Вирок

від 25.06.2020 по справі 751/3710/19

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№751/3710/19

Провадження №1-кп/751/26/20

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, яке 14.07.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010005270 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,-

В с т а н о в и в :

12.07.2018, близько «20» год. «00» хв., ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку №55 по вул. Успенській в м. Чернігові, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область обличчя, в результаті чого останній впав на землю. В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс останньому не менше одного удару кулаком правої руки в область голови, після чого, обхопивши голову ОСОБА_5 руками, здійснив не менше 2 поштовхів нею об землю.

В результаті вказаних протиправних дій, ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку з геморагічним вогнищем в правій скроневій долі, субарахноідальним крововиливом, рваною раною слизової верхньої губи, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 459 від 20.08.2018 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, строком понад 21 день.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України не визнав. Пояснив, що він 12.07.2018 перебував за адресою м. Чернігів, вул.. Успенська, 55. Цього дня близько 19 години мати його цивільної дружини ОСОБА_9 пішла з господарства зустрічати дитину. Через деякий час він почув крик ОСОБА_10 за парканом, внаслідок чого на вулицю вибігли його дружина ОСОБА_11 та її брат ОСОБА_12 . Коли він вийшов на вулицю, почув брудну лайку з боку ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Підійшовши до ОСОБА_15 , спитав його « ОСОБА_16 , що ти робиш?», на що останній схопив його за руки і повалив на землю, а сам впав на нього. Вивернувшись, він зміг вибратись з-під ОСОБА_13 , отримав при цьому незначні подряпини. Вказав, що на ОСОБА_13 він не нападав, ударів не наносив, а ініціатором конфліктної ситуації був сам ОСОБА_17 останнім у нього були нормальні сусідські відносини, конфліктних ситуацій раніше не було. Пояснити чому ОСОБА_18 вказує саме на нього як особу, яка заподіяла тілесні ушкодження, він не може. Зазначив про наявність цивільних спорів між ОСОБА_19 та родичами його цивільної дружини з приводу користування спільним домоволодінням. Цивільні позови не визнав, вказавши на свою непричетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Незважаючи на заперечення обвинуваченим своєї провини в інкримінованому злочині, його винуватість підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених відповідно до ст. 23 КПК України судом безпосередньо в ході судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_2 та являється співвласником даного домоволодіння., Власниками іншої частини будинку являються Макарови. 12.07.2018 ввечері до нього прийшов брат ОСОБА_20 , щоб допомогти приварити завіси на воротах. Коли вони здійснювали зварювальні роботи, на вулицю вийшла ОСОБА_9 , теща ОСОБА_21 , та почала їх сварити, а потім плюнула брату в обличчя. В цей час з подвір`я вийшли ОСОБА_22 та ОСОБА_12 з сокирою та підійшли до ОСОБА_23 . На його зауваження кинути сокиру та відійти, ОСОБА_22 розвернувся та наніс йому удар рукою в обличчя, а саме між носом і губою, від чого він впав на землю. ОСОБА_22 сів зверху на нього, схопив руками голову і почав бити його головою об асфальт. В цей час його дружина ОСОБА_24 била по ногам та не давала піднятись із землі. Сусідка ОСОБА_25 викликала поліцію, по приїзду якої він дав пояснення та поїхав до травмпункту з ОСОБА_14 . Через декілька днів у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він був госпіталізований до лікарні, де пробув на лікуванні 23 дні. В судовому засіданні підтримав цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, що складається з витрат на лікування у розмірі 1074 грн. 72 коп., упущеної вигоди із штрафними санкціями в розмірі 243264 грн. 34 коп. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн. Вказав, що він є фізичною особою-підприємцем. В липні 2018 року він уклав договір із зоомагазином на виготовлення та поставку акваріуму на суму 196700 грн. Оскільки він перебував у лікарні, збіг строк виконання зобов`язання за договором до 24 липня 2018 року, внаслідок чого він вимушений був повернути 100000 грн. авансу, який отримав 03.06.2018 та сплатити штрафні санкції 45564 грн. 34 коп. З матеріалів, що придбав для виготовлення замовлення, він виготовив інший акваріум та продав його за нижчою ціною, ніж розраховував за укладеним договором. Отже, просить стягнути крім матеріальної та моральної шкоди, також упущену вигоду..

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні надала покази про те, що вона є сусідкою ОСОБА_13 та ОСОБА_26 . В липні 2018 року була вдома та почула на вулиці біля частини домоволодіння ОСОБА_13 розмову на підвищених тонах. Потім почула голос ОСОБА_27 та крики «Леша брось топор». Почула сильний удар та побачила, як ОСОБА_18 летить в її бетонний паркан головою та вдаряється об плиту. На вулиці вона бачила ОСОБА_28 , ОСОБА_21 та незнайомого чоловіка. Зрозумівши, що це може бути небезпечним, крикнула, що вона викликає поліцію, та побігла викликати. Зазначила, що самого удару вона не бачила, проте вказала, що учасниками конфлікту були ОСОБА_18 та ОСОБА_29 . Обох охарактеризувала з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні вказав, що 12.07.2018 його попросив ОСОБА_18 допомогти приварити завіси на воротах його домоволодіння. Коли вони здійснювали зварювальні роботи, вийшла з хвіртки жінка, яка почала на них кричати та підійшовши ближче плюнула йому в обличчя. Потім вибігли обвинувачений та молодий чоловік з сокирою, який почав замахуватись на нього, попавши по пальцю. ОСОБА_18 крикнув «брось топор», а обвинувачений розвернувся та вдарив його кулаком в обличчя. Обидва впали на землю, ОСОБА_22 був зверху і бив головою об землю ОСОБА_31 . Літня жінка забрала сокиру. Потім всі встали і почали шукати ланцюжок, який належить потерпілому. У ОСОБА_13 було розбите обличчя. Він його відвіз до травмпункту, де їм обом надали медичну допомогу. Йому особисто наклали гіпс.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_22 являється цивільним чоловіком її доньки, а ОСОБА_18 сусідом по домоволодінню. 12.07.2018 вона вийшла ввечері на двір полити квіти. Біля двору знаходились ОСОБА_18 з чоловіком, які голосно розмовляли. Після того, як вона до них звернулась, ОСОБА_18 її обізвав та почав кричати «де моя цепочка». Потім він почав голосно розмовляти з її донькою ОСОБА_32 , яка вийшла на крик. Коли вийшов з двору ОСОБА_22 , ОСОБА_33 на нього штовхнув ОСОБА_13 і вони впали обоє на землю, потім встали. Бійки та конфлікту між ними не було. В подальшому її син ОСОБА_34 знайшов втрачений ОСОБА_19 ланцюжок та викликав поліцію, що б зафіксувати знайдення ланцюжка. Пояснити чому ОСОБА_18 стверджує, що саме ОСОБА_22 наніс йому тілесні ушкодження вона не може.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_35 дав покази про те, що він 12.07.2018 знаходився у дворі домоволодіння по АДРЕСА_2 . За парканом почув гучну розмову, вийшовши побачив, що його дружина ОСОБА_9 , донька ОСОБА_11 та ОСОБА_36 сварились з ОСОБА_19 , який обвинувачував їх в крадіжці ланцюжка з хрестом. ОСОБА_12 знайшов ланцюжок під парканом та віддав ОСОБА_37 . Бійку між будь-ким він не бачив, тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 він не помітив.

Свідок ОСОБА_38 зазначила, що вона являється цивільною дружиною ОСОБА_39 , з яким виховують неповнолітню дитину. 12.07.2018 близько 20 год. почула з вулиці крик своєї матері та побачила агресивний настрій ОСОБА_31 . Вкавзала, що ОСОБА_18 штовхнув ОСОБА_39 та намагався нанести удар в обличчя останньому.

Свідок ОСОБА_40 вказав, що 12.07.2018 ОСОБА_18 сварився з його матірю ОСОБА_41 та сестрою ОСОБА_42 . Вподальшому схопив за руку ОСОБА_39 і вони разом впали на землю. Це не було схоже на бійку. Не бачив, що б ОСОБА_22 наносив удари ОСОБА_37 .

Відповідно до протоколу прийняття заяви потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2018, ОСОБА_5 вказав про факт нанесення йому тілесних ушкоджень сусідами ( а.с. 139).

Відповідно до довідки травмопункту КНП «Чернігівська міська лікарня № 2», ОСОБА_5 12.07.2018 о 22 год. 50 хв. звернувся в травматологічний пункт з тілесними ушкодженнями, а саме: забоем тканин волосяної ділянки голови, рваною раною слизової верхньої губи, отриманими 12.07.2018 о 20 год. 30 хв. в ході побутової сварки. ( а.с. 186).

Як вбачається з висновку експерта № 459 від 20.08.2018 у ОСОБА_5 , малися тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми з забоєм головного мозку з геморагічним вогнищем в правій скроневій долі, субарахноідальним крововиливом, рваною раною слизової верхньої губи, які в комплексі, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 21 добу. Вищевказані тілесні ушкодження, по давності утворення, можуть відповідати даті 12.07.2018. Комплекс тілесних ушкоджень, що мався у громадянина ОСОБА_5 , утворився від дії тупих предметів за механізмом удару та тертя, можливо за обставин на які показав потерпілий під час допиту на досудовому слідстві. ОСОБА_5 міг піддаватися впливу, не менше 3 (трьох) травматичних впливів. Комплекс тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 не міг утворитись при падіння з висоти власного зросту як з наданням тілу прискорення, так і без такого ( а.с. 152-156).

Згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2019, була оглянута територія поряд з домогосподарством в АДРЕСА_2 ( а.с. 139-149).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.10.2018 та ілюстративною таблицею до нього, свідок ОСОБА_30 розповів та показав, яким чином 12.07.2018 близько 20 години за адресою: АДРЕСА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 ( а.с. 158-164).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 31.10.2018 та ілюстративною таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_5 розповів та показав, як 12.07.2018 близько 20 години за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_7 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 наніс йому тілесні ушкодження ( а.с. 166-173).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.10.2018 та ілюстративною таблицею до нього, свідок ОСОБА_43 розповіла та показала, яким чином 12.07.2018 близько 20 години за адресою: АДРЕСА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 ( а.с. 174-181).

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2019 свідок ОСОБА_43 впізнала чоловіка на фото № 3, на якому зображено ОСОБА_7 , який наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5 ( а.с. 182-183).

Показання потерпілого про нанесення йому тілесних ушкоджень, узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень, їх локалізації, та які могли бути спричинені за обставин, на які вказав потерпілий в судовому засіданні та при проведенні слідчого експерименту, є правдивими.

Також, показання потерпілого ОСОБА_5 про факт спричинення йому тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_44 об`єктивно підтверджується показаннями свідка ОСОБА_30 та слідчим експериментом за участю даного свідка, а тому суд вважає їх достовірними та кладе в основу вироку.

Показами свідка ОСОБА_25 спростовуються доводи обвинуваченого та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_45 , ОСОБА_28 , про те, що ОСОБА_46 не наносились тілесні ушкодження, адже вона чула удари та бачила як останній відлетів в напрямку її паркану та впав. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_47 , що сокира була в руках протерпілого, адже свідок ОСОБА_25 стверджує, що наказ кинути сокиру був адресований « ОСОБА_48 ».

Покази свідка ОСОБА_25 суд вважає достовірними, оскільки у неї відсутня заінтересованість у результатах розгляду справи на користь будь-кого з учасників.

Втім до показань свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_49 , ОСОБА_38 про те, що обвинувачений не наносив ударів потерпілому, суд відноситься критично, оскільки вказані особи перебувають в родинних та дружніх відносинах з обвинуваченим. Також ці свідки з початку розвитку конфлікту приймали сторону обвинуваченого та вважали потерпілого ініціатором сварки, вказане свідчить про їх упереджене ставлення до потерпілого з самого початку розвитку конфлікту. Крім того, покази вказаних свідків різняться між собою. Так свідок ОСОБА_27 стверджувала, що ОСОБА_33 штовхнув ОСОБА_5 на ОСОБА_7 і вони впали, в той час як свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_40 вказують, що потерпілий ОСОБА_5 схопив за руки ОСОБА_7 та повалив на землю. Крім того, отримання тілесних ушкоджень потерпілим при падінні з висоти власного зросту, виключається відповідно до висновку експерта № 459 від 20.08.2018.

Неспроможними є покази обвинуваченого про те, що саме ОСОБА_5 схопив його за руки та повалив на землю, оскільки не підтверджені ніякими доказами щодо наявності у обвинуваченого будь-яких тілесних ушкоджень.

Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, судом не встановлено.

Невизнання ОСОБА_44 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні суд вважає засобом захисту з метою уникнути відповідальності або помякшити свою участь за вчинення злочину та дає критичну оцінку показанням обвинуваченого у судовому засіданні, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом.

Таким чином, оцінивши кожний доказ, в тому числі з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд прийшов до переконання, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а також, що обвинувачений ОСОБА_7 винний у його вчиненні, за що підлягає покаранню. Судом зазначені вище умисні дії ОСОБА_7 , які виразились в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначаючи покарання суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ч. 2 ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений є молодою особою, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Крім того, судом враховуються висновки викладені в досудовій доповідь уповноваженого представника органу пробації, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення особи, без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, заперечення своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, думку потерпілого щодо міри покарання, не відшкодування обвинуваченим потерпілому заподіяної шкоди, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі, оскільки таке покарання буде відповідати цілям покарання, передбаченим ч.2 ст.50 КК України, зокрема, є пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, суд погоджується з думкою прокурора та приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на певний термін, з покладенням на останнього певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню, не обирався, підстави для його обрання відсутні.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, що складається з витрат на лікування у розмірі 1074 грн. 72 коп., упущеної вигоди із штрафними санкціями в розмірі 243264 грн. 34 коп. та про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. Суму упущеної вигоди обґрунтовує тим, що 03.07.2018 він уклав договір поставки акваріума на суму 196700 грн. За вказаним договором отримав аванс в розмірі 100000 грн, який вимушений був повернути разом із штрафними санкціями 145564 грн. 34 коп. замовнику у зв`язку з неможливісю виконати зобов`язання внаслідок перебування на лікуванні від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно вимог ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вини не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 6 ст.9 КПК України закріплено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження застосовуються загальні засади кримінально провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено поняття та види збитків. Зокрема, законодавцем вказано, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З довідки КНП «Чернігівська міська лікарня № 1» Чернігівської міської ради вбачається, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному віділенні з 17.07.2018 по 09.08.2018. З наданих цивільним позивачем фіскальних чеків вбачається, що сума витрат складає 1070 грн. 72 коп. Вказана сума стороною захисту не спростована, а отже підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

З метою обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування упущеної вигоди цивільний позивач надав копію договору поставки товару укладений між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_50 від 03.07.2018 на виготовлення та поставку акваріумів та приладдя до них на суму 196700 грн. Вказаним договором на момент його укладення передбачено сплату авансу в розмірі 100000 грн. Також потерпілим надано розписку про повернення ОСОБА_5 авансу та сплату штрафних санкцій замовнику на загальну суму 145564 грн. 34 коп.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Згідно п. 6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ 29.12.2017 № 148 суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно.

Оцінюючи надані докази, місцевий суд дійшов висновку, що потерпілою стороною не доведено суму упущеної вигоди, оскільки не доведено отримання та повернення коштів за договором поставки ФОП ОСОБА_5 у спосіб визначений законодавством України. Крім того, потерпілий в судовому засіданні пояснив, що з матеріалів придбаних на виконання договору поставки, ним було виготовлено та реалізовано продукцію та отримано дохід. Розрахунку суми упущеної вигоди з урахуванням цих отриманих доходів, суду не надано.

Враховуючи наведене суд не знаходить підстав для стягнення на користь потерпілого матеріальної шкоди в частині упущеної вигоди в розмірі 243264 грн. 34 коп.

Згідно до ч. 1, 2 п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд приходить до висновку про наявність причинного зв`язку між винними діями обвинуваченого і негативними наслідками, що настали для потерпілого, а тому потерпілий зазнав моральні страждання, що виразились у перенесеному болю, негативних емоціях та відчуттях дискомфорту, подальшому лікуванні наслідків заподіяної шкоди здоров`ю.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує: глибину душевних страждань потерпілого, ступінь вини обвинуваченого та ставлення обвинуваченого до наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення, в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілий був принижений, він отримав емоційний стрес, тому суд вважає, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в сумі 15000 гривень, що є обґрунтованою та співрозмірною із протиправним діянням та його наслідками та відповідає засадам розумності й справедливості.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави про відшкодування витрачених закладом охорони здоров`я комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня № 1» Чернігівської міської ради коштів на лікування потерпілого від кримінального правопорушення на загальну суму 10845 грн. 14 коп. належним чином обґрунтований, підтверджений довідкою вартості ліжко-дня, а тому підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 , 395 КПК України , суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_7 , передбачені п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 1070 (тисяча сімдесят) грн. 72 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині відмовити.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 1» Чернігівської міської ради (р/р 35432033025297 ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 02006596) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 10845 грн 14 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1