Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/15890/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15890/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд" (далі- позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.07.2019 №UA100000/2019/000244/2 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2019/00973.

Окружний адміністративний суд м.Києва своїм рішенням від 22 червня 2020 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 14.12.2015 року між TOB "Грін Фуд" (Покупець) та компанією SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO., LTD (Продавець) було укладено контракт № СН-03-2015.

Згідно умов вказаного контракту продавець продає, а покупець купує чай (товар) згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

25.07.2019 року позивачем через митного брокера фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було подано до Київської міської митниці ДФС (митний орган, відповідач) електронну митну декларацію №UA100110/2019/179083, у графі 31 якої зазначено найменування товару, а саме: чай зелений в упаковці масою нетто більше 10 кг: - зелений чай (Green tea), (500 уп. По 30 кг), маркування - 9373С - 15 000 кг. Всього 15000 кг. Країна виробництва: Китай (CN). Виробник SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS.

Митну вартість товару позивачем визначено за методом договірної ціни у розмірі 29 624,86 дол. США або 755 916,83 грн (по 1,85 дол. США за кг). Вартість перевезення до митного кордону України 47 839,50 грн (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI).

Крім того у графі 20 зазначено умови поставки, а саме FOB.

До вказаної митної декларації позивач також додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, які необхідні для розмитнення товару, а саме: контракт №СН-03-2015 від 14.12.2015 року; рахунок-фактура (інвойс) №2019KM-UT59 від 24/05/2019 року; додаткову угоду №1 від 29.09.2016 року до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015 року; додаткову угоду №2 від 28.02.2017 року до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015 року; довідку про вартість перевезення до митного кордону України TOB ДСВ Логістика вих. №SODS0002915 від 22.07.2019 року (вартість морського перевезення контейнеру з порту SHANGHAI до митного кордону України); договір про надання послуг митного брокера від 05.05.2019 року №05/05/2016.

Оскільки під час перевірки зазначених документів інспектором було встановлено, що документи не містять документально підтверджених відомостей щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України, відповідачем було направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати до органу ДФС наступні документи: транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення якщо рахунок сплачено; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На вказаний запит позивач надав відповідачу прас-лист виробника від 24.05.2019 року, експортну митну декларацію країни відправлення від 10.06.2019 року № 223120190001906581, висновок Держзовнішінформ від 30.07.2019 року №21/77 щодо ціни товарів, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 22.07.2019 року № 00018000, договір на транспортне-експедиційне обслуговування від 18.04.2016 року №4749, платіжні документи ( SWIFT) стосовно оплати раніше оформлених товарів, листи продавця.

31.07.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №10000/2016/2019/000244/2, відповідно до якого скоригувала митну вартість товару (чай) за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2019/00973..

Незважаючи на незгоду із вказаним рішенням, але у зв`язку із необхідністю швидкого випуску товару, позивачем 01.08.2019 року подано нову митну декларацію № UA100110/2019/179775, відповідно до якого митну вартість товару задекларовано за резервним методом, за ціною товару 2,63 дол. США за кг, загальна вартість коригування 39 450,00 дол. США за партію товару (15 000 кг). Товар випущено в обіг під фінансову гарантію на підставі статті 55 Митного кодексу України, з відстроченням платежу до 30.10.2019 року.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (ч. 1, 2 ст. 51 МК України).

Згідно ч.1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1, 2 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додатково на вимогу митного органу надано: платіжні документи, що містять умови оплати партії товару за заявленою ціною згідно поданої ЕМД, а саме: SWIFT від 29.07.2019 року, а також платіжні документи, що містять інформацію щодо умов оплати за аналогічний товар за раніше оформленими ЕМД, а саме: SWIFT від 01.03.2019 року, SWIFT від 16.07.2019 року, заяву на купівлю іноземної валюти № 251 від 26.07.2019 року; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № UA 00018000 від 22.07.2019 року; прайс-лист б/н від 24.05.2019 року; висновок ДП Держзовнішінформ № 21/77 від 30.07.2019 року; договір на транспортно-експедиційне обслуговування № SC -4749 від 18.04.2016 року; лист TOB ГРІН ФУД про надання додаткових документів б/н від 30.07.2019 року; пояснення від компанії SHAOXING SHANGYU ZHONGJIA FOODS CO LTD, вих.№ 782-92/2019 від 30.07.2019 року щодо умов поставки даної партії товару; ЕМД № UA100110/2018/358653 від 30.11.2018 року, митна вартість за якою сплачена згідно SWIFT від 01.03.2019 року; ЕМД № UA100110/2019/158713 від 12.01.2019 року, митна вартість за якою сплачена згідно SWIFT від 18.07.2019 року; Інвойс 2018 KM-UT57 від 10.10.2018 року, згідно якого придбано та ввезено на територію України аналогічний товар (зелений чай артікул 9373С); Інвойс 2018KM-UT55 від 16.07.2018 року; Митна декларація країни відправлення №223120190001906582 від 10.06.2019 року; Пакувальний лист (Packing list) від 24.05.2019 року; Коносамент (Bill of lading) від 13.06.2019 року № SZZY19050243A; Автотранспортна накладна (CMR) № 1715/1; Міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate); Сертифікат про походження товару (Certificate of origin); Сертифікат якості; Додаткова угода №3 до зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2017 року до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015 року; Додаткова угода №4 до зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2019 року до контракту №СН-03-2015 від 14.12.2015 року; Довідка банку вих. №1-2/19/5202 від 30.07.2019 року.

Проте, перевіривши вказані документи, митний орган дійшов висновку що заявлена декларантом митна вартість товару є сумнівною, оскільки:

-відомості щодо складових митної вартості, а саме стосовно маршруту транспортування, який впливає на розмір витрат на транспортування, містять розбіжності;

-не надано інформації щодо страхування вантажу;

-рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг містить витрати за іншим коносаментом, який не наданий до митного оформлення, що унеможливлює здійснення перевірки повноти декларування витпат на транспортування в повному обсязі;

-рахунок містить номер замовлення, яке не надано до митного оформлення;

-не надано документи на оплату транспортних послуг;

-декларантом не надано перекладу митної декларації країни відправлення.

Вказане, на думку митного органу, не дало можливості розрахувати складові митної вартості з урахуванням транспортних витрат на перевезення та доставку вантажу на митну територію України.

З приводу доводів митного органу про те, що відомості складових митної вартості, а саме стосовно маршруту транспортування, який впливає на розмір витрат на транспортування, містять розбіжності, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п.2.3 Контракту № СН-03-2015 від 14.12.2015 року ціни, кількість, умови оплати та умови поставки кожної партії товару зазначаються у інвойсі.

Згідно інвойсу № 2019KM-UT59 від 24.05.2019 року умовами поставки даної партії товару є FOB- Ningbo (Китай).

Позивачем було надано митному органу довідку про транспортні витрати від 22.07.2019 року №SODS0002915, згідно якої надана вартість перевезення складає 47839,50 грн. від порту SHANGHAI.

У коносаменті від 13.06.2019 №SZZY19050243А портом відправлення товару також зазначено SHANGHAI.

Вказані обставини на переконання суду першої інстанції, підтверджують доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо маршруту транспортування та відсутності числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки останнім не було враховано те, що позивачем було подано до митного органу виправлений інвойс від 24.05.2019 року №2019КМ-UT59, в якому зазначено маршрут транспортування - SHANGHAI.

Крім того, позивачем разом з іншими додатковими документами було надано лист пояснення від компанії-продавця товару вих.№782-92/2019.

У вказаному листі продавець підтвердив наявність помилки в комерційному рахунку-фактури (інвойсі) від 24.05.2019 року №2019КМ-UT59. Продавець зазначив, що умови поставки - FOB-SHANGHAI. Крім того зазначив, що умови оплати в інвойсі слід читати як 100% сплата після митного оформлення . Пояснено, що такі умови оплати здійснюються у зв`язку з довгостроковою співпрацею з компанією Green Food LLC. (а.с. 95).

Враховуючи те, що позивачем до винесення спірного рішення було надано додаткові документи, які підтверджують факт того, що умови поставки є FOB-SHANGHAI, а не FOB- Ningbo, висновки митного органу та суду першої інстанції про наявність розбіжностей щодо маршруту транспортування та відсутності числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні є необґрунтованими.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим висновком суду щодо ненадання позивачем документів про страхування вантажу, оскільки у довідці ДСВ Логістик від 22.07.2019 року №SODS0002915, яка була надана позивачем до митного органу, зазначено, що страхування вантажу не проводилось (а.с. 72).

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано до митного оформлення договори на транспортне обслуговування та інші документи, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, позивачем було подано довідку ДСВ Логістик від 22.07.2019 року №SODS0002915, у якій зазначено, що вартість морського контейнеру IX40HC№TRLU8151715 з порту SHANGHAI до митного кордону України становить 47839,50 грн.

Також, позивачем було надано рахунок на оплату №UA00018000 від 22 липня 2019 року, коносамент (Bill of lading) від 13.06.2019 року № SZZY19050243A, автотранспортну накладну (CMR) № 1715/1, а також договір на транспортно-експедиційне обслуговування № SC -4749 від 18.04.2016 року (а.с. 88-94).

Суд першої інстанції, дослідивши рахунок, зазначив, що останній містить витрати за іншим коносаментом, який не наданий до митного оформлення, що позбавляє можливості перевірити повноту декларування витрат на транспортування в повному обсязі.

Проте, вказані висновки суду є необґрунтованими, оскільки рахунок на оплату №UA00018000 від 22 липня 2019 року містить номер лінійного та домашнього коносаментів SZZYI9050243A із зазначенням вартості перевезення 47839,50 грн., що не суперечить положенням п.1.3 договору транспортного обслуговування, яким передбачено, що за згодою сторін можуть обговорюватись способи доставки вантажів до місця призначення.

Крім того, позивачем надано платіжне доручення №10720 від 02.08.2019 року, яке підтверджує факт оплати позивачем транспортних послуг у розмірі 47839,50 грн.

Вказані обставини спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції щодо не надання до митного оформлення договорів на транспортне обслуговування та іншіх документів.

Щодо висновків суду першої інстанції та митного органу про те, що декларантом до митного оформлення було подано експортну декларацію країни відправлення без врахування ст.254 Митного Кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Аналіз наведеної норми законодавства свідчить про те, що декларація країни відправника потребує перекладу на державну мову тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. В даному випадку відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено підстав для такого перекладу та не вказао, які саме відомості з декларації підлягають з`ясуванню.

Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 31.07.2019 №UA100000/2019/000244/2 сліує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, колегія суддів вважає, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, а тому визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги спростовані висновки суду першої інстанції покладені в основу рішення, а порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення слід скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення від 16 серпня 2019 року позивачем було сплачено 3842грн. судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом та відповідно до платіжного доручення № 6370 від 16 липня 2020 року сплачено 5763 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, загалом 9605 грн., які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд"- задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 31.07.2019 року №UA100000/2019/000244/2.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100110/2019/00973.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фуд" (код ЄДРПОУ 37269590) витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою та апеляційною скаргою у загальному розмірі 9605 грн.( дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І. В. Федотов

Є.О. Сорочко