Рішення

від 09.06.2020 по справі 520/12321/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 червня 2020 р. № 520/12321/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Мухітдінова Р.Д.,

представника відповідача - Бирки Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43143704) №00001080502 від 06.11.2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках останнього, викладених у акті перевірки №328/20-40-05-02-08/32566213 від 06.11.2019 року.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK", код ЄДРПОУ - 32566213, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку підприємства позивача, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки №328/20-40-05-02-08/32566213 від 06.11.2019 року.

Відповідно до висновків акту №328/20-40-05-02-08/32566213 від 06.11.2019 року перевіркою, зокрема, встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" ст.1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами та доповненнями та п. 7, 15 стандарту бухгалтерського обліку 15 Доходи зі змінами та доповненнями, п. 7, 8, 15 стандарту бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , п. 6 стандарту бухгалтерського обліку 16 Витрати зі змінами та доповненнями та п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями 4398036 грн. в тому числі за 1 квартал 2017 року на суму 461233 грн., за 4 квартал 2017 року на суму 855982 грн. та за 2 квартал 2019 року на суму 3080821 грн.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 06.11.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №00001080502, яким за встановлене порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 7, 15 П(С)БО 15 Доходи , п. 7, п. 8, п.15 П(С)БО 21 Вплив змін валютних курсів , п. 6 П(С)БО 16 Витрати збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 6597054,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 4698036 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2199018 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Зі змісту наданого до суду представником відповідача розрахунку до податкового повідомлення-рішення вбачається, що контролюючим органом було здійснено донарахування податкового зобов`язання за період 1 кварталу 2017 року за встановлене порушення кредиторська заборгованість (занижено інші доходи) у розмірі 461233,00 грн та фінансових санкцій у розмірі 230616,50 грн.; за 4 квартал 2017 року за встановлене порушення курсові різниці (занижено фінансовий результат) у розмірі 855982,00 грн. та фінансових санкцій у розмірі 427991,00 грн.; за 2 квартал 2019 року за встановлене порушення поворотна фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 (занижено інші доходи) у розмірі 3080821,00 грн. та фінансових санкцій у розмірі 1540410,50 грн.

Також, як вказано представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов та перевіряючими у акті перевірки, перевіркою встановлено, що станом на 31.03.2017 року не проведено перерахунок курсових різниць по боргу та не включено суму доходу по простроченій кредиторській заборгованості до складу Інших доходів за 1 квартал 2017 року, (рахунок 717 Дохід від списання кредиторської заборгованості на підприємстві за 2017 рік відсутній) по взаємовідносинам із ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI в рамках виконання умов контракту від 20.03.2014 року № 3-2014, де продавець ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI в особі ОСОБА_2 , а покупець ТОВ "EVCI PLASTIK" в особі ОСОБА_3 . Так, контролюючим органом вказано, що станом на 01.01.2017 року підприємство ТОВ "EVCI PLASTIK" має заборгованість перед ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI у розмірі 94988 доларів США, станом на 01.01.2017 року 758925,62 грн. У періоді з 01.01.2017 по 30.06.2019 року відвантаження товару або оплати за відвантажену продукцію не було, а відповідно до даних попередньої перевірки, що відображені в акті віл 11.05.2017 року №3403/20-40-14-02-08/32566213, остання операція за зазначеним контрактом проводилась 26.03.2014 року, що свідчить про обставини того, що станом на 26.03.2017 року зазначена сума кредиторської заборгованості вважається простроченою, відповідно до вимог п. 14.1.11 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що в ході проведення перевірки було встановлено, що підприємство ТОВ "EVCI PLASTIK" у періоді з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року отримувало поворотну фінансову допомогу від засновника ОСОБА_3 . Так, перевіряючими вказано, що під час проведення перевірки до управління обслуговування платників податків Головного управління ДПС у Харківській області було надано службову записку від 24.09.2019 року №156/20-40-05-02-19 з проханням надати інформацію щодо сум доходу нарахованого/сплаченого на користь платника податку 2228250157 ОСОБА_3 за період 2015 - 1 півріччя 2019 року, але до перевірки не надано жодного документу, який би підтверджував ввезення або перерахунок грошових коштів на територію України з іноземної держави у обсягах наданої фінансової допомоги, що свідчить про неможливість внесення ОСОБА_3 грошових коштів у зазначених обсягах, а відтак, останні не можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою, а отримані на безповоротній основі з огляду на обставини неможливості визначення їх реального походження.

Зі змісту наданого до суду відзиву на позов та акту перевірки також вбачається встановлення обставин того, що відповідно до бухгалтерського рахунку 945 Витрати від операційної курсової різниці від`ємні курсові різниці підприємства за 2017 рік складають 6489548,49 грн. та зазначені витрати частково сформовані за рахунок переоцінки боргу у валюті перед наступними постачальниками: ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI - станом на 01.01.2017 року заборгованість складає 94988 доларів США або 758925,62 грн. та датою виникнення заборгованості є 26.03.2014 року; EVCI PLASTIK - станом на 01.01.2017 року заборгованість складає 211105,02 доларів США або 2577085,27 грн. та датою виникнення заборгованості є 26.03.2014 року. При цьому, перевіряючими вказано, що під час проведення переоцінки заборгованості у 2017 році підприємством включено до складу витрати у сумі переоцінки на загальну суму 4755454,14 грн., з них по контракту з ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI 1758256,38 грн., по контракту з EVCI PLASTIK - 3017197,76 грн., але підприємством з дати виникнення заборгованості до 2017 року жодного разу не здійснювалось переоцінки заборгованості. Відтак, вказане свідчить, що оскільки підприємство не здійснювало переоцінку боргу на кожну дату балансу відповідно до вимог п. 7, 15 стандарту бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів зі змінами та доповненнями до 2017 року, то зазначені витрати у сумі 4755454,14 грн. не є витратами від операційної курсової різниці 2017 року, а є витратами попередніх періодів.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, що оскаржується позивачем, суд зазначає наступне.

Як передбачено положеннями пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як передбачено приписами п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є одним із засновників, підписантом та керівником ТОВ "EVCI PLASTIK".

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "EVCI PLASTIK" та засновником ОСОБА_3 було укладено ряд договорів позики (безвідсоткової) на поворотній 100% основі, аналогічного змісту.

Так, відповідно до умов зазначених договорів ОСОБА_3 , в якості засновника, та ТОВ "EVCI PLASTIK", в якості позичальника, домовились про передачу відповідних сум безвідсоткової позики на поворотній основі та позичальник зобов`язується повернути зазначену суму позики не пізніше ніж через 365 днів. Відповідно до п. 2.1 договорів позикодавець зобов`язується внести до каси позичальника або перерахувати на його банківський рахунок зазначену у договорі суму на виконання фінансово-господарських заходів в міру потреби у позичальника.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ "EVCI PLASTIK" та засновником ОСОБА_3 було укладено договори позики (безвідсоткової) на поворотній 100% основі №1 від 19.05.2017 року на суму позики 6670000,00 грн.; №9 від 06.06.2017 року на суму позики 1268000,00 грн.; №10 від 06.06.2017 року на суму позики 1228000,00 грн.; №11 від 07.06.2017 року на суму позики 970000,00 грн.; №12 від 27.06.2017 року на суму позики 3345000,00 грн.; №14 від 03.08.2017 року на суму позики 499000,00 грн.; №15 від 03.08.2017 року на суму позики 1000000,00 грн.; №16 від 03.08.2017 року на суму позики 1000000,00 грн.; №17 від 03.08.2017 року на суму позики 1000000,00 грн.; №18 від 03.08.2017 року на суму позики 2000000,00 грн.; №19 від 03.08.2017 року на суму позики 510000,00 грн.; №20 від 03.08.2017 року на суму позики 695000,00 грн.; №21 від 03.08.2017 року на суму позики 400000,00 грн.; №22 від 03.08.2017 року на суму позики 500000,00 грн.; №23 від 03.08.2017 року на суму позики 700000,00 грн.; №24 від 07.09.2017 року на суму позики 695000,00 грн.; №25 від 08.09.2017 року на суму позики 990000,00 грн.; №26 від 27.09.2017 року на суму позики 1681000,00 грн.; №27 від 27.09.2017 року на суму позики 1476000,00 грн.; №28 від 27.09.2017 року на суму позики 550000,00 грн.; №29 від 01.11.2017 року на суму позики 400000,00 грн.; №30 від 28.12.2017 року на суму позики 800000,00 грн.; №1 від 09.01.2018 року на суму позики 160000,00 грн.; №2 від 12.03.2018 року на суму позики 560000,00 грн.; №3 від 19.03.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №4 від 20.03.2018 року на суму позики 450000,00 грн.; №5 від 26.03.2018 року на суму позики 610000,00 грн.; №6 від 08.05.2018 року на суму позики 6645240,00 грн.; №7 від 11.05.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №9 від 22.05.2018 року на суму позики 550000,00 грн.; №10 від 24.05.2018 року на суму позики 400000,00 грн.; №8 від 16.05.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №11 від 24.05.2018 року на суму позики 1267000,00 грн.; №12 від 04.06.2018 року на суму позики 1228000,00 грн.; №13 від 04.06.2018 року на суму позики 970000,00 грн.; №14 від 04.06.2018 року на суму позики 3345000,00 грн.; №15 від 04.06.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №16 від 05.06.2018 року на суму позики 300000,00 грн.; №17 від 07.06.2018 року на суму позики 320000,00 грн.; №18 від 14.06.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №19 від 23.06.2018 року на суму позики 570000,00 грн.; №20 від 25.06.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №21 від 26.06.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №22 від 04.07.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №23 від 05.07.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №24 від 05.07.2018 року на суму позики 160000,00 грн.; №25 від 09.07.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №26 від 02.08.2018 року на суму позики 493000,00 грн.; №27 від 02.08.2018 року на суму позики 1000000,00 грн.; №28 від 02.08.2018 року на суму позики 1000000,00 грн.; №29 від 02.08.2018 року на суму позики 1000000,00 грн.; №30 від 02.08.2018року на суму позики 2000000,00 грн.; №31 від 02.08.2018 року на суму позики 510000,00 грн.; №32 від 02.08.2018 року на суму позики 695000,00 грн.; №33 від 02.08.2018 року на суму позики 400000,00 грн.; №34 від 02.08.2018 року на суму позики 500000,00 грн.; №35 від 02.08.2018 року на суму позики 700000,00 грн.; №36 від 23.08.2018 року на суму позики 250000,00 грн.; №37 від 04.09.2018 року на суму позики 200000,00 грн.; №38 від 05.09.2018 року на суму позики 692600,00 грн.; №39 від 05.09.2018 року на суму позики 990000,00 грн.; №40 від 05.09.2018 року на суму позики 1681000,00 грн.; №41 від 05.09.2018 року на суму позики 1476000,00 грн.; №42 від 05.09.2018 року на суму позики 550000,00 грн.; №43 від 05.09.2018 року на суму позики 550000,00 грн.; №44 від 06.09.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №45 від 26.10.2018 року на суму позики 395000,00 грн.; №46 від 03.12.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №47 від 04.12.2018 року на суму позики 600000,00 грн.; №48 від 17.12.2018 року на суму позики 750863,00 грн.; №1 від 08.01.2019 року на суму позики 160000,00 грн.; №2 від 04.03.2019 року на суму позики 547700,00 грн.; №3 від 04.03.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №4 від 04.03.2019 року на суму позики 450000,00 грн.; №5 від 04.03.2019 року на суму позики 610000,00 грн.; №6 від 02.05.2019 року на суму позики 250000,00 грн.; №7 від 06.05.2019 року на суму позики 400000,00 грн.; №8 від 07.05.2019 року на суму позики 550000,00 грн.; №9 від 07.05.2019 року на суму позики 6640239,22 грн.; №10 від 07.05.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №11 від 07.05.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №12 від 07.05.2019 року на суму позики 550000,00 грн.; №13 від 07.05.2019 року на суму позики 400000,00 грн.; №14 від 03.06.2019 року на суму позики 1267000,00 грн.; №15 від 03.06.2019 року на суму позики 1228000,00 грн.; №16 від 03.06.2019 року на суму позики 969600,00 грн.; №17 від 03.06.2019 року на суму позики 3344393,00 грн.; №18 від 03.06.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №19 від 03.06.2019 року на суму позики 300000,00 грн.; №20 від 03.06.2019 року на суму позики 320000,00 грн.; №21 від 03.06.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №22 від 03.06.2019 року на суму позики 570000,00 грн.; №23 від 03.06.2019 року на суму позики 600000,00 грн.; №24 від 03.06.2019 року на суму позики 600000,00 грн.

Таким чином, підприємство позивача у періоді з 01.01.2017 року по 30.06.2019 року отримувало поворотну фінансову допомогу від засновника ОСОБА_3 у загальному розмірі 17115674 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки до управління обслуговування платників податків Головного управління ДПС у Харківській області було надано службову записку від 24.09.2019 року №156/20-40-05-02-19 з проханням надати інформацію щодо сум доходу нарахованого/сплаченого на користь платника податку 2228250157 ОСОБА_3 за період 2015 - 1 півріччя 2019 року.

Так, у акті перевірки зафіксовано, що відповідно до отриманих відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової служби України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1 ) отримав наступні доходи: 2015 - 68942,56 грн; 2016 - 77244,56 грн; 2017 - 147150,69 грн; 2018 - 197509,37 грн; І півр. 2019 - 120000 грн.

При цьому, як зазначено перевіряючими, до перевірки не надано жодного документу на підтвердження ввезення або перерахунку грошових коштів на територію України з іноземної держави у обсягах наданої фінансової допомоги, що свідчить про відсутність у ОСОБА_3 можливості вносити грошові кошти у зазначених обсягах, тому вони не можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою, а отримані на безповоротній основі, оскільки неможливо визначити їх реальне походження.

Отже, зазначене, на думку контролюючого органу, свідчить про заниження підприємством позивача іншого доходу на загальну суму 17115674 грн.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

В той же час, суд зазначає, що згідно із приписами пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Також суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно з ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту акту перевірки та наданого представником відповідача відзиву на позов судом встановлено, що перевіряючі дійшли до висновку про отримання підприємством позивача безповоротної фінансової допомоги з огляду на обставини неможливості встановлення реального походження коштів ОСОБА_3 , які в подальшому було надано підприємству відповідно до договорів позики (безвідсоткової) на поворотній 100% основі.

Однак, надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що останні не засновані на розумінні поняття поворотної фінансової допомоги, оскільки нормами податкового законодавства не передбачено віднесення фінансової допомоги до виду безповоротної у випадку неможливості встановлення походження коштів, які надаються у позику.

В той же час, наявні в матеріалах справи докази, а саме копії договорів свідчать про обставини того, що зазначені договори відповідають вимогам, передбаченим п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України щодо поворотної допомоги.

З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини того, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду жодних інших доказів порушення позивачем в цій частині норм податкового законодавства, суд приходить до висновку про не підтвердження розглядом справи обставин порушення підприємством позивача норм податкового законодавства в цій частині.

Також під час розгляду справи встановлено, що 20.03.2014 року підприємством позивача було укладено контракт №3-2014, відповідно до умов якого ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI, в якості продавця, та ТОВ "EVCI PLASTIK", в якості покупця, домовились, що продавець зобов`язується продати, а покупець купити стабілізатори для ПВХ. Відповідно до п.1.2 договору найменування товару, кількість вартість відповідно специфікацій. Положеннями п. 2.2 визначено, що ціни тверді та не підлягають змінам під час строку дії контракту. Як визначено у п. 2.4 контракту загальна вартість контракту складає 500000,00 дол. США. Положеннями п.6.1 контракту визначено, що платіж за даним контрактом здійснюється покупцем відстрочення платежу 30 днів. Відповідно до п. 6.2 контракт набуває чинності з моменту його підписання та дії до 31.12.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до контракту №3-2014 від 20.03.2014 року на адресу позивача відповідно до специфікації №1 від 20.03.2014 року було поставлено товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 94988,00 дол. США.

Постачання на користь позивача товарно-матеріальних цінностей підтверджено наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме митної декларації №807100000/2014/011279 від 27.03.2014, міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №004124, рахунку фактури №014222 від 20.03.2014 року, сертифікату від 20.03.2014 року, накладної від 20.03.2014 року, прибуткової накладної №ЕР-0000046 від 27.03.2014 року.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку зазначена заборгованість обліковується на рахунку 632 Розрахунки з іноземними постачальниками та станом на 01.01.2017 року становить 94988 доларів США або 758925,62 грн.

При цьому, у періоді з 01.01.2017 по 30.06.2019 року відвантаження товару або оплати за відвантажену продукцію не було, але відповідно до даних попередньої перевірки (акт віл 11.05.2017 року №3403/20-40-1402-08/32566213) остання операція за зазначеним контрактом проводилась 26.03.2014 року (відвантаження продукції ГТД) .

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими було виявлено, що станом на 26.03.2017 року зазначена сума кредиторської заборгованості вважається простроченою, відповідно до вимог п. 14.1.11 Податкового кодексу України.

В той же час, контролюючим органом вказано, що підприємством позивача станом на 31.03.2017 року не проведено перерахунок курсових різниць по зазначеному боргу та не включено суму доходу по простроченій кредиторській заборгованості до складу Інших доходів за 1 кв. 2017 року, а отже, оскільки така заборгованість станом на 01.01.2017 року становить 94988 доларів США або 758925,62 грн., то з огляду на курс долару США станом на 31.03.2017 року, який становить 26,9761 грн за 1 долар США, прострочена кредиторська заборгованість перед постачальником складає 94988 доларів США або 2562405,79 грн.

Суд зазначає, що відповідно до приписів пп.14 1.11 п. 14 1 ст.14 Податкового кодексу України в редакції чинній станом на 31.03.2017 року безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

В той же час, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вже було вказано судом, відповідно до приписів п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно із п. п 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень, цього розділу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, обґрунтовуючи обставини встановлення порушення у діяльності підприємства позивача, посилається на наявність у підприємства простроченої заборгованості, не проведення перерахунку курсових різниць та не включення суми доходу по простроченій кредиторській заборгованості до складу Інших доходів, однак вказані доводи не засновані на розумінні поняття простроченої заборгованості та врахуванні всіх обставин в цілому.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з метою виконання умов контракту №3-2014 від 20.03.2014 року сторонами було також складено та підписано додаткову угоду №1 від 30.12.2014 року до контракту №3-2014, відповідно до якої пункти 6.1 та 6.2 викладено у наступній редакції: платіж за даним контрактом здійснюється покупцем у доларах США на банківські реквізити продавця; даний контракт набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами повністю своїх зобов`язань.

Також зі змісту наданих представником позивача пояснень та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що щорічно сторонами проводились переговори, що підтверджується листуванням про визнання кредиторської заборгованості.

Суд зазначає, що матеріали справи містять, зокрема, копії листа від 10.01.2019 року та від 10.09.2019 року.

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Також, положеннями ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відтак, враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд зазначає, що останні підтверджують обставини переривання строку позовної давності в рамках зазначених господарських правовідносин та початок перебігу позовної давності спочатку.

Отже, у даному випадку строк позовної давності по кредиторській заборгованості закінчується 10.09.2022 року, а отже у підприємства позивача був відсутній обов`язок включення такої заборгованості до доходів.

Таким чином, суд приходить до висновку про не підтвердження розглядом справи обставин порушення підприємством позивача норм податкового законодавства в цій частині.

Під час судового розгляду справи судом зі змісту акту перевірки та відзиву на позов встановлено, що перевіркою здекларованих у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показників за період 01.01.2017 по 30.06.2019 року у загальній сумі 5124000 грн.

При цьому, перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 року встановлено їх заниження на загальну суму 4755454 грн., в тому числі за 4 квартал 2017 року на суму 4755454 грн.

Так, під час проведення перевірки було встановлено, що відповідно до бухгалтерського рахунку 945 Витрати від операційної курсової різниці від`ємні курсові різниці підприємства за 2017 рік складають 6489548,49 грн.

При цьому, зазначені витрати частково сформовані за рахунок переоцінки боргу у валюті перед наступними постачальниками:

- ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI - станом на 01.01.2017 року заборгованість складає 94988 доларів США або 758925,62 грн. та датою виникнення заборгованості є 26.03.2014 року;

- EVCI PLASTIK - станом на 01.01.2017 року заборгованість складає 211105,02 доларів США або 2577085,27 грн. та датою виникнення заборгованості є 26.03.2014 року.

Як вказано перевіряючими в акті перевірки, зазначену заборгованість підприємством позивача було включено до складу витрат у сумі переоцінки на загальну суму 4755454,14 грн., з них по контракту з ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI 1758256,38 грн., по контракту з EVCI PLASTIK 3017197,76 грн.

При цьому, представником відповідача вказано на обставини того, що для визначення витрат відповідного періоду підприємству необхідно було здійснювати переоцінку заборгованості у іноземній валюті щоквартально, на кожну дату балансу.

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що зі змісту акту перевірки є неможливим встановити за якими саме договорами із постачальниками ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI та EVCI PLASTIK контролюючим органом встановлено порушення стосовно переоцінки боргу у валюті, оскільки підприємством позивача із вказаними постачальниками було укладено декілька договорів, а що це за заборгованість на яким чином вона виникла підприємству позивача не відомо.

Представником відповідача у судовому засіданні було надано до суду дані про виконання імпортних договорів підприємства позивача за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року, що є додатком до акту документальної позапланової виїзної перевірки, з яких вбачається, що заборгованість по взаємовідносинам із постачальником ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI у розмірі 94988,00 доларів США виникла в рамках виконання умов контракту від 20.03.2014 року №3-2014, а заборгованість підприємства позивача по взаємовідносинам із постачальником EVCI PLASTIK у розмірі 211105,02 доларів США виникла в рамках виконання умов контрактів від 14.03.2014 року №1-2014, від 26.01.2015 року №3-2015 та від 20.01.2016 року №1-2016.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що відповідно до п.7 стандарту бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахуванні яких до балансу пов`язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютний курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Згідно із п.8 стандарту бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції-в межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. п 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень, цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

З аналізу вищенаведених положень нормативних актів та враховуючи обставини справи суд приходить до висновку, що для визначення витрат відповідного періоду підприємству необхідно було здійснювати переоцінку заборгованості у іноземній валюті щоквартально.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що по контракту з ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI заборгованість переоцінена станом на 31.12.2016 року складає 2582809,21 грн., а по контракту з EVCI PLASTIK заборгованість переоцінена станом на 31.12.2016 року складає 5740135,48 грн.

Вказані обставини свідчать, що курсові різниці по зазначеним контрактам виникли до 01.01.2017 року, а відтак не є витратами звітного періоду 2017 року.

Також суд зазначає, що під час розгляду справи протокольною ухвалою суду, проголошеною без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулось 01.06.2020 року, судом було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано від позивача аналіз рахунку №632 в розрізі контрагентів по контракту від 20.03.2014 № 3-2014 із постачальником ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI та контрактам від 14.03.2014 №1-2014, від 26.01.2015 №3-2015, від 20.01.2016№ 1-2016 із постачальником EVCI PLASTIK.

На виконання протокольної ухвали суду представником позивача було надано письмові пояснення, в яких повідомлено, що надання витребуваної документації не є можливим з огляду на обставини виходу з ладу комп`ютеру, на якому був встановлений сервер з бухгалтерською програмою остання зберігалась 1С.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було спростовано висновків контролюючого органу стосовно наявності порушень підприємством позивача порядку здійснення переоцінки боргу із постачальниками ANSTAB STABILIZATOR VE KIMYEVI MADD SAN.TIC.LTD.STI та EVCI PLASTIK.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов`язання за 4 квартал 2017 року за встановлене порушення курсові різниці (занижено фінансовий результат) у розмірі 855982,00 грн. та фінансових санкцій у розмірі 427991,00 грн.

Отже, оскільки під час розгляду справи доводи та висновки контролюючого органу стосовно порушень підприємства позивача частково не знайшли свого підтвердження, то суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №00001080502 від 06.11.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 5313081,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 3542054,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1771027,00 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" (просп. Постишева, буд. 93, м. Харків, 61020) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00001080502 від 06.11.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 5313081 (п`ять мільйонів триста тринадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 00 коп., у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 3542054 (три мільйона п`ятсот сорок дві тисячі п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1771027 (один мільйон сімсот сімдесят одна тисяча двадцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "EVCI PLASTIK" (просп. Постишева, буд. 93, м. Харків, 61020, код 32566213) сплачену суму судового збору у розмірі 15471 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 19 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.