ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3453/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 (суддя Лаврова Л. С.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (головуючий суддя Геза Т. Д., судді Мартюхіна Н. О., Шутенко І. А.)
у справі № 922/3453/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
про стягнення 8 893 435,34 грн,
(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Моїсеєнко К. О., Поддашкіна О. Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія" (далі - позивач, ТОВ "Слобожанська будівельна компанія) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (далі - відповідач, ПрАТ "Концерн Авек та Ко") про стягнення (з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, процентів та інфляційних втрат (вх. №30789 від 18.12.2019)) заборгованості за договором від 12.05.2016 № 2-16 у сумі 1 825 528,90 грн, заборгованості за договором від 01.08.2017 № У-1 у сумі 5 800 989,56 грн та витрат на сплату судового збору в сумі 114 397,78 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами підряду від 12.05.2016 № 2-16 та від 01.08.2017 № У-1 в частині оплати за виконані підрядні роботи відповідно до підписаних між сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.
3. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на недійсність договорів підряду від 12.05.2016 № 2-16 та від 01.08.2017 № У-1 та безпідставне включення позивачем до розрахунку основної заборгованості за договором підряду від 12.05.2016 № 2-16 вартості робіт, зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) від 01.10.2019 на суму 206 177,16 грн, оскільки цей акт був складений після отримання відповідачем листа від 14.08.2019 № 2019/1408/1 з вимогами про сплату заборгованості за договорами підряду, тому, на думку відповідача, строк виконання зобов`язання за вказаним актом не настав.
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 прийнято відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені за договором від 12.05.2016 № 2-16 у сумі 279 918,55 грн, 3% річних за договором від 12.05.2016 № 2-16 у сумі 23 546,58 грн, інфляційних втрат за договором від 12.05.2016 № 2-16 у сумі 22 912,05 грн; 3% річних за договором від 01.08.2017 № У-1 у сумі 270 003,55 грн, інфляційних втрат за договором від 01.08.2017 № У-1 у сумі 670 536,15 грн. Закрито провадження у справі в цій частині.
Позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 12.05.2016 № 2-16 у сумі 1 825 528,90 грн; заборгованість за договором від 01.08.2017 № У-1 у сумі 5 800 989,56 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 114 397,78 грн.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог за від 01.11.2019 вх. № 26277 та заяви про відмову від позову за від 18.12.2019 вх. № 30789).
6. Суд першої інстанції послався на положення частини першої статті 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункти 4.1, 6.1.2, 7.2-7.3 укладених між сторонами договорів підряду і дійшов висновку, що обов`язок замовника (відповідача) з оплати вартості виконаних робіт виникає з дня підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, які було прийнято відповідачем без зауважень.
7. Суд першої інстанції, посилаючись на те, що вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за договором від 12.05.2016 №2-16 та за договором від 01.08.2017 № У-1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт за виключенням здійснених відповідачем оплат, які підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, є обґрунтованими.
8. Суд першої інстанції, розглянувши викладені у відзиві на позов доводи відповідача щодо недійсності укладених сторонами договорів підряду від 12.05.2016 №2-16 і від 01.08.2017 №У-1, зазначив, що: на дату прийняття рішення у справі №922/3453/19 матеріали справи не містять доказів визнання в судовому порядку недійсними вказаних договорів підряду; позовні вимоги позивача або зустрічні позовні вимоги відповідача про визнання недійсними цих договорів в межах даної справи не заявлялися; в матеріалах справи наявні докази укладення сторонами договорів підряду від 12.05.2016 №2-16 і від 01.08.2017 №У-1, за якими сторонами погоджені всі істотні умови; існування договірних відносин і належне виконання робіт позивачем та прийняття таких робіт без зауважень відповідачем матеріалами справи не спростовані, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 825 528,90 грн заборгованості за договором від 12.05.2016 № 2-16 та 5 800 989,56 грн заборгованості за договором від 01.08.2017 № У-1 є обґрунтованими.
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 рішення суду першої інстанції залишеним без змін з тих же мотивів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 скасувати, справу № 922/3453/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували приписи статей 526, 530 і частину першу статті 854 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18.
12. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги в частині визначення підстав для касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач послався на пункт 2 частини першої, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, а також зазначив, що суди припустилися порушень вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, а саме не забезпечили право відповідача на змагальність у судовому процесі та можливість підтвердити свої заперечення фактами та доказами щодо дійсності чи недійсності договорів підряду, які досліджувалися в рамках іншого судового процесу (справа № 922/3829/19).
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
13. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
14. Позивач зазначає, що рішенням у справі № 922/3829/19, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Концерн Авек та Ко" до ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" про визнання недійсним договору підряду від 01.08.2017 № У-1 через невідповідність складу та змісту документації, що складена сторонами, у зв`язку з чим наполягає на необґрунтованості касаційної скарги в цій частині.
15. Також позивач посилається на необґрунтованість доводів відповідача в частині невідповідності висновків судів правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, оскільки вказані рішення прийняті за інших встановлених фактичних обставин справи, ніж у справі № 922/3453/19, зокрема щодо наявності заперечень відповідача щодо обсягу та вартості виконаних підрядних робіт у судах першої і апеляційної інстанції, в той час як у справі, що переглядається, відповідач висловив заперечення щодо обсягу і вартості виконаних підрядних робіт тільки при поданні уточненої касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.04.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. 12.05.2016 між Публічним акціонерним товариством "Концерн Авек та Ко" (в подальшому - ПрАТ "Концерн Авек та Ко") (замовник) і ТОВ "Слобожанська будівельна компанія (підрядник) укладено договір підряду №2-16 (далі - договір №2-16), за умовами якого підрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та / або матеріалів замовника роботи з будівництва, ремонту, монтажу / демонтажу, реконструкції об`єктів, відповідно до кошторисної документації (далі - роботи) і здати їх замовнику в термін, визначений цим договором, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт роботи), прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Місце проведення робіт: Харків, Торговий Центр у ст. метро Академіка Барабашова (пункти 1.1, 1.2).
17. Згідно з пунктом 3.1 (в редакції додаткової угоди від 22.12.2018) договір №2-16 вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018. За відсутності письмового сповіщення будь-якої із сторін, здійсненого не пізніше ніж за сім днів до закінчення строку договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік, без обмеження кількості таких продовжень.
18. Відповідно до пункту 2.1 договору №2-16 ціна робіт за цим договором є договірною, встановлюється в додатках Договірна ціна, що є невід`ємною частиною договору. Ціна робіт за цим договором включає вартість робіт і матеріалів, використаних підрядником. Вартість будівельних матеріалів і будівельних робіт визначається в локальному кошторисі і відомості ресурсів, які є невід`ємною частиною цього договору (Додаток 1, 2).
19. У пункті 3.2 договору №2-16 визначено дату початку виконання робіт 12.05.2016 та дату закінчення виконання робіт 12.05.2017.
20. Додатковими угодами від 28.04.2017, 12.07.2017, 27.12.2017, 22.12.2018 до пункту 3.2 договору №2-16 вносилися зміни.
21. У додатковій угоді від 22.12.2018 визначено, що строки виконання робіт за договором можуть погоджуватися сторонами в додатках Договірна ціна або в окремих додатках до договору.
22. У пункті 3 договору № 2-16 встановлені строки виконання робіт з 01.08.2017 по 01.08.2018, які продовжувалися відповідно до умов додаткової угоди від 30.05.2019 - дата закінчення виконання робіт - 01.06.2020.
23. На виконання умов договору №2-16 позивач виконав обумовлені роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи погодженими сторонами договірними цінами, локальними кошторисами на будівельні роботи, відомостями ресурсів до договірної ціни, розрахунками загальновиробничих витрат до договірної ціни, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), відомостями ресурсів до акта прийняття робіт, розрахунками загальновиробничих витрат.
24. Згідно з пунктом 6.1.2 договору №2-16 замовник зобов`язаний виконати оплату робіт в порядку і на умовах, передбачених пунктом 4.1 договору.
25. Оплата робіт за договором здійснюється замовником на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, належним чином оформлених і підписаних повноважними представниками сторін. Допускається авансування підрядника за погодженням сторін. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (пункти 4.1, 4.3).
26. Пунктами 7.1-7.3 договору №2-16 визначено порядок приймання виконаних робіт: приймання об`єкта проводиться протягом 3-х днів після дати отримання замовником письмового сповіщення підрядника про його готовність; здача-приймання виконаних робіт оформляється відповідним актом, підписаним повноважними представниками сторін; зауваження замовника оформляються в акті із зазначенням необхідних доопрацювань і строків їх виконання підрядником.
27. В підтвердження належного прийняття виконаних робіт за договором № 2-16 позивач надав до матеріалів справи підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт. Відповідач частково оплачував виконані роботи, що підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.
28. Заборгованість відповідача за виконані підрядні роботи за договором № 2-16, за виключенням здійснених оплат, становить 1 825 528,90 грн.
29. 01.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Концерн Авек та Ко" (в подальшому - ПрАТ "Концерн Авек та Ко") (замовник) і ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" (підрядник) договір підряду № У-1 (далі - договір № У-1), за умовами якого підрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та/або матеріалів замовника роботи з будівництва, ремонту, монтажу / демонтажу, реконструкції об`єктів, відповідно до кошторисної документації (далі - роботи) і здати їх замовнику в термін, визначений цим договором, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт роботи), прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Місце проведення робіт: Харків, Торговий Центр у ст. метро Академіка Барабашова, конкретну адресу проведення робіт вказується в договірних цінах узгоджених двома сторонами (пункти 1.1, 1.2).
30. Відповідно до пункту 2.1 договору № У-1 ціна робіт є договірною, встановлюється в додатках Договірна ціна що є невід`ємною частиною договору. Ціна робіт за цим договором включає вартість робіт і матеріалів, використаних підрядником. Вартість будівельних матеріалів і будівельних робіт визначається в локальному кошторисі і відомості ресурсів, які є невід`ємною частиною цього договору (Додаток 1, 2).
31. У пункті 3 договору № У-1 визначені строки виконання робіт з 01.08.2017 по 01.08.2018, які були продовжені відповідно до Додаткової угоди від 30.05.2019, дата закінчення виконання робіт - 01.06.2020.
32. На виконання умов договору № У-1 позивачем були виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами по договірним цінам, локальними кошторисами на будівельні роботи, відомостями ресурсів до договірної ціни, розрахунками загальновиробничих витрат до договірної ціни, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), відомостями ресурсів до акта прийняття робіт, розрахунками загальновиробничих витрат.
33. Згідно з пунктом 6.1.2 договору № У-1 замовник зобов`язаний виконати оплату робіт в порядку і на умовах, передбачених пунктом 4.1 договору.
34. Оплата робіт за договором здійснюється Замовником на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, належним чином оформлених і підписаних повноважними представниками сторін. Допускається авансування Підрядника за погодженням Сторін. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (пункти 4.1, 4.3)
35. Пунктами 7.1-7.3 договору № У-1 визначено порядок приймання виконаних робіт: приймання об`єкта проводиться протягом 3-х днів після дати отримання замовником письмового сповіщення підрядника про його готовність; здача-приймання виконаних робіт оформляється відповідним актом, підписаним повноважними представниками сторін; зауваження замовника оформляються в акті із зазначенням необхідних доопрацювань і строків їх виконання підрядником.
36. В підтвердження належного прийняття виконаних робіт за договором № У-1 позивач надав до матеріалів справи підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт. Виконані роботи відповідачем оплачені частково, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.
37. Заборгованість відповідача за виконані підрядні роботи за договором № У-1, за виключенням здійснених оплат, становить 5 800 989,56 грн.
38. 15.08.2019 позивач направив на адресу відповідача лист від 14.08.2019 №2019/1408/1 про сплату заборгованості за вищезазначеними договорами в загальній сумі 7 543 341,30 грн, який отриманий відповідачем, що підтверджується відповідною відміткою на копії претензії та визнається відповідачем.
39. Вищезазначена заборгованість не була погашена відповідачем.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
40. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
41. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (тут і далі - у редакції, чинній з 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. У касаційній скарзі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" оскаржує рішення і постанову з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
43. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п. 1); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу (п. 4).
44. У поданій касаційній скарзі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказало, що апеляційний суд проігнорував висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 526, 530 і частину першу статті 854 ЦК України, що викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, відповідно до яких суд касаційної інстанції зазначив, що виникнення зобов`язання з оплати робіт закон пов`язує з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення. Наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи.
45. Проте, обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.
46. Зі змісту пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої вказаною нормою, може мати місце за наявності таких складових:
- неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах;
- ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
47 . Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
48. Так, у справі № 916/446/16 предметом розгляду були вимоги підрядника до інвестора (замовника) про стягнення заборгованості за договором підряду, штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних. Погоджуючись з висновками судів про відмову у задоволенні позовних вимог, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 526, частини першої статті 837, частини першої статті 875, частини четвертої статті 879, частини четвертої статті 882, частини першої статті 883, частин третьої, четвертої статті 853 ЦК України, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин щодо завищення підрядником вартості фактично виконаних будівельних робіт, що зокрема підтверджено висновком судового експерта, вказав про обґрунтованість висновків судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
49. У постанові від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення про задоволення позовних вимог і направляючи справу на новий розгляд, вказав на порушення судами норм процесуального права в частині прийняття судового рішення при неповному з`ясуванню всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо заперечень відповідача щодо обсягу та якості виконаних підрядних робіт.
50. Натомість у справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідач, під час розгляду справи в судах першої і апеляційної інстанцій, проти факту підписання актів прийняття робіт за договорами підряду № 2-16, № У-1 не заперечував, обсяг і вартість виконаних підрядних робіт не спростовував, а посилався лише на неправомірне заявлення позивачем до стягнення заборгованості за актом здачі-прийняття виконаних робіт (КБ-2) від 01.10.2019 до договору № 2-16, оскільки відповідач не звертався до відповідача з відповідною вимогою по цьому акту. Вказані заперечення відповідача судами спростовані з урахуванням встановлених обставин щодо виконання підрядником у визначений строк і прийняття замовником підрядних робіт за цим актом без зауважень, що з огляду на приписи пунктів 6.1.2, 4.1, 7.2-7.3 договору № 2-16, положення частини першої статті 854 ЦК України є підставою для виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості робіт, зазначених у цьому акті.
51. Колегія суддів вважає, що аналіз висновків, зроблених у судових рішення попередніх інстанцій у цій справі №922/3453/19, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним Верховним Судом у справах №916/446/16 та № 910/15234/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин (про що слушно зазначає позивач у відзиві на касаційну скаргу), встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
52. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
53. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 922/3453/19 за касаційною скаргою в частині підстави, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
54. Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник (у своїх касаційній скарзі і касаційній скарзі уточненій) послався на пункт 2 частини першої, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, а також зазначив, що суди припустилися порушень вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, а саме не забезпечили право відповідача на змагальність у судовому процесі та можливість підтвердити свої заперечення фактами та доказами щодо дійсності чи недійсності договорів підряду, які досліджувалися в рамках іншого судового процесу (справа № 922/3829/19).
55. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
56. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що ним у суді апеляційної інстанції було заявлено відвід колегії суддів Геза Т. Д., Мартюхіна Н. О., Шутенко І. А. з підстав наявності сумнівів у неупередженості і необ`єктивності суддів у зв`язку з невчиненням судом дій, спрямованих на повне і всебічне з`ясування обставин справи, а саме не задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі до розгляду пов`язаної з нею іншої справи № 922/3829/19 про визнання недійсним договору № У-1.
57. Розглянувши вказані доводи скаржника, Суд не вбачає порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 35, 36, частини третьої статті 39 ГПК України при вирішенні питання про відвід, заявлений відповідачем в день судового засідання в суді апеляційної інстанції.
58. Разом з тим, доводи касаційної скарги в цій частині не містять належного обґрунтування на підтвердження сумнівів відповідача щодо неупередженості і об`єктивності вказаних суддів, а тому Суд не вбачає підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 310 ГПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень.
59. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
60. Скаржник зазначає про необґрунтоване відхилення судами обох інстанцій його клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду пов`язаної з нею іншої справи № 922/3829/19 про визнання недійсним договору № У-1, що в свою чергу призвело до ухвалення судових рішень з порушенням приписів статей 86, 236 ГПК України.
61. Розглянувши вказані доводи скаржника (по суті доводи скаржника в цій частині зводяться до викладення фактичних обставин, пов`язаних із поданням ним відповідних клопотань), Суд не вбачає ознак необґрунтованості відхилення судами попередніх інстанцій клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, які були подані останнім без дотримання вимог процесуального закону. Відповідні висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з позицією Верховного Суду щодо вичерпності підстав для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті, викладеною у постанові від 02.05.2018 у справі № 910/23532/16.
62. Окрім того, доводи відповідача щодо (не)дійсності договорів підряду № 2-16, № У-1 були предметом розгляду в судах першої і апеляційної інстанції, а оскарження відповідачем дійсності договору № У-1 в іншій справі не свідчить про неможливість розгляду цієї справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами статті 204 ЦК України (наслідки можливого подальшого визнання недійсним договору, на підставі умов якого заявлено позов, визначені Господарським процесуальним кодексом України), а тому Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судами вимог статей 86, 236 ГПК України.
63. Суд звертається до власних висновків, викладених у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/3980/16, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
64. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 і від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
65. З урахуванням наведеного, не підтвердилась підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, щодо оскарження судового рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
67. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
68. Враховуючи те, що доводи касаційної скарги відповідача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, колегія суддів, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Розподіл судових витрат
69. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження у справі № 922/3453/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 922/3453/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90057600 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Случ О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні