Постанова

від 24.06.2020 по справі 910/15463/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа№ 910/15463/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2020

у справі №910/15463/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

про стягнення 381 366 ,61 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про стягнення 381366,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору АП № 15 від 01.03.2016 позивачем забезпечено клієнтів замовника (відповідача) лікарськими засобами та товарами медичного призначення на загальну суму 354440,37 грн. Позивачем надано відповідачу звіти, видаткові накладні та рахунки на оплату за період з 2016 по 2019 роки. Проте, відповідачем підписані звіти не повернуто та суму заборгованості не сплачено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" на користь Дочірнього підприємства "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" 301635,84 грн основного боргу, 43363,55 грн пені, 30163,58 коп. штрафу, 3816,76 грн 3% річних, 5684,70 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

При ухваленні зазначеного рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов договору та наявність заборгованості в розмірі 301635,84 грн. Також, судом здійснено перерахунок штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 скасувати, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 43363,55 грн пені, 30163,58 грн штрафу, 3816,76 грн 3 % річних, 5684,70 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в частині задоволення позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено розрахунки з позивачем, в зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких здійснюються такі розрахунки. При цьому, позивачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2020 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 01.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 апеляційний господарський суд, беручи до уваги, постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", а також зважаючи на обмежувані заходи та заборону міжміського пасажирського сполучення з 18.03.2020 року, призначив розгляд справи на 29.04.2020.

23 березня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23 березня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Дочірнього підприємства "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27 квітня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Дочірнього підприємства "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

29 квітня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 апеляційний господарський суд, відклав розгляд справи до 27.05.2020.

04 травня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Дочірнього підприємства "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), а також з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства суд призначив розгляд справи на 24.06.2020.

В судове засідання 24.06.2020 представники сторін не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та беручи до уваги клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

01 березня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Крона" (замовник) та Дочірнім підприємством "Еко-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассат-ЛТД" (виконавець) укладено договір АП № 15 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, на умовах цього договору виконавець забезпечує замовника або клієнтів замовника лікарськими засобами та товарами медичного призначення (далі - товар).

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що клієнтами замовника (далі - клієнти) є особи, що застраховані замовником за договором добровільного медичного страхування та отримали страхову карту (далі - поліс).

Згідно з п. 2.1 Договору товар відпускається виключно на підставі вимоги замовника за формою, згідно з додатком 1 до цього договору.

Пунктами 2.2, 2.3 Договору сторони погодили, що товар може бути відпущений замовнику або безпосередньо клієнтам замовника. За узгодженням сторін товар може бути доставлений представником виконавця безпосередньо замовнику або клієнтам замовника.

Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець відпускає, а замовник оплачує товар по роздрібних цінах.

Згідно з п. 4.1.2 Договору виконавець зобов`язаний щомісячно, не пізніше десятого числа кожного місяця, надавати замовнику рахунки на оплату вартості виданого, згідно з умовами даного договору товару, та супроводжувати ці рахунки звітами про виданий товар та видатковими накладними.

Пунктом 3.3 договору визначено, що замовник протягом 10 (десяти ) робочих днів, з дати отримання, розглядає звіт про виданий товар. У разі погодження, уповноважена особа замовника у вказаний строк (десять робочих днів) підписує такий звіт, засвідчує печаткою підприємства і повертає один екземпляр виконавцю.

Згідно з п. 4.3.4 договору замовник зобов`язаний вчасно розглядати, підписувати та надсилати виконавцю звіти про виданий товар, а саме: замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання звіту про виданий товар зобов`язаний розглянути, підписати звіт про виданий товар та направити його виконавцю, або протягом того ж самого терміну направити свої заперечення до звіту.

Пунктом 4.3.5 договору визначено, що у випадку якщо замовник не виконав свої зобов`язання, передбаченні п. 4.3.4. даного договору, звіт про виданий товар вважається прийнятий замовником та підписаним в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 3.4 Договору розрахунки за виданий згідно з умовами даного договору товар здійснюються шляхом перерахування коштів замовником на банківський рахунок виконавця в термін до 5 (п`яти) робочих днів після підписання замовником звіту про виданий товар та отримання наступних документів:

- рахунків на оплату вартості виданого товару,

- видаткових (ої) накладених (ої).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем складено звіти за період з лютого 2017 року по березень 2019 року, які з боку відповідача не підписані, а саме:

за лютий 2017 року на суму 20898,84 грн,

за березень 2017 року на суму 13086,61 грн,

за квітень 2017 року на суму 18095,47 грн,

за травень 2017 року на суму 15570,98 грн,

за червень 2017 року на суму 9283,14 грн,

за липень 2017 року на суму 8907,86 грн,

за серпень 2017 року на суму 9506,56 грн,

за вересень 2017 року на суму 18249,69 грн,

за жовтень 2017 року на суму 25024,07 грн,

за листопад 2017 року на суму 21314,52 грн,

за грудень 2017 року на суму 26650,24 грн,

за січень 2018 року на суму 4000,37 грн,

за лютий 2018 року на суму 6378,40 грн,

за березень 2018 року на суму 6823,67 грн,

за квітень 2018 року на суму 4864,22 грн,

за травень 2018 року на суму 2836,98 грн,

за червень 2018 року на суму 7166,62 грн,

за серпень 2018 року на суму 3444,22 грн,

за вересень 2018 року на суму 2263,10 грн,

за жовтень 2018 року на суму 2993,40 грн,

за листопад 2018 року на суму 3011,97 грн,

за грудень 2018 року на суму 8866,52 грн,

за січень 2019 року на суму 26093,07 грн,

за лютий 2019 року на суму 22197,99 грн,

за березень 2019 року на суму 14107,33 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату наданих позивачем клієнтам товарів не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем надано відповідачу звіти, а саме:

23 квітня 2019 року за період: березень - жовтень 2017 року;

02 травня 2019 року за період: лютий 2017 року, листопад 2017 року - червень 2018 року, серпень 2018 року - березень 2019 року.

Таким чином, відповідач, відповідно до п.3.3.,4.3.4 Договору, отримані 23.04.2019 звіти мав розглянути, підписати та надіслати позивачу у строк до 11.05.2019 (субота - робочий день) включно, а звіти отримані 02.05.2019- до 15.05.2019 включно.

Проте, відповідач зазначені вище звіти не підписав та не повернув позивачу, а відтак, в силу умов п. 4.3.5 договору, товар за договором вважається наданим без зауважень.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідач не виконав зобов`язання по оплаті за отриманий товар в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 301635,84 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач в апеляційній скарзі не заперечує проти отримання звітів та наявності основної заборгованості. В той же час, апелянт заперечує наявність підстав для стягнення з останнього пені, штрафу та 3% річних.

Дослідивши зазначені доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк оплату за наданий товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище та не заперечується апелянтом, позивачем надано відповідачу звіти 23 квітня 2019 року за період: березень - жовтень 2017 року; 02 травня 2019 року за період: лютий 2017 року, листопад 2017 року - червень 2018 року, серпень 2018 року - березень 2019 року.

Так, за умовами договору, оплата наданого товару пов`язана з моментом підписання цих звітів.

З огляду на те, що відповідач зазначені вище звіти не підписав та не повернув позивачу, відповідно до умов п. 4.3.5 Договору, товар за договором вважається наданим без зауважень.

Колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом розрахунок пені, штрафу та 3% річних здійснений з вірним визначенням періоду прострочення виконання зобов`язання. Тобто, не від дати складання звітів, а від моменту коли відповідач мав здійснити оплату вартості наданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості виданого товару, згідно з умовами даного договору, замовник сплачує аптеці пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє на день виникнення заборгованості.

Згідно з п. 5.5 Договору, у разі порушення замовником строків оплати понад 30 календарних днів, останній сплачує на користь виконавця, крім пені передбаченої п. 5.4, також штраф в розмір 10% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 5.6 Договору сторони домовились, що строк позовної давності щодо сплати та нарахування штрафних санкцій, складає три роки.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені та штрафу, який складено арифметично вірно, дійшла висновку про його обґрунтованість.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений місцевим господарським судом та який складено арифметично вірно, дійшла висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2020 у справі №910/15463/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2020 у справі №910/15463/19 без змін.

2.Матеріали справи №910/15463/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2020

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В.Андрієнко

С.І. Буравльов