Постанова

від 23.03.2009 по справі 15/26

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.03.2009 р. № 15/26

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С.,за участю представника позивача - Ткача С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 третя особа:Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення підприємницької діяльності

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 23 лютого 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 2 березня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з четвертого кварталу 2003 року не подає до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва документи податкової та фінансової звітності, чим порушив вимоги статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII Про систему оподаткування`відповідно до якої передбачено обов`язки платників податків і зборів (обов`язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з пунктом 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців`однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

У зв`язку з цим, позивач просить припинити підприємницьку діяльність - фізичної особи ОСОБА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлявся належним чином за адресою вказаною в позовній заяві та довідці з адресного бюро.

Від третьої особи надійшло письмове пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

У зв`язку з нез`явленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 9 червня 2003 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 7580. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва взятий на облік 12 червня 2002 року, проте з четвертого кварталу 2003 року останній не подає органам державної податкової служби документів податкової та фінансової звітності.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб`єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб`єкта та його ліквідації.

Пунктом 2 статті 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців`неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій і документів фінансової звітності відповідно до закону визначено як підставу для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб`єкта господарювання.

Положенням пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ Про державну податкову службу в Україні (зі змінами та доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що заборгованість перед бюджетом із податків, зборів (обов`язкових платежів) у відповідача суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи відсутня.

З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб`єкта господарювання шляхом скасування його державної реєстрації, враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 136 та 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.06.2003 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанову надіслати державному реєстратору Печерського району міста Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення підприємницької діяльності фізичної особи у встановленому законом порядку.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.С. Мазур