ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2020 рокуСправа № 460/1712/20 пров. № А/857/10011/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (суддя Щербаков В.В., м.Рівне, повний текст складено 24 червня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛТОН КОРПОРЕЙШН (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - Митниця) в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.39-40), просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.12.2019 №UA204000/2019/000012/2 (далі - Рішення).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що оскільки в документах, які надані позивачем до Митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було, надано до Митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України (далі - МК) були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін)за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару у митній декларації, що є спірною у цій справі, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ було укладено контракт купівлі-продажу від 13.11.2019 №40086145 (далі - Контракт) з ТереосСтарчСвітенерс Бельгія, за яким Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар натуральна пшенична клейковина у кількості 382,5 т, з ціною 1175 євро/тонна, загальна сума контракту 449437,5 євро. В пункті 2 Контракту зазначено, що якість товару повинна підтверджуватися сертифікатом аналізу на партію. В пункті 5.2 Контракту зазначено, що пакування товару здійснюється у паперових мішках по 25 кг. Термін дії контракту 13.11.2019-31.12.2020. Поставка вказаного товару здійснювалася партіями.
Згідно платіжного доручення від 27.11.2019 №191127/000253991 (далі - Платіжне доручення) покупець зробив передплату в сумі 24968,75 євро за партію товару вагою 21250 кг відповідно до інвойсу 25.11.2019 №90031980 (далі - Інвойс №90031980).
З метою митного оформлення декларантом позивача 16.12.2019 до митного органу подано митну декларацію №UA204120/2019/303142 (далі - МД) із визначеною митною вартістю за ціною договору у розмірі 24968,75 євро (а.с.18).
До вказаної МД долучені наступні документи: пакувальний лист від 10.12.2019 №82471264, рахунок-проформа від 10.12.2019 №90032229; рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2019 №1070491645 (далі -Інвойс №1070491645); автотранспортна накладна від 10.12.2019 №FEB171813666; Платіжне доручення; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.12.2019 б/н; Контракт; договір про надання послуг митного брокера від 25.11.2019 №124-1; договір (контракт) про перевезення від 05.12.2019; митна декларація країни відправлення від 10.12.2019 №19BEE0000058319950 (далі - Декларація країни відправлення); інші некласифіковані документи (а.с.20-28).
16.12.2019 Митницею декларанту направлено повідомлення у якому вказано, що відповідно до статей 53-54 МК йому необхідно надати: виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять ін6формацію щодо числових значень складових вартості імпортованого товару на заявлених комерційних умовах поставки; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, що можливо поширити на заявлену партію товару на заявлених комерційних умовах для незалежного кола покупців; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.29).
17.12.2019 ТОВ на вказане повідомлення зазначено, що у нього відсутні інші документи, які підтверджують митну вартість партії товару (а.с.29 зворот).
17.12.2019 відповідачем прийнято Рішення у пункті 33 якого зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності: згідно поданої МД декларантом до митної вартості включені витрати на транспортування товарів по іноземній території в розмірі 52370 грн. Разом з тим відповідно до рахунку 16.12.2019 №177 окремо виділена винагорода експедитора в розмірі 3938,51 грн, яка декларантом не включена до митної вартості товару. За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято Рішення, яким було збільшено митну вартість товару з 24968,75 євро до 31061,32 євро.
Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - із застосуванням статті 64 МК згідно цінової інформації, отриманої з раніше отриманих митним органом митних відомостей митної декларації від 22.11.2019 №UA100010/2019/362432 - 1,461709 євро/кг (далі - МД-1) (а.с.14-15).
Відповідно до частини першої статті 49 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 МК встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев`ятою статті 58 МК визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 57 МК закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 8 вересня 2018 року у справі №803/2129/15, 14 серпня 2018 року у справі №804/11337/15.
Як встановлено матеріалами справи, підставою для винесення Рішення слугувало те, що в наданих до митного оформлення документах містяться суперечливі відомості, які підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як транспортні витрати. Ці сумніви обґрунтовані відповідачем тією обставиною, що згідно поданої МД декларантом до митної вартості включені витрати на транспортування товарів на суму 52370, грн. В рахунку від 16.12.2019 №177 окремо виділена винагорода експедитора в розмірі 3939,51 грн, яка декларантом не включена до митної вартості товару.
За правилами пункту 5 частиною десятої статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
За умовами договору транспортного експедирування від 05.12.2019, ТОВ замовило, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , (далі - ФОП) надала послуги з організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів залучаючи до цього третіх осіб. Факт надання таких послуг підтверджено як договором так і рахунком на оплату від 16.12.2019 №177. При цьому, в рахунку чітко вказано маршрут: м.Калло (Бельгія) кордон України (м/п Ягодин), по території України - м. Київ, страхування не проводилось, навантажувальні роботи включені у вартість перевезення. Жодних розбіжностей вказані документи не містять і повністю узгоджуються з іншими, поданими до митного оформлення документами. Оскільки позивач оплатив вартість транспортування товарів саме ФОП, то й відповідна сума оплати підлягала додаванню до митної вартості, як його складова.
Слід зауважити, що між ТОВ та ФОП було укладено не договір перевезення, а договір на транспортно-експедиційні послуги.
У ньому, як уже вказано передбачено, що ФОП надає, послуги по організації таких перевезень, при цьому залучає третіх осіб для виконання заявок замовника.
Згідно довідки про транспортні витрати ФОП від 16.12.21019, транспортні витрати по доставці вантажу автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Калло (Бельгія) - кордон України (м/п Ягодин) склали 52370 грн. Вказана сума і була визначена ТОВ як витрати на транспортування.
Що стосується винагороди експедитора, то вказана сума визначалась як оплата за організацію міжнародних авто послуг по іноземній території в сумі 3938,51 грн та міжнародних авто послуг по території України. Враховуючи, що на момент доставки товару до кордону України, договір експедирування не був виконаний у повному обсязі, включення винагороди експедитора до митної вартості є необґрунтованим. При цьому, вказана сума була окремо виділена та не включалась у розрахунок митної вартості.
Щодо того, що позивачем до митного оформлення не додано Інвойсу №№90031980 на підставі якого останнім відповідно до Платіжного доручення здійснено передоплату в сумі 24968,75 євро за партію товару вагою 21250 кг, а внаслідок технічної помилки помилково надіслано Інвойс №1070491645 на наступну партію товару за цією ж ціною, то вказана помилка на думку суду апеляційної інстанції не впливає на митну вартість товару і може призвести до її збільшення, оскільки вартість партій є рівнозначними, а у Платіжному дорученні є посилання на Інвойс №90031980 в сумі 24968, 75 євро, за яким було здійснено оплату за поставлений товар згідно МД.
З огляду на наведене, зауваження відповідача-апелянта з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числового значення такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, є необґрунтованими.
Також необхідно звернути увагу і на те, що у Рішенні вказано, що орган доходів та зборів володіє інформацією стосовно ідентичних/подібних товарів згідно з МД-1, за ціною, що є вищою за заявлену. Проте, відповідачем в процесі судового розгляду справи на підтвердження таких посилань у Рішенні не було надано жодної інформації, що стосується МД-1, за якою відбулося коригування.
За правилами частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС).
Таким чином, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що Митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару у МД, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Відтак, Рішення не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 КАС та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 4 грудня 2020 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2020 |
Оприлюднено | 07.12.2020 |
Номер документу | 93301634 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні