Постанова

від 23.06.2020 по справі 565/2018/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року

м. Рівне

Справа № 565/2018/19

Провадження № 22-ц/4815/693/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

секретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода 34400 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода 34400 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року у складі судді Мануляка Ю. В., ухвалене в м. Вараш Рівненської області о 13 годині 14 хвилин, повний текст рішення складено 24 березня 2020 року,

в с т а н о в и в :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода 34400 звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вараської міської ради № 273 від 13.11.2019 року про включення квартири до числа службових, надання службового житла; визнання недійсним та скасування ордеру № 18947, виданого виконавчим комітетом Вараської міської ради 13.11.2019 року на жиле приміщення (службову квартиру) АДРЕСА_1 ; скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вараської міської ради №273 від 13.11.2019 року про включення спірної квартири до числа службових, надання службового житла та визнання недійсним та скасування ордеру №18947, виданого виконавчим комітетом Вараської міської ради 13.11.2019 року на жиле приміщення (службову квартиру). Судом також враховано, що відмова у задоволенні зазначених позовних вимог виключає задоволення позовної вимоги щодо скасування реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у спірному помешканні.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, ОСББ Злагода 34400 оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що виконавчим комітетом Вараської міської ради не надано жодного доказу належним чином зареєстрованого права власності, права оперативного управління, тощо на приміщення АДРЕСА_1 чи взагалі на будинок АДРЕСА_2 . Додає, що представник відповідача в судовому засіданні не змогла пояснити, чи обліковується вказане приміщення по бухгалтерському обліку відповідача чи відповідного комунального підприємства, а виконавчий комітет Вараської міської ради не веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, не здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання спірного приміщення. Вважає, що суд не надав належної оцінки та не дослідив у якості доказу витяг із технічного паспорту на багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , виготовлений станом на 04.12.2014 року Кузнецовським МБТІ (інвентарна справа № 09259, реєстровий №27к-56-350), який додано до позовної заяви, і в якому зазначено, що в даному будинку є нежитлове приміщення загальною площею 34,0 кв.м. (17,4 кв.м. - основна, 16,6 кв.м. - підсобна). Зауважує, що в Акті приймання-передачі технічної документації на житловий будинок АДРЕСА_2 від 31.01.2018р. жодних обмежень щодо нежитлового приміщення не зазначено. Протягом усього часу існування ОСББ Злагода 34400 від жодних організацій, в тому числі і Виконавчого комітету Вараської міської ради, жодних листів, розпоряджень, тощо щодо претендування чи заявлення прав на вищевказане приміщення до ОСББ Злагода 34400 не надходило, жодних коштів (внесків) на утримання приміщення АДРЕСА_1 відповідачем (як власником) не сплачувалось. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердно відповів суду, що на момент виготовлення витягу технічного паспорту в 2014 році ніякої помилки не було допущено, і приміщення АДРЕСА_1 було нежитловим приміщенням і використовувалося дільницею ЖЕД, як технічне приміщення для розміщення сантехнічної дільниці, складування матеріалів тощо. Акцентує увагу на показаннях свідка ОСОБА_3 щодо використання вказаного приміщення як технічного, які, в свою чергу, підтвердила свідок ОСОБА_4 .. Вказує, що поза увагою суд залишилось і те, що представник відповідача в судовому засіданні надала однозначну та ствердну відповідь, що у виконавчому комітеті Вараської міської ради жодним чином не здійснюється облік житлового фонду та не здійснюється контролю за його використанням. Зазначає, що місцевим судом не надано належної правової оцінки як доказу листу відповідача від 28.11.2018р., яким останній повідомив ОСББ Злагода 34400 , що виконавчий комітет Вараської міської ради не є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_3 і зазначив, що багатоквартирний будинок як цілісний комплекс є спільним майном власників квартир і нежитлових приміщень цього будинку. З наведених підстав просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Вараської міської ради № 273 від 13.11.2019 року про включення квартири до числа службових та надання службового житла; визнати недійсним та скасувати ордер № 18947, виданий виконавчим комітетом Вараської міської ради 13.11.2019 року на жиле приміщення (службову квартиру) АДРЕСА_1 на АДРЕСА_4 я ОСОБА_2 ; скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн. та за подачу позовної заяви в розмірі 1921,00 грн..

У поданому відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Вараської міської ради Рівненської області вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною , тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що розпорядженням міського голови від 20.09.2002 року №240-р Про передачу об`єктів житлового фонду ВП Рівненська АЕС та об`єктів призначених для його обслуговування та переліку об`єктів відомчого житлового фонду ВП Рівненська АЕС НАЕК Енергоатом та об`єктів призначених для його обслуговування, що передаються у комунальну власність територіальної громади м.Кузнецовська Рівненської області встановлено, що житловий фонд ВП Рівненська АЕС був переданий в комунальну власність територіальної громади м. Кузнецовськ.

Місто Кузнецовськ перейменовано у місто Вараш.

З копії рішення Вараської міської ради від 08 листопада 2019 року №1549 Про списання житлового фонду, який знаходиться на балансі КМКП , яке прийняте з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків , встановлено, що окремі нежитлові приміщення в багатоквартирних будинках, що не перебувають у приватній власності та право комунальної чи державної власності на них не зареєстровано, приймаються на баланс територіальної громади в особі Кузнецовського міського комунального підприємства за актом приймання-передачі, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку; окремі житлові квартири в багатоквартирних будинках, що перебувають у державній власності або у комунальній власності територіальної громади міста Вараш та право власності на них не зареєстровано, то такі квартири є власністю територіальної громади Вараської міської ради. Участь у витратах на утримання такого будинку та його прибудинкової території у частині неприватизованих квартир покладається на основних квартиронаймачів цих квартир, а право власності на них реєструється у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1, 2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Таким чином, територіальна громада міста Вараш є власником багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що, в свою чергу означає, що квартири в цьому будинку, які не приватизовані громадянами на підставі Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , також є власністю територіальної громади міста. Відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно інформації про власника даних квартир не спростовують вказаної обставини.

Копії Акту прийому в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом (реконструкцією) об`єкта (споруди) житлово-громадського призначення №158-81 від 04.11.1981 року, затвердженого рішенням Володимирецької районної Ради народних депутатів від 04.11.1981 року №318; Акту приймання-передачі житлового фонду в комунальну власність територіальної громади м. Кузнецовськ від 30.09.2002 року; Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, затвердженого 30.09.2002 №19, підтверджують, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 має 144 квартири, невбудовані нежитлові приміщення - відсутні.

Матеріали інвентризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 містять копії технічної документації на вказаний будинок за 1981 рік, з яких вбачається, що спірне приміщення АДРЕСА_3 є однокімнатною житловою квартирою на першому поверсі.

Дана квартира на час вирішення спору ніким не приватизована, у приватній власності не перебуває.

З копії Витягу з технічного паспорта на багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 04.12.2014 року Кузнецовським міським бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 09259, реєстровий № 27к-56-350) вбачається, що кількість квартир в цьому будинку

АДРЕСА_5 , виготовленого станом на 04.12.2014 року Кузнецовським міським бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 09259, реєстровий № 27к-56-350), який знаходиться в інвентаризаційній справі, завірена копія якого долучена до матеріалів справи) встановлено, що 03.10.2019 року внесено зміни до даного витягу, згідно з яких кількість квартир у будинку становить 144.

Статею 6 ЖК Української РСР встановлено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно з ст. 8 ЖК Української РСР, переведення житлових приміщень в нежитлові, як правило, не допускається. Однак у виняткових випадках рішенням відповідної місцевої ради житлове приміщення може бути переведено в нежитловий фонд. При цьому прийняття рішення має передувати внесення відповідної пропозиції від міністерства, держкомітету, відомства чи громадської організації (щодо об`єктів відомчого і громадського житлового фонду). Таким чином, переведення житлового приміщення в нежитлове здійснюється в порядку, встановленому місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання (будинок або визнається непридатним для проживання, або змінюється його функціональне призначення).

Позивачем не надано до суду будь-яких доказів переведення в нежитловий фонд однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, належними і достовірними доказами у справі підтверджується відсутність нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Пунктом 2 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що нежитловим приміщенням є ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Покликання апеляційної скарги на показання свідка ОСОБА_3 як на підтвердження наявності у спірному багатоквартирному будинку нежитлових приміщень не заслуговують на увагу суду. Допитаний місцевим судом в якості свідка громадянин ОСОБА_3 , який є директором КП Бюро технічної інвентаризації міста Вараш, показав суду, що зміни були внесені до витягу з технічного паспорта, виготовленого станом на 04.12.2014 року, на багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що при його виготовленні було виявлено, що квартира АДРЕСА_3 є нежиловим приміщення. Таким чином, ці показання слід розцінювати як АДРЕСА_3 є житловим приміщенням, що, в свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині. До того ж, покази свідка ОСОБА_3 , на які посилається апелянт, узгоджуються з показаннями іншого свідка - ОСОБА_4 , начальника ЖЕД №1 м.Вараш, яка показала, що приміщення квартири АДРЕСА_3 в спірному будинку тимчасово використовували працівники ЖЕД №1 КП КМКП м.Вараш для виробничих потреб, однак воно було житловим, ізольованим, мало санвузол, кухню, і той факт, що це квартира також був загальновідомим.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за виконкомом Вараської міської ради Рівненської області та відсутність державної реєстрації права власності за ним на це помешкання, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки суперечать нормам закону.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів рад належать згідно п.п.1, 2, 3 п. а) власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;згідно п.п. 5, 6, 7, 8 п. б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій.

Наведені норми спростовують викладені в апеляційній скарзі твердження про необхідність державної реєстрації права власності на спірний будинок за виконкомом Вараської міської ради, а також про відсутність повноважень у останнього на ведення обліку житла.

Згідно ст. 18 ЖК УРCP передбачає, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст. 118 ЖК УРCP, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири., на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення (ст. 122 ЖК УРCP).

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що виконком Вараської міської ради діяв у відповідності до вимог закону та в межах своїх повноважень, включаючи спірну квартиру АДРЕСА_1 до числа службових та надаючи її як службову для проживання спеціалісту І категорії відділу у справах сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, учаснику бойових дій, ОСОБА_2 , з наданням відповідного ордера на вселення. Виходячи з того, що зазначені дії були вчинені виконкомом Вараської міської ради Рівненської області у відповідності до закону, а позивачем не доведено, яким саме чином і які його права порушені діями відповідача, апеляційний суд вважає, що місцевим судом було правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода 34400 залишити без задоволення.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 червня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.