Рішення

від 30.06.2020 по справі 160/4445/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 160/4445/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП (вул. Будівельників, буд 60, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40944301) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська,17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

22 квітня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.04.2020р. № 0028875040 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки позивач своєчасно здійснено сплату єдиного внеску, проте перерахування відбулось помилково на рахунок НОМЕР_2 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Соборний район) замість рахунку НОМЕР_1 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Чечелівський район). Позивач вважає, що здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску в строк, встановлений ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування повинно кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року на адресу суду від відповідача 19.05.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.04.2020 року № 0028875040 винесено правомірно з посиланням на чинне законодавство України.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ТОВ Дніпропромгруп є юридичною особою приватного права з 07.11.2016 року та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 40944301.

ТОВ Дніпропромгруп здійснило наступні перерахування єдиного внеску до Державного бюджету України:

- у сумі 22203,44 грн. згідно платіжного доручення від 07.10.2019 року №2764;

- у сумі 16300,00 грн. згідно платіжного доручення від 23.10.2019 року №2800;

- у сумі 19968,45 грн. згідно платіжного доручення від 07.11.2019 року №2878;

- у сумі 16700,00 грн. згідно платіжного доручення від 25.11.2019 року №2957.

При цьому перерахування зазначених вище грошових коштів було здійснено помилково на рахунок НОМЕР_2 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Соборний район) замість рахунку НОМЕР_1 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Чечелівський район).

Після виявлення ТОВ Дніпропромгруп перерахування на рахунок ГУ ДПС у Дніпропетровській області Соборного району м. Дніпра підприємство звернулось із заявами від 29.11.2019 року №31 та 12.12.2019 року №33 про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 38503,44 грн. та 36668,45 грн. відповідно на рахунок НОМЕР_1 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Чечелівський район).

Проте, 01.04.2020 року головне управління ДПС у Дніпропетровській області було винесено рішення №0028875040 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.10.2019 року по 15.01.2020 року, яким нараховано штраф у розмірі 19215,98 грн., та пеню у розмірі 3490,08 грн.

В подальшому відповідачем було винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 року № Ю-99537-50/66 на суму 21201,43 грн.

Зазначена вимога від 05.11.2019 року № Ю-99537-50/66 була оскаржена до Державної податкової служби України в порядку адміністративного оскарження згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України.

20.01.2020 року ДПС України було прийнято рішення № 2352/6/99-00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги, яким оскаржувана вимога відкликана, у зв`язку з самостійних погашенням скаржником суми, визначеній у вимозі.

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного вище Закону, єиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Позивачем було здійснено перерахування сум єдиного внеску наступними платіжними дорученнями:

- у сумі 22203,44 грн. за 2 половину вересня 2019 року платіжним дорученням №2764 від 07.10.2019 року;

- у сумі 16300 грн. за 1 половину жовтня 2019 року платіжним дорученням №2800 від 23.10.2019 року;

- у сумі 19968,45 грн. за 2 половину жовтня 2019 року платіжним дорученням №2878 від 07.11.2019 року;

- у сумі 16700 грн. за 1 половину листопада 2019 року платіжним дорученням №2957 від 25.11.2019 року.

Отже, суми єдиного внеску були сплачені позивачем своєчасно та в повному обсязі.

Контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як позивачем підтверджено належними доказами, що єдиний соціальний внесок було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Стосовно помилкового перерахування позивачем коштів на рахунок НОМЕР_2 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Соборний район) замість рахунку НОМЕР_1 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Чечелівський район), суд зазначає, що вказана помилка була виявлена позивачем та виправлена шляхом звернення із заявами від 29.11.2019 року №31 та 12.12.2019 року №33 про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 38503,44 грн. та 36668,45 грн. відповідно на рахунок НОМЕР_1 (ГУ ДПС у Дніпропетровській області/Чечелівський район).

Зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Така ж сама правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №821/1897/17, від 10 квітня 2020 року у справі №821/844/17.

Отже, суд зробив висновок, що позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.

Відтак, рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.04.2020р. №0028875040 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3622 від 16.04.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП (вул. Будівельників, буд 60, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40944301) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська,17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про скасування рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.04.2020р. № 0028875040 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП (вул. Будівельників, буд 60, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40944301) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська,17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук