Вирок

від 25.06.2020 по справі 626/806/20

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/806/20

Провадження № 1-кп/626/126/2020

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

25 червня 2020 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: Крилевець н.ю.,

захисника: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Красноград кримінальне провадження №42020221400000008 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Мар`янівка Карлівського району Полтавської області, українець, громадянин України, маючий професійно-технічну освіту, непрацюючий, неодружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має статус учасника бойових дій (учасник АТО), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 у відповідності до розпорядження голови Красноградської РДА №489 від 06.11.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Октябрської сільської ради», отримав безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Право власності за ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6323384500:07:000:0212 зареєстровано 03.09.2013 Реєстраційною службою Красноградського районного управління юстиції Харківської області.

Згідно з договором купівлі-продажу №286 від 20.09.2013, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_7 , ОСОБА_6 вказану земельну ділянку продав іншій особі.

23 лютого 2017 року ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст. 121 ЗК України, де зазначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектар, та вже скориставшись вказаним своїм правом у 2013 році, подав заяву до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

При цьому, у вказаній заяві ОСОБА_6 вказав завідомо неправдиві відомості про те, що своє право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених статтею 121 ЗК України, не використав.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримавши вказаний дозвіл, замовивши та виготовивши відповідний проект землеустрою та в подальшому отримавши наказ ГУ Дергеокадастру в Харківській області про його затвердження №21106-СГ від 08.12.2017, ОСОБА_6 09.01.2018 звернувся з відповідними документами до реєстраційної служби Красноградської РДА для реєстрації права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6323381200:08:000:0202, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району.

Право власності за ОСОБА_6 на вказану земельну зареєстровано 15.01.2018, про що відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_6 спричинено шкоду державним інтересам на суму 60 тис. 90 грн. 82 коп.

Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

При цьому, в підготовчому судовому засіданні 25.06.2020 року між підозрюваним ОСОБА_6 за участю його захисника ОСОБА_8 з однієї сторони та прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_9 з іншої сторони, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Зі змісту даної угоди вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнає свою винуватість у скоєнні даного злочину, за обставин викладених вище.

Поряд з цим, згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України та узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину за ч.1 ст.190 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні вважали, що при укладенніугоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила діючого КПК України та КК України, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також саму угоду, вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, який згідно ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості.

При цьому потерпілий у справі відсутній, оскільки такими діями обвинуваченого шкода завдана лише державним.

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє права передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженої ними міри та виду покарання, може реального його виконати.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 25.06.2020р., укладену між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, а саме штраф в розмірі 850 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст.314, 469, 472-475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 червня 2020 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_6 за участю його захисника ОСОБА_8 з однієї сторони та прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_9 з іншої сторони.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази: документи, які були вилучені у ОСОБА_6 та визнані в якості речових доказів постановою слідчого від 26.03.2020 року, які повернуті обвинуваченому ОСОБА_6 залишити у власності останнього.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя