Постанова

від 09.06.2020 по справі 910/15796/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/15796/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

За участі секретаря судового засідання Прохорової Г.С.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 09.06.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.01.2020

у справі № 910/15796/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва"

про стягнення 1 546 355, 59 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 546 355, 59 грн, з яких 341 164, 43 грн - заборгованість за жовтень 2018 року, 104 499, 00 грн. - пеня, 12 077, 21 грн. - інфляційні втрати, 8 945, 04 грн. - 3 % річних нараховані на суму 341 164, 43 грн. та 815 835, 57 грн - заборгованість за листопад 2018 року, 222 532, 97 грн. - пеня, 22 190, 71 грн. - інфляційні втрати, 19 110,66 грн. - 3 % річних нараховані на суму - 815 835, 57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 30/01-11-01ПСК про надання послуг від 30.01.2018.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" 1 157 000,00 грн. - заборгованості, 28 055,71 грн. - 3 % річних, 23 116,20 грн. - інфляційних втрат, 18 122,59 грн - судового збору та 37 695,33 грн - витрат на правову допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те що, з урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19 у частині стягнення 37 695,33 грн витрат на правову допомогу адвоката. Просить стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 37 695,33 грн є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не надано повноцінної, обґрунтованої та об`єктивної оцінки доказам у справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 поновлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19, призначено справу до розгляду на 28.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 повідомлено учасників справи №910/15796/19, що, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19 (із змінами) та встановлений карантинний режим, судове засідання, призначене на 28.04.2020, не відбудеться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 09.06.2020.

Розглянувши у судовому засіданні подане відповідачем 21.04.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №910/15796/19 до набрання законної сили вироком у кримінальній справі, колегія суддів визнала вказане клопотання необґрунтованим, поданим із порушенням процесуальних строків та на цій підставі залишила його без розгляду.

Позиції учасників справи

Представник Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19 у частині стягнення 37 695,33 грн витрат на правову допомогу адвоката, стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.01.2018 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" (далі - виконавець) укладено договір № 30/01-11-01ПСК про надання послуг (далі - договір), умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується в період з 01.02.2018 по 31.12.2018 включно надавати послуги з прибирання під`їздів, сходових площадок та маршів (код за ДК 021:2015 - 90911000-6 Послуги з прибирання житла, будівель і миття вікон) (далі - послуги), відповідно до кількісного та адресного переліку, згідно додатку № 1 до цього договору, а замовник прийняти і оплатити фактично надані послуги.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна цього договору встановлюється в національній валюті та становить 11 940 275, 66 грн з ПДВ. Ціна цього договору визначена відповідно до тендерної пропозиції виконавця, що обраховувалась на період надання послуг з 01.02.2018 по 31.12.2018 включно.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, щомісяця після 25 числа наступного місяця за розрахунковим на протязі 20 робочих днів, згідно рахунку, який складається на підставі підписаних між замовником та виконавцем актів виконаних робіт, засвідчених підписами та печатками сторін.

Строк надання послуг: з 01.02.2018 по 31.12.2018 включно (п. 5.1. договору).

За умовами п. 6.1.1 п. 6.1. договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за фактичні надані виконавцем послуги.

Цей договір діє з 01.02.2018 по 31.12.2018 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 30/01-11-01ПСК про надання послуг від 30.01.2018 сторони погодили дислокацію будинків з прибиральними площами.

Додатком № 3 до договору № 30/01-11-01ПСК про надання послуг від 30.01.2018 сторони визначили перелік, періодичність, структуру надання послуг з прибирання у житлових будинках.

Додатком № 4 до договору № 30/01-11-01ПСК про надання послуг від 30.01.2018 сторони погодили час надання послуг та режим роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані послуги на загальну суму 1 706 707, 62 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000151 за жовтень 2018 на суму 4 267, 10 грн, № ОУ-0000147 за жовтень 2018 на суму 201 506, 17 грн, № ОУ-0000148 за жовтень 2018 на суму 220 154, 96 грн, № ОУ-0000149 за жовтень 2018 на суму 222 135, 77 грн, № ОУ-0000150 за жовтень 2018 на суму 242 808, 05 грн, № ОУ-0000153 за листопад 2018 на суму 220 154, 96 грн, №ОУ-0000154 за листопад 2018 на суму 222 129,62 грн, № ОУ-0000156 за листопад 4 267, 10 грн, № ОУ-0000152 за листопад 2018 на суму 123 016, 04 грн, №ОУ-0000155 за листопад 2018 року на суму 246 267, 85 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, шляхом перерахування коштів у розмірі 549 707, 62 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 322694 від 30.10.2019, № 322865 від 30.09.2019, № 322717 від 31.07.2019, № 322670 від 23.07.2019, № 322755 від 27.06.2019, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1 157 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" утворилась заборгованість у розмірі 1 157 000,00 грн., яка складається із заборгованості за жовтень 2018 у розмірі 341 164,43 грн та заборгованості за листопад 2018 у сумі 815 835, 57 грн.

З урахуванням наведених обставин, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 30/01-11-01ПСК про надання послуг від 30.01.2018, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 104 499,00 грн. - пені за період з 22.12.2018 по 05.11.2019, 12 077, 21 грн. - інфляційні втрати за період з грудня 2018 по серпень 2019, 8 945, 04 грн. - 3 % річних за період з 22.12.2018 по 05.11.2019 нараховані на суму 341 164, 43 грн. та 222 532, 97 грн. - пені за період з 25.01.2019 по 05.11.2019, 22 190, 71 грн. - інфляційні втрати за період з січня 2019 по серпень 2019, 19 110, 66 грн. - 3 % річних за період з 25.01.2019 по 05.11.2019 нараховані на суму - 815 835, 57 грн. а також 75 390,66 грн - витрат на правову допомогу адвоката.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" вбачається, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15796/19 лише в частині стягнення 37 695,33 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Стосовно задоволених судом першої інстанції вимог щодо покладання на відповідача витрат, пов`язаних із правовою допомогою, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" та Адвокатом Фернега Іриною Володимирівною укладено договір № К-5/11/19 про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та встановленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Крім того, 08.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" та Адвокатом Фернега Іриною Володимирівною укладено додаткову угоду № 2 до договору № К-5/11/19 про надання правової допомоги від 05.11.2019, відповідно до якої за надання правничої допомоги за даною додатковою угодою здійснюється на оплатній основі, шляхом виплати на банківський рахунок адвоката додаткового гонорару клієнтом у розмірі 3 % від суми позову - 1 546 355, 59 грн у справі № 910/15796/19 та яка складає 46 392, 66 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМУН-СЕРВІС" та Адвокатом Фернега Іриною Володимирівною складено та підписано акти здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 12.12.2019, № 2 від 29.01.2020, № 3 від 29.01.2020, звіти про проведену роботу за договором № К-5/11/19 про надання правової допомоги від 05.11.2019 відповідно до яких загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 75 390, 66 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем здійснено оплату послуг адвоката згідно договору № К-5/11/19 про надання правової допомоги від 05.11.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 629 від 18.11.2019, № 632 від 30.01.2020, № 631 від 30.01.2020.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що такі витрати у сумі 75 390,66 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 37 695, 33 грн. витрат на послуги адвоката.

Разом із тим, колегія суддів враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" під час вирішення питання про розподіл судових витрат у суді першої інстанції не заявляло.

Разом із тим, суд першої інстанції, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присудив стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, таким чином, дотримавшись принципу співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав не погоджуватися з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 695,33 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/15796/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/15796/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 19.06.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк