Рішення

від 22.06.2020 по справі 904/6064/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020м. ДніпроСправа № 904/6064/19

За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Конкорд", сільрада Чумаківська, Дніпропетровська область

про стягнення пені у розмірі 1 649 962,22 грн. та штрафу у розмірі 3 609 290,16 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: Бєлєвцова О.С., довіреність №2-542д від 17.12.2019;

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Конкорд" про стягнення пені у розмірі 1 649 962,22 грн. та штрафу у розмірі 3 609 290,16 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №УГВ11587/30-18 від 23.11.2018 зі своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відкладено підготовче засідання на 12.02.2020.

У підготовчому засіданні від 12.02.2020 оголошено перерву до 11.03.2020.

Ухвалою суду від 12.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 22.03.2020.

Ухвалою суду від 11.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.03.2020.

Ухвалою суду від 23.03.2020 призначено судове засідання на 22.04.2020.

Судове засідання, призначене на 22.04.2020, не відбулось внаслідок застосування на території України з 12 березня до 11 травня 2020 року карантинних заходів, а також встановлення особливого режиму роботи судів України.

Ухвалою суду від 15.05.2020 призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.06.2020.

В засіданні від 16.06.2020 оголошено перерву до 22.06.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Конкорд" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № УГВ11587/30-18 від 23.11.2018 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (надалі - товар), що додається/ються до договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказуються у специфікації/-ях (надалі - специфікація/-ії), яка є додатком № 1 до договору та є її невід`ємною частиною.

На виконання умов договору, сторонами було підписано специфікацію № 1 від 23.11.2018.

Так, п. 3 специфікації встановлено, що строк поставки товару: протягом 170 календарних днів з дати укладання договору.

Пунктом 9 специфікації визначено, що відвантаження товару проводиться після відправлення рознарядки замовника. Остаточно кінцеве місце поставки товару замовник вказує у рознарядці.

Позивач вказав, що на виконання п. 9 специфікації, засобами електронного зв`язку замовником було направлено постачальнику рознарядку № 30/712 від 28.11.2018 на поставку товару у загальній кількості 31 одиниця. З урахуванням зазначених положень договору, за розрахунком позивача, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором з поставки товару є таким, що настав 12.05.2019.

Відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не поставив товар у встановлені строки у повному обсязі. Загалом у встановлений договором строк відповідачем було поставлено позивачу 19 одиниць товару.

Позивач зазначив, що залишкова частина у кількості 12 одиниць товару на загальну суму 51 561 288 грн. була поставлена відповідачем 14.06.2019, що підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с. 49 - 60). Тобто із простроченням у 32 дні.

Через порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 1 649 962,22 грн. та штраф у розмірі 3 609 290,16 грн.

У запереченнях від 18.06.2020 позивач вказав, що оскільки відповідач визнав факт прострочення ним поставки товару на 32 дні та не заперечив проти наданого позивачем розрахунку, то такі обставини не потребують доказування.

Також позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення заявленого розміру штрафник санкцій через необґрунтованість, на думку позивача, такого клопотання.

Крім того, позивач просив залишити без розгляду додаткові письмові пояснення відповідача від 09.04.2020 (у яких відповідачем було заявлено клопотання про зменшення заявленого розміру штрафник санкцій) через пропуск строків для подання таких пояснень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав на адресу суду письмові пояснення, у яких зазначає, що із простроченням ним було здійснено поставку лише 12 одиниць товару. Поставку інших 19 одиниць за договором ним було здійснено вчасно.

Відповідач вказав, що звертався до позивача із проханням розстрочити виплату сум штрафних санкцій у зв`язку із відсутністю на рахунках Товариства з додатковою відповідальністю "Конкорд" грошових коштів у достатньому розмірі. Разом з тим, позивачем було відмовлено відповідачу у розстроченні.

Також відповідачем вказано, що позивач не поніс збитнів внаслідок дій відповідача, а заявлена сума штрафних санкцій є завищеною. За таких обставин, відповідач просить суд зменшити заявлені позивачем до сплати штрафні санкції на 90%.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 649 962,22 грн. та штрафу у розмірі 3 609 290,16 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і який обсяг товару мав був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для зменшення заявленого розміру штрафних санкцій).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Конкорд" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № УГВ11587/30-18 від 23.11.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (надалі - товар), що додається/ються до договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказуються у специфікації/-ях (надалі - специфікація/-ії), яка є додатком № 1 до договору та є її невід`ємною частиною.

На виконання умов договору, сторонами було підписано специфікацію № 1 від 23.11.2018.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації/-ях до цього договору.

Так, п. 3 специфікації встановлено, що строк поставки товару: протягом 170 календарних днів з дати укладання договору.

Пунктом 9 специфікації визначено, що відвантаження товару проводиться після відправлення рознарядки замовника. Остаточно кінцеве місце поставки товару замовник вказує у рознарядці.

На виконання п. 9 специфікації, засобами електронного зв`язку замовником було направлено постачальнику рознарядку № 30/712 від 28.11.2018 на поставку товару у загальній кількості 31 одиниця. Вказане відповідачем у справі не заперечується.

Щодо строку поставки товару слід вказати таке.

Відповідно до частини 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вже зазначалось, відповідач зобов`язався поставити товар протягом 170 календарних днів з дати укладання договору. Договір сторонами укладено 23.11.2018. А отже, 170 день припадає на 12.05.2019 (як правильно визначив позивач). Разом з тим, позивач не взяв до уваги, що 12.05.2019 є неділею, тобто вихідним днем. Відповідно, в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останнім днем виконання зобов`язання відповідача є наступний робочий день - понеділок 13.05.2019, а першим днем прострочення є 14.05.2019.

Однак, у встановлений договором строк Відповідач поставив лише 19 одиниць товару. Решту товару у кількості 12 одиниць на загальну суму 51 561 288 грн. поставив 14.06.2019. Тобто із прострочкою в 31 день.

Твердження позивача про те, що оскільки відповідач визнав факт прострочення ним поставки товару на 32 дні та не заперечив проти наданого позивачем розрахунку, то такі обставини не потребують доказування, судом не можуть бути прийняті до уваги з таких міркувань.

Виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Відтак, при розгляді цієї справи суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №905/2419/18.

А отже, факт того, що відповідач не заперечує проти правильності арифметичних розрахунків позивача, не звільняє суд від обов`язку перевірки таких розрахунків як на наявність арифметичних помилок, так і дотримання вимог закону щодо порядку здійснення нарахувань.

Пунктом 7.10 договору встановлено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації/-ях до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.10 договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за загальний період з 13.05.2019 по 13.06.2019 у розмірі 1 649 962,22 грн. та штраф у розмірі 3 609 290,16 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, як зазначено вище, позивач розраховує пеню з 13.05.2019, тоді як прострочення виконання договірного зобов`язання відповідачем відбулось з 14.05.2019.

За розрахунком суду, пеня на суму несвоєчасно поставленого товару 51 561 288 грн. за період з 14.05.2019 по 13.06.2019 становить 1 598 399,93 грн.

А отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 1 598 399,93 грн.

Розрахунок штрафу, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

А отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення штрафу у розмірі 3 609 290,16 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки №УГВ11587/30-18 від 23.11.2018 (з додатками) (т. 1 а.с. 36 - 47), рознарядкою (том. 1 а.с. 47 - 47), видатковими накладними (т. 1 а.с. 49 - 60).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що постачальник під час поставки товару намагався діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача; постачальником було виконано своє зобов`язання за договором у повному обсязі; позивач не поніс збитків внаслідок дій відповідача; розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення, не відповідає наслідкам порушення постачальником своїх зобов`язань.

Щодо клопотання позивача про залишення без розгляду додаткових письмових пояснень відповідача від 09.04.2020 (у яких відповідачем було заявлено клопотання про зменшення заявленого розміру штрафник санкцій) через пропуск строків для подання таких пояснень, слід зазначити про таке.

Норами Господарського процесуального кодексу України сторони не обмежені у наданні пояснень у справі лише підготовчим провадженням.

За своєю суттю подані пояснення не є відзивом чи запереченнями проти позову. А отже, для подання до суду такого типу заяв Господарським процесуальним кодексом України не встановлено будь-яких строків. Сторони мають процесуальне право надавати пояснення у справі на будь-якій стадії розгляду справи.

За таких обставин, відсутні підстави для залишення без розгляду додаткових письмових пояснень відповідача від 09.04.2020.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 1 598 399,93 грн. до 160 000 грн.; зменшити розмір штрафу, заявленого до стягнення з 3 609 290,16 грн. до 370 000 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 51 561,29 грн.

Зменшити розмір нарахованої пені з 1 598 399,93 грн. до 160 000 грн.

Зменшити розмір штрафу, заявленого до стягнення з 3 609 290,16 грн. до 370 000 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судові витрати у частині зменшення судом розміру штрафних санкцій покладаються на відповідача повністю, без урахування відповідного зменшення.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір нарахованої пені з 1 598 399,93 грн. до 160 000 грн.

Зменшити розмір штрафу, заявленого до стягнення з 3 609 290,16 грн. до 370 000 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Конкорд" (місцезнаходження: 52024, Дніпропетровська область, сільрада Чумаківська, Автодорога Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка, 24 км; ідентифікаційний код: 37383088) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) пеню у розмірі 160 000 грн., штраф у розмірі 370 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 78 115,35 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 51 561,29 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2020.

Суддя М.О. Ніколенко