Рішення

від 24.06.2020 по справі 460/1712/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2020 року м. Рівне №460/1712/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПП "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" до Поліської митниці держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 року №204000/2019/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30013.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що уповноважена особа позивача на декларування товарів, за наявності усіх документів, звернулась до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. У поданій митній декларації митна вартість товару була позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт купівлі-продажу та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 10.03.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви, в тому числі шляхом уточнення змісту позовних вимог, а саме - просить у своєму позові вважати остаточними позовними вимогами визнання протиправним та скасування рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 року №204000/2019/000012/2.

Ухвалою від 06.04.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.04.2020 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що документи містять розбіжності, зокрема: позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність на умовах договору купівлі-продажу №40086145 від 13.11.2019. Товар відвантажено продавцем згідно інвойсу№1070491645 від 10.12.2019. За партію товару вагою 21250 кг позивач оплатив продавцю згідно платіжного доручення від 27.11.2010 №191127/00253991 передплату в сумі 24968,75 євро.

Відповідно до п.8 та 8.1 договору купівлі-продажу №40086145 від 13.11.2019 оплата товару здійснювалася на умовах 100% передплати. Платежі здійснювалися у валюті євро на рахунок продавця. Однак інвойс на імпортований товар датований лише 10.12.2019, таким чином кошти, перераховані продавцю до оформлення інвойсу не є авансовим платежем. Загальна сума договору становить 449 437,5 євро.

Згідно платіжного доручення від 27.11.2019 №191127/00253991 на суму 24 968,75 євро позивачем здійснено платіж по інвойсу №90031980 від 25.11.2019.

Позивачем вказано, що до складових митної вартості товару додано вартість транспортування товару. Однак, крім вартості транспортування, сплачено експедиторську винагороду в сумі 3938,51 грн., яка до митної вартості не включена.

При цьому митниця володіла інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості: 22.11.2019 №UA100010/2019/362432 - 1,461709 євро.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Поліської митниці держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було, надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів ТОВ"ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" були подані наступні документи:

- Пакувальний лист від 10.12.2019 №82471264;

- Рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2019 № 90032229;

- Автотранспортна накладна від 10.12.2019 №FEF171813666;

- Платіжний документ від 27.11.2019 №191127/000253991;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.12.2019 №б/н;

- Зовнішньоекономічний контракт від 13.11.2019 №40086145;

- Договір про надання послуг митного брокера від 25.11.2019 №124-1;

- Договір про перевезення від 05.12.2019 № б/н;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 4958621;

- декларація-інвойс, складена експортером від 10.12.2019;

- сертифікат аналізу від 10.12.2019;

- копія митної декларації країни відправлення від 10.12.2019 № 19BEE0000058319950$

- митна декларація за якої було відмовлено у випуску товарів UA204120.2019.303142 від 16.12.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи цю обставину, митний орган зобов`язав позивача надати додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять ін6формацію щодо числових значень складових вартості імпортованого товару на заявлених комерційних умовах поставки; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, що можливо поширити на заявлену партію товару на заявлених комерційних умовах для незалежного кола покупців; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на вказаний запит митниці позивачем повідомлено, що додаткові документи надаватися не будуть.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності: згідно поданої митної декларації №UA204120/2019/303142 декларантом до митної вартості включені витрати на транспортування товарів по іноземній території в розмірі 52370,00 грн. Разом з тим відповідно до рахунку ід 16.12.2019 №177 окремо виділена винагорода експедитора в розмірі 3938,51 грн., яка декларантом не включена до митної вартості товару. За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 р. № UA204000/2019/000012/2, яким було збільшено митну вартість товару з 24 968,75 євро до 31 061, 32 євро.

Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - із застосуванням ст. 64 Митного кодексу України, згідно цінової інформації, отриманої з раніше отриманих митним органом митних відомостей МД від 22.11.2019 №UA100010/2019/362432 - 1,461709 євро/кг.

Саме ця інформація і зазначена, як інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу.

ТОВ "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" у відповідності до вимог ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України було подано заяву про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під зобов`язання сплатити різницю між сумою митних платежів, обчисленою заявником та згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у строк до 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідно до вимог розділу Х Митного кодексу України або надати митному органу витребувані документи та довести правильність визначеної заявником митної вартості.

ТОВ "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" не погоджується з позицією Поліської митниці держмитслужби, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57).

А в силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

При цьому, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

-або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, від 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.

Судом встановлено, що підставою винесення рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що в наданих до митного оформлення документах містяться суперечливі відомості, які підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як транспортні витрати. Ці сумніви обґрунтовані відповідачем тією обставиною, що згідно поданої митної декларації №UA204120/2019/303142 декларантом до митної вартості включені витрати на транспортування товарів на суму 52 370, 00 грн. В рахунку від 16.12.2019 №177 окремо виділена винагорода експедитора в розмірі 3939,51 грн, яка декларантом не включена до митної вартості товару.

Однак вказана позиція відповідача є такою, що не ґрунтується на нормах права, виходячи з наступного.

Так, за правилами пункту 5 частиною десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За умовами договору транспортного експедирування від 05.12.2019, ТОВ "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" замовило, а ФОП ОСОБА_1 надав послуги з організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів залучаючи до цього третіх осіб. Факт надання таких послуг підтверджено як договором так і рахунком на оплату №177 від 16.12.2019.При цьому, в рахунку чітко вказано маршрут: м.Калло (Бельгія) кордон України (м/п Ягодин), по території України - м. Київ, страхування не проводилось, навантажувальні роботи включені у вартість перевезення. Жодних розбіжностей вказані документи не містять і повністю узгоджуються з іншими, поданими до митного оформлення документами. Оскільки позивач оплатив вартість транспортування товарів саме ФОП ОСОБА_1 то й відповідна сума оплати підлягала додаванню до митної вартості, як його складова.

Слід зауважити, що між ТОВ "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" та ФОП ОСОБА_1 було укладено не договір перевезення, а договір на транспортно-експедиційні послуги.

За правилами статті 292 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

В договорі 05.12.2019 транспортного експедирування, передбачено, що ФОП ОСОБА_1 надає, послуги по організації таких перевезень, при цьому залучає третіх осіб для виконання заявок замовника.

Згідно довідки про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 від 16.12.21019, транспортні витрати по доставці вантажу автомобілем № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Калло (Бельгія) - кордон України (м/п Ягодин) склали 52 370, 00 грн. Вказана сума і була визначена позивачем як витрати на транспортування. Що стосується винагороди експедитора, то вказана сума визначалась як оплата за організацію міжнародних авто послуг по іноземній території в сумі 52 370, 00 грн та міжнародних авто послуг по території України. Враховуючи, що на момент доставки товару до кордону України, договір експедирування не був виконаний у повному обсязі, включення винагороди експедитора до митної вартості є необґрунтованим.

Судом встановлено, що ТОВ "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" було укладено контракт купівлі-продажу №40086145 від 13.11.2019 року, з ОСОБА_2 Бельгія , за яким Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар натуральна пшенична клейковина у кількості 382,5 т, з ціною 1 175,00 євро/тонна, загальна сума контракту 449 437, 5 євро. В пункті 2 Контракту зазначено, що якість товару повинна підтверджуватися сертифікатом аналізу на партію. В пункті 5.2. контракт зазначено, що пакування товару здійснюється у паперових мішках по 25 кг. Термін дії контракту 13.11.2019-31.12.2020, тобто контракт є довгостроковим. Таким чином, поставка вказаного товару здійснюється партіями.

Згідно платіжного доручення від 27.11.2019 №191127/000253991 продавець зробив передплату в сумі 24 968, 75 євро за партію товару вагою 21 250 кг відповідно до інвойсу 25.11.2019 №90031980.

Однак до митного оформлення подано інвойс на наступну партію товару від 10.12.2019 за тою самою ціною. Вважаємо, що вказана технічна помилка не впливає на митну вартість товару і може призвести до її збільшення, оскільки вартість партій є рівнозначними, а у платіжному дорученні є посилання на інвойс від 25.11.2019 №90031980 в сумі 24 968, 75 євро, за яким було здійснено оплату за поставлений товар.

З огляду на наведене, зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числового значення такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, є надуманими.

Як зазначалося судом вище, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, додавання вартості, резервний метод.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а (касаційне провадження №К/9901/6035/18) наведена чітка правова позиція, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та не скасоване судом.

У рішенні про коригування митної вартості вказано, що орган доходів та зборів володіє інформацією стосовно ідентичних/подібних товарів згідно з МД №UA100010/2019/362432 від 22.11.2019, за ціною, що є вищою за заявлену.

Оскільки відповідачем не було надано суду жодної інформації, що стосується МД №UA100010/2019/362432 від 22.11.2019, за якою відбулося коригування, митна вартість товару, зазначена у митній декларації, на підставі яких відповідачем визначено митну вартість товару у спірних правовідносинах, є непідтвердженою.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Поліською митницею Держмитслужби не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару у митній декларації №UA204120/2019/303142 від 16.12.2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA204000/2019/000012/2 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Враховуючи положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 332, м. Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ 38001220) до Поліської митниці Держмитслужби ( вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA204000/2019/000012/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН" (вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 332, м. Київ 80, 04080, код ЄДРПОУ 38001220) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 24 червня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.