Постанова

від 16.06.2020 по справі 915/1856/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 (суддя Ткаченко О. В.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Колоколов С. І., Разюк Г. П.)

у справі № 915/1856/18

за позовом фізичної особи-підприємця Керімова Гурбана Агададаш огли

до Миколаївської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі

(уповноважені представники учасників справи у судове засідання не з`явилися)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року фізична особа - підприємець Керімов Гурбан Агададаш огли (далі - позивач ФОП Керімов Гурбан Агададаш огли) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі, переданої для реконструкції та подальшого обслуговування існуючого трамвайного зупинкового комплексу з вбудованим торговельним павільйоном та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на умовах позивача.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 33 Закону України Про оренду землі та вказує на те, що відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 13.12.2017 разом з проектом додаткової угоди, а також, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

3 . Миколаївська міська рада, не погоджуючись з позовними вимогами, просило відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту у вигляді вимоги про визнання додаткової угоди укладеною, оскільки відповідач має право на власний розсуд розпоряджатись земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва у спосіб, передбачений законодавством України.

4 . На думку відповідача, оскільки передбаченого договором рішення, в межах повноважень щодо продовження строку дії договору оренди Миколаївською міською радою не приймалось, тому відсутні підстави визнання додаткової угоди до договору укладеною.

5. Також, Миколаївська міська рада, акцентувала увагу на те, що позивач не звертався до уповноваженого керівника органу місцевого самоврядування в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі з метою укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Короткий зміст судових рішень

6. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 позов задоволено повністю.

6.1 . Суд першої інстанції, прийшов до висновку, що ФОП Керімов Гурбан Агададаш огли набув право на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , виходячи з того, що позивач вчасно повідомив відповідача про свій намір поновити договір оренди землі та до заяви додав проект додаткової угоди.

6.2. Крім того, суд послався на положення частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та дійшов висновку про набуття права на поновлення договору оренди земельної ділянки, наголошуючи, що після закінчення строку договору оренди позивач продовжував користуватись земельною ділянкою на умовах, встановлених договором оренди від 28.07.2009. При цьому, відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

7. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 у справі № 915/1856/18 залишено без змін.

7.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про набуття орендарем права на поновлення договору оренди на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки ФОП Керімов Гурбан Агададаш огли звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки у встановлений договором строк, оскільки строк дії договору встановлений до 13.06.2018, а відповідна заява датована 13.12.2017.

7.2. Також суд апеляційної інстанції дослідив, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місяця з дня закінчення строку договору, відтак, право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки виникло на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

7.3 Суд апеляційної інстанції встановив, що Миколаївська міська рада зволікала з укладенням додаткової угоди, оскільки, відповідно до положень ч. 7-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Миколаївська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 по справі № 915/1856/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №915/1856/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФОП Керімова Гурбана Агададаш огли відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції розглянуто, однак не враховано, що відповідно до п. 3.1 договору від 28.07.2009 №6777 підставою для поновлення договору буде прийняття відповідного рішення Миколаївською міською радою.

10. Скаржник вказує, що судами задоволено невірно обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, оскільки це порушує дискреційні повноваження Миколаївської міської ради, як суб`єкта земельних відносин, який має право на власний розсуд розпоряджатись земельними ділянками комунальної власності.

11. Також скаржник посилається на позицію Верховного Суду, а саме на постанову Касаційного господарського суду № 908/2484/17 від 19.03.2019, з якої можна зробити висновок, що позивач після закінчення договору оренди мав право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, отже, на думку відповідача, Миколаївською міською радою не було порушено право позивача на поновлення договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди, оскільки позивач не звертався з додатковою угодою після закінчення дії договору оренди.

12. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17.

Позиція інших учасників справи

13. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Рішенням Миколаївської міської ради від 19.06.2009р. № 35/52 Фізичній особі-підприємцю Керімову Гурбан Агададаш огли було продовжено на 10 років оренду земельної ділянки загальною площею 151 кв.м, яка була надана рішенням міської ради від 13.06.2003р. № 12/15, для реконструкції та подальшого обслуговування існуючого трамвайного зупинкового комплексу з вбудованим торговельним павільйоном по пр. Миру, поблизу ринку "Колос".

15. На підставі вказаного рішення Миколаївської міської ради, 28.07.2009р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Керімовим Гурбан Агададаш огли укладено договір оренди землі №6777, відповідно до п.1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.06.2009р. №35/52 продовжує ФОП Керімову Гурбану Агададаш огли оренду земельної ділянки, раніше надану рішеннями міської ради від 10.12.99 № 15/25 та від 13.06.03 № 12/15, для реконструкції та подальшого обслуговування існуючого трамвайного зупинкового комплексу з вбудованим торговельним павільйоном по пр. Миру, поблизу ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно/Ленінський район).

16. Вказаний договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.07.2009р. за №040900100663.

17. За положеннями п. 3.1. строк дії договору визначений протягом 10 років з 13.06.08. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням щодо продовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

18. Матеріали справи свідчать, що 13.12.2017р. позивач звернувся до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою (реєстраційний номер 000520/Д) про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, до якої було додано, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі строком на 10 років до 13.06.2028р., на тих самих умовах.

19. Миколаївською міською радою не прийнято рішення про продовження або відмову в продовженні договору оренди, що стало підставою звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

20.2. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20.3. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України ).

Щодо суті касаційної скарги

21. Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

22. Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1 - 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

23. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

24. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

25. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

26. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

27. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

28. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

29. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

30. Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

31. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

32.Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 (колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього), повністю спростовує доводи касаційної скарги.

33. Так, суди встановили, що після 13.06.2018 позивач продовжує користуватись вищевказаною земельною ділянкою на умовах, встановлених договором оренди від 28.07.2009. При цьому відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, що свідчить про мовчазну згоду орендодавця і пролонгацію договору оренди на той самий строк і тих самих умовах (відповідне рішення ради в такому випадку не вимагається)

Суд не бере до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, оскільки обставини, покладені в основу судового рішення у цій справі, є відмінними від обставин даної справи. Так, підставою для відмови у позові у цій справі був неправильно обраний спосіб захисту (позивач заявляв лише вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим).

34. Колегія суддів окремо зазначає, що належним способом захисту у спірних правовідносинах є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, проте задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди землі разом із одночасним задоволенням заявленої вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у відповідній редакції не призвело до ухвалення незаконного рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення у справі.

36. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарських суду - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

37. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 915/1856/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил