Рішення

від 22.06.2020 по справі 640/15890/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Київ № 640/15890/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ФУД до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН ФУД (далі - позивач, ТОВ ГРІН ФУД ) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.07.2019 №UA100000/2019/000244/2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що митним органом не доведено, що подані документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, витрати на транспортування тощо, оскільки необхідні документи були надані позивачем, проте не взяті відповідачем до уваги. У зв`язку з чим позивач вважає протиправною відмову відповідача у прийнятті поданої декларантом митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, незважаючи на подання усіх необхідних документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаного ним товару (чай) та обраний метод її визначення (основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У поданому відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами та вважає, що підстав для задоволення позову немає. Представник відповідача зазначив, що під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону, наявні розбіжності щодо маршруту транспортування товару та відсутні умови оплати, які передбачені умовами Контракту, відсутня інформація щодо ціни, яка сплачена або яка підлягає сплаті.

Представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог митного законодавства з урахуванням усіх обставин, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 в порядку процесуального правонаступництва судом допущено заміну відповідача в даній справі Київську міську митницю ДФС на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB ГРІН ФУД (Покупець) та компанією SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO., LTD (Продавець) 14.12.2015 укладено контракт № СН-03-2015, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує чай (товар) згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Через митного брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 позивачем 25.07.2019 подано до Київської міської митниці ДФС (митний орган, відповідач) електронну митну декларацію №UA100110/2019/179083, якою задекларовано: чай зелений в упаковці масою нетто більше 10 кг: - зелений чай (Green tea), (500 уп. По 30 кг), маркування - 9373С - 15 000 кг. Всього 15000 кг. Країна виробництва: Китай (CN). Виробник SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант разом з декларацією надав митному органу контракт №СН-03-2015 від 14.12.2015; рахунок-фактура (інвойс) №2019KM-UT59 від 24/05/2019; додаткова угода №1 від 29.09.2016 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015; додаткова угода №2 від 28.02.2017 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015; довідку про вартість перевезення до митного кордону України TOB ДСВ Логістика вих. №SODS0002915 від 22.07.2019 (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI до митного кордону України); договір про надання послуг митного брокера від 05.05.2019 №05/05/2016.

Позивачем задекларовано митну вартість товару за методом договірної ціни у розмірі 29 624,86 дол. США або 755 916,83 грн (по 1,85 дол. США за кг). Вартість перевезення до митного кордону України 47 839,50 грн (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI). Страхування вантажу не здійснювалось.

За результатами перевірки митної декларації, а також додатково поданих документів Київська митниця ДФС відповідно до статті 54 Митного кодексу України винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №10010/2019/00973 і прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 31.07.2019 №10000/2016/2019/000244/2, відповідно до якого скоригувала митну вартість товару (чай) за резервним методом.

Незважаючи на незгоду із вказаним рішенням, але у зв`язку із необхідністю швидкого випуску товару, позивачем 01.08.2019 подано нову митну декларацію № UA100110/2019/179775, відповідно до якого митну вартість товару задекларовано за резервним методом, за ціною товару 2,63 дол. США за кг, загальна вартість коригування 39 450,00 дол. США за партію товару (15 000 кг). Товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі статті 55 Митного кодексу України, з відстроченням платежу до 30.10.2019.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України, далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтями 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною другою статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

Згідно з частинами четвертою цієї статті орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною другою якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга).

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено з оскаржуваного рішення, що причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувала невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB ГРІН ФУД (Покупець) та компанією SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO., LTD (Продавець) 14.12.2015 укладено контракт № СН-03-2015.

Згідно пункту 1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує чай (товар) згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Валюта контракту - дол. США, загальна сума контакту 1 000 000 дол. США (згідно контракту та додаткових угод до нього).

Отримавши поставлений за Контрактом товар, 25.07.2019 позивачем TOB ГРІН ФУД через митного брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA100110/2019/179083, якою задекларовано: чай зелений в упаковці масою нетто більше 10 кг: - зелений чай (Green tea), (500 уп. По 30 кг), маркування - 9373С - 15 000 кг. Всього 15000 кг. Країна виробництва: Китай (CN). Виробник SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

контракт №СН-03-2015 від 14.12.2015;

рахунок-фактура (інвойс) №2019KM-UT59 від 24/05/2019;

додаткова угода №1 від 29.09.2016 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015;

додаткова угода №2 від 28.02.2017 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015;

довідку про вартість перевезення до митного кордону України TOB ДСВ Логістика вих. №SODS0002915 від 22.07.2019 (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI до митного кордону України);

договір про надання послуг митного брокера від 05.05.2019 №05/05/2016.

Позивачем задекларовано митну вартість товару за методом договірної ціни у розмірі 29 624,86 дол. США або 755 916,83 грн (по 1,85 дол. США за кг). Вартість перевезення до митного кордону України 47 839,50 грн (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI). Страхування вантажу не здійснювалось.

Надані декларантом при митному оформленні митної декларації від 25.07.2019 №UA100110/2019/179083 документи перевірені митним органом, яким встановлено, що вони не містять документально підтверджених відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.

Пунктом 2.3 Контракту № СН-03-2015 від 14.12.2015 передбачено, що ціни, кількість, умови оплати та умови поставки кожної партії товару зазначаються у інвойсі.

Водночас, згідно інвойсу № 2019KM-UT59 від 24.05.2019 умовами поставки даної партії товару є FOB- Ningbo (Китай).

Згідно положень Інкотермс-2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення , для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-ІV Про транспортно-експедиторську діяльність договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

До митного оформлення позивачем договори на транспортне обслуговування та інші вищенаведені документи не надавались.

При митному оформленні митної декларації від 25.07.2019 №UA 100110/2019/179083 для підтвердження витрат на транспортування надана довідка від ДСВ Логістик від 22.07.2019 №SODS0002915, згідно якої надана вартість перевезення складає 47839,50 грн від порту SHANGHAI.

Також, згідно коносаменту від 13.06.2019 №SZZY19050243А портом відправлення товару є SHANGHAI. Таким чином, наявні розбіжності щодо маршруту транспортування та відсутні числові значення складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

Крім того, в інвойсі від 24.05.2019 № 2019KM-UT59 відсутні умови оплати, що передбачено пунктом 2.3 Контракту, таким чином відсутня інформація щодо ціни, яка сплачена або яка підлягає сплаті.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями статті 53 Митного кодексу України, митним органом направлено електронне повідомлення декларанту, в якому пропонувалось надати додаткові документи:

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення якщо рахунок сплачено;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, декларанта повідомлено, що він відповідно до положень частини 6 статті 53 Митного кодексу України за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додатково на вимогу митного органу надано: платіжні документи, що містять умови оплати партії товару за заявленою ціною згідно поданої ЕМД, а саме: SWIFT від 29.07.2019, а також платіжні документи, що містять інформацію щодо умов оплати за аналогічний товар за раніше оформленими ЕМД, а саме: SWIFT від 01.03.2019, SWIFT від 16.07.2019, заяву на купівлю іноземної валюти № 251 від 26.07.2019; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № UA 00018000 від 22.07.2019; прайс-лист б/н від 24.05.2019; висновок ДП Держзовнішінформ № 21/77 від 30.07.2019; договір на транспортно-експедиційне обслуговування № SC -4749 від 18.04.2016; лист TOB ГРІН ФУД про надання додаткових документів б/н від 30.07.2019; пояснення від компанії SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO LTD, вих.№ 782-92/2019 від 30.07.2019 щодо умов поставки даної партії товару; ЕМД № UA100110/2018/358653 від 30.11.2018, митна вартість за якою сплачена згідно SWIFT від 01.03.2019; ЕМД № UA100110/2019/158713 від 12.01.2019, митна вартість за якою сплачена згідно SWIFT від 18.07.2019; Інвойс 2018 KM-UT57 від 10.10.2018, згідно якого придбано та ввезено на територію України аналогічний товар (зелений чай артікул 9373С); Інвойс 2018KM-UT55 від 16.07.2018; Митна декларація країни відправлення №223120190001906582 від 10.06.2019; Пакувальний лист (Packing list) від 24.05.2019; Коносамент (Bill of lading) від 13.06.2019 № SZZY19050243A; Автотранспортна накладна (CMR) № 1715/1; Міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate); Сертифікат про походження товару (Certificate of origin); Сертифікат якості; Додаткова угода №3 до зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2017 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015; Додаткова угода №4 до зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2019 до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015; Довідка банку вих. №1-2/19/5202 від 30.07.2019.

За результатами розгляду додаткових документів митним органом встановлено, що розбіжності стосовно умов поставки не усунені, оскільки графа 20 митної декларації містить умови поставки FOB-Ningbo. Також, в інвойсі від 24.05.2019 №2019KM-UT59 зазначено, що ціна заявлена на умовах FOB-Ningbo, а місце відправлення зазначено - SHANGHAI.

Разом з тим, 20 графа митної декларації залишена без виправлень.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості, а саме стосовно маршруту транспортування, який впливає на розмір витрат на транспортування, містять розбіжності та залишені без виправлень.

Також не надано інформації щодо страхування вантажу. Рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг містить витрати за іншим коносаментом, який не наданий до митного оформлення, що позбавляє можливості перевірити повноту декларування витрат на транспортування в повному обсязі.

Наданий рахунок містить номер замовлення, яке не надавалось до митного оформлення. Разом із тим, п.1.3 договору транспортного обслуговування передбачено, що всі чинники певної поставки оформлюються окремими замовленнями або додатковими угодами, які також не надані.

Пунктом 1.4 договору транспортного обслуговування передбачено здійснення оплати за надані транспортні послуги при залученні третіх осіб - за окремими рахунками та за передплатою. Документи на оплату транспортних послуг не надано.

У зв`язку із ненаданням вказаних документів неможливо перевірити чи включені в повному обсязі витрати на перевезення до митної вартості.

Окрім того, позивачем не надано перекладу митної декларації країни відправлення відповідно до статті 254 Кодексу, що не дає можливості здійснити перевірку зазначених у митній декларації країни відправлення відомостей у повному обсязі.

Наданий висновок експерта містить інформацію, що в ході проведеного аналізу розглядались документи митного оформлення, інвойс продавця та інформація мережі Інтернет. Разом із тим, експерт робить висновок про те, що ціна товару згідно наданого інвойсу відповідає відпускним цінам компанії постачальника при умовах поставки FOB-Ningbo.

При цьому, висновок про відповідність ціни інвойсу ціновій кон`юнктурі ринку ідентичних та подібних товарів експертом не зроблено.

Таким чином, наданий висновок не відображає того, що заявлена ціна товару є дійсною вартістю товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (1994) та викликає сумніви у достовірності декларування складових митної вартості у повному обсязі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, а з урахуванням ненадання позивачем документів на підтвердження правильності визначення митної вартості, є цілком обґрунтованим прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товару.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року № 21-498а15, обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи не є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, натомість відповідачем доведено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви щодо відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену у рішенні від 09.12.1994 у справі Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А), відповідно до якого суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що позивачем не підтверджено документально складові митної вартості товару, як і не доведено належними доказами в ході розгляду справи, у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ФУД (03151, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, кв. 57, код ЄДРПОУ 37269590) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко