Постанова

від 24.06.2020 по справі 203/1285/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2925/20 Справа № 203/1285/19 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КЗВО Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди. Просила, визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, прийнятий за результатами та на підставі протоколу №1 від 27.12.2018 року; визнати протиправними та скасувати накази №04-к-тр від 04.01.2019 року, №58-ктр від 04.03.2019 року, №59-ктр від 05.03.2019 року, №60-ктр від 05.03.2019 року; поновити її на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради з 04.01.2019 року; поновити на роботі в закладі з 05.03.2019 року; а також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 50000 грн. (том 1 а.с.1-5).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди - відмовлено (том 2 а.с.4-18).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою. Просить, скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 2 а.с.21-29).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала в Комунальному закладі вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) на різних посадах, а з 31.08.2018 року - на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи (том 1 а.с. 17).

Наказом відповідача №78-а-г від 04.12.2018 року Про організацію роботи КЗВО ДПК ДОР у вихідні та святкові дні встановлено Порядок проходу в навчальний корпус Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради у вихідні та святкові дні.

Зокрема п.1.1 наказу встановлено графік роботи закладу щоденно з 08-00 г. до 18-30 г., крім суботи, неділі та святкових днів.

Пунктом 1.2 наказу встановлено, що працівники закладу, у т.ч. заступник директора з навчально-методичної роботи ОСОБА_1 , мають змогу проходити та знаходитись в приміщеннях навчального корпусу у вихідні та святкові дні тільки якщо це терміново необхідно для виконання службових обов`язків та заздалегідь узгоджено з директором коледжу шляхом підписання заяви з обґрунтуванням такої потреби. Оформлені належним чином заяви передаються швейцарам навчального корпусу напередодні вихідного або святкового дня (том 1 а.с.100-101).

27.12.2018 року відповідачем видано наказ №100-од Про утворення комісії для проведення службового розслідування , а саме: стосовно заступника директора з навчально-методичної роботи ОСОБА_1 щодо присутності на роботі в вихідний день 02.12.2018 року (неділя), знаходячись в навчальній відпустці, а також 08.12.2018 року щодо виходу на вичитку пар для студентів заочного відділення на особисте прохання викладача ОСОБА_2 без графіка заміни на часи (том 1 а.с.102-103)

Згідно рішення утвореної комісії, оформленого протоколом №1 від 27.12.2018 року (том 1 а.с.25-26), було заслухано завідуючу господарством ОСОБА_3 , яка підтвердила факт виходу на роботу ОСОБА_1 у неділю 02.12.2018 року, досліджено пояснювальну записку швейцара ОСОБА_4 ; пояснювальні записки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; голову циклової комісії української та іноземної мови ОСОБА_5 та за наслідками службової перевірки та обговорення її результатів вирішено визнати причину появи ОСОБА_1 на робочому місці 02.12.2018 року та на заняттях 08.12.2018 року незадовільною, перебування у навчальному корпусі у зазначені дати - необґрунтованим та запропоновано в.о.директора ОСОБА_6 застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у вигляді суворого попередження з занесенням до особової справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказ відповідача №78-а-г Про організацію роботи КЗВО ДПК ДОР у вихідні та святкові дні було видано 04.12.2018 року, Правила внутрішнього трудового розпорядку у закладі, які зокрема встановлюють графік роботи закладу, затверджені 20.12.2018 року.

Тому, суд першої інстанції не визнав обґрунтованим посилання відповідача на порушення позивачкою трудової дисципліни внаслідок її виходу на роботу у вихідний день 02.12.2018 року.

Поряд з цим, суд першої інстанції враховував, що на момент виходу ОСОБА_1 для заміни іншого викладача ОСОБА_2 , діяв Порядок проходу в навчальний корпус Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради у вихідні та святкові дні, затверджений наказом №78-а-г від 04.12.2018 року, з яким позивачка, станом на 08.12.2018 року, була ознайомлена.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачкою, станом на 08.12.2018 року остання, відповідно до наказу №267-к-тр від 09.11.2018 року, перебувала у додатковій оплачуваній відпустці (том 1 а.с.93); питання щодо виходу на роботу у вихідний день, відповідно до Порядку, визначеного наказом №78-а-г від 04.12.2018 року не погоджувала; також не погоджувала питання щодо виходу на заміну замість іншого викладача, при цьому перебуваючи у відпустці, офіційно останню не переривала.

Таким чином, відповідачем було проведено службову перевірку виявлених фактів, відібрано пояснень у позивачки за фактом виявлених порушень та, оскільки остання не дотрималась встановленого у закладі порядку виходу на роботу у вихідний день 08.12.2018 року, правомірно вирішено застосувати до неї заходи впливу.

В своєму позові позивачка просила визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, прийнятий за результатами та на підставі протоколу №1 від 27.12.2018 року.

Поряд з цим, відповідно до ст.147 КЗпП України встановлено лише два види дисциплінарного стягнення, які можуть бути застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни, а саме: догана або звільнення, які у відповідності до ст.149 КЗпП України оголошуються в наказі (розпорядженні).

Під час розгляду справи встановлено, що відповідний наказ (розпорядження) відповідачем не виносився, а фактично прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 27.12.2018 року про оголошення позивачці суворого попередження, яке відповідно до ст.147 КЗпП України не є дисциплінарним стягненням, а є заходом впливу, який було лише запропоновано застосувати до позивачки згідно ст.140 КЗпП України.

В зв`язку з цим, в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції відмовив за безпідставністю та відсутністю предмету оскарження.

04.01.2019 року позивачкою подано заяву, в якій вона просила звільнити її з посади заступника директора з навчально-методичної роботи та перевести на посаду викладача з повним педагогічним навантаженням з 21.01.2019 року через психологічний тиск з боку керівника закладу (за згодою сторін) (том 1 а.с.110).

Наказом №04-к-тр від 04.01.2019 року позивачку переведено на посаду викладача української мови та літератури для дітей дошкільного віку за професіональним спрямуванням код КП-2310.2 на 0,5 тарифної ставки з 08.01.2019 року (том 1 а.с.111).

На вказаній посаді ОСОБА_1 до цього працювала за сумісництвом відповідно до її заяви від 31.08.2018 року (том 1 а.с.118), наказу №176-ктр від 03.09.2018 року (том 1 а.с.119) та на якій отримувала заробітну плату відповідно до педагогічного навантаження, затвердженого наказом №199-к-тр від 11.09.2018 року (том 1 а.с.113-117).

При цьому, 11.01.2019 року ОСОБА_1 подано заяву, в якій остання просила не давати хід її заяві від 04.01.2019 року, так як вона була написана у стані надмірної психо-емоційної напруги, спровокованої ситуацією оголошення їй суворого попередження за вихід на роботу у вихідний день.

05.01.2019 та 06.01.2019 року були вихідними днями, 07.01.2019 року святковим днем. З 08.01.2019 року по 23.02.2019 року позивачка перебувала на лікарняному (том 1 а.с.120,123,124,125).

24.02.2019 року був вихідним днем та 25.02.2019 року позивачка вийшла на роботу. В цей день позивачкою складено графік роботи викладача ОСОБА_1 на ІІ семестр 2018-2019 років, який погоджено головою циклової комісії ОСОБА_5 І. Відповідно до останнього було встановлено наступний графік роботи позивачки: понеділок з 09-00 г. до 14-00 г. - наукова робота (робота над дисертацією); вівторок з 09-00 г. до 14-00 г. - наукова робота (підготовка статті для фахового видання); середа з 08-30 г. до 13-30 г. - пед.аналіз, практика Пробні уроки та заняття ПО-16-1/9 в КЗО СЗОШ №31 , КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР; четвер з 08-30 г. до 14-30 г. - пед.аналіз, практика Пробні уроки та заняття ПО-16-2/9 в КЗО КВО №28 ДМР (том 1 а.с.126).

25.02.2019 року утвореною згідно наказу №42-од від 25.02.2019 року комісією, складено акт, яким зафіксовано залишення ОСОБА_1 без поважних причин робочого місця 25.02.2019 року о 12-00 г., що є пропуском робочого часу та порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку закладу (том 1 а.с.127).

26.02.2019 року комісією складено акт, яким зафіксовано факт безпідставного залишення ОСОБА_1 робочого місця 26.02.2019 року о 09-29 г., що є пропуском робочого часу та порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку закладу (том 1 а.с.128-129).

Згідно довідки директора КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР від 28.02.2019 року, доповідної керівника педагогічної практики ОСОБА_7 -Іванюк О.В. та акту фіксації відсутності на місці проведення практики від 28.02.2019 року зафіксовано відсутність ОСОБА_1 в КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР, де вона повинна проводити практику згідно графіку роботи 27.02.2019 року (том 1 а.с.130,131,132).

Також актом від 27.02.2019 року зафіксовано відсутність ОСОБА_1 , на робочому місці в коледжі по АДРЕСА_1 в м.Дніпро 27.02.2019 року з 08-30 г. до 13-00 г. (том 1 а.с.30).

Актами від 04.03.2019 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 щодо надання письмових пояснень з приводу відсутності на робочому місці у робочий час 25.02. 2019, 26.02.2019 та 27.02.2019 року (том 1 а.с.133,134,135).

Відповідно до рішення утвореної комісії, оформленої протоколом №1 від 04.03.2019 року, вирішено за фактом залишення ОСОБА_1 25.02.2019 року о 12-15 г. робочого місця, приміщення коледжу по АДРЕСА_1 , застосувати до неї захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани (том 1 а.с.136).

Наказом №58-ктр від 04.03.2019 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни та трудового розпорядку (відсутність з 12-15 г. по 14-00 г. на робочому місці в робочий час 25.02.2019 року. Підставами для видачі наказу зазначено акт від 25.02.2019 року, пояснення швейцара ОСОБА_8 (том 1 а.с.32).

Згідно рішення комісії, оформленого протоколом №2 від 04.03.2019 року, вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, за фактом залишення робочого місця до завершення робочого часу 26.02.2019 року з 09-29 г. та відсутність на робочому місці 27.02.2019 року.

Наказом №59-ктр від 05.03.2019 року позивачку звільнено з займаної посади викладача української мови та літератури для дітей дошкільного віку з 05.03.2019 року за прогули без поважних причин згідно п.5 ч.1 ст.43-1 КЗпП України. Підставами звільнення зазначено протокол №2 від 27.02.2019 року, акти про встановлення наявності або відсутності працівника на місці роботи від 26.02. та 27.02.2019 року, акт фіксації відсутності на місці проведення практики 27.02.2019 року, акти фіксації відмови від письмових пояснень, довідка з КЗО СШ №13 ДОР (том 1 а.с.33).

06.03.2019 року складено акт про допущення технічної помилки під час ознайомлення ОСОБА_1 , із наказом про звільнення в частині зазначення звільнення на підставі п.5 ч.1 ст.43-1 КЗпП України, замість вірного п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (том 1 а.с.34-35).

Також 06.03.2019 року видано наказ №60-к-тр, в якому виправлено підставі звільнення ОСОБА_1 з займаної посади на п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (том 1 а.с.36).

Суд першої інстанції перевіряючи доводи позивачки в частині написання заяви від 04.01.2019 року про її звільнення з посади заступника директора з навчально-методичної роботи та переведення на посаду викладача з повним педагогічним навантаженням через психологічний тиск з боку керівництва коледжу, врахував, що будь-яких належних та допустимих доказів такого тиску позивачка суду не представила.

Факт проведення службового розслідування та складання відповідною комісією протоколу, яким в.о.директора коледжу рекомендовано вирішити питання про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді суворого попередження, суд не визнав таким, що свідчив про психологічний тиск на позивачку та примусив її до написання заяви від 04.01.2019 року.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що факт порушення позивачкою порядку виходу на роботу у вихідний день та заміни викладача без завчасного погодження цього питання із керівництвом закладу мав місце.

Також, як встановлено та зазначалось вище судом, суворе попередження не є видом дисциплінарного стягнення, виключний перелік яких визначений ст.147 КЗпП України. Згідно рішення комісії з проведення службового розслідування лише запропоновано в.о.директора коледжу застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді попередження, яке по суті є заходом дисциплінарного впливу, яке керівництвом коледжу до позивачки фактично застосовано не було, що також спростовує факт впливу на останню з боку керівництва коледжу.

В частині посилань позивачки на те, що вона в поданій 04.01.2019 року заяві ставила питання про її переведення з 21.01.2019 року на повну ставку викладача, а не на 0,5 ставки та з 08.01.2019 року, як фактично було зроблено відповідачем, а також щодо відкликання заявою від 11.01.2019 року своєї заяви від 04.01.2019 року, суд першої інстанції виходив із наступного.

Діючим законодавством не передбаченого погодження з працівником та визначення останнім дати свого переведення на іншу посаду.

Крім того, позивачкою подавалась заява про її звільнення за угодою сторін та переведення на посаду викладача української мови та літератури для дітей дошкільного віку за професіональним спрямуванням, на якій вона до цього працювала за внутрішнім сумісництвом відповідно до її заяви від 31.08.2018 року та наказу №176-ктр від 03.09.2018 року.

Таким чином, відповідно до наказу №04-к-тр від 04.01.2019 року відповідачем фактично було здійснено переміщення позивачки за її ініціативою (відповідно до її заяви) з посади заступника директора з навчально-методичної роботи на посаду викладача української мови та літератури для дітей дошкільного віку за професіональним спрямуванням, яку позивачка займала за сумісництвом, як на основну роботу.

Переведення позивачки на 0,5 ставки відповідало її педагогічному навантаженню, затвердженому на 2018-2019 н.р. наказом №199-к-тр від 11.09.2018 року, яке згідно п.63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України №102 від 15.04.1993 року, визначається один раз на рік до початку навчального року.

Також встановлено, що ознайомившись із наказом 18.01.2019 року, позивачка його в подальшому не оскаржувала, по виходу з лікарняного 25.02.2019 року склала графік роботи викладача на ІІ семестр 2018-2019 н.р., згідно якого 27.02.2019 року виходила на практику до КЗО СЗОШ №31 ДМР, що свідчить про те, що остання погодилась з умовами праці та приступила до виконання обов`язків за посадою, на яку вона була переміщена.

За вказаних обставин суд першої інстанції вважав, безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині в частині визнання протиправними та скасування наказу №04-к-тр від 04.01.2019 року про переведення та поновлення позивачки на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо незаконного застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення, суд першої інстанції виходив із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що створеною відповідачем комісією, за наслідками проведеної перевірки, отриманих пояснень швейцара, дослідження записів у книзі відвідування, записів камер відеоспостереження, було зафіксовано факт виходу позивачки на роботу до коледжу, розташованого по АДРЕСА_1 25.02.2019 року о 07-47 г. та залишення робочого місця та приміщення коледжу о 12-15 г.

При цьому, 25.02.2019 року було понеділком та відповідно до складеного позивачкою та погодженого графіку її роботи, як викладача на ІІ семестр 2018-2019 н.р., в цей день було встановлено наступний режим роботи: з 09-00 г. до 14-00 г. - наукова робота (робота над дисертацією).

Також внаслідок перевірки встановлено, що 26.02.2019 року позивачка прийшла до коледжу по АДРЕСА_1 о 07-45 г. та залишила робоче місце і приміщення коледжу о 09-29 г.

26.02.2019 року було вівторком та відповідно графіку в цей день було встановлено наступний режим роботи: з 09-00 г. до 14-00 г. - наукова робота (підготовка статті для фахового видання).

Вказані обставини щодо дати та часу залишення роботи 25.02.2019 року о 12-15 г. та 26.02.2019 року о 09-29 г. під час розгляду справи в суді було визнано позивачкою.

Також сторонами визнано, що 27.02.2019 року (середа) позивачка відповідно до графіку роботи проводила практику в КЗО СЗОШ №31 ДМР, проте була відсутня на практиці в КЗО СШ №13 ДМР.

Хоча, відповідно до графіку роботи 27.02.2019 року (середа) повинна була проводити практичні заняття з 08-30 г. до 13-30 г., як в КЗО СЗОШ №31 , так і в КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР.

Згідно ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Частиною 1 ст.60 Закону України Про освіту встановлено, що робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.

Відповідно до ч.1,2 ст.56 Закону України Про вищу освіту робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень.

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов`язків.

Норми часу навчальної роботи у закладах вищої освіти державної та комунальної форми власності (крім закладів вищої освіти, що мають статус національного або дослідницького) визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими державними органами. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються закладом вищої освіти.

Пунктом 5.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених конференцією трудового колективу Комунального закладу вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради (протокол №2 від 20.12.2018 року) для працівників в коледжі установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота, неділя) при тижневій нормі роботи 40 г. та середньо тижневій тривалості робочого дня 8 годин.

Згідно п.5.5 Правил початок роботи та тривалість робочого дня для науково-педагогічних працівників коледжу визначаються їх тижневими графіками робочого часу (регламентами роботи) з урахуванням навчального навантаження, розкладу навчальних занять, консультацій, контрольних заходів та інших видів робіт, передбачених індивідуальними робочими планами науково-педагогічних працівників.

Відповідно до п.5.6 Правил регламенти роботи педагогічного працівника складаються окремо на навчальний семестр, на період сесійного контролю знань здобувачів освіти та на канікулярний період у здобувачів освіти.

Пунктом 5.7 Правил педагогічним та науково-педагогічним працівникам забороняється змінювати на свій розсуд розклад занять, продовжувати або скорочувати тривалість навчальних занять і перерв між ними.

Суд вважав безпідставними посилання позивачки, що відповідно до графіку роботи в понеділок та вівторок було передбачено наукову роботу, а тому вона не була зобов`язана перебувати саме на робочому місці в приміщенні коледжу.

Оскільки іншого місця проведення наукової роботи в графіку не визначено, у понеділок 25.02.2019 року та вівторок 26.02.2019 року, позивачка мала знаходитись у Комунальному закладі вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради протягом часу з 09-00 г. до 14-00 г., визначеного нею як робочий у графіку, дотримуючись таким чином графіку роботи та вимог п.5.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Також суд враховує, що згідно графіку її робочий час, з урахуванням обідньої перерви 30 годин, становив 18 годин на тиждень, що, з огляду роботи позивачки на 0,5 ставки, відповідало половині робочого часу, встановленому ст.56 Закону України Про вищу освіту .

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачкою, 25.02.2019 року вона була присутня на роботі в приміщенні коледжу по пр АДРЕСА_1 в м.Дніпро з 07-47 г. та залишила робоче місця та приміщення коледжу о 12-15 г., а 26.02.2019 року була присутня на роботі з 07-45 г. та залишила робоче місце і приміщення коледжу о 09-29 г.

27.02.2019 року (середа) позивачка відповідно до графіку роботи з 08-30 г. до 13-30 г. повинна була проводити практичні заняття в КЗО СЗОШ №31 та КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР. Проте, практичні заняття нею було проведено лише в КЗО СЗОШ №31 ДМР до 12-00 г. Практичні заняття в КЗО Спеціалізована шкода №13 ДМР не проводились.

Таким чином, оскільки позивачкою не було дотримано графіку роботи та, відповідно, п.5.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно яких тривалість робочого дня для науково-педагогічних працівників коледжу визначаються їх тижневими графіками робочого часу, суд першої інстанції вважав, що відповідачем обґрунтовано застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу №58-ктр від 04.03.2019 року за прогул без поважних причин (відсутність на робочому місці) 25.02.2019 року в період часу з 12-15 до 14-00.

Оскільки 26.02.2019 року позивачка відповідно до графіку роботи повинна була знаходитись на робочому місці в приміщенні коледжу з 09-00 до 14-00, а фактично була присутня з 07-45 та залишила робоче місце і приміщення коледжу о 09-29 та більше на роботу не поверталась, тобто була відсутня на робочому місці в цей день більше трьох годин без поважних причин, відповідач правомірно розірвав договір із позивачкою на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

В зв`язку зазначеним, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови за необґрунтованістю в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказів №58-ктр від 04.03.2019 року, №59-ктр від 05.03.2019 року, №60-ктр від 05.03.2019 року; а також поновлення на роботі в закладі з 05.03.2019 року, а також стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення комісії з проведення службового розслідування лише запропоновано в.о.директора коледжу застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді попередження, яке по суті є заходом дисциплінарного впливу, яке керівництвом коледжу до позивачки фактично застосовано не було, у зв`язку з чим суд дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, прийнятий за результатами та на підставі протоколу №1 від 27.12.2018 року.

Доводи апеляційної скарги, що висновки суду щодо недоведеності обставин, що вплинули на емоційний стан ОСОБА_1 , суперечать обставинам справи та нормам законодавства, оскільки по-перше, тиск, насамперед психологічний, який став передумовою для написання заяви про переведення, був, про що не було вигадано в подальшому, оскільки це було відображено в самій заяві. По-друге, не зважаючи на надані позивачкою пояснення та фактичну відсутність в її діях порушень трудової дисципліни, складено протоколи, що слугували написанню такої заяви, колегія суддів відхиляє, оскільки цим доводам суд першої інстанції дав належну правову оцінку та вірно не прийняв їх до уваги, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів такого тиску позивачкою у відповідності до ст. 13, 81 ЦПК України суду не представила.

Судовим розглядом достовірно встановлено, що 27.02.2019 року (середа) позивачка, відповідно до графіку роботи з 08-30 г. до 13-30 г., повинна була проводити практичні заняття в КЗО СЗОШ №31 та КЗО Спеціалізована школа №13 ДМР. Проте, практичні заняття нею було проведено лише в КЗО СЗОШ №31 ДМР до 12-00 г. Практичні заняття в КЗО Спеціалізована шкода №13 ДМР не проводились.

Доводи апеляційної скарги, що позивач ОСОБА_1 27.02.2019 (середа), була присутня на роботі та виконувала її за місцезнаходженням КЗО «СЗОШ №31» , а в КЗО «Спеціалізована школа №13» ДМР не була, посилаючись на те, що неможливо знаходитися в декількох місцях одночасно, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до графіку роботи викладача ОСОБА_1 на ІІ семестр 2018-2019 н.р., остання з 8.30-13.30 викладає дисципліну : Пед.аналіз Практика «Пробні уроки та заняття» ПО-16-1/9, в якому зазначено, місце проведення, як КЗО «СЗОШ №31» ДМР , так і КЗО «Спеціалізована шкода №13» ДМР (том 1 а.с. 126). Графік погоджений з викладачем, про що свідчить підпис ОСОБА_1 . Позивач визнає свою відсутність на робочу місці 27.02.2019 в КЗО «Спеціалізована школа №13» ДМР. Питання знаходження викладача в двох закладах в один робочий день мало вирішуватися при встановленні графіку роботи, а не при розгляді справи.

Щодо доводів апеляційної скарги, що наукова робота не може здійснюватися виключно в межах закладу освіти, в якому працює ОСОБА_1 , оскільки сама суть наукової роботи полягає у пошуках нових знань, колегія суддів відхиляє. Як вбачається з графіку роботи позивача, остання, в понеділок та вівторок з 9.00-14.00 займається науковою роботою, це робота над дисертацією та підготовкою статті для фахового видання. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов`язків. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом. Робочий час викладача КЗВО ДПК ДОР встановлений Правилами внутрішнього трудового розпорядку у відповідності до Закону України Про вищу освіту , Закону України Про освіту та Кодексу законів про працю. Оскільки іншого місця проведення наукової роботи в графіку не визначено, у понеділок 25.02.2019 року та вівторок 26.02.2019 року, позивачка мала знаходитись у Комунальному закладі вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради протягом часу з 09-00 г. до 14-00 г., визначеного нею як робочий у графіку, дотримуючись таким чином графіку роботи та вимог п.5.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Також колегія суддів враховує, що згідно графіку її робочий час, з урахуванням обідньої перерви 30 годин, становив 18 годин на тиждень, що, з огляду роботи позивачки на 0,5 ставки, відповідало половині робочого часу, встановленому ст.56 Закону України Про вищу освіту .

Доводи апеляційної скарги, що позивача звільнено без погодження профспілкової організації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 не була членом жодної первинної профспілкової організації, які діють у Комунальному закладі вищої освіти Дніпровський педагогічний коледж Дніпропетровської обласної ради, відповідно до п. 5 ч.1 ст.43-1 КЗпП, згода профспілкової організації на її звільнення потрібна не була.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді