Постанова

від 02.06.2020 по справі 910/15932/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Справа№ 910/15932/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 02.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМГАЗ"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 07.11.2020 (повний текст складено 18.11.2020)

у справі № 910/15932/18 ( суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМГАЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкоргаз"

про зобов`язання виконати умови договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкоргаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМГАЗ"

про стягнення 432 648, 00 грн. збитків,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкоргаз" про зобов`язання ТОВ "Інкоргаз" виконати умови договору поставки природного газу №Т-01-0703/17 від 07.03.2017 та передати на користь позивача раніше оплачений обсяг природного газу в натурі в обсязі 70,43 тис.куб.м.

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкоргаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" про стягнення збитків у розмірі 432 648,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 910/15932/18 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та його мотиви

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/15932/18 ухвалено додаткове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимгаз" про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ Ексимгаз не надано доказів оплати ним витрат на правничу допомогу у зустрічному позові в розмірі 11 200,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМГАЗ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати додаткове рішення та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ Ексимгаз про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 487, 35 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Ексмгаз посилається на те, що судом першої інстанції не взято до увагу умови додаткової угоди № 3 від 02.04.2019 до договору на економіко - правове супроводження № 3 від 02.01.2018, в якій в п. 4 вказано, що замовник сплачує виконавцю вартість усіх наданих послуг та витрати на відрядження впродовж 10 банківських днів від дня, коли буде винесено рішення Господарським судом м. Києва по справі № 910/15932/18 на підставі актів приймання - передачі наданих послуг. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 221, ч.8 ст. 129 ГПК України заява та докази про понесення судових витрат подаються стороною протягом 5-ти днів з дня вирішення справи по суті. Відповідно заява повинна була бути подана ТОВ Ексимгаз до 23 жовтня 2019. Станом на цю дату строк сплати юридичних послуг ще не настав.

Крім того, апелянт зазначає, що сплата вартості наданих послуг не є єдиним доказом для підтвердження витрат на правову допомогу адвоката. Суду був наданий договір та додатки до нього, а також акт приймання передачі наданих послуг від 18.10.2019, в якому детально визначений розмір витрат, та обґрунтований детальний розрахунок їх вартості.

Стосовно відмови у задоволенні стягнення витрат на відрядження, скаржник зазначає, що саме внаслідок подання зустрічного позову, апеляційної скарги на відмову у прийнятті зустрічного позову, клопотань відповідача про витребування доказів, які жодної доказової сили в справі не несли, не підтверджували та не спростовували обставини справи, розгляд справи продовжувався майже рік, що відповідно призводило до збільшення кількості судових засідань, відряджень представника позивача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ Інкоргаз визнає законною та обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу ТОВ Ексимгаз залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Так,відповідач за первісним позовом зазначає, що заявлені позивачем у заяві витрати взагалі не відносяться до судових витрат відповідно до положень частини 3 статті 123 ГПК України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/15932/18 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Після ухвалення судового рішення у даній справі, 28.10.2019 через відділ діловодства суду позивачем за первісним позовом подано заяву про повернення витрат на правову допомогу при розгляді зустрічного позову.

Мотивуючи вказану заяву, відвідач за зустрічним позовом зазначає про те, що відповідно до пункту 2 частини 4статті 129 ГПК України, в зв`язку з відмовою зустрічного позову останній має право на повернення судових витрат у розмірі 24 487,35 грн, які складаються з 11 200,00 грн за надані послуги та 13 287,35 грн компенсації витрат на відрядження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вказує ТОВ Ексимгаз , у зв`язку із розглядом справи №910/15932/18 у господарському суді ним були понесені судові витрати у розмірі 24 487,35 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати, заявлені до відшкодування, мають бути документально підтвердженими та доведеними. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У своїй заяві ТОВ "Ексимгаз" просило стягнути з ТОВ "Інкоргаз" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24 487,35 грн., які складаються з 11 200,00 грн за надані послуги та 13 287,35 грн компенсації витрат на відрядження.

Як вже зазначено вище, суд відмовив у задоволенні як первісного позову так і зустрічного позову.

В частині доводів заявника про понесення ним витрат на правничу допомогу у зустрічному позові в розмірі 11 200,00 грн, судом першої інстанції встановлено, що комплекс послуг по наданню економіко-правового супроводу діяльності підприємства ТОВ "Ексімгаз" здійснює виконавець ТОВ "Астер-Аудит", на підтвердження чого заявником надані: договір на економіко-правовий супровід №3 від 02.01.2018, додаткові угоди №1 від 05.11.2018, №2 від 29.12.2018, №3 від 02.04.2019, Акт приймання передачі наданих послуг від 18.10.2019 на загальну суму 11 200,00 грн.

Однак доказів на підтвердження понесення (оплати) таких витрат відповідач за зустрічним позовом суду не надав.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Ексимгаз" про стягнення з ТОВ "Інкоргаз" правових послуг в розмірі 11 200,00 грн.

На підтвердження витрат на відрядження у розмірі 13 287,35 грн заявником надно рахунок - фактура №СФ-0000019 від 18.10.2019, наказ №20 - В від 06.06.2019 про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000032 від 10.06.2019, посадочний документ 000В3FC1-DEDA-2C3F-0001, посадочний документ 000В3FВВ-СВ49-ВЕ2Е-0001, наказ №31-В від 12.08.2019 про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000050 від 14.08.2019, посадочний документ 000В4002-2ВF2-1800-0001, посадочний документ 000В4004-4FF5-D6D6-0001, наказ №35-В від 11.09.2019 про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000059 від 13.09.2019, посадочний документ 000В4022-EF6E-FA39-0001, посадочний документ 000B4021-2F6C-57A4-0001, наказ №36-В від 16.09.2019 про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000060 від 18.09.2019, посадочний документ 000В4025-2В34-Е7Е9-0001, проїзний документ №407187, наказ №41-В від 11.10.2019 про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000068 від 21.10.2019, посадочний документ 000В403У-ВFE5-DBEB-0002, посадочний документ 000B4044-CB6E-C270-0001.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що представники ТОВ Ексімгаз направлялися у відрядження на судові засідання як під час розгляду первісного позову так і під час заявлених зустрічних вимог. Разом з тим, понесені ТОВ Ексимгаз витрати з оплати на відрядження не можуть окремо розглядатись від первісного та зустрічних позовів.

Будь-яких інших доказів, які б давали можливість здійснити розмежування понесених витрат, окремо під час розгляду первісного позову, та окремо під розгляду зустрічного позову, ТОВ Ексімгаз не надало.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, оскільки ТОВ Ексимгаз не подано належних та достатніх доказів на підтвердження понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті додаткового рішення про повернення витрат на правову допомогу у розмірі 24 487,35 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/15932/18 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМГАЗ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/15932/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/15932/18 залишити без змін.

Матеріали справи №910/15932/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 23.06.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б. Михальська