Рішення

від 22.06.2020 по справі 921/224/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/224/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька область, 85307

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 321 402,66 грн,

за участі представників сторін:

позивача: провідний юрисконсульт юридичного відділу Коміссарова Ю.Ю., довіреність № 95 від 18.06.2020;

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "TrueConf".

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ" про стягнення заборгованості в сумі 321 402,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору № 19/07-19 від 19 листопада 2019 року на переробку давальницької сировини в частині розрахунку із позивачем за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року позовну заяву № 01-24/540 від 24.03.2020 (вх. № 263 від 31.03.2020) Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

21 квітня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява № 01-24/649 від 08.04.2020 (вх. № 2616 від 21.04.2020) разом із додатками, з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 03 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23 квітня 2020 року, враховуючи виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 03 квітня 2020 року та усунення позивачем недоліків позовної заяви суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 18 травня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 травня 2020 року відкладено розгляд справи на 01 червня 2020 року.

На адресу суду 27 травня 2020 року надійшла заява № 01-24/978 від 26.05.2020 (вх. № 3223) про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 01 червня 2020 року відкладено розгляд справи до 22 червня 2020 року.

10 червня 2020 року від Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання № 01-24/1117 від 10.06.2020 (вх. № 3719 від 16.06.2020) про проведення судового засідання, призначеного на 22 червня 2020 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2020 року задоволено клопотання № 01-24/1117 від 10.06.2020 (вх. № 3719 від 16.06.2020) Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановлено провести судове засідання, призначене на 22 червня 2020 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції.

В призначене на 22 червня 2020 року судове засідання прибув представник позивача.

Відповідач участі свого представника в жодне із судових засідань не забезпечив, заяв по суті справи не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до ст. ст. 120, 176, 242 ГПК України. При цьому, як свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, ухвала суду від 23.04.2020 повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці Укрпошти "за закінченням встановленого строку зберігання", ухвали від 18.05.2020 та від 01.06.2020 повернуті до суду без вручення, з відміткою на довідці Укрпошти "неправильно зазначена адреса".

Однак, суд відзначає, що відповідач не повідомляв про зміну свого місцезнаходження і, як вбачається із матеріалів справи, вся кореспонденція надсилалась, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу, на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", що зазначена у позовній заяві, а саме вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль , яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований на запит суду від 29.05.2020 за № 1006698411 долучений до матеріалів справи).

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі № 911/1163/17.

З огляду на викладене, враховуючи терміни зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та їх повернення до господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні 22 червня 2020 року представник Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 22 червня 2020 року у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2019 року між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ" (надалі - Замовник) укладено договір № 19/07-19 на переробку давальницької сировини (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи з переробки давальницької сировини в готову продукцію (асфальтобетонна суміш). Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію та заплатити Виконавцю вартість продукції визначеної калькуляцією, відповідно до підбору.

Вартість продукції, з урахуванням палива, енергоносіїв та робіт Виконавця вказується в специфікації до цього Договору, яка є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору виготовлення готової продукції виробляється з давальницької сировини Замовника. Найменування (асортимент), кількість давальницької сировини, вказуються в товаро - транспортних накладних.

Згідно п. 3.1. Договору результатом виконаних робіт є готова продукція. Найменування (асортимент), кількість вказуються в товаро - транспортних накладних та видаткових накладних, якість готової продукції - в паспорті на асфальтобетонну суміш. Право власності на готову продукцію належить Замовнику.

Виконавець зобов`язується на умовах, які вказані у цьому Договорі, приготувати та відвантажити з передачею у власність Покупцю дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марка І (надалі - Товар), а Замовник зобов`язується приймати замовлений ним Товар та своєчасно оплачувати його вартість Виконавцю, згідно умов цього Договору.

Згідно п. 3.5. Договору Замовник зобов`язаний прийняти готову продукцію і підписати акт прийому-передачі. Якщо в процесі приймання будуть виявлені які-небудь недоліки готової продукції, то це повинно бути відображено в акті. Якщо Замовник прийняв роботу без перевірки, то він позбавлений права посилатися на такі недоліки, якщо вони могли бути виявлені при звичайному способі приймання.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна Договору не перевищує 2 000 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 33 3333, 33 гривень та дорівнює загальній вартості Товару згідно специфікацій. Загальна вартість Товару складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії Договору

Пунктами 5.2., 5.4. сторони визначили, що оплата вартості послуг Виконавця, згідно калькуляцій, здійснюється безготівковими платежами на банківський рахунок Виконавця, протягом 30 банківських днів від моменту поставки кожної партії продукції, виготовленої з давальницької сировини. Остаточні розрахунки між Виконавцем і Замовником за переробку давальницької сировини проводяться протягом 30 банківських днів від моменту поставки всієї готової продукції.

У відповідності до п. 6.1. Договору, у разі непостачання Виконавцем готової продукції Замовнику у встановлений термін відповідно заявок, крім наслідків обставин непереборної сили та непередбаченої несправності обладнання асфальтобетонного заводу (рік введення в експлуатацію - 1991 рік), Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 5% на рік від вартості непоставленої готової продукції за період прострочення.

Пунктом 6.2. сторони узгодили, що у разі порушення термінів, зазначених у пункті 5.2., Замовник сплачує Виконавцю неустойку у розмірі 5 % від неоплаченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 10 % від простроченої суми. Строк нарахування неустойки складає за весь період порушення та може бути більшим за строк, ніж 6 місяців (ст. 232 ГК України).

Згідно Додатку № 1 до Договору від 19.07.2019 № 19/07-19 Специфікація на поставку товару від 16.08.2019 сторони дійшли згоди про поставку дрібнозернистої асфальтної суміші типу А марка І на суму 129 086,75 грн з ПДВ у кількості 418,2 тонн.

Додаток № 2 до Договору 19 Специфікація на поставку товару від 11.09.2019 свідчить про поставку дрібнозернистої асфальтної суміші типу А марка І на суму 6 216,56 грн з ПДВ у кількості 19,8 тонн.

Додатком № 3 до Договору 19 Специфікація на поставку товару від 12.09.2019 визначено поставку дрібнозернистої асфальтної 186 099,35 грн з ПДВ у кількості 373,145 тонн.

Згідно п. 9.1. даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків до повного завершення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем надані послуги згідно договору № 19/07-19 від 19.07.2019 з переробки давальницької сировини на виготовлення асфальтобетонної суміші на суму 321 402,66 грн з ПДВ у кількості 811,145 тонн підтверджується Актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме:

- Акт № 18 від 19.08.2019 на суму 6111,71 грн (з ПДВ) у кількості 19,8 тонн;

- Акт № 19 від 20.08.2019 на суму 36 855,47 грн (з ПДВ) у кількості 119,4 тонн;

- Акт № 20 від 29.08.2019 на суму 40 003,93 грн (з ПДВ) у кількості 129,6 тонн;

- Акт № 21 від 30.08.2019 на суму 12 223,43 грн (з ПДВ) у кількості 39,6 тонн;

- Акт № 24 від 09.09.2019 на суму 30 743,76 грн (з ПДВ) у кількості 99,6 тонн;

- Акт № 25 від 10.09.2019 на суму 3 148,45 грн (з ПДВ) у кількості 10,2 тонн;

- Акт № 26 від 12.09.2019 на суму 6 216,56 грн (з ПДВ) у кількості 19,8 тонн;

- Акт № 27 від 13.09.2019 на суму 49 673,71 грн (з ПДВ) у кількості 99,6 тонн;

- Акт № 28 від 14.09.2019 на суму 99 347,41 грн (з ПДВ) у кількості 199,2 тонн;

- Акт № 29 від 19.09.2019 на суму 34 711,75 грн (з ПДВ) у кількості 69,6 тонн;

- Акт № 30 від 20.09.2019 на суму 2 366,48 грн (з ПДВ) у кількості 4,745 тонн.

Факт поставки та отримання Замовником Асфальтобетонної суміші типу А марка І на суму 321 402,66 грн з ПДВ у кількості 811,145 тонн підтверджується Актами приймання-передачі готової продукції за Договором переробки давальницької сировини, а саме:

- Акт № 1 від 20.08.2019 у кількості 139,2 тонни та відповідають видатковим накладним на поставку Товару № 40 від 19.08.2019 та № 41 від 20.08.2019;

- Акт № 2 від 30.08.2019 у кількості 169,2 тонни та відповідають видатковим накладним на поставку Товару № 42 від 29.08.2019 та № 43 від 30.08.2019;

- Акт № 3 від 10.09.2019 у кількості 109,8 тонни та відповідають видатковим накладним на поставку Товару № 44 від 09.09.2019 та № 45 від 10.09.2019;

- Акт № 4 від 14.09.2019 у кількості 318,6 тонни та відповідають видатковим накладним на поставку Товару № 49 від 12.09.2019, № 50 від 13.09.2019 та № 51 від 14.09.2019;

- Акт № 5 від 20.09.2019 у кількості 74,35 тонни та відповідають видатковим накладним на поставку Товару № 52 від 19.09.2019 та № 53 від 20.09.2019.

Наявність заборгованості ТОВ "ДОРБУДКОМ" перед Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 321 402,66 грн підтверджується актом звірення взаєморозрахунків без номера від 30.09.2019 за період з 01.08.2019 по 01.10.2019, що підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Також як вбачається із наявної в матеріалах справи копії гарантійного листа директор ТОВ "ДОРБУДКОМ" визнав борг і взяв на себе обов`язок погасити зобов`язання за Договором на переробку давальницької сировини № 19/07-19 від 19.07.2019 на суму 321 402,66 гривень до кінця 2020 року.

22 січня 2020 року на адресу відповідача була надіслана рекомендованим листом з описом вкладення претензія на спірну суму, яка залишена останнім без відповіді та реагування.

Оскільки, на момент звернення до суду з даним позовом вартість виконаних робіт (наданих послуг) та отриманий результат у вигляді асфальтобетонної суміші відповідач не сплатив, це стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Аналізуючи умови укладеного між Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ" договору № 19/07-19 на переробку давальницької сировини, суд визначає, що між сторонами виникли господарські відносини, до яких застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України: "Загальні положення про підряд".

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що ціна роботи або спосіб її визначення визначається у договорі.

Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 530 ЦК України також визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Договором № 19/07-19 від 19.11.2019 встановлено обов`язок Замовника оплатити вартість послуг Виконавця протягом 30 банківських днів від моменту поставки кожної партії продукції, виготовленої з давальницької сировини.

Як встановлено судом, за змістом пункту 5.4. Договору остаточні розрахунки сторонами за переробку давальницької сировини проводяться протягом 30 банківських днів від моменту поставки всієї готової продукції.

Матеріали справи містять Акти приймання-передачі готової продукції за Договором переробки давальницької сировини, скріплені печатками обох сторін, що підтверджують факт отримання відповідачем Асфальтобетонної суміші типу А марка І на суму 321 402,66 грн.

Отже, свої зобов`язання виконати роботи з переробки давальницької сировини в готову продукцію (асфальтобетонна суміш) позивач виконав повністю, однак відповідач не оплатив вартості робіт в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи несплату відповідачем виконаних та прийнятих ним підрядних робіт за Договором № 19/07-19 від 19.07.2019 по актах за період серпень-вересень 2019 року на загальну суму 321 402,66 грн в кількості 811,145 тонн, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ", код ЄДРПОУ 40287782 вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000, на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 32001618, вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька область, 85307, суму боргу в розмірі 321 402 (триста двадцять одну тисячу чотириста дві) грн 66 коп. та 4 821(чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн 04 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Дочірньому підприємству "Донецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на адресу: вул. Захисників України, 2, м. Покровськ, Донецька область, 85307;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДКОМ" на адресу: вул. Богдана Хмельницького, буд. 124А, м. Тернопіль, 46000.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 26.06.2020.

Суддя Н.В. Охотницька