.2013 року недійсним, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом продовжуються на строк дії такого карантину.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25.06.2020.

Суддя: М.П. Орендарчук