Постанова

від 23.06.2020 по справі 757/6502/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Бусик О.Л.

Єдиний унікальний номер справи № 757/6502/14-ц

Апеляційне провадження № 22- ц/824/5376/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар - Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування рішення сесії Київської міської ради, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, скасування державного акту, третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним, скасування рішення сесії Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 665\665 Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , скасуванні державного акту на право власності на земельну ділянку , витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки - відмовлено.

Вказане рішення ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року залишене без змін .

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року та заявою про поновлення строку на подання вказаної заяви.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 стверджує, що істотними для справи обставинами є встановлені рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року. Зокрема заявниця наголошує, що вказаними рішеннями встановлено, що рішення сесії Київської міської ради від 01 листопада 2007 року Про передачу громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 було прийнято з порушенням ст.ст. 11, 123, 124 Земельного Кодексу України та ст. 16 Закону України Про оренду землі , оскільки процедура відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_4 була порушена, конкурс щодо відчуження прав оренди на вказану земельну ділянку не проводився. При цьому, заявниця зазначає, що дана обставина щодо незаконності рішення Київської міської ради від 01 листопада 2007 року станом на 26 березня 2015 року не була відома і не могла бути відома, оскільки ця обставина була встановлена рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року після ухвалення судового рішення Печерським районним судом від 26 березня 2015 року. Також, на думку ОСОБА_1 . станом на 26 березня 2015 року зазначені обставини не були встановлені Печерським районним судом, оскільки в цій частині провадження було закрито і відповідно обставини справи не досліджувались.

ОСОБА_1 просила скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення сесії Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 665/665 Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19 лютого 2009 року № 88, укладеного між Київською міською радою з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0229 га, що розташована по АДРЕСА_1 , укладеного 25 травня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; скасувати державний акт на право власності серії ЯЖ № 006985 на земельну ділянку площею 0,029 га., яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:185:0230; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,029 га., яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права,постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити. У скарзі посилалися на те ,що суд не з`ясував всі обставини справи , не взяв до уваги рішення суду від 03 листопада 2016 року, яким рішення Київської міської ради від 01 листопада 2008 року скасовано.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

В розумінні ст. 423 ЦПК України нововиявлені обставини - юридичні факти , які існували в момент розгляду цивільної справи і мали важливе значення для її вирішення , але не були і не могли бути відомими ні заявникові , ні суду .

Нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин за такими критеріями - часовий фактор - нововиявлені обставини на момент розгляду справи існували , а нові - ні. По зв`язку з предметом доказування - нововиявлені обставини повинні були до нього входити , нові обставини - ні , так як не існували і не могли бути прихованими для суду та учасників процесу до процесу тому, що не існували. Тобто, при перегляді судового рішення суд фактично здійснює правосуддя з тими же самими позовними вимогами. Поява нових обставин , навпаки, привносить новий предмет вимог, що тягне появу нового позову. За таких обставин, для захисту прав заінтересованих осіб можливе лише пред`явлення нового позову.

Відповідно до п.3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК ).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 423 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним, скасування рішення сесії Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 665\665 Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , скасуванні державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки - відмовлено (т. 2 а.с. 178-185). Вказане рішення ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року залишене без змін (т. 3 а.с. 24-27, 70-72).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування рішення сесії Київської міської ради від 01 листопада 2007 року № 1095/3928 Про передачу громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - задоволено. Скасовано рішення сесії Київської міської ради від 01 листопада 2007 року Про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Частиною другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду ОСОБА_1 вказувала на те, що обставини незаконності рішення Київської міської ради від 01 листопада 2007 року станом на 26 березня 2015 року під час ухвалення судового рішення не були і не могли бути відомі позивачу у справі, однак дане твердження спростовується матеріалами справи, оскільки саме ці обставини стали підставою під час перегляду судових рішень судами апеляційної та касаційної інстанції. Так , в п.71 постанови Верховного Суду від 06 лютого 2019 року зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2015 року, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанцією , не вирішувалися позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_4 в частині скасування рішення сесії Київської міської ради від 01 листопада 2007 року № 1095/3928 Про передачу громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , а відтак вказані рішення не порушують прав ОСОБА_1 (т. 4.а.с. 156) .

При розгляді справи позивач не була обмежена у своїх правах подавати докази, брати участь у досліджені доказів, подавати заяви та клопотання, в тому числі, апеляційні і касаційні скарги, своєчасно у встановлені законом строки.

Правильним є висновок суду першої інстанції, що заявником не доведено наявності існування нововиявлених обставин, які могли б вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні від 26 березня 2015 року у справі № 757/6502/14-ц, крім того є очевидним те, що ці обставини були відомі ОСОБА_1 на момент розгляду справи.

Суд при розгляді заяви вірно виходив із того ,що заявник не зазначив істотні обставини, які є нововиявленими, існували на час розгляду справи, але не були відомі заявнику. Доводи апеляційної скарги є тотожними доводам заяви про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 30 червня 2020 року.

Головуючий

Судді