Постанова

від 25.06.2020 по справі 679/323/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 679/323/19

Провадження № 22-ц/4820/718/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

його представниці ОСОБА_2 ,

представниці відповідача Козак Н. ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , до Комунального підприємства Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об`єднання , третя особа - Фонд комунального майна міста Нетішина, про визнання права користування житлом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 , до Комунального підприємства Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об`єднання (далі - КП НМР ЖКО ) про визнання права користування житлом.

ОСОБА_1 зазначив, що з 10 січня 2014 року він і ОСОБА_4 проживають у кімнаті АДРЕСА_1 , з дозволу її мешканця ОСОБА_5 . Відтоді позивач відкрито користується кімнатою та приміщеннями загального користування, за час проживання у гуртожитку він власним коштом оплачував житлово-комунальні послуги, здійснив ремонт кімнати, облаштував її власними меблями та речами домашнього вжитку. Позивач вселився у гуртожиток і набув право на кімнату як член сім`ї наймача, а КП НМР ЖКО (балансоутримувач гуртожитку) не заперечувало проти користування ним житловим приміщенням.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати його право користування кімнатою АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд першої інстанції ухвалою від 24 квітня 2019 року залучив Фонд комунального майна міста Нетішина (далі - Фонд комунального майна) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 вселився у гуртожиток з порушенням установленого порядку та не набув права на житлове приміщення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 тривалий час проживає у гуртожитку за договором найму та набув права на житло, а суд не врахував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки доказам у справі та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

КП НМР ЖКО подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

ОСОБА_4 та Фонд комунального майна не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Будинок по АДРЕСА_2 , є гуртожитком для проживання сімей, належить до комунальної власності та закріплений за КП НМР ЖКО на праві господарського відання.

Рішенням Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 25 квітня 2001 року №120 ОСОБА_5 надано кімнату АДРЕСА_3 у цьому гуртожитку. На підставі ордера на жилу площу в гуртожитку від 14 грудня 2001 року №3 ОСОБА_5 вселився у житлове приміщення.

На початку 2014 року ОСОБА_1 вселився у кімнату АДРЕСА_1 , та користується нею до теперішнього часу.

З березня 2014 року до березня 2019 року ОСОБА_1 сплачував КП НМР ЖКО житлово-комунальні послуги за користування кімнатою в гуртожитку.

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у кімнаті АДРЕСА_4 .

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

За містом ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

В силу ст. 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Як передбачено ч.ч. 1, 4 ст. 91 ЖК Української РСР, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим Кодексом.

Договір піднайму укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Із положень ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК Української РСР (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

В силу ст. 130 ЖК Української РСР (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Як передбачено ст. 131 ЖК Української РСР (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до законодавства Союзу РСР Примірне положення про гуртожитки затверджується Радою Міністрів Української РСР, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за погодженням з відповідними профспілковими і комсомольськими органами.

На час виникнення спірних правовідносин порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання регулювався Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 (далі - Положення).

Пунктом 4 Положення визначено, що гуртожитки підрозділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

Аналогічні норма закріплена у п. 5 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року №84 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2015 року за №778/27223), та п. 3 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498 (далі - Примірне положення).

За змістом п. 7 Примірного положення у гуртожитках державної та комунальної власності користування жилою площею здійснюється виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера.

Пленум Верховного Суду України у пункті 9 постанови від 12 квітня 1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України роз`яснив, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Гуртожиток - це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.

Чинним законодавством встановлено порядок вселення громадян у гуртожиток, зокрема вселення проводиться власником або уповноваженою ним особою на підставі спеціального ордера, виданого відповідно до ст. 129 ЖК Української РСР.

Такі громадяни набувають прав та обов`язків наймача жилого приміщення, вони вправі в установленому порядку вселити у займане ним відособлене приміщення членів своєї сім`ї, а також за згодою наймодавця здати це приміщення в піднайом.

Отже, право на житлове приміщення у гуртожитку виникає лише за умови дотримання визначеного законом порядку вселення у це приміщення.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 вселився у кімнату АДРЕСА_1 , на підставі спеціального ордера або договору піднайму жилого приміщення.

Крім того, відсутні докази належності ОСОБА_1 до членів сім`ї ОСОБА_5 , тобто до осіб, які пов`язані з останнім родинними та сімейними зв`язками, або постійним проживанням і веденням спільного господарства.

Указана кімната в гуртожитку перебувала у відособленому користуванні ОСОБА_5 , який не був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а заселення такої кімнати двома особами, які не відносяться до членів однієї сім`ї, не допускається.

За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 вселився у гуртожиток з порушенням установленого порядку та не набув права на спірну кімнату в установленому законом порядку.

Оплата ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг не є підставою для визнання його права на жиле приміщення у гуртожитку, до того ж, позивач фактично користувався кімнатою та спожив ці послуги.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норми матеріального права, є помилковими.

Посилання ОСОБА_1 на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Базарник Б.І.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 43