Постанова

від 24.06.2020 по справі 460/2359/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2359/19 пров. № А/857/5378/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Рівне Транс до Рівненської обласної державної адміністрації, Управління інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішень,

суддя у І інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення 15 год 18 хв,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту судового рішення 26 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Приватне підприємство Рівне Транс (далі - ПП) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації (далі - ОДА), що полягає у нездійсненні перевірки не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу, що відбувся 07 серпня 2019 року, достовірності інформації, викладеної у документах, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень (далі - ТОВ) для прийняття участі у конкурсі по об`єкту № 50 на автобусному маршруті загального користування № 1455 Рівне ПВА - Тайкури ;

визнати протиправним та скасування рішення конкурсного комітету по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті загального користування Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет), оформлене протоколом № 2 від 07 серпня 2019 року, щодо визнання ТОВ переможцем конкурсу по об`єкту № 50 на автобусному маршруті загального користування № 1455 Рівне ПВА - Тайкури ;

скасувати наказ начальника Управління інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Управління) № 10 від 21 серпня 2019 року Про визнання перевізників-переможців конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування у частині визнання переможцем конкурсу по об`єкту № 50 ТОВ.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 460/2359/19 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ здійснила подачу додаткових документів для конкурсу після спливу строку прийняття документів для участі у ньому, які були прийняті та яким надавалась оцінка Конкурсним комітетом. Тому ТОВ подало конкурсну пропозицію, що містить недостовірну інформацію та не відповідає обов`язковим та додатковим умовам конкурсу. У зв`язку із невиконанням відповідачами обов`язку щодо перевірки достовірності поданої ТОВ документації така не була належним чином перевірена, що призвело до неправомірного допущення його до участі у конкурсі та оголошення переможцем.

У апеляційній скарзі ТОВ просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити ПП у задоволенні позову у повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом першої інстанції було допущено до розгляду справи у якості представника відповідачів особу, яка мала лише довіреність та не є адвокатом чи прокурором, а отже не мала процесуальних прав на участь у даній справі.

Окрім того, суд прийняв до розгляду позовну заяву ПП за неповної сплати судового збору. 20 вересня 2019 року позивачем було подано позов до суду та сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. Однак, судом першої інстанції не було вказано позивачу на необхідність оплати ним судового збору у сумі 2007 грн. Одночасно наполягає на тому, що відповідачі у даній справі є неналежними сторонами.

При цьому наполягає на тому, що підприємством для участі в конкурсі на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних маршрутах загального користування були надані усі документи визначені статтею 46 Закону України Про автомобільний транспорт . Конкурсний комітет не мав у своєму розпорядженні жодної документально підтвердженої інформації про те. що ТОВ подав на конкурс анкету з недостовірними даними. Відтак, підстав для недопущення його до участі в конкурсі робочий орган та організатор конкурсу не мали.

Звертає увагу на те, що законодавство не містить вимоги про зазначення автомобільним перевізником переліку транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті або зазначення письмової інформація про їх відсутність.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу Управління просило її задовольнити у повному обсязі. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що твердження суду першої інстанції про те, що організатором конкурсу не було вчинено належної перевірки конкурсних пропозицій ТОВ є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що оскільки провадження у справі, що розглядається, було відкрито 30 вересня 2019 року до набрання чинності з 1 січня 2020 року підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України щодо здійснення представництва органів державної влади в судах виключно прокурорами або адвокатами, то таке здійснювалося за правилами, які діяли до набрання ним чинності.

Посилання скаржника про прийняття судом до розгляду позовної заяви позивача за неповної сплати судового збору є безпідставним, оскільки ПП судовий збір сплачений у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного 2019 року з додержанням вимог, встановлених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів скаржника про те, що відповідачі у справі є неналежними сторонами звертає увагу апеляційного суду на те, що ОДА в силу прямої вказівки закону є організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування та організатором проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а відтак є належним відповідачем у справі.

При цьому звертає увагу на те, що оскільки за умовами конкурсу від 24 червня 2019 року на об`єкті № 50 за маршрутом № 1455 Рівне ПВА - Тайкури документи для участі у конкурсі, який відбудеться 07 серпня 2019 року, приймаються до 16 години 00 хвилин 01 липня 2019 року, то 15 липня 2019 року ТОВ подало конкурсну пропозицію, що містить недостовірну інформацію та не відповідало обов`язковим та додатковим умовам конкурсу. Тому робочий орган мав не допустити ТОВ до участі у конкурсі, якщо б відповідачі належним чином здійснили перевірку достовірності поданої інформації.

Представники ПП у судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просили скасувати рішення суду першої інстанції у справі та у задоволенні позовних вимог ПП відмовити.

Інші особи, що беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 07 червня 2019 року відбувся конкурс з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), зокрема, претендентами на право здійснення перевезень пасажирів на маршруті № 1455 Рівне ПВА Тайкури (об`єкт конкурсу № 50), за результатами якого переможцем визнано ТОВ, а друге місце зайняло ПП (протоколу № 2 засідання Конкурсного комітету від 07 серпня 2020 року).

Із такими результатами конкурсу ПП не погодилося та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання апеляційного суду, суть цього публічно-правового спору зводиться до перевірки обґрунтованості тверджень ПП про безпідставний допуск до участі у конкурсі на право здійснення перевезень пасажирів на маршруті № 1455 Рівне ПВА Тайкури (об`єкт конкурсу № 50) ТОВ з огляду на неналежне виконання ним встановлених умов.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регламентовано приписами Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до приписів частини 1 статті 35 вказаного Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Згідно із частиною 2 статті 35 Закону № 2344-III послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (частина 3 статті 35 Закону № 2344-III).

Частиною 1 статті 43 Закону № 2344-III передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

За правилами частини 2 статті 44 Закону № 2344-III до обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:

визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками;

державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

У разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п`яти років (частина 3 статті 44 Закону № 2344-III).

За правилами частини 4 статті 44 Закону № 2344-III у разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов`язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п`яти років.

Згідно із частиною 9 статті 44 Закону № 2344-III для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частина 12 статті 44 Закону № 2344-III).

Відповідно до часини 1 статті 46 Закону № 2344-III для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:

заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;

відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081).

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що організатор перевезень затверджує умови конкурсу, в тому числі обов`язкові, відповідно до статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт . Крім обов`язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські внутрішньообласні автобусні маршрути загального користування, транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, в кількості до 35 відсотків загальної кількості автобусів до 31 грудня 2019 р. та до 50 відсотків - з 1 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1081 організатор перевезень приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі перевізника-претендента, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт ;

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов`язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків необхідної кількості автобусів для виконання перевезень;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансбезпекою, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов`язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт ;

7) подав до участі в конкурсі більшу кількість автобусів, ніж це передбачено умовами конкурсу.

За правилами пункту 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об`єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України Про автомобільний транспорт , за формою згідно з додатками 1-4. Перевірку поданих документів на відповідність обов`язковим і додатковим (за наявності) умовам конкурсу та наявності усіх документів, передбачених цим Порядком, проводить організатор перевезень.

Пунктом 30 Порядку № 1081 передбачено, що кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі визначається організатором і не може становити менш як 10 робочих днів до дати проведення конкурсу.

Відповідно до приписів пункту 33 Порядку № 1081 документи, які надійшли до організатора після встановленого строку, не розглядаються.

Відповідно до приписів пункту 37 Порядку № 1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

За правилами пункту 39 цього Порядку подані на конкурс документи реєструються організатором або робочим органом у журналі обліку. Документи, подані несвоєчасно, не реєструються і повертаються автомобільному перевізникові з повідомленням про спосіб повернення коштів, внесених за участь в конкурсі.

Згідно із пунктом 46 Порядку №1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу. Перевізника-претендента, визнаного відповідно до пункту 42 цього Порядку переможцем, може бути визнано таким лише у разі набрання ним за окремим об`єктом конкурсу кількості балів, що є вищою нуля.

Відповідно до пункту 49 Порядку № 1081 рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

При цьому пунктом 8 Порядку № 1081 передбачено, що переможця чи переможців конкурсу визначає організатор перевезень на підставі рішення конкурсного комітету окремо щодо кожного об`єкта конкурсу.

У разі коли щодо одного чи кількох об`єктів конкурсу встановлено, що рішення конкурсного комітету прийнято з порушенням законодавства, організатор перевезень приймає рішення про скасування такого рішення конкурсного комітету щодо цих об`єктів та виносить його для повторного розгляду на наступному засіданні конкурсного комітету.

Як свідчать матеріали справи, Управлінням від 24 червня 2019 року при оголошенні конкурсу на право здійснення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування, зокрема, на об`єкті № 50 за маршрутом № 1455 Рівне ПВА-Тайкури , у обов`язкових його умовах передбачалася вимога щодо забезпечення на об`єкті конкурсу 35% загальної кількості транспортних засобів для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також встановлювався остаточний строк прийому документів на участь у конкурсі 07 серпня 2019 року до 16 год 00 хв 01 липня 2019 року.

При цьому у відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті (а..с. 58 т.1) ТОВ не зазначено інформації про їх відповідність екологічним нормам та переліку елементів доступності автобусів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Інвестиційне зобов`язання протягом п`яти років долучити (переобладнати) транспортний засіб, пристосований для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, ТОВ було подано лише 15 липня 2019 року за вих. № 06/0619 (а.с. 138 т.1), тобто вже після спливу строку прийняття документів для участі у конкурсі, що не заперечувалося його представниками у ході апеляційного розгляду.

Разом із тим, на переконання апеляційного суду, приписи пунктів 33, 39 Порядку № 1081 вказують на те, що такий документ не підлягав розгляду та мав бути повернутий автомобільному перевізникові.

Відтак, оскільки конкурсна пропозиція ТОВ без зазначеного інвестиційного зобов`язання не відповідала конкурсним вимогам, то з урахуванням приписів підпункту 1 пункту 12 Порядку № 1081 організатор перевезень мав прийняти рішення про недопущення до участі в конкурсі такого перевізника-претендента, а отже рішення про оголошення його переможцем конкурсу є протиправним і підлягає скасуванню, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Разом із тим, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у поданих ТОВ документах недостовірної інформації, оскільки подача документів, які не у повній мірі відповідають конкурсним вимогам, не свідчить про наявність у них недостовірної інформації.

Відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів про наявність недостовірної інформації у поданих ТОВ на конкурс документах, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції фактичних підстав для висновку про визнання протиправною бездіяльності ОДА, що полягала у нездійсненні перевірки не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу, що відбувся 07 серпня 2019 року, достовірності інформації, викладеної у документах, поданих ТОВ для прийняття участі у конкурсі по об`єкту № 50 на автобусному маршруті загального користування № 1455 Рівне ПВА - Тайкури .

Таким чином, при вирішенні цієї позовної вимоги ПП суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість її задоволення.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на правову оцінку ним фактичних обставин справи та правильність вирішення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що при задоволенні позовної вимоги ПП щодо визнання протиправною бездіяльності ОДА, що полягала у нездійсненні перевірки не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу, що відбувся 07 серпня 2019 року, достовірності інформації, викладеної у документах, поданих ТОВ для прийняття участі у конкурсі по об`єкту № 50 на автобусному маршруті загального користування № 1455 Рівне ПВА - Тайкури , суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, а отже у цій частині оскаржуване судове рішення слід скасувати та у задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції у іншій частині, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень задовольнити частково.

Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 460/2359/19 у частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень щодо визнання протиправною бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації, що полягає у не здійсненні перевірки не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу, що відбувся 07 серпня 2019 року, достовірності інформації, викладеної у документах, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія автобусних перевезень для прийняття участі в конкурсі по об`єкту № 50 на автобусному маршруті загального користування № 1455 Рівне ПВА - Тайкури та у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді І. М. Обрізко Л. П. Іщук Постанова у повному обсязі складена 26 червня 2020 року.