Рішення

від 22.06.2020 по справі 916/599/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/599/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/599/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (69005, м. Запоріжжя, проспект Свободи, буд. 158, код ЄДРПОУ 39987368)

про стягнення 19 285,63 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Красильников Володимир Сергійович звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" про стягнення 19 285,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором консигнації №1/2019 від 01.07.2019р.

Ухвалою від 10.03.2020р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича про стягнення 19 285,63 грн. було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

25.03.2020р. до господарського суду надійшла заява (вх. №7779/20) від Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. провадження по справі №916/599/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.07.2019р. між Фізичною особою-підприємцем Красильниковим Володимиром Сергійовичем (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (Сторона-2) був укладений договір консигнації (реалізації товарів) №1/2019р., за умовами якого Сторона 1 зобов`язується поставляти товари, визначені в розділі 2 цього Договору (далі- Товари ), Стороні 2 для їх продажу, а Сторона 2 зобов`язується приймати товари на реалізацію та від свого імені і за обумовлену цим Договором винагороду продавати ці товари третім особам (надалі - Покупці ).

Відповідно до п.2.1 договору, предметом цього договору є такі товари: ВМС гель-лак 7,5 мл. ; BMG Base Coat база під гель-лак 7,5 мл. ; BMG Top Coat фінішне покриття 7,5 мл. Найменування, кількість, часткове співвідношення за номенклатурою, ціна Сторони 1 на товари та інші характеристики товарів, що поставляються на консигнацію за цим Договором, визначаються у бухгалтерських документах (накладних) на передачу певної партії товару (або у Специфікаціях), які є невід`ємною його частиною (п.2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна Сторони 1 на товари вказується в накладних (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.7.2 договору, Сторона 2 зобов`язана перераховувати грошові кошти Стороні 1 щомісячно до 30 числа кожного поточного місяця за вказаними в Договорі банківськими реквізитами Сторони 1.

Поставка здійснюється на умовах DDU - м. Одеса у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п.8.5 договору).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору, користуючись послугами перевізника ТОВ Нова пошта , поставив Відповідачу Товар у кількості 2049 одиниць на суму 92 205 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000447 від 27.06.2019р. на суму 92 205,00 грн, Актом приймання-передавання товарів від 01.07.2019 року та експрес-накладною перевізника ТОВ Нова Пошта № 59998080771883 від 01.07.2019 року (вага відправлення 79,5 кілограм на оголошену вартість 92 205грн.. Відповідачем відправлені Товари було отримано 03.07.2019 року.

Сторона 2 зобов`язується, щомісячно до 30 числа надавати Стороні 1 повну інформацію про хід реалізації товарів, про їх запас на складі з документальним підтвердженням достовірності такої інформації шляхом надання бухгалтерської та іншої документації для підтвердження наданої інформації або не пізніше 5 календарних днів з моменту пред`явлення Стороною 1 вимоги про надання такої документації; вчасно сплачувати за реалізований товар.

Як вказує позивач, всупереч взятим на себе зобов`язанням та в порушення підпункту 3 пункту 3.1 Договору Відповідач жодного разу не надав Позивачу вищевказану інформацію.

20.11.2019р. за вх. №1/20-11-19 Позивач в зв`язку з неналежним виконання Відповідачем зобов`язань надіслав на адресу останнього претензію, згідно якої керуючись ст. 526, 530 ЦК, ст. 222 ГК, ст. 19 Господарського процесуального кодексу, вимагав від ТОВ Укрюгдистрибьюшн виконати належним чином зобов`язання за Договором шляхом надання інформації про хід реалізації товарів в установлений строк та здійснити оплату за реалізовані товари на розрахунковий рахунок ФОП Красильникова В.С

06.12.2019 року на вимогу Позивача Відповідачем надіслано Товари, що не були реалізовані, що підтверджується експрес-накладною перевізника ТОВ Нова Пошта № 59998087442137 від 06.12.2019 року (вага відправлення 60,0 кілограм на оголошену вартість 20 000,00 грн).

13.12.2019 року Позивачем було надіслано Відповідачу цінним листом з описом вкладення Акт звірки товару згідно товарно-транспортної накладної 59 9980 8744 2137 від від 12 грудня 2019 року. З вказаного вище Акту звірки вбачається, що Відповідачем було повернено Товар у кількості 1648 одиниць на суму 74 160,00, тобто менше, ніж було відправлено Позивачем на 401 одиницю. Загальна вартість Товару, що залишилася у Відповідача складає 18 045,00 грн.

Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором консигнації (реалізації товарів) №1/2019р від 01.07.2019р., стало підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зокрема: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Згідно приписів частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того, за змістом частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, 01.07.2019р. між Фізичною особою-підприємцем Красильниковим Володимиром Сергійовичем (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (Сторона-2) був укладений договір консигнації (реалізації товарів) №1/2019р., за умовами якого Сторона 1 зобов`язується поставляти товари, визначені в розділі 2 цього Договору (далі- Товари ), Стороні 2 для їх продажу, а Сторона 2 зобов`язується приймати товари на реалізацію та від свого імені і за обумовлену цим Договором винагороду продавати ці товари третім особам (надалі - Покупці ).

Аналіз укладеного між сторонами Договору консигнації, дає підстави вважати його змішаним договором, правовідносини за яким між сторонами окремо чинним законодавством України не врегульовано. Разом з тим, за своєю правовою природою договір консигнації - це договір, який відноситься до посередницьких договорів і може вважатися різновидом договору комісії, а до його правового регулювання можуть застосовуватися положення глави 69 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Так, консигнатор фактично є комісіонером, тому що не має права власності на товар, але виступає від власного імені. Предметом договору консигнації є надання послуг з реалізації товарів.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, позивач користуючись послугами перевізника ТОВ Нова пошта , поставив Відповідачу Товар у кількості 2049 одиниць на суму 92 205 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000447 від 27.06.2019р. на суму 92 205,00 грн, Актом приймання-передавання товарів від 01.07.2019 року та експрес-накладною перевізника ТОВ Нова Пошта № 59998080771883 від 01.07.2019 року (вага відправлення 79,5 кілограм на оголошену вартість 92 205грн.. Відповідачем відправлені Товари було отримано 03.07.2019 року.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що Сторона 2 зобов`язується, щомісячно до 30 числа надавати Стороні 1 повну інформацію про хід реалізації товарів, про їх запас на складі з документальним підтвердженням достовірності такої інформації шляхом надання бухгалтерської та іншої документації для підтвердження наданої інформації або не пізніше 5 календарних днів з моменту пред`явлення Стороною 1 вимоги про надання такої документації; вчасно сплачувати за реалізований товар.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.11.2019р. за вх. №1/20-11-19 в зв`язку з неналежним виконання Відповідачем зобов`язань за договором, зокрема п.3.1, надіслав на адресу останнього претензію, згідно якої керуючись ст. 526, 530 ЦК, ст. 222 ГК, ст. 19 Господарського процесуального кодексу, вимагав від ТОВ Укрюгдистрибьюшн виконати належним чином зобов`язання за Договором шляхом надання інформації про хід реалізації товарів в установлений строк та здійснити оплату за реалізовані товари на розрахунковий рахунок ФОП Красильникова В.С

В той же час, відповідач 06.12.2019 року на вимогу Позивача надіслав Товари, що не були реалізовані на суму 74 160грн. , що підтверджується експрес-накладною перевізника ТОВ Нова Пошта № 59998087442137 від 06.12.2019р. Загальна вартість Товару, що залишилася у Відповідача склала 18 045,00 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази оплати чи повернення товару на суму 18 045грн.

Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів ані оплати товару, ані його повернення у встановлений сторонами строк не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 18 045 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором консигнації (реалізації товарів) №1/2019р від 01.07.2019р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 1 062,68грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.9.5. договору за порушення Стороною 2 строків перерахування коштів від продажу товару (або строків повернення товару, у випадках передбачених договором), Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день прострочення, від суми, яку належить перерахувати Стороні 1 відповідно до умов цього договору за кожен календарний день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунки пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 060,68грн. за порушення грошових зобов`язань за договором консигнації (реалізації товарів) №1/2019р від 01.07.2019р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 125,82грн. та інфляційних витрат в сумі 54,13грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" трьох відсотків річних в сумі 125,82грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, розглянувши розрахунок інфляційних витрат судом, встановлено його помилковість оскільки позивачем при розрахунку інфляційних витрат за період листопад 2019р. - січень 2020р. не була врахована дефляція в грудні 2019р. Так, судом за допомогою системи Ліга-Закон було перераховано інфляційні витрати. Розмір інфляційних витрат який підлягає задоволенню склав 17,97грн.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок інфляційних витрат підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (69005, м. Запоріжжя, проспект Свободи, буд. 158, код ЄДРПОУ 39987368) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгдистрибьюшн" (69005, м. Запоріжжя, проспект Свободи, буд. 158, код ЄДРПОУ 39987368) на користь Фізичної особи-підприємця Красильникова Володимира Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 18 045 (вісімнадцять тисячі сорок п`ять)грн. 00коп., пеню в розмірі 1060 (одна тисяча шістдесят)грн. 68коп., 3% річних в сумі 125 (сто двадцять п`ять)грн. 82коп. інфляційних нарахувань в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 97 коп. та судовий збір в розмірі 2 098 (дві тисячі дев`яносто вісім)грн. 06 коп.

3. В решіт позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення" чинного ГПК України строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на час дії карантину, введеного для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст складено 30 червня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна