Ухвала

від 20.10.2020 по справі 160/4445/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/4445/20

адміністративне провадження № К/9901/24757/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №160/4445/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОПРОМГРУП задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору у розмірі 3153 грн. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

В подальшому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року скаргу повернуто в зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у встановлений судом строк. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв`язку з обмеженим фінансуванням податкового органу.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 04 вересня 2020 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання.

Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини другої ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір судового збору за подання вказаної апеляційної скарги складає 3153 грн.

Доводи касаційної скарги зводяться до важкого матеріального становища податкового органу у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, що не спростовує наведених вимог чинного законодавства.

Крім того, посилання касатора на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими. На думку касатора оскаржуваною ухвалою йому було відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку, однак вказані обставини не відповідають дійсності.

Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.

Принагідно, Суд зазначає, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення Закону №3674-VI та статті 169, 296, 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №160/4445/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н.Є. Блажівська