Рішення

від 16.06.2020 по справі 520/12005/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р. № 520/12005/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Капустника В.В.,

представника відповідача - Зекової С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-С" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000350508 від 30 жовтня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000360508 від 30 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позову, зазначив, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019. Позивач зазначив, що ним надано усі первинні документи у підтвердження господарської діяльності із контрагентами - ТОВ "А-Гласс", ТОВ "Ей Джі Сі Флет Глас Україна", а тому, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, стосовно порушення товариством статей 134, 198 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 02.04.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" (код 34567135).

Результати перевірки оформлені актом № 170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 65075,00 грн;

- п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 72306,00 грн;

- порушено п. 2 ст. 6 розділу ІІ, п.п. 1.1 п. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме: за квітень 2019 року на суму винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок несвоєчасно нараховано 22% у сумі 1292,12 грн;

- встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, згідно до ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення до Головного управління ДФС у Харківській області.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Харківській області висновки акту перевірки № 170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019 залишені без змін, а заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" залишені без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки № 170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00000350508 від 30.10.2019, яким за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ до позивача застосовано штрафні санкції та збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 81343,75 грн. Також, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00000360508 від 30.10.2019, яким за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ до позивача застосовано штрафні санкції та збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 89428,75 грн.

З акту перевірки № 170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019 вбачається, що підставою для зафіксованих порушень слугував висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "А-Гласс" та ТОВ "Ей Джі Сі Флет Глас Україна".

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-С" зареєстроване як юридична особа 08.09.2006, основними видами діяльності підприємства є: код КВЕД 23.12 формування й оброблення листового скла (основний); код КВЕД 43.34 малярні роботи та скління; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

З матеріалів справи, судом встановлено, що між ТОВ "А-Гласс" (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди приміщення №04-07 від 01.07.2015.

За умовами вищезазначеного договору Орендодавець передає передає Орендарю в тимчасове платне користування частину приміщень, що належать орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2012 реєстрційний номер запису 542, та знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Полтавське шосе 277.

Відповідно до п.1.2 загальна площа приміщень погоджена сторонами та складає 7.8 м.кв. офісного приміщення та 166,6 м. кв. господарського приміщення.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні, акт прийому - передачі від 01.07.2015, від 01.09.2016, від 31.12.2016, експлікації, додаткові угоди до договору від 01.09.2015, від 01.09.2016, від 01.11.2016, оборотно - сальдовою відомістю.

Також, між позивачем (Орендар) та ТОВ "А-Гласс" (Орендодавець) укладено договір оренди приміщення №03-01-2017 від 01.01.2017.

За умовами вищевказаного договору Орендодавець передає передає Орендарю в тимчасове платне користування частину приміщень, що належать орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2012 реєстраційний номер запису 542, та знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Полтавське шосе 277.

Відповідно до п.1.2 загальна площа приміщень погоджена сторонами та складає 7.8 м.кв. офісного приміщення та 452,9 кв. м. виробничого приміщення.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні, акт прийому - передачі від 01.01.2017, від 01.10.2018, пояснювальна записка, технічний паспорт літ. Д-1, А-1, В-1, Б-1, експлікації, додаткові угоди до догвоору від 01.10.2018, фототаблиці, оборотно - сальдовою відомістю.

Разом з тим, між позивачем (Орендар) та ТОВ "А-Гласс" (Орендодавець) укладено договір оренди технічного обладнання №01/07 від 01.07.2015, за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві технічне обладнання, вказане в п.1.2 даного договору, у тимчасове платне користування, а Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату в розмірі і в терміни, вказані в п.2.1 даного договору. Технічне обладнання передається для використання в господарській діяльності Орендаря.

Відповідно до п.1.2 даного договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в тимчасове платне користування технічне обладнання, а саме: піч молірування та фьюзингу "Стрілець 1".

Реальність виконання умов договору №01/07 від 01.07.2015 підтверджується наданим до суду паспортом на пічь електричну "Стрілець 1", акт прийому - передачі від 01.07.2015 технічного обладнання.

Крім того, між позивачем (Зберігач) та ТОВ "Ей Джі Сі Флет Глас Україна" (Поклажодавець) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №602/24-ВЗ від 01.10.2016, умовами якого передбачено, що Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання поліроване скло, скло з покриттям, дзеркало та інші види скляної продукції наступних розмірних категорій: (DLF (скло завширшки 321 см. Або 160,5 см., довжина від 200 см. до 275 см. та PLF (скло завширшки 600 см. або 450 см., довжина 321 см.)), які упаковані в ящики (блоки), згідно актів прийому - передачі.

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування, платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Суд зазначає, що за статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною, що підтверджується первинними документами.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

В силу приписів абз. 1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, наведені правові норми Кодексу дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Так, договори оренди приміщень, укладені позивачем із ТОВ "А-Гласс" та первинні документи, що підтверджують реальність вказаного правочину, оформлені сторонами належним чином.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг по збільшенню орендуємого приміщення з 166,6 кв. м. до 593,1 кв.м, оскільки в акті перевірки відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як зазначено у позові та не заперечується контролюючим органом в акті перевірки на Товаристві позивача працює 6 осіб, а тому для створення комфортних умов праці своїх працівників, зберігання великогабаритного товару/продукції та для розміщення виробничого устаткування (зокрема столи для порізки скла, верстати, тощо), позивачем здійснено ряд дій для збільшення орендованого приміщення з 166.6 кв.м. до 593,1 кв.м.

Таким чином, суд доходить висновку, що проведені господарські операції за вищевказаними правочинами мали реальну господарську ціль для досягнення мети, а саме отримання прибутку.

Поряд із тим, в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду усі належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт (послуг). Вказані документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Оцінивши наданні сторонами докази за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника.

Щодо порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 72306,00 грн суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом проведено перевірку відображеного показника за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в сумі 679891,00 грн на підставі таких документів: договорів, прибуткових накладних, отриманих податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, банківських виписок з додатками, обігов-сальдові відомості, в результаті чого встановлено завищення задекларованих ТОВ "Старкс-С" показників податкового кредиту.

Так, контролюючий орган зазначив, що позивачем не підтверджено попередньо включені до складу податкового кредиту, суми податку, проте, суд не погоджується із вказаним висновком, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

За правилами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані первинні документи визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Щодо посилань представника контролюючого органу на відсутність транспортних документів підтверджуючих переміщення товару від поклажодавця до зберігача, суд зазначає, що позивач у договорі укладеному з ТОВ "Ей Джі Сі Флет Глас Україна" є Зберігачем, який відповідно до умов вказаного Договору про надання послуг відповідального зберігання зобов`язується надати послуги, повязані з здійсненням завантажувально - розвантажувальних робіт, відпуску та отриманню товару від довірених осіб Поклажодавця, охороною складських об`єктів з товаром. Тобто, позивач лише приймає до себе на склад товар/продукцію, а не здійснює послуги перевезення, відтак не є у даних правовідносинах перевізником.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "А-Гласс" , ТОВ "Ей Джі Сі Флет Глас Україна" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №170/20-40-05-02-07/34567135 від 01.10.2019 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення - рішення від 30.10.2019 № 00000350508, № 00000360508 підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" - задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" (вул. Полтавське шосе, буд. 277, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62418) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000350508 від 30 жовтня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000360508 від 30 жовтня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-С" (вул. Полтавське шосе, буд. 277, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62418) сплачений судовий збір у розмірі 3842.00 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних