Ухвала

від 26.06.2020 по справі 640/9322/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9322/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 червня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хелсі Енд Хепі до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві повернуто особі, яка її подала.

04.05.2020 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та ст. 296 КАС України.

Так, згідно пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір № 3674-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону № 3674-VІ).

Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у травні 2019 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову в даній адміністративній справі становить 50334,89 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги розмір судового збору до сплати становить 2881,50 грн (1921,00*150%).

Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також суд звертає увагу на те, що Законом № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта.

Клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору та не наведено обґрунтованих обставин, які відповідно до частини першої ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір можуть бути підставами для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, за правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

З матеріалів справи вбачається, що справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2019 отримано відповідачем 20.12.2019, що підтверджується підписом представника (а.с.113 на звороті). При цьому, вперше апеляційну скаргу відповідачем подано - 08.01.2020, тобто своєчасно.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у зв`язку із відсутністю документального підтвердження повноважень особи, яка її подала.

Вдруге апеляційну скаргу подано 04.05.2020, тобто з пропуском тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою ст. 295 КАС України.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається на ненадання судом додаткового часу для усунення недоліків апеляційної скарги. Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд виходить із такого.

Отже, як вже зазначалось першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції, у зв`язку із відсутністю документального підтвердження повноважень особи, яка її подала.

У пункті 74 Рішення у справі Лелас проти Хорватії і пункті 70 Рішення у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури засвідчення повноважень представника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання неповажними, викладені у заяві відповідачем причини пропуску строку.

Твердження апелянта щодо ненадання судом першої інстанції додаткового часу на усунення недоліків первинної апеляційної скарги судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються приписами п.1 ч.4 ст.298 КАС України.

Також слід наголосити, що повторна апеляційна скарга була подана майже через чотири місяці після повернення первинної апеляційної скарги, в свою чергу апелянтом не обгрунтовано неможливості негайного усунення порушень норм процесуального законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо доводів апелянта, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з апеляційною скаргою або протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не подана протягом тридцяти днів з поважних причин, колегія суддів зазначає, що положення КАС України та, зокрема, ч.2 ст.299 КАС України будь-яких відповідних застережень з цього приводу не містять, а навпаки встановлюють обов`язок суду, не надаючи оцінки поважності наведених суб`єктом владних повноважень, що подає апеляційну скаргу після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Вирішуючи питання про встановлення позивачу строку для усунення недоліків його апеляційної скарги в цій справі, суд враховує наступне.

Так, пунктом 9 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, зокрема зміни до процесуального законодавства, внесені Законом № 540-IX, суд вважає за необхідне встановити апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину.

Керуючись статтями 169, 295, 296 , 298 КАС суддя, -

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними, викладені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити .

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року - залишити без руху .

Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги, але не пізніше десяти днів з дня закінчення обмежувальних заходів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, у спосіб, установлений судом у цій ухвалі суду.

Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.Ю. Кучма