Ухвала

від 24.06.2020 по справі 905/801/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

24.06.2020 Справа № 905/801/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничі системи Торнадо доПриватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча простягнення 187 508,44 грн Суддя: Хабарова М.В.

Секретар судового засідання: Романенко С.А.

за участю представників:

від позивачане з`явились від відповідачане з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничі системи Торнадо звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про стягнення основної заборгованості у розмірі 182 321,52 грн, 3% річних у розмірі 884,13 грн та пені у розмірі 4302,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1164 (на придбання технологічного обладнання) від 25.06.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.04.2020 у справі №905/801/20 відкрито провадження у справі №905/801/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.05.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку наявністю між сторонами третейської угоди стосовно передачі спору на вирішення Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група , яка викладена в п. 9.2 договору №1164 (на придбання технологічного обладнання) від 25.06.2019.

19.05.2020 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких останній з метою захисту прав позивача просить суд розглядати справу в порядку господарського судочинства, у зв`язку з тим, що угода про передачу справи на вирішення третейському суду у формі третейського застереження, на яку посилається відповідач, не може бути виконана. В обґрунтування неможливості виконання третейського застереження позивач посилається на те, що місцезнаходженням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації Регіональна правова група є м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, а місцезнаходженням позивача є м. Харків Харківської області; третейський розгляд здійснюється на засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні; третейський суд згідно ст. 39 Закону України Про третейські суди та п. 3.22 Регламенту вправі визнати явку сторін у судове засідання обов`язковою, сторони мають право брати участь у засіданнях третейського суду; неявка в судове засідання третейського суду згідно п. 3.37 Регламенту може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду; ані Регламентом, ані угодою сторін (арбітражного застереження) не передбачено можливості проведення засідання третейського суду у формі відеоконференції чи будь-якій іншій формі, яка не передбачає особистої участі сторін та/або їх представників. З огляду на зазначені вище обставини та введеною забороною регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполучені, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 позивач вважає, що арбітражне застереження на умовах визначених сторонами, не дасть йому досягти тих наслідків, яки він бажав би досягти в майбутньому, укладаючи угоду у формі арбітражного застереження, а його формулювання у договорі на погоджених сторонами умовах надзвичайно ускладнює виконання арбітражного застереження. Позивач зазначає, що виконання третейського застереження на тих умовах, про які сторонами досягнуто згоди, та приписів регламенту третейського суду, на даний момент є неможливим з огляду на запроваджений загальнонаціональний карантин та пов`язані з ним обмеження.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.05.2020 розгляд справи №905/801/20 вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.06.2020.

01.06.2020 до суду від відповідача надійшла відповідь на заперечення позивача щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких відповідач не погоджується з твердженнями позивача викладеними у запереченнях. Відповідач вказує на те, що місцезнаходження Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації Регіональна правова група в м. Кривий Ріг є загальнодоступною інформацією, що знаходиться у відкритому доступі, та не є несподіванкою для позивача, адже при укладенні третейської угоди позивач був обізнаний про можливість передачі спору, який може виникнути з договору №1164 на розгляд саме цього третейського суду. Крім того, відповідач наголосив на тому, що висновки позивача про обов`язкову явку до третейського суду є передчасними, оскільки обов`язковість явки визначається третейським судом під час відкриття провадження в третейській справі, якої на даний час навіть не існує. При цьому, відповідач зазначив про те, що жодною нормою Регламенту Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації Регіональна правова група сторона не позбавлена права повідомити третейський суд про розгляд справи за відсутності свого представника. Також відповідач вважає, що посилання позивача на те, що угода сторін про передачу спору на вирішення до третейського суду на тих умовах, на яких вона укладена, не може бути виконана не відповідає дійсності, оскільки в умовах п. 9.2 договору №1164 відсутня будь-яка помилка чи істотна помилка в назві третейського суду, а відсутність вказівки на місце арбітражу все одно дозволяє чітко й однозначно його визначити шляхом його зазначення в Регламенті відповідного третейського суду.

02.06.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання по справі №905/801/20, призначеного на 10.06.2020, в режимі відеоконференції в судах у м. Маріуполі згідно переліку, викладеного у заяві.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 заяву Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; доручено забезпечення проведення відеоконференції по справі №905/801/20 Іллічівському районному суду м. Маріуполя Донецької області.

Судове засідання 10.06.2020 проведено без застосування системи відеоконференцзв`язку, у зв`язку з відсутністю інтернету в Господарському суді Донецької області, що підтверджується Актом щодо знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 10.06.2020.

В судовому засіданні 10.06.2020 представник позивача зазначив, що бажає отримати відповідь на заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та належно підготуватися до судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2020.

16.06.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та повернення судового збору. Крім того, у вказаному клопотанні останній просить суд заперечення позивача про залишення позовної заяви без розгляду вважати її відкликаними та не розглядати.

Представники сторін в судове засідання 24.06.2020 не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Суд, розглянувши клопотання сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

При цьому, договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 9.1 Договору №1164 (на придбання технологічного обладнання) від 25.06.2019 (далі - Договір), на підставі якого заявлені позовні вимоги, спори та розбіжності, які виникли у зв`язку з даним договором або стосуються його укладання, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть за можливістю вирішуватися шляхом перемов.

У п. 9.2 Договору сторонами узгоджено, що, якщо спір та розбіжності, які виникли у зв`язку з даним договором або стосуються його укладання, зміни, порушення, розірвання, недійсності, не будуть урегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:

- спори, майнові вимоги по яким перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов`язань, вирішуються у господарських судах України (у відповідності з діючим законодавством України);

- спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов`язань, вирішуються в постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (у відповідності з регламентом вказаного суду), рішення якого є остаточним та обов`язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами в строки, вказані в рішенні суду.

Згідно з п. 5.2 Договору оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку зазначеного в специфікації, який обраховується з моменту поставки товару і надання документів, вказаних в п. 6.3 даного Договору.

За змістом п. 5 специфікацій №2 від 04.10.2019 строк оплати поставленого обладнання: 100% протягом 10 календарних днів від дати поставки обладнання.

На виконання умов Договору та специфікації №2 позивачем за видатковою накладною №6 від 05.02.2020 здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 182321,52 грн.

З урахуванням вимог п. 5.2 Договору, специфікації №2 до Договору, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в строк до 17.02.2020 (включно) (15.02.2019 (субота) та 16.02.2019 (неділя) - вихідні дні), внаслідок чого з 18.02.2020 виникло право вимагати сплати від відповідача заборгованості в сумі 182 321,52 грн.

Як встановлено судом, згідно відомостей Національного банку України, станом на 17.02.2020 обмінний курс НБУ становив 24,447 грн за 1 долар США. Як наслідок, майнові вимоги позивача на дату їх виникнення дорівнювали 7 457,82 доларів США.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору 1164 (на придбання технологічного обладнання) від 25.06.2019, при розгляді даного спору мають застосовуватися положення п. 9.2 Договору в частині вирішення спору, майнові вимоги по якому не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов`язань, в постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (у відповідності з регламентом вказаного суду).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 цього Закону).

Статтею 5 Закону України Про третейські суди встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про третейські суди третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов`язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України Про третейські суди угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.

Статтею 12 Закону України Про третейські суди встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Як встановлено судом вище, Договір №1164 (на придбання технологічного обладнання) від 25.06.2019 містить у собі застереження щодо розгляду спорів, які виникають з правовідносин, встановлених цим договором, третейським судом.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про третейські суди якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід`ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Отже, отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України Про третейські суди не передбачає.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 у справі №906/493/16 суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом третейської угоди, саме при розгляді клопотання про залишення позову без розгляду і направлення сторін до третейського суду повинен вирішити питання дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.

У разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про залишення позову без розгляду господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Господарський суд має тлумачити будь-які неточності третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейського суду.

Судом встановлено, що третейська угода не визнана недійсною, не втратила чинності та може бути виконана.

При цьому, слід зазначити, що наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

У даному випадку йдеться не про делегування функцій судів (яке забороняється ст.124 Конституції України), а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (ч. 1 ст. 1 названого Закону).

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного суду від 11.10.2018 у справі № 915/109/18.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За таких обставин, враховуючи чинність третейської угоди сторін, приймаючи до уваги наполягання відповідача щодо розгляду спору між сторонами саме третейським судом, відкликанням позивачем своїх заперечень на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

З підстав залишення позову без розгляду клопотання позивача про закриття провадження у справі №905/801/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуальний кодексу України задоволенню не підлягає за відсутності передбачених вказаною нормою обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 216, п. 7 ч. 1 ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничі системи Торнадо до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про стягнення основної заборгованості у розмірі 182 321,52 грн, 3% річних у розмірі 884,13 грн та пені у розмірі 4302,79 грн залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничі системи Торнадо (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Гуданова, 18, ідентифікаційний код 41376459) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн 63 коп., сплачений згідно платіжного доручення №2772 від 22.04.2020.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничі системи Торнадо про закриття провадження у справі відмовити.

Дата складання та підписання ухвали 24.06.2020.

Згідно зі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.

Суддя М.В. Хабарова