Ухвала

від 24.06.2020 по справі 357/2945/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2945/20

1-кс/357/639/20

У Х В А Л А

24 червня 2020 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020111030000021, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2020 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, про накладення арешту на майно,-

У С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду надійшло вищезазначене клопотання ст. слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42020111030000021, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2020 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, про накладення арешту на майно, мотивоване наступним.

До Білоцерківської місцевої прокуратури надійшло звернення Білоцерківської міської ради про те, що службовими особами Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської обл. зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524,3220489500:02:026:0525,3220489500:02:026:0526,3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 по 0,0564 га кожна, що знаходяться в межах міста Біла Церква та є комунальною власністю територіальної громади.

В подальшому, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526 були передані в оренду ТОВ «Технопарк» на 10 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, в той час, як вказані земельні ділянки знаходяться біля багатоповерхового житлового будинку №73 по вул. Леваневського в м. Біла Церква Київської обл.

Слідчий вказує на те, що допитаний в ході досудового розслідування представник потерпілого Білоцерківської міської ради, головний спеціаліст відділу земельних відносин та архітектури юридичного управління Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 показав, що під час моніторингу публічної кадастрової карти України працівниками Білоцерківської міської ради було встановлено факт незаконного розпорядження цілою низкою земельних ділянок м. Біла Церква.

Згідно відомостей з публічної кадастрової карти України, Шкарівською сільською радою в супереч діючому законодавству України зареєстровано право власності на 5 (п`ять) земельних ділянок, що знаходяться в межах міста та є комунальною власністю територіальної громади міста Біла Церква, а саме:

1. Кадастровий номер: 3220489500:02:026:0524, загальна площа 0,0564 га;

2. Кадастровий номер: 3220489500:02:026:0525, загальна площа 0,0564 га;

3. Кадастровий номер: 3220489500:02:026:0526, загальна площа 0,0564 га;

4. Кадастровий номер: 3220489500:02:026:0527, загальна площа 0,0564 га;

5. Кадастровий номер: 3220489500:02:026:0528, загальна площа 0,0564 га.

Відповідно до наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220489500:02:026:0524; 3220489500:02:026:0525; 3220489500:02:026:0526, щодо речі належать територіальній громаді міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. №5245-УІ.

Більш того, продовжуючи діяти в супереч діючому законодавству України, Шкарівською сільською радою Білоцерківського району Київської області вказані вище 3 (три) земельні ділянки передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Технопарк 2018», код ЄДРПОУ: 42260390 в оренду на 10 (десять) років, а саме:

1. Земельна ділянка з кадастровим номером: 3220489500:02:026:0524, загальною площею 0,0564 га передана в користування згідно договору оренди від 12.11.2019 року, серія б/н на строк до 12.11.2029 року, «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;

2. Земельна ділянка з кадастровим номером:3220489500:02:026:0525, загальною площею 0,0564 га передана в користування згідно договору оренди від 23.12.2019 року, серія б/н на строк до 23.12.2029 року «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»;

3. Земельна ділянка з кадастровим номером:3220489500:02:026:0526, загальною площею 0,0564 га передана в користування згідно договору оренди від 23.12.2019 року, серія б/н на строк до 23.12.2029 року «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

По інших двох земельних ділянках, а саме з кадастровими номерами: 3220489500:02:026:0527; 3220489500:02:026:0528 інформація про передачу в оренду на сьогоднішній день відсутня, оскільки відомості до відповідних реєстрів ще не внесені.

Цільове призначення вказаних вище 5 (п`яти) земельних ділянок визначено наступним чином «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», в той час як дані земельні ділянки знаходяться біля багатоповерхового житлового будинку, а саме в АДРЕСА_1 , що також свідчить про порушення прав співвласників квартир у вказаному будинку.

Вказаним вище земельним ділянкам навіть було присвоєно адресу - АДРЕСА_2 .

Проте, в реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня будь-яка інформація про прийняті Шкарівською сільською радою Білоцерківського району Київської області рішення.

Білоцерківська міська рада такі дії Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області вважає незаконними та такими, що порушують права територіальної громади міста Біла Церква виходячи з наступного.

30 липня 1955 р. рішенням виконкому Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих №358 був погоджений розроблений Київською обласною проектною конторою «Облсільпроект» Проект планіровки міста Білої Церкви та Проект червоних ліній центрального району міста.

Так, погодженим 1955 р. Проектом міста Білої Церкви були встановлені межі міста Біла Церква Київської області.

В подальшому, даний документ став основою містобудівної документації міста Біла Церква. З урахуванням цього документу приймалися усі наступні Проекти планування та забудови, техніко-економічні обґрунтування, генеральні плани міста тощо.

18 вересня 1958 р. було прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих «Про адміністративно територіальні зміни» внаслідок чого села Заріччя і Роток включені в межу міста Біла Церква, а Зарічанська і Ротоцька сільські ради Білоцерківського району ліквідовані.

22 жовтня 1958 р. було прийнято рішення виконкому Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих №658 «Про віднесення приєднаних околиць Заріччя і Роток в смугу міста Біла Церква по нарахуванню земельної ренти».

25 липня 1962 р. Постановою Ради Міністрів УРСР за № 819 затверджено будівництво потужного хіміко-технологічного комбінату в м. Біла Церква, в складі будівництва трьох заводів: заводу по виробництву шин, заводу гумо-технічних виробів, та заводу гумо-азбестових виробів.

17 липня 1963 р. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР за №1024-р територія розміром 220,0 га була відведена під будівництво комбінату гумотехнічних виробів в м. Біла Церква Київської області, за рахунок земель відділу «Роток» Білоцерківської дослідно-селекційної станції Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків.

28 грудня 1963 р. Постановою Ради Міністрів УРСР за №1407 дозволено розміщення комбінату гумотехнічних виробів на відстані 100,0 м від осі автодороги Ленінград-Київ- Одеса.

Враховуючи значні зміни території міста (внаслідок включення нових територій) 21 жовтня 1964 року було прийнято рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих №570 «Про погодження генерального плану міста».

27 травня 1965 р. рішенням Київського облвиконкому № 413 було затверджений Проект детального планування промислового району м. Біла Церква.

19 лютого 1966 р. прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих № 97, яким затверджено Проект паніровки м. Біла Церква.

Площа міста згідно цих документів зросла, зокрема за рахунок земель:

1) Білоцерківської дослідно-селекційної станції (відділення „Роток") Всесоюзного

науково-дослідного інституту цукрових буряків - 511.0 та;

2) сільськогосподарської артілі ім. Дімітрова с. Піщана - 238.0 га;

3) Білоцерківської птахофабрики - 32,0 га;

4) радгоспу „Білоцерківський":

а) центральної садиби площею - 56,0 га;

б) відділення „Заріччя" площею - 430,0 га;

5) Учбового господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім.

Погребняка - 438.0 га.

6) сільськогосподарської артілі ім. Ватутіна с. Шкарівка - 520,0 га;

7) експериментальної бази „Терезине" - 78,0 га;

8) Державного лісного фонду - 136,0 га.

Міська межа встановлювалась на той час на підставі пунктів 146-156 Земельного кодексу УССР від 29 листопада 1922 року (який діяв до 30 вересня 1971 року), (тобто на підставі генеральних планів, планів планування та забудови територій, втому числі проектів забудови територій за межами населених пунктів).

Із 1970 р. діяла інша редакція Земельного кодексу - Земельний кодекс УРСР від 08 липня 1970 року (водився в дію з 01 січня 1971 р. та діяв до 01 січня 1992 р.).

Зокрема статтями 9, 16, 20, 21, 37, 39, 84, 85, 87, 90, 96 Земельного кодексу УРСР регулювалися правовідносини щодо розпорядників земельних ділянок, порядку вилучення земельних ділянок тощо.

Так, статтею 85 Земельного кодексу УРСР передбачалося, що межа міста - зовнішня межа земель міста, яка відмежовує їх від інших земель єдиного державного земельного фонду і визначається на основі генерального плану або техніко-економічних основ розвитку міста.

18 грудня 1990 року прийнято нову редакцію Земельного кодексу України (введений в дію 15 березня 1991 року та діяв до 01 січня 2002 року).

Статтею 63 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 р.) встановлено, що межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планіровки та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

Окрім того, статтею 63 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 р.) визначено, що до земель міста належать усі землі в межах міста.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що межі міста Біла Церква визначались зокрема наступними документами:

- Проект планування і забудови міста Біла Церква 1955 року;

- Технічно-економічні основи розвитку міста Біла Церква Київської області 1963 року;

- Проект планіровки міста Біла Церква (включно з генеральним планом міста Біла Церква) 1964 року затвердженого 1966 року.

Зазначені документи є чинними і не скасованими та засвідчують, що місто Біла Церква Київської області ще на той час мало чітко встановлені і сформовані межі.

Отже, з викладеного вище вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 220489500:02:026:0524;3220489500:02:026:0525;3220489500:02:026:0526;3220489500:02:026:0527; 3220489500:02:026:0528 знаходяться в межах вулиці Леваневського та входять в межі міста Біла Церква.

На підтвердження того, що вказані вище матеріали підтверджують та визначають межі міста Біла Церква, потрібно звернути увагу на наступне.

Протягом останніх років, під час захисту інтересів територіальної громади міста Біла Церква в органах судової влади, вказані вище документи неодноразово бели предметом дослідження.

Так, в ряді рішень, які набрали законної сили, суди аналізуючи зазначені документи підтвердили їх юридичну силу та підтвердили існування меж міста Біла Церква.

Для прикладу можемо звернути увагу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №810/3401/17, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2019 року у справі №357/2278/19, та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі №357/2278/19.

При цьому, в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2019 р. у справі №357/2278/19 зазначено, що межа м. Біла Церква була встановлена відповідно до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих 18 вересня 1958 р. №791 «Про адміністративно територіальні зміни» та Проекту планування міста Біла Церква, що виконаний Українським Державним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»(м. Київ) в 1963-1964 рр, який був затверджений рішенням Київського облвиконкому за №97 від 19.02.1966 р. Згідно цих документів була встановлена міська межа, яка станом на сьогодні є чинною.

Тому Білоцерківська міська рада зосереджує свою увагу на наявності діючої міської межі, а також тому, що вказані вище земельні ділянки знаходяться в межах міста Біла Церква.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право на землю має конституційну основу, адже стаття 14 Основного Закону визначає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Безпосередньо Земельний кодекс України сформулював загальні правила виникнення прав на землю, відповідно до якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з нормою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області є неналежним розпорядником земельних ділянок з кадастровими номерами: 220489500:02:026:0524; 3220489500:02:026:0525; 3220489500:02:026:0526; 3220489500:02:026:0527; 3220489500:02:026:0528, так як вони є комунальною власністю територіальної громади міста Біла Церква Київської області.

Враховуючи викладене, вважаємо, що внаслідок таких дій із власності громадим м. Біла Церква вибули земельні ділянки, якими Шкарівська сільська рада не мала права розпоряджатись, в результаті чого Білоцерківській міській раді спричинено шкоду, розмір якої встановлюється.

Слідчий також вказує на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_6 13.11.2019 внесено відомості та зареєстровано право власності за Шкарівською сільською радою Білоцерківського району Київської області на земельну ділянку з кадастровими номерами: 3220489500:02:026:0524. В цей же день державним реєстратором ОСОБА_6 внесено відомості до реєстру та зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «Технопарк 2018», код ЄДРПОУ 42260390.

Крім того, державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_6 24.12.2019 р. внесено відомості та зареєстровано право власності за Шкарівською сільською радою Білоцерківського району Київської області на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220489500:02:026:0525 та 3220489500:02:026:0526. В цей же день державним реєстратором ОСОБА_6 внесено відомості до реєстру та зареєстровано право оренди вказаних земельних ділянок за ТОВ «Технопарк 2018», код ЄДРПОУ 42260390.

При цьому, як підставу для реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами:3220489500:02:026:0524; 3220489500:02:026:0525; 3220489500:02:026:0526, зазначено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. №5245-УІ.

При цьому, вивченням положень вказаного закону не зрозуміло, які саме положення даного закону могли бути підставою для здійснення державної реєстрації вказаних земельних ділянок саме за Шкарівською сільською радою.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2020 р. державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_6 до реєстру внесено інформацію та вчинено реєстраційні дії по скасуванню іншого речового права оренди вказаних земельних ділянок за ТОВ «Технопарк 2018» на підставі додаткової угоди від 24.02.2020 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.11.2019 р., укладеного між Шкарівською сільською радою та ТОВ «Технопарк 2018», укладеної на виконання рішення тридцять шостої сесії сьомого скликання Шкарівської сільської ради від 21.02.2020 р.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що згідно викопіювання з Генерального плану м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 № 319-18-VII, земельні ділянки із кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526, 3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 знаходяться в межах міста Біла Церква, розміщені одна біля одної та знаходяться між житловим буд. №73 та проїжджою частиною по вул. Леваневського в м. Біла Церква Київської області.

16.03.2020 р. вказані земельні ділянки із кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526, 3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 по 0,0564 га кожна, що знаходяться в межах міста Біла Церква, визнані речовими доказами.

Крім того, до слідства надійшло клопотання від потерпілого в кримінальному провадженні Білоцерківської міської ради від 13.03.2020 про накладення арешту на майно земельні ділянки кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526, 3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 по 0,0564 га кожна, що знаходяться в межах міста Біла Церква з метою забезпечення збереження земель комунальної власності м. Біла Церква в належному стані та недопущення подальшого відчуження вказаних земельних ділянок.

Слідчий стверджує, що зважаючи на вказані дії посадових осіб Шкарівської сільської ради у слідства є усі підстави вважати, що посадові особи Шкарівської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, неправомірно розпоряджаються земельними ділянками, які Шкарівській сільській раді не належать, та в подальшому можуть вчинити дії по незаконному відчуженню вказаних земельних ділянок, в результаті чого громада м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради може втратити можливість вільно користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Таким чином, досягнення мети арешту майна, передбаченого ч.2 ст.170 КПК України, а саме: забезпечення збереження речових доказів, можливо лише за умови їх належного зберігання в органу досудового розслідування без можливості доступу до нього та використання сторонніми особами.

При цьому, для зміни власника, тобто укладення договору купівлі-продажу, або іншого договору, який може призвести до відчуження вказаних земельних ділянок, а також внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно необхідний незначний час, а тому наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза відчуження даних об`єктів іншим особам, що може призвести до затягування досудового розслідування, а тому розгляд даного клопотання слідчим суддею необхідно провести без участі представників Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Слідчий також вказує на те, що з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на земельні ділянки кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526, 3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 по 0,0564 га кожна, що знаходяться в межах міста Біла Церква, які є безпосереднім предметом злочину, із забороною користування та розпорядження вказаними земельними ділянками будь-яким особам та забороною проведення будь-яких реєстраційних дій по вказаних об`єктах.

В судовому засіданні слідчий підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити, оскільки існує реальна загроза відчуження даних об`єктів іншим особам.

Представник Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримав в повному обсязі та просить його задоволити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч.2 ст.172 КПК України можливо здійснити без повідомлення представника Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, матеріали кримінального провадження №42020111030000021, доводи свідчого, представника Білоцерківської міської ради, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 даної статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3,4 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1,3 ст.171 КПК України - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Отже, приходжу до висновку, що слідчий надав суду достатньо доказів того, що накладення арешту на вказане майно може призвести до утворення ситуації, за якої відновлення порушеного майнового стану власника земельних ділянок стане неможливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони державним та приватним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Мінюсту, державним та приватним нотаріусам) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на земельні ділянки кадастровими номерами 3220489500:02:026:0524, 3220489500:02:026:0525, 3220489500:02:026:0526, 3220489500:02:026:0527, 3220489500:02:026:0528 по 0,0564 га кожна, що знаходяться в межах міста Біла Церква, а також шляхом заборони користування та розпорядження вказаними земельними ділянками будь-яким особам.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст.174 КПК України.

Слідчий суддяОСОБА_1