Постанова

від 17.06.2020 по справі 920/1085/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ 920/1085/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук Н.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад"

на рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 (повний текст складено 02.03.2020)

у справі № 920/1085/19 (суддя - Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад",

про стягнення 309 538,99 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробат" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" на свою користь 215 557,00 грн боргу, 43 111,40 грн штрафу, 27 125,17 грн пені, 2 365,22 грн 3% річних, 1 185,56 грн інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.01.2019 договору поставки № 15/01/19.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачу поставлено товар, який останнім прийнято, однак за нього не сплачено. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, пені, штрафу, 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробат" 215 557,00 грн заборгованості, 43 111,40 грн штрафу, 36 124,99 грн пені, 4 047,71 грн 3% річних, 2 910,02 грн інфляційних втрат, 4 526,27 грн відшкодування судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем, у строки, які встановлені у договорі, зобов`язання по оплаті товару на суму 215 557,00 грн. виконано не було. Суд першої інстанції визнав правомірними нараховані 4 047,71 грн 3% річних, 2 910,02 грн інфляційних втрат та 43 111,40 грн штрафу, в той же час не погодився із здійсненим позивачем розрахунком пені, так як останнім було невірно визначено період та перевищено 6-тимісячний строк його нарахування відповідно до ст. 232 ГК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі №9920/1085/19 в частині нарахування пені та ухвалити нове, яким розмір нарахованої пені зменшити до 3 612,50 грн. замість 36 124,99 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було зменшено розмір пені. Апелянт посилається на те, що станом на сьогодні у відповідача тяжке фінансове становище, значна кількість зобов`язань перед третіми особами - іншими юридичними особами та у державі склалось негативне економічне становище.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 року для призначення справи до розгляду №920/1085/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Кропивна Л.В., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1085/19 та призначено справу до розгляду на 01.04.2020.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2020 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи вказана особа повідомлялась належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.06.2020 через електронну пошту суду від представника відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку із запровадженням карантину у м. Суми, в усіх судах, які територіально розміщені в м. Суми, обмежили проведення відеоконференцій.

Колегія суддів у судовому засіданні 17.06.2020 дійшла до висновку про відхилення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Представник відповідача не був позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, як це передбачено ч. 4 ст. 197 ГПК України.

У поданому клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі представника відповідача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 17.06.2020.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 05.05.2020 у справі № 911/1634/19, від 15.05.2020 у справі № 17/32.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробат" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" (покупець) було укладено договір поставки № 15/01/19, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору та додатків до нього.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору найменування, вартість, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, визначаються податковими накладними, що є додатками до цього договору і є невід`ємною його частиною, та документами, наданими згідно п. 1.3. цього договору. Документами на продукцію, які постачальник повинен передати покупцю: рахунок-фактуру, видаткову накладну на відпуск продукції, сертифікат походження, гігієнічний висновок.

Згідно з п.3.2 Договору строк оплати продукції по факту поставки товару встановлюється з відстрочкою оплати 30 календарних днів з моменту відгрузки, при цьому оплата здійснюється кожні 15 календарних днів у рівних долях.

Пунктами 5.2., 5.3 Договору за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього штраф у розмірі 20% суми, від оплати якої відповідач відмовився або ухилився. За прострочення в оплаті продукції відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього пеню у розмірі 5% (не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 215 557,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 176 від 22.04.2019, яка підписана сторонами та скріплена їх печатками. Крім того, факт поставки підтверджується податковою накладною та квитанцією про реєстрацію податкової накладної.

22.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просив останнього погасити наявну заборгованість у сумі 215 557,00 грн.

Відповідач залишив вказану претензію без належного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Задовольняючи позовні вимоги на суму 215 557,00 грн основної заборгованості, 43 111,40 грн штрафу, 4 047,71 грн 3% річних та 2 910,02 грн інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу за видатковою накладною № 176 від 22.04.2019 товар на суму 215 557,00 грн., за якою відповідач не розрахувався у повному обсязі.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання, суд першої інстанції погодився із здійсненним позивачем розрахунком 4 047,71 грн 3% річних, 2 910,02 грн інфляційних втрат (за період з 23.05.2019 по 13.01.2020) та 43 111,40 грн. штрафу.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд першої інстанції вказав, що позивачем було невірно визначено дату початку прострочення грошового зобов`язання та перевищено шестимісячний строк нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається з доводів та вимог апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі № 920/1085/19 рішення в частині розміру стягнутої пені.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення в оплаті продукції відповідач виплачує позивачу за вимогою останнього пеню у розмірі 5% (не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені у сумі 36 124,99 грн. погоджується з ним та вважає його арифметично вірним.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було зменшено розмір пені. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" зазначає, що станом на сьогодні у відповідача тяжке фінансове становище, значна кількість зобов`язань перед третіми особами - іншими юридичними особами та у державі склалось негативне економічне становище.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За умовами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України за рішенням суду розмір штрафу та пені може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів відзначає, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

В той же час, заявлений до стягнення розмір пені не можна вважати надмірно великим порівняно із сумою основної заборгованості, тоді як відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для такого зменшення пені, винятковості даного випадку, та не надано відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Зокрема, відповідачем не надано доказів знаходження товариства у скрутному фінансовому стані та неможливості виконати зобов`язання перед позивачем через неприбутковість апелянта.

Більш того, клопотання про зменшення розміру пені відповідачем до суду першої інстанції не подавалось.

А тому, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про зменшення розміру пені.

В решті рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі № 920/1085/19 апелянтом не оскаржується.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі № 920/1085/19 в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний шинний склад" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі № 920/1085/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі № 920/1085/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/1085/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.06.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко