Постанова

від 15.06.2020 по справі 908/2770/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2770/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: Зворигіна Н.Г., розпорядження № 220-св від 16.11.2015 р., в.о. головного редактора;

від відповідача: Віслоух Л.В., довіреність б/н від 05.02.2020 р., представник;

від 3-ї особи: Краснокутська Г.Ю., довіреність № 01-17/1156 від 28.12.2019 р., представник;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020, ухвалене суддею Зінченко Н.Г., повний текст якого складений 03.02.2020, у справі №908/2770/19

за позовом Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

до Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізька обласна рада, м. Запоріжжя

про зобов`язання повернути нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень та стягнення 12 317,72 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради (далі - КП "Запоріжжя" ЗОР, Позивач) до Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя (далі - КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР, Відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5), та стягнення 12317,72 грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № К08-2014 від 18.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.ст. 15, 526, 530, 625, 833, 836 ЦК України, ст. 193 ГК України та пред`явлені з підстав невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення наданого йому на підставі договору позички від 18.09.2014 в безоплатне користування нерухомого майна у зв`язку із закінчення строку, на який було укладено договір, а також з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за договором № К08-2014 від 18.01.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період з травня по вересень 2019 року на загальну суму 12 317,72 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.2019 до участі у справі № 908/2770/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Запорізьку обласну раду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2770/19 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Зобов`язано Комунальне підприємство "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради повернути Комунальному підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнату № 169 (площею 14,7 кв.м.), кімнату № 170 (площею 14,3 кв.м.), кімнату № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частину коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5).

Стягнуто з Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, на користь Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, 12317 грн. 72 коп. заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та 3842 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду від 29.01.2020 скасувати; ухвалити у справі нове рішення.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на незастосування до спірних правовідносин спеціальних норм права, зокрема Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації", відповідно до приписів якого приміщення, в якому знаходиться редакція КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР, має бути передано Відповідачу в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, про що також зазначено в постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18. Отже, вимоги позивача про виселення КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР з нежитлових приміщень є безпідставними та прямо суперечать вимогам зазначеного Закону.

Також скаржник вважає, що договір позички від 18.09.2014, на підставі якого заявлені позовні вимоги, є незаконним, оскільки суперечить Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", відповідно до якого Запорізька обласна рада була зобов`язана передати майно Скаржнику у безстрокову оренду, а не надавати згоду на укладання спірного договору на 5 років. Крім того, Позивачем заявлені вимоги про стягнення 12 317,72 грн. заборгованості з утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Зазначає про порушення судом при розгляді справи юрисдикції, вважає спір підсудним адміністративному суду, оскільки спір виник через неналежне виконання Запорізькою обласною радою (Третьою особою) своїх обов`язків щодо належного управління майном КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР.

Запорізька обласна рада у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки сторони в цій справі є суб`єктами господарювання (комунальні підприємства) між якими виник спір з приводу їх господарських (договірних) відносин. Отже, міркування Скаржника щодо підвідомчості цієї справи ґрунтуються на неправильному розумінні процесуального законодавства.

Посилаючись на норму ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", скаржник помилково тлумачить її як таку, що виключила право (на момент прийняття спірного рішення) органів місцевого самоврядування передавати майно у користування засобам масової інформації в інший спосіб ніж оренда.

Позивач, Комунальне підприємство "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.) скаржнику відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2770/19.

Повідомлено сторін, що через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів, та встановленням на період дії карантинних заходів на території України тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020, судове засідання з розгляду даної справи буде призначено додатковою ухвалою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.06.2020.

В судовому засіданні 15.06.2020 Центральним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Запорізької обласної ради № 33 від 28.08.2014 надано дозвіл КП "ЗАПОРІЖЖЯ" ЗОР на передачу в позичку (на безоплатній основі) КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР закріплене за ним на праві господарського відання нерухоме майно загальною площею 341,2 кв.м. згідно з переліком нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, що пропонується для передачі в позичку, терміном на 5 років, для розміщення засобу масової інформації.

На підставі зазначеного рішення Запорізької обласної ради № 33 від 28.08.2014 КП «ЗАПОРІЖЖЯ» ЗОР (позивачем у справі, Позичкодавець) та КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР (відповідачем у справі, Користувач) укладено Договір позички б/н від 18.09.2014 (далі - Договір позички), за умовами якого Позичкодавець передав Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений Договором, позичку, яку Користувач зобов`язався повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором (п. 1.1 Договору позички)

Згідно пунктів 1.2, 1.3 Договору позички предметом позички за цим Договором є майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КП «ЗАПОРІЖЖЯ» ЗОР (надалі - майно), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (на теперішній час пр. Соборний), 152, вартість якого визначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна, і становить станом на 01.09.2014 - 500796,30 грн., а саме: кімнати № 157 (площею 11,4 кв.м.), № 159 (площею 14,1 кв.м.) № 160 (площею 14,1 кв.м.), № 161 (площею 14,6 кв.м.), № 162 (площею 14,6 кв.м.), № 163 (площею 13,8 кв.м.), № 164 (площею 13,8 кв.м.) № 165 (площею 14,7 кв.м.), № 166 (площею 14,6 кв.м.), № 167 (площею 14,6 кв.м.), № 168 (площею 15,0 кв.м.), № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.),№ 197 (площею 25,6 кв.м.), комора № 158 (площею 2,1 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 100,6 кв.м.) ; загальною площею 341,2 кв.м., розташовані на 3-му поверсі будівлі (літера А-5).

Відповідно до п. 1.4 Договору позички призначення приміщення: розміщення редакції засобів масової інформації.

Пунктом 8.1 Договору позички сторони визначили, що Договір укладено строком на 5 років та діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

На виконання вимог ч. 3 ст. 828, ст. 793 ЦК України, 18.09.2014 Договір позички б/н від 18.09.2014 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. та зареєстрований за № 449.

Пунктом 2.1 Договору позички визначено, що вступ Користувача у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та акта приймання-передачі вказаного Майна.

18.09.2014 позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, переданого в безоплатне користування КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР.

Додатковою угодою № 1 від 10.07.2015 про внесення змін та доповнень до Договору позички сторонами внесені зміни до предмету позички та встановлено, що Позичкодавцем передано Користувачу у безоплатне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КП «ЗАПОРІЖЖЯ» ЗОР, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, загальною площею 243,6 кв.м., розташовані на 3-му поверсі будівлі (літера А-5).

З урахуванням підписаної сторонами Додаткової угоди № 1 від 10.07.2015 частина переданого користувачу майна відповідачем повернута позивачу за Актом приймання-передачі від 10.07.2015.

Додатковим договором № 2 від 26.03.2019 до Договору позички сторонами внесено зміни до Розділу 1 Договору позички, згідно з якими Користувачу передано у строкове безоплатне користування наступне нерухоме майно: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,4 кв.м.) , загальною площею 74,0 кв.м.

Додатком № 2 до Додаткового договору № 2 від 26.03.2019 є підписаний сторонами Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.03.2019, яким засвідчено факт передачі відповідачу у користування нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м.

Решту раніше переданого нерухомого майна відповідачем повернуто позивачу за Актом приймання-передачі від 26.03.2019.

На виконання вимог чинного законодавства Додаткова угода № 1 від 10.07.2015 і Додатковий договір № 2 від 26.03.2019 до Договору позички посвідчені нотаріально.

Відповідно до п. 8.7 Договору позички чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Договір позички укладений строком з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.5 Договору позички визначено, що за місяць до закінчення строку дії Договору сторони повинні письмово визначитися щодо продовження або припинення Договору. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору сторони дійшли згоди щодо продовження Договору позички, Користувач звертається до обласної ради з листом-клопотанням.

Згідно з п. 3.6 Договору позички у разі припинення або розірвання цього Договору Користувач зобов`язаний негайно повернути Позичкодавцю майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в позичку, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Позичкодавцю збитки у разі погіршення або втрати (повної або часткової) майна з вини Користувача.

Вказаному обов`язку Користувача кореспондує право Позичкодавця протягом 10 календарних днів з моменту припинення Договору вжити заходи щодо негайного звільнення нерухомого майна (створення відповідної комісії, опечатування приміщення, заборона доступу до майна, тощо) у разі, якщо Позичкодавець не має наміру продовжувати Договір позички, або у разі його дострокового розірвання. (п. 6.4 Договору позички)

Згідно з п. 2.4 Договору позички у разі припинення цього Договору майно повертається Користувачем Позичкодавцеві. Користувач повертає майно Позичкодавцю аналогічно порядку, встановленому для передачі майна Користувачу за цим Договором.

На виконання вимог п. 8.5 Договору позички позивач листом № 020819-1 від 02.08.2019 повідомив відповідача про своє небажання продовжувати в подальшому договірні відносини за Договором позички б/н від 18.09.2014 та вимагав після завершення строку дії Договору звільнити займані приміщення. Відповідачем вказаний лист отримано 09.08.2019, про що свідчить відмітка в.о. головного редактора КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР Зворигіної Н.Г.

Відповідач у відповідь на зазначений лист позивача листом № 72 від 09.08.2019 зазначив про неправомірність вимог позивача.

Як свідчать фактичні обставини справи, по закінченню строку дії Договору позички відповідач нежитлові приміщення позивачу не повернув.

У зв`язку із цим, враховуючи закінчення строку дії Договору позички, листом № 180819-2 від 18.09.2019 позивач надав відповідачу для підписання акти приймання-здачі нежитлових приміщень, що знаходяться на балансі КП «ЗАПОРІЖЖЯ» ЗОР.

Відповідно до відмітки в.о. головного редактора КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР Зворигіної Н.Г. на вказаному листі відповідачем акти приймання-здачі нежитлових приміщень підписані не були та повернуті позивачу без підпису.

12.08.2019 відповідач звернувся до Запорізької обласної ради з листом № 73 від 09.08.2019 щодо вирішення питання про продовження терміну дії Договору позички б/н від 18.09.2014.

Оскільки зі змісту листа відповідача № 73 від 09.08.2019 та доданих до нього документів випливало, що КП «ЗАПОРІЖЖЯ» ЗОР не має наміру продовжувати договірні відносини з відповідачем (сторони не дійшли згоди про продовження строку дії договору позички), листом № 3614/01-14 від 28.08.2019 Запорізькою обласною радою відповідачу надано роз`яснення стосовно того, що вирішення питання продовження користування нерухомим майном, що було предметом Договору позички, можливе при дотриманні вимог Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна, який затверджений рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 24.

23.09.2019 комісією позивача за участю представника відповідача Зворигіної Н.Г. проведено огляд кімнат №, № 169, 170, 171 та майна відповідно до інвентаризаційного опису, про що складено Акт огляду приміщення від 23.09.2019.

Як зазначено в Акті огляду приміщення від 23.09.2019 в цей же день в.о. головного редактора КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР Зворигіній Н.Г. повторно запропоновано підписати акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень. Зазначені акти підписані не були.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про зобов`язання відповідача на підставі ст. 836 ЦК України повернути позивачу нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнати № 169 (площею 14,7 кв.м.), № 170 (площею 14,3 кв.м.), № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частина коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5).

Задовольняючи позовні вимоги в частині виселення, суд першої інстанції виходив із того, що після закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 (з 18.09.2019) нежитлові приміщення загальною площею 74,0 кв.м. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 836 ЦК України.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 12 317,72 грн. за надані комунальні послуги та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат станом на час прийняття рішення не погашена, то позовна вимога в цій частині також задоволена.

Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору позички, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 4 статті 203 ЦК України унормовано, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Умови розірвання та припинення договору позички врегульовані главою 60 ЦК України.

Статтею 831 ЦК України встановлено, якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Згідно зі ст. 835 ЦК України договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8.1 Договору позички сторони погодили, що Договір укладено строком на 5 років та діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

Відповідно до ст. 836 ЦК України якщо після припинення договору користування користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати їх примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Як передбачено ч. 3 ст. 827 ЦК України, до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (найм (оренда)).

Правові наслідки припинення договору найму встановлені главою 58 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Разом із тим, відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Досліджені судом фактичні обставини справи свідчать, що позивач висловив відповідачу своє небажання продовжувати договірні відносини за Договором позички б/н від 18.09.2014 після закінчення строку його дії (після 17.09.2019), про що зазначив в листі на адресу КП «Газета «Запорізька правда» № 020819-1 від 02.08.2019.

За місяць до закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 сторони не дійшли згоди щодо продовження строку його дії, як це передбачено п. 8.5 Договору.

Після закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 позивач вимагав від відповідача повернення нерухомого майна, що було предметом Договору (23.09.2019 надав для підписання відповідачу акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, які останнім підписані не були).

За таких обставин, господарський суд дійшов правильного висновку, що після закінчення строку дії Договору позички б/н від 18.04.2014 (з 18.09.2019) у Відповідача відпала правова підстава для користування спірними нежитловими приміщеннями, яка ґрунтувалася на вищезазначеному Договорі.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про відсутність у Відповідача інших правових підстав для користування нежитловими приміщеннями загальною площею 74,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5), та про необхідність їх повернення Позивачу, з огляду на наступне.

Відповідно Статуту КП "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради (нова редакція, затверджена рішенням Запорізької обласної ради від 26.12.2013 за № 17 та зареєстрована 09.01.2014), засновником Відповідача є Запорізька обласна рада та Газета "Запорізька правда" є офіційним друкованим засобом масової інформації Запорізької обласної ради та Запорізької обласної державної адміністрації. Крім того п.1.3 Статуту зазначено, що "підприємство є підпорядкованим, підзвітним і підконтрольним Запорізькій обласній раді".

Отже, на Відповідача розповсюджуються дія Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації".

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації" з дня набрання чинності цим Законом і до завершення процесу реформування відповідних друкованих засобів масової інформації органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, що є засновниками (співзасновниками) редакцій, забороняється проводити операції , наслідком яких може стати відчуження майна редакцій , зокрема його продаж, обмін та застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача та реалізація для погашення заборгованості, передача в оренду, внесення його до статутних (складених) капіталів суб`єктів господарювання, передача в управління та проведення операцій з борговими вимогами і зобов`язаннями (факторинг).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації" у процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб`єкту господарювання безоплатно , за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.

Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності , у яких на час реформування розташовувалися редакції , передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій . Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 встановлено, що на виконання вимог ч.3 статті 4 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації " Запорізькою обласною радою підготовлено проекти рішення "Про реформування КП "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради", до чого було підготовлено пояснювальна записка та додатки №1 з Переліком нерухомого майна, яке підлягає передачі в оренду правонаступнику КП "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради" в зв`язку з його реформуванням і №2 Перелік рухомого майна, що передається у власність правонаступнику КП "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради безоплатно у зв`язку з його реформуванням", але 22.05.2018 на 22-й сесії обласної ради 7-го скликання та 30.08.2018 на 23-й сесії обласної ради 7-го скликання проекти рішень не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу Запорізької обласної ради, наслідком чого є їх неприйняття.

Через що, зазначеною вище постановою зобов`язано Запорізьку обласну раду на найближчій черговій або позачерговій сесії Запорізької обласної ради прийняти рішення про реформування комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради шляхом виходу Запорізької обласної ради зі складу його засновників внаслідок прийняття рішення трудового колективу про перетворення у суб`єкт господарювання "товариство з обмеженою відповідальністю" із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Отже, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 280/5102/18 встановлено, що процес реформування друкованого засобу масової інформації - Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради ще не завершений, через що Запорізькій обласній раді, яка є засновником редакції, заборонено проводити будь-які операції , наслідком яких може стати відчуження майна редакції Відповідача ,

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, з урахуванням у сукупності:

- не завершення процесу реформування друкованого засобу масової інформації - Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради;

- наявної заборони для Запорізької обласної ради проводити будь-які операції, наслідком яких може стати відчуження майна редакції Відповідача;

- закріпленого спеціальним Законом права Відповідача отримати в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, спірні приміщення, у яких на час реформування розташовується редакції, які перебувають у комунальній власності,

колегія суддів вважає, що висновок господарського суду про відсутність у Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради достатніх правових підстав щодо користування спірними нежитловими приміщеннями загальною площею 74,0 кв.м., є передчасним, оскільки ці підстави передбачені спеціальним Законом, дія якого розповсюджується на відповідача, як на друкований засіб масової інформації.

Через що, відсутні й підстави для виселення Відповідача із займаних ним нежитлових приміщень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про безпідставне не застосування судом до спірних правовідносин спеціальних норм Закону України "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації".

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо виселення друкованого засобу масової інформації до завершення процесу його реформування із займаного ним приміщення, добросовісність Запорізької обласної ради, як власника спірного приміщення, та одночасно, як засновника Відповідача, якою досі не виконано рішення суду щодо реформування КП "Газета "Запорізька правда" ЗОР, по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є Відповідач.

Наведене свідчить про неповне з`ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи (в частині наявності підстав для виселення), невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та про порушення вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, рішення суду в частині зобов`язання Відповідача повернути шляхом виселення нежитлові - підлягає скасуванню. Необхідно прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні даних позовних вимог.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що Договір позички від 18.09.2014 є незаконним, оскільки суперечить Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", відповідно до якого Запорізька обласна рада була зобов`язана передати майно Скаржнику у безстрокову оренду, а не надавати згоду на укладання спірного договору на 5 років, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки питання дійсності чи недійсності Договору позички від 18.09.2014 не було предметом розгляду даної справи (знаходиться поза межами позовних вимог).

При цьому, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2020 у справі №908/2770/19 повернуто без розгляду на підставі ч.6 ст.180, ст.118 ГПК України зустрічну позовну заяву Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради до Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради про визнання правочину незаконним, в зв`язку з пропуском заявником строку для подання зустрічного позову та відсутністю поважних причин для відновлення строку на вчинення такої дії.

Твердження відповідача, що Договір позички від 18.09.2014 є незаконним, оскільки його умовами передбачено безоплатне користування нерухомим майном, а позивачем, натомість, заявлені вимоги про стягнення 12 317,72 грн. заборгованості з утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, що прямо суперечить чинному законодавству, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 827, 828 ЦК України суттєвою ознакою договору позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) є безоплатне користування об`єктом, переданим у позичку. Отже, договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) передбачає безкоштовне користування самою річчю, переданою у тимчасове користування, але не встановлює правило і про безкоштовну експлуатації цієї речі. Такі експлуатаційні витрати (оплата послуг утримання будівлі і прибудинкової території, послуги тепло-, водопостачання, електроенергії, тощо) покладаються на користувача. Таким чином, в даному випадку користувачі за договором позички повинні укладати окремі договори щодо надання таких послуг або з комунальними службами або позичкодавцем, а сторони договору позички - визначати в договорі позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) порядок оплати таких послуг (безпосередньо комунальним службам або шляхом відшкодування понесених витрат позичкодавцю).

Враховуючи наведене, умова про відшкодування витрат по експлуатації об`єкта позики не суперечить суті договору позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини), так як такі витрати не входять в плату за користування таким об`єктом.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про безпідставність стягнення з Відповідача 12 317,72 грн. по відшкодуванню витрат позивача на утримання спірного нерухомого майна та надання комунальних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.2 Договору позички передбачений обов`язок Користувача укласти з Позичкодавцем майна договір про відшкодування Користувачем витрат на утримання майна та надані йому комунальні послуги.

Як встановлено судом, на виконання даного пункту Договору позивачем (Балансоутримувач) та відповідачем (Користувач) 18.09.2014 укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № К08-2014 (надалі - Договір про відшкодування).

Згідно п. 1.1. Договору про відшкодування Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна (на теперішній час Соборний), 152 (надалі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а Користувач бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Згідно абзацу другого п. 2.1.1 Договору про відшкодування розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. Оплата за кожний наступний рік коригується на індекс інфляції попереднього року.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору про відшкодування суму платежів за обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, утримання прибудинкової території та комунальні платежі, що підлягають сплаті Користувачем, Балансоутримувач розраховує самостійно, про що надає рахунки користувачу.

Пунктом 2.2.3 Договору про відшкодування передбачений обов`язок Користувача не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі (зазначений в цьому Договорі) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги, що розраховані та відображені Балансоутримувачем у відповідних рахунках, наданих Користувачу.

Пунктом 5.1 Договору про відшкодування сторони погодили, що цей Договір укладено строком на п`ять років, що діє з 18.09.2014 по 17.09.2019 включно.

Згідно з умовами 3.1.2 Договору про відшкодування Балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені в п. 2.2.3 Договору.

Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать, що на виконання укладеного Договору про відшкодування позивачем надавались відповідачу послуги, пов`язані з користуванням приміщеннями, утриманням вказаних приміщень та наданням комунальних послуг.

Так, згідно долучених до матеріалів справи Актів здачі-прийняття послуг за договором відшкодування комунальних послуг № СА-0000345 від 31.05.2019, № СА-0000431 від 30.06.2019, № СА-0000514 від 31.07.2019, № СА-0000569 від 31.08.2019, № СФ-0000033 від 17.09.2019 за період травень - вересень 2019 року позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 12317,72 грн. Акти здачі-прийняття послуг за Договором про відшкодування за зазначений період підписані відповідачем та засвідчені печаткою підприємства без зауважень.

На оплату відповідачу виставлено відповідні рахунки за спірний період на загальну суму 12 317,72 грн.

Відповідач в порушення умов п. 2.2.3. Договору про відшкодування свої зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих комунальних послуг та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат належним чином не виконав.

Станом на час вирішення спору судом заборгованість за спірний період в розмірі 12317,72 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати виставлених Балансоутримувачем рахунків - не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем (п. 2.2.3 Договору про відшкодування).

Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих комунальних послуг та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат у визначений Договором про відшкодування строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у нього заборгованості перед позивачем за Договором про відшкодування в розмірі 12 317,72 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 12 317,72 грн. за надані комунальні послуги та відшкодування понесених Балансоутримувачем витрат станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 12 317,72 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат позивача на утримання спірного нерухомого майна та надання комунальних послуг правомірно задоволена господарським судом.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

З огляду на викладені положення вбачається, що доводи Відповідача про те, що справа не підсудна господарському суду, є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що сторони в цій справі є суб`єктами господарювання (комунальні підприємства), а спір - виселення із приміщення через закінчення Договору позички та стягнення заборгованості за договором виник з господарських правовідносин, а саме, - з господарської діяльності Позивача та Відповідача.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, по справі приймається нове рішення, яким відмовляється у задоволенні позовних вимог немайнового характеру, то судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2770/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2770/19 в частині зобов`язання Комунальне підприємство "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 19269644) повернути Комунальному підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 05905651) шляхом виселення нежитлові приміщення загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнату № 169 (площею 14,7 кв.м.), кімнату № 170 (площею 14,3 кв.м.), кімнату № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частину коридору № 198 (площею 16,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5) - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Комунальне підприємство "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 19269644) повернути Комунальному підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, ідентифікаційний код юридичної особи 05905651) шляхом виселення нежитлові приміщення загальною площею 74,0 кв.м., а саме: кімнату № 169 (площею 14,7 кв.м.), кімнату № 170 (площею 14,3 кв.м.), кімнату № 171 (площею 28,6 кв.м.) та частину коридору № 198 (площею 6,9 кв.м.), вбудовані в третій поверх, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 152 (літ. А-5) - відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2020 у справі №908/2770/19 - залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради 2881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 25.06.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік