Постанова

від 04.06.2020 по справі 910/15727/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Справа№ 910/15727/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бардіна О.О. за ордером від 01.08.2017;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: Лич С.В. за наказом від 19.02.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 (повне рішення складено 03.07.2019)

у справі №910/15727/18 (суддя Босиій В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут"

до 1. Одеської митниці ДФС

2. Державної казначейської служби України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Приватне підприємство "Роял Трейд Імпекс" та 2.Київська митниця Держмитслужбиі

про стягнення 505 343,82 грн. шкоди,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, та з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України 505343,82грн шкоди, завданої неправомірними діями службових осіб Одеської митниці ДФС.

Позовні вимоги мотивовані тим, що службові особи Одеської митниці ДФС не виконали постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №760/17398/17, своєчасно не повернули позивачу товари (свіжі лимони та мандарини) загальною вартістю 461473,82 грн; йому було повернуто товар, що непридатний для подальшого використання загальною вартістю 0,00 грн, на знищення якого позивачем було витраченого 43870,00грн.

У процесі розгляду справи Господарським судом міста Києва було замінено відповідача - Державну фіскальну службу України на Одеську митницю ДФС (далі - відповідач 1) та залучено співвідповідача - Державну казначейську службу України (далі - відповідач 2).

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 1 посилався на відсутність судових рішень, якими б встановлювалась протиправність його дій (бездіяльності); відповідачем 1, при тимчасовому вилученні товару, виконувалось доручення Київської міської митниці ДФС; відповідальність за втрату або пошкодження товарів повинен нести зберігач - ТОВ "Роял Трейд Імпекс", з яким у позивача був договір оренди нерухомого майна (холодильної камери); зберігач на складав та не надавав Одеській митниці ДФС акт про пошкодження або псування товарів; ПП "Роял Трейд Імпекс" здійснювало зберігання товару у неналежних умовах; постанова у справі №760/17398/17 набрала законної сили 27.12.2017, однак позивач звернувся за товаром лише 15.03.2018; позивачем у митній декларації від 12.10.2017 був обраний митний режим знищення або руйнування; оплата робіт, пов`язаних з утилізацією, покладається на власника; позивачем не надано належних доказів наявності шкоди та її розміру; ввезений позивачем товар не відповідав вимогам до безпечності та якості харчових продуктів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 червня 2019 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у діях відповідача 1 наявний повний склад цивільного правопорушення, зокрема, неправомірні дії полягають у невиконанні судового рішення у справі №730/17398/17 щодо повернення товару, розмір завданої шкоди визначений вартістю зіпсованого майна та витрат на його знищення, між діями відповідача 1 та шкодою є прямий причинно-наслідковий зв`язок; між позивачем та зберігачем (ПП "Роял Трейд Імпекс") відсутні відносини щодо зберігання; вилучені товари були з обмеженим строком зберігання, тому відповідач мав їх реалізувати до закінчення терміну придатності.

Відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, дотримуючись доводів, на які посилався у суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву.

З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Північний апеляційний господарський суд залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Роял Трейд Імпекс" (далі - третя особа 1), яке було зберігачем належного позивачу майна, та Київську міську митницю ДФС (в подальшому замінена правонаступником - Київською митницею Держмитслужби) (далі - третя особа 2), якою був складений адміністративний протокол відносно керівника позивача та видано доручення про тимчасове вилучення належного позивачу товару.

Третя особа 2 подала письмові пояснення, у яких вказав, що доручення про тимчасове вилучення товарів було видано у зв`язку із встановленням розбіжностей у вартості товару, що була зазначена у інвойсі, поданому в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон, та у інвойсі, виявленому під час митного контролю МЕВ ДОКС, у зв`язку із чим відносно керівника позивача складено протокол про порушення митних правил; позивач дії митного органу щодо вилучення товарів не оскаржив; на даний час не прийнято рішення суду, яким дії щодо складання протоколу про порушення митних правил та тимчасового вилучення товарів визнано протиправними; у постанові по справі №760/17398/17 не надавалась оцінка діям Одеської митниці ДФС чи Київської міської митниці ДФС; зберігач (ПП "Роял Трейд Імпекс") здійснював зберігання майна неналежним чином, тому псування майна трапилось внаслідок його неправомірних дій; позивачем було обрано митний режим знищення або руйнування, а також не надано належних доказів наявності шкоди.

Позивачем були подані заперечення на пояснення третьої особи 2, у яких він вказує, що термін зберігання лимонів становить від 2 до 6 місяців, а мандаринів від 2 до 4 місяців, тому відповідач 1 зобов`язаний був реалізувати та замінити вилучені лимони та мандарини до спливу терміну придатності; позивач вказує на протиправність невиконання відповідачами постанови у справі №760/17398/17; подання декларації на знищення зумовлено спливом строку їх придатності; у позивача відсутні договірні відносини щодо зберігання із ПП "Роял Трейд Імпекс", до якого митниця може звернутись в порядку регресу.

Розгляд справи відкладався у зв`язку із залученням третіх осіб, зміною складу суду та оголошенням карантину, а за клопотанням представника відповідача 1 судові засідання проводились в режимі відеоконференції з Південно-західним апеляційним господарським судом.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Ухвали суду, які направлялись на адресу державної реєстрації третьої особи 1, повертались поштою з довідками "За закінченням терміну зберігання". Отже, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення третьої особи 1 про час та місце розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При перевірці правоздатності відповідача 1 - Одеської митниці ДФС, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що з 27.11.2019 вказана юридична особа перебуває в процесі припинення, однак станом на час розгляду справи до єдиного державного реєстру не внесено запис про її припинення, а тому, враховуючи положення ст.91 Цивільного кодексу України, її цивільна правоздатність не припинилась.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у поясненнях, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут", як покупцем, та фірмою MFRUIT S.R.L. (Аргентина), як продавцем, був укладений контракт №25 від 28.04.2017, на виконання якого було поставлено 24624 кг свіжих лимонів вартістю 17236,80 доларів США та 1120 кг свіжих мандаринів вартістю 560,00 доларів США, всього на суму 17796,80 доларів США, що підтверджується інвойсом №2017-0000044-1 від 19.07.2017, актом звіряння від 20.07.2017 та довідкою ПАТ "Український будівельно-інвенстиційний банк" про перерахування коштів в сумі 17796,80 доларів США за інвойсом №2017-0000044-1.

19 липня 2017 року в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (пункт контролю "Визирка" митного поста "Південний") через митний кордон України на морському судні в контейнері з території Аргентини підставі товаросупровідних документів: інвойс від 19.07.2017 №2017-0000044-1, коносамент № 960685704, за попередньою митною декларацією типу ІМ40ЕЕ від 19.07.2017 №UA500010/2017/005506, на адресу одержувача - ТОВ "ФФА ФРУТ", у контейнері №MNBU3614813, переміщено товари - лимони, мандарини загальною кількістю 1480 пакувальних місць (лимони - 1368 місць та вагою брутто 26620,4 кг і нетто - 24624 кг, мандарини - 112 місць та вагою брутто 1209,6 кг і нетто - 1120 кг), виробник "MFRUIT S.R.L.", країна виробництва Аргентина, загальною фактурною вартістю 17796,80 доларів США (лимони - 17236,80 доларів США, мандарини - 560 доларів США) та загальною митною вартістю 461473,82 грн. (лимони - 446952,93 грн., мандарини - 14520,89 грн.).

20 липня 2017 року зазначені вище товари, після доставки в зону митного контролю відділу митного оформлення №1 митного поста "Одеса-центральний" Одеської митниці ДФС, заявлені до митного контролю та оформлення за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA500010/2017/005527 (електронне декларування), фактурною вартістю 17796,80 доларів США, митною - 461722,47 грн., поданням до митниці товаросупровідних документів, у т.ч. сертифікату про походження товарів від 07.06.2017 № 000498.

20 липня 2017 року Київською міською митницею ДФС відносно керівника ТОВ "ФФА Фрут" Міщенка Г.В. складено протокол про порушення митних правил №0670/10000/17, відповідно до якого тимчасово вилучено лимони свіжі, врожай 2017 року, виробник - MFRUIT SRL., торговельна марка MORREESI FRUIT, країна виробництва - Аргентина (умови зберігання при температурі +5С +7С, дата виробництва - травень 2017 року, термін придатності - 6 місяців) - 24 624 кг, загальною вартістю - 446 952,93 грн., мандарини свіжі, врожай 2017 року, виробник - MFRUIT SRL., торговельна марка MORREESI FRUIT, країна виробництва - Аргентина (умови зберігання при температурі +5С +7С, дата виробництва - травень 2017 року, термін придатності - 6 місяців) - 1 120 кг., загальною вартістю 14 520,89 грн., всього 25 744 кг, загальною вартістю 461 473,82 грн.

На підставі доручення Київської міської митниці ДФС на проведення вилучення предметів ПМП, опитування, тощо у відповідності до статей 511 та 518 Митного кодексу України №2898/7/26-70-20-01 від 20.07.2017 Одеською митницею ДФС вилучено майно, яке зазначене в протоколі про порушення митних правил №0670/10000/17 від 20.07.2017.

Тимчасово вилучене майно було передано Одеською митницею на відповідальне зберігання ПП "Роял Трейд Імпекс", відповідно до Договору №44 про надання послуг відповідального зберігання від 29.02.2016 (із подальшими змінами), що підтверджується протоколом про тимчасове вилучення товарів №0670/10000/17 від 04.08.2017, описом предметів та актом прийому-передачі від 04.07.2017.

У акті прийому-передачі вказано, що майно зберігається за адресою м.Одеса, вул. Агрономічна, 205. Дата виробництва - травень 2017 р., термін придатності 6 місяців, за умови зберігання згідно маркування при температурі від +5С+7С.

Вказане приміщення було передано позивачем в оренду ПП "Роял Трейд Імпекс" на підставі договору оренди №01/07 від 01.07.2017 та, відповідно до додаткової угоди №4 від 28.07.2017 до договору про надання послуг відповідального зберігання, укладеної між ПП "Роял Трейд Імпекс" та Одеською митницею ДФС, було внесено до переліку місць надання послуг зберігання.

У вересні 2017 року позивач звертався до відповідача 1 з листом, у якому просив надати дозвіл на поміщення вилученого товару у митний режим знищення.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №760/17398/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 27.12.2017, закрито провадження відносно керівника ТОВ "ФФА Фрут" Міщенка Г.В. у справі про порушення митних правил за відсутності адміністративно правопорушення.

Вирішено вилучені предмети, згідно з протоколом про порушення митних правил №0670/10000/17 від 20.07.2017, а саме: лимони свіжі, врожай 2017 року, виробник - MFRUIT SRL., торговельна марка MORREESI FRUIT, країна виробництва - Аргентина (умови зберігання при температурі +5С +7С, дата виробництва - травень 2017 року, термін придатності - 6 місяців) - 24 624 кг, загальною вартістю - 446 952,93 грн., мандарини свіжі, врожай 2017 року, виробник - MFRUIT SRL., торговельна марка MORREESI FRUIT, країна виробництва - Аргентина (умови зберігання при температурі +5С +7С, дата виробництва - травень 2017 року, термін придатності - 6 місяців) - 1 120 кг., загальною вартістю 14 520,89 грн., всього 25 744 кг, загальною вартістю 461473,82 грн. - повернути керівнику ТОВ "ФФА Фрут" Міщенку Г.В.

06 квітня 2018 року комісія, створена наказом Одеської митниці ДФС, склала протокол інвентаризації майна, у якому вказала, що 05.04.2018 інвентаризаційна комісія в повному складі прибула за адресою: м. Одеса, вул.Агрономічна, 205, з метою встановлення фактичного стану та кількості товару, вилученого за справою про ПМП №0670/10000/6 та переданого на зберігання ПП "Роял Трейд Імпекс". Комісією встановлено, що матеріально відповідальною особою (директором зберігача) було пред`явлено комісії зіпсоване майно у кількості 24624 кг, яке візуально схоже на лимони з характерними ознаками гнилі, цвілі, з неприємним запахом і наявним конденсатом та зіпсоване майно у кількості 1120 кг, яке візуально схоже на мандарини з характерними ознаками гнилі, цвілі, з неприємним запахом і наявним конденсатом.

11 квітня 2018 року ТОВ "ФФА Фрут" звернулось до Одеської митниці ДФС з листом за вих. №1646-С, в якому просило видати спірний вантаж зі складу митниці, в незалежності від його фактичного стану (зіпсованості).

По акту прийому-передачі від 16.04.2018 ПП "Роял Трейд Імпекс" передало, а Одеська митниця ДФС прийняла для подальшої передачі власнику товар - зіпсоване майно у кількості 24624 кг, яке візуально схоже на лимони та зіпсоване майно у кількості 1120 кг, яке візуально схоже на мандарини, загальною вартістю 0,00 грн.

Відповідно до накладної №30 від 16.04.2018 Одеською митницею ДФС повернуто ТОВ "ФФА Фрут" зіпсоване майно, яке візуально схоже на мандарини з характерними ознаками гнилі та цвілі, з неприємним запахом та наявним конденсатом, а також зіпсоване майно, яке візуально схоже на лимони з характерними ознаками гнилі та цвілі, з неприємним запахом та наявним конденсатом загальною кількістю 25 744,00 кг, загальною вартістю 0,00 грн.

Як вбачається з акту про знищення або руйнування товарів від 20.04.2018, передане за накладною №30 від 16.04.2018 майно було знищено КП "Наш Дім" в присутності декларанта (ТОВ "ФФА Фрут") та державного інспектора ВМО6, за що позивачем сплачено 43 870,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №27 від 20.04.2018.

У серпні 2018 року представник позивача звертався до Державної фіскальної служби України із адвокатським запитом щодо строку відшкодування шкоди, у відповідь на який листом від 14.09.2018 було повідомлено, що товар (лимони, мандарини) повернуто власнику, а у разі доведеності факту завдання майнової шкоди неправомірними діями посадових осіб митниці, підприємство має право звернутись за захистом своїх майнових прав та інтересів до суду.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд стягнути з Державного бюджету України 505 343,82 грн. шкоди, у тому числі: 461473,82 грн вартості зіпсованого товару та 43870,00 грн витрат на знищення зіпсованого майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи, щодо неправомірності дій органу державної влади (Одеської митниці ДФС) стосовно вилучення спірного майна, а зіпсування майна було спричинено неналежними умовами зберігання Приватним підприємством "Роял Трейд Імпекс".

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також встановлено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі з приводу стягнення заявленої позивачем до стягнення суми, є позадоговірними, а тому до цих правовідносин застосовуються положення глави 82 Цивільного кодексу України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб`єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб`єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди наведено, зокрема, у статтях 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статей 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Позивач, як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі посилається на те, що незаконність дій Одеської митниці ДФС полягала у незабезпеченні збереження тимчасово вилученого товару (або його реалізації до закінчення терміну зберігання та заміни на аналогічний товар) та невиконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №760/17398/17, яка набрала законної сили 27.12.2017, в частині повернення позивачу свіжих лимонів та мандаринів.

Позивач не оскаржував до суду дій органу державної влади (Одеської митниці ДФС) стосовно вилучення спірного майна, обравши спосіб захисту, який полягає у пред`явленні позову про відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету, що є його правом.

Згідно правових позицій Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Так, частиною 5 ст. 239 Митного кодексу України встановлено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

Згідно з частиною 6 зазначеної статті митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. Витрати митних органів на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401-1 цього Кодексу, відшкодовуються правовласником. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.

Отже, Одеська митниця ДФС, передавши спірний товар не відповідальне зберігання ПП "Роял Трейд Імпекс", продовжує нести відповідальність за пошкодження товарів перед їх власником, однак, згідно п.6.2.13 договору №44 про відповідальне зберігання, має право вживати заходи щодо відшкодування збитків, у разі встановлення пошкодження товару.

Відповідно до частини 6 ст. 243 Митного кодексу України товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 1 було тимчасово вилучені товари (лимони та мандарини) з датою виробництва - травень 2017 року, термін придатності - 6 місяців, тобто, до листопада 2017 року.

Таким чином, цитрусові на момент вилучення були придатні для використання; доказів їх пошкодження, псування тощо на момент вилучення суду не надано.

Проте, відповідач 1 у встановленому порядку не вжив заходів до реалізації товару з урахуванням терміну їх придатності.

Частиною 3 ст. 528 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №760/17398/17, яка набрала законної сили 27.12.2017, а отже, згідно ст.129-1 Конституції України є обов`язковою для виконання, закрито провадження відносно керівника ТОВ "ФФА Фрут" Міщенка Г.В. у справі про порушення митних правил за відсутності адміністративно правопорушення.

Також вказаною постановою вирішено вилучені предмети, згідно з протоколом про порушення митних правил №0670/10000/17 від 20.07.2017, а саме: лимони свіжі, врожай 2017 року - 24 624 кг, загальною вартістю - 446952,93 грн. та мандарини свіжі, врожай 2017 року - 1 120 кг., загальною вартістю 14 520,89 грн., всього 25 744 кг, загальною вартістю 461473,82 грн. - повернути керівнику ТОВ "ФФА Фрут" Міщенку Г.В.

Митні платежі було сплачено на момент надходження товару.

Отже, на виконання вказаної постанови відповідач 1 повинен був повернути позивачу вилучений товар у належному для подальшого використання стані, або, з врахуванням наведених положень ч.3 ст. 528 Митного кодексу України - повернути його вартість.

Натомість, Одеська митниця ДФС лише у квітні 2018 року повернула позивачу тимчасово вилучений товар у стані, непридатному для подальшого використання, залишковою вартістю 0,00 грн, що свідчить про протиправність дій (бездіяльності) вказаного органу державної влади.

Щодо другого елементу складу цивільного правопорушення, а саме - наявності шкоди у розмірі 505 343,82 грн, у тому числі: 461473,82 грн вартості зіпсованого товару та 43870,00 грн витрат на знищення зіпсованого майна, то вона підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: інвойсом від 19.07.2017, актом звірки, довідкою банку, описом предметів від 04.08.2017, протоколом про тимчасове вилучення, від 04.08.2017, актом прийому-передачі від 04.08.2017, актом про знищення або руйнування товарів від 20.04.2018 та квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Вказаними доказами підтверджується факт завдання позивачу шкоди у розмірі 505 343,82 грн., і між протиправною поведінкою Одеської митниці ДФС та завданою шкодою існує прямий причинний зв`язок, оскільки у випадку правомірної поведінки митниці (реалізація тимчасового вилученого товару або забезпечення збереження і повернення товару у належному стані) позивач не поніс би вказаних збитків, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача 1 на те, що псування майна було спричинено неналежними умовами зберігання майна Приватним підприємством "Роял Трейд Імпекс", то вони відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідальне зберігання здійснювалось ПП "Роял Трейд Імпекс", відповідно до Договору №44 про надання послуг відповідального зберігання від 29.02.2016, укладеним із Одеською митницею ДФС, за умовами якого поклажодавець (митниця) має право вимагати від зберігача відшкодування завданих збитків.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 року у справі №1-22/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (стаття 1 зазначеного закону).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з висновком, наведеним у рішенні Конституційного Суду України № 12/рп-2001 від 03.10.2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Аналіз зазначених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Отже, при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів доходів і зборів слід враховувати, що співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України шкоди в розмірі 505 343,82 грн, заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Північним апеляційним господарським судом враховані правові позиції Верховного Суду щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів державної влади, які викладені, зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі №920/715/17, від 03.09.2019 у справі №910/11153/17, від 14.02.2020 у справі №925/1196/18.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня 2019 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня 2019 року.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з рахунків Державного бюджету України (Державна казначейська служба України, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, ідентифікаційний код 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФФА Фрут" (65028, м.Одеса, вул. Агрономічна, буд.205, ідентифікаційний код 40509647) матеріальну шкоду в сумі 505 343 (п`ятсот п`ять тисяч триста сорок три) грн. 82 коп.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.06.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова