Ухвала

від 26.06.2020 по справі 520/8480/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 521/8480/17 1-кп/521/126/20

22 червня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

в присутності

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480004298 від 07.10.2016 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480004298 від 07.10.2016 року відносно ОСОБА_5 .

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, в обґрунтування клопотання посилається на що не застосування запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, так як не забезпечить надійного механізму контролю за діями підозрюваного, дії якого потребують виняткового контролю задля розгляду кримінального провадження судом у розумні строки, а також для запобігання його переховуванню від суду, є необхідність у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, посилаючись на те, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не ухилявся від органів досудового розслідування та суду, з`являвся на процесуальні дії до слідчого, прокурора, протилежне прокурором у судовому засіданні не доведено. Крім того, підзахисний ОСОБА_7 є особою похилого віку та на теперішній час проходить диспансерзацію. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України, встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так у клопотанні прокурора жодним чином не доведено намір обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, не доведено доказів здійснення впливу на осіб, які начебто викривають ОСОБА_5 задля зміни їх показів, адже події в обвинувальному акті мали місце у 2002-2004 роках. Прокурор жодним чином не довів, що обвинувачений ухилявся від виклику до слідчого чи суду по вказаному кримінальному провадження, що спростовується матеріалами кримінального провадження. Тому не зрозуміло з яких міркувань прокурор дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вдаватиметься до таких дій у цьому кримінальному провадженні. Дані доводи прокурора, на думку суду, є лише його припущеннями.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою. Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою похилого віку (вік 69 років), пенсіонер, на теперішній час проходить дипансерзацію, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу як особисте зобов`язання є жорстким.

Слушним доводом сторони захисту щодо відмови у задоволенні клопотання є той факт, що протягом відсутності будь-якого запобіжного заходу під час досудового засідання, з моменту завершення досудового розслідування та проведення підготовчого судового засідання обвинувачений, перебуваючи на свободі, не ухилився від правосуддя, будь-яких спроб чинення тиску на інших учасників кримінального провадження не чинив.

Отже, всі обставини у сукупності дають достатні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись ст. ст.8, 132,176,194 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480004298 від 07.10.2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України відмовити.

Суддя ОСОБА_1