Рішення

від 23.06.2020 по справі 927/49/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/49/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.,

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 927/49/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

вул. Північне шосе, 69А, м. Запоріжжя, 69006

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРЕК"

вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014

представник відповідача: Адвокатське об"єднання "Міжнародний Правовий Захист" в особі адвоката Васильєва Олександра Миколайовича

проспект Перемоги, буд. 145, м. Чернігів, 14013

електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 710766,30 грн

представники сторін

від позивача : не з`явились

від відповідача Васильєв О.И. адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" про стягнення боргу 350000 грн, пені в сумі 37371,84 грн, штрафу в сумі 319372,20 грн, 3 % річних в сумі 4022,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару по договору № 010719 постачання товару від 01.07.2019 та видатковим накладним РН-10/07/01 від 07.10.2019 та РН-11/12/01 від 12.11.2019, в т.ч. з урахуванням умов п.4.1,4.2 договору.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 927/49/20, підготовче засідання призначено на 25.02.2020 на 09:30 год.

До початку підготовчого засідання 21.02.2020 позивачем надіслано суду електронною поштою лист з вкладенням заяви б/н від 20.01.2020 про проведення судового засідання без участі позивача, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Відповідач у відзиві на позов № 14-02/20 від 14.02.2020 повідомив, що неоплаченим залишився поставлений позивачем товар на суму 350000 грн. Дана ситуація склалась внаслідок тяжкого матеріального становища відповідача. Має намір в найкоротші строки погасити заборгованість. Вважає, що сума штрафу є непомірно великою, додаткова відповідальність у вигляді штрафу застосовуватися не повинна, оскільки заявлено до стягнення пеню та 3 % річних. Просить зменшити суму штрафу до розміру 0,00 грн. Додано докази направлення, копію фінансової звітності, копії договорів, копії актів, копії оборотно-сальдової відомості, оборотно-сальдові відомості, копію виписки з ЄДР, копію наказу.

Позивач у відповіді на відзив б/н від 12.03.2020, вважає що відсутні підстави для зменшення розміру неустойки. Фінансовий стан відповідача не свідчить про те, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій є більшими ніж рівень його прибутку або рівня оборотів грошових коштів на рахунках, доказів чого взагалі не надано. Посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 910/7970/19.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2020 відкладено підготовче засідання на 05.03.2020 на 09:30 год. Встановлено позивачу строк до 02.03.2020 року для подання відповіді на відзив, направити її відповідачу, докази направлення надати суду. Встановлено відповідачу строк до 05.03.2020 року на подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх позивачу, докази направлення надати суду.

До початку підготовчого засідання позивачем електронною поштою через канцелярію суду надіслано електронний лист з вкладенням заяви про відкладення підготовчого засідання від 04.03.2020. В заяві повідомлено, що станом на 04.03.2020 позивачем не отримано відзиву на позов та не може скористатися правом на ознайомлення з ним і подання до суду відповіді на відзив і заперечень проти клопотання відповідача про зменшення штрафу. Оскільки строк на подання відповіді на відзив було вичерпано 02.03.2020, з метою належної реалізації своїх процесуальних прав позивач просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату та надати позивачу строк для надання відповіді на відзив до наступного судового засідання.

Ухвала суду від 25.02.2020 направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" (вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014) повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання"..

Судом долучено до матеріалів справи надісланий електронною поштою лист з вкладенням заяви.

В той же час, судом вчинено дії по відстеженню на офіційному сайті "Укрпошта" направлення позивачу відзиву на позов за номером 1400300496310 станом за 25.02.2020 (ТОВ "МІК") зазначено "відправлення не вручено під час доставки, інші причини".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2020 задоволено заяву позивача про відкладення судового засідання, відкладено підготовче засідання на 17.03.2020 на 09:15 год. Встановлено позивачу строк до 12.03.2020 року для подання відповіді на відзив, направити її відповідачу, докази направлення надати суду. Встановлено відповідачу строк до 17.03.2020 року на подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх позивачу, докази направлення надати суду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено на 26.03.2020 на 09:15 год. судове засідання по розгляду справи по суті.

18.03.2020 на електронну поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" надійшов електронний лист з вкладенням клопотання про проведення судового засідання 26.03.2020 о 09:15 год. у режимі відеоконференції. Доручити забезпечити проведення відеоконференції Комунарському районному суду м. Запоріжжя. Даний лист містить ЕЦП.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про забезпечення участі у судовому засіданні по розгляду справи по суті 26.03.2020 о 09:15 год. у режимі відеоконференції в Комунарському районному суді м. Запоріжжя відмовлено.

До початку судового засідання позивачем 23.03.2020 електронною поштою через канцелярію суду надіслано лист з вкладенням клопотання від 23.03.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача. Даний лист містить ЕЦП.

До початку судового засідання відповідачем 24.03.2020 надіслано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з запровадженим на території України карантином та зважаючи на необхідність надання додаткових пояснень по справі та обґрунтування позиції відповідача викладеної у відзиві на позов, заслуховування позиції позивача з урахуванням відзиву на позов, вважає за необхідне відповідачу в особі директора бути присутнім в судовому засіданні по розгляду справи по суті. Додано докази направлення позивачу.

Ухвала суду від 17.03.2020 направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" (вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014) повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Судом долучено до матеріалів справи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2020 відкладено розгляд справи по суті на 14.04.2020 на 09:30 год.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 05.05.2020 на 09:30 год.

29.04.2020 на електронну поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" надійшов електронний лист з вкладенням клопотання про проведення судового засідання 05.05.2020 на 09:30 год. у режимі відеоконференції. Доручити забезпечити проведення відео конференції Комунарському районному суду м. Запоріжжя. Даний лист містить ЕЦП.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про забезпечення участі у судовому засіданні по розгляду справи по суті 05.05.2020 о 09:30 год. у режимі відеоконференції в Комунарському районному суді м. Запоріжжя відмовлено.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Ухвала суду від 14.04.2020 направлена на адресу засновника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СОРЕК - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Ухвала суду від 14.04.2020 направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" (вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014) повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Від відповідача надійшло письмове клопотання № 04-05/20 від 04.05.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженим карантином на території України. Клопотання судом задоволено.

Позивачем, електронною поштою, направлено письмове клопотання від 05.05.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2020 відкладено розгляд справи по суті. Ухвалено дату та час проведення судового засідання по розгляду справи по суті визначити після скасування (відміни) карантинних заходів спрямованих на запобігання розповсюдженню корона вірусу, про що повідомити сторони додатково ухвалою суду.

Ухвала суду від 05.05.2020 направлена відповідачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю Сорек за адресою вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Ухвала суду від 05.05.2020 направлена засновнику відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю Сорек ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2020 призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 11.06.2020 о 09:30.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті спору, що підтверджується наявними в матеріалами справи поштовими повідомленнями.

Від позивача, електронною поштою, надійшло письмове клопотання від 11.06.2020 про розгляд справи без участі представника позивача. Клопотання підписано ЕЦП.

Від представника відповідача в особі представника - адвоката Васильєва О.М. надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом. Додано копію свідоцтва та копію ордеру.

Судом долучено до матеріалів справи клопотання позивача та задоволено.

Судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача та задоволено.

В судовому засіданні 11.06.2020 постановлено ухвалу суду про відкладення розгляду справи до 23.06.2020 о 09:30 та ухвалено повідомити сторін про дату, час та місце розгляду справи по суті. Сторонам надіслано ухвалу повідомлення.

В судове засідання 23.06.2020 позивач не з`явився, повноважного представника не направив. В судове засідання з`явився представник відповідача.

Від позивача, електронною поштою, надійшло письмове клопотання від 23.06.2020 про розгляд справи без участі представника позивача. Клопотання підписано ЕЦП.

Клопотання судом задоволено, розгляд справи здійснено без участі представника позивача.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі " Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважних представників для участі у судове засідання не направив.

В судовому засіданні 23.06.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено порядок і строк його оскарження.

Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.

Предметом заявленого позову є стягнення заборгованості за договором поставки, пені, штрафу та 3 % річних внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню є наявність правовідносин договору поставки між сторонами та їх належного виконання сторонами, наявність заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого товару та наявність порушення відповідачем строків сплати поставленого товару, правомірність застосування позивачем санкцій .

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІК (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СОРЕК (покупець) укладено договір № 010719 постачання товару.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар, а покупець зобов`язується забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 до договору номенклатура та розміри товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, місце поставки товару визначаються специфікацією (додаток № 1) та ростовкою (додаток № 2), які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 ціна договору становить 4562460,00 грн у т.ч. ПДВ 760410 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець сплачує постачальнику за товар договірну ціну в національній валюті України згідно затвердженої специфікації (додаток 1), яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за товар проводяться покупцем шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання коштів від держзамовника (Міністерства оборони України).

Відповідно до п. 4.3 договору до кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає покупцю накладну, рахунок та товарно-транспортну накладну, завірені печаткою та підписом особи постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів.

Згідно з п. 5.1. строк поставки товару за цим договором вказаний в специфікації (додаток № 1).

Відповідно до п. 5.7. поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника до місця постачання товару, зазначеного у специфікації ( додатком №1 до цього договору).

Відповідно до п. 10.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Специфікацією № 1 до договору постачання товару сторони погодили поставку товару у кількості 45000 шт., за ціною 72,42 грн за одиницю товару на суму 3258900,00 грн - до 08.10.2019р. (включно) та поставку товару у кількості 18000 шт. за ціною 72,42 грн за одиницю товару на суму 1303560,00 грн - до 17.11.2019 (включно). Загальна суму поставки товару за специфікацією № 1 складає 4562460,00 грн. Місце поставки товару вказано м. Харків-34, вул. Переможців, 6а (25000шт.) та м. Хмельницький, вул. Чорновола, 39 (38000 шт.).

Факт укладення договору та специфікації №1 відповідачем не оспорено.

Позивачем на виконання умов договору поставлено товар по видатковим накладним № РН-10/07/01 від 07.10.2019 на суму 3258900 грн та № РН-11/12/01 від 12.11.2019 на суму 1303560,00 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 4562460 грн. Відповідачем товар отримано, що підтверджується підписами та печатками товариства на накладних.

Факт поставки та отримання товару відповідачем не оспорюється.

В матеріалах справи містяться банківські виписки від 28.10.2019 на суму 1836000 грн, 29.10.2019 на суму 1468800 грн, 28.11.2019на суму 1321920 грн, на загальну суму 4626720 грн. щодо перерахування коштів Міністерством оборони України відповідачу.

Відповідно до п. 6.1. Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладною; повідомляти постачальника про виявлені факти браку, нестачі чи надлишків товару.

Враховуючи п. 4.2 договору відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар по видатковій накладній № РН-10/07/01 від 07.10.2019 по 04.11.2019 та по накладній № РН-11/12/01 від 12.11.2019 по 04.12.2019 з урахуванням перерахування Міністерством оборони України коштів та обов`язку перерахування коштів відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту отримання коштів від державного замовника (п.4.1,4.2 договору). Відповідно період прострочення починається з 05.11.2019 та 05.12.2019.

Приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар по видатковій накладній № РН-10/07/01 від 07.10.2019 на суму 4212460 грн відповідно до платіжних доручень № 998 від 30.10.2019 на суму 1810500,00 грн., № 1021 від 27.11.2019 на суму 1000000,00 грн. та залишок оплати боргу було сплачено платіжним дорученням № 1025 від 28.11.2019 на суму 1303560,00 грн, решта суми 855160 грн було прийнято в якості оплати по видатковій накладній № РН-11/12/01 від 12.11.2019 та сплачено платіжними дорученнями № 1028 від 10.12.2019 на суму 48400,00 грн, № 1037 від 20.12.2019 на суму 50000,00 грн.

За відповідачем рахується заборгованість в сумі 350000 грн за поставлений товар по видатковій накладній № РН-11/12/01 від 12.11.2019, яка визнана відповідачем, що вбачається з тексту відзиву на позов.

Докази повної оплати в матеріалах справи відсутні, а відповідачем суду не надано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 350000 грн.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару в сумі 350000 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 7.3.5 Договору, у випадку не оплати товарів в належні строки згідно договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від належної до оплати, але неоплаченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів з покупця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 37371,84 грн за період з 05.11.2019 по 27.11.2019 (22 дні), з 05.12.2019 по 10.12.2019 (6 днів), з 11.12.2019 по 20.12.2019 (10 днів), з 21.12.2019 по 20.01.2020 (31 день). Господарський суд здійснивши перевірку нарахування встановив, що при складанні сум розрахунку пені заявленої до стягнення позивачем необхідно було заявити 39524,16 грн та позивачем при складенні сум пені по періодам не було додано суму пені 2152,32 грн. Судом здійснено перевірку правильності здійсненого позивачем розрахунку по періодам нарахування, застосуванню облікової ставки НБУ, яка діяла в момент нарахування пені, алгоритму нарахування пені, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 36505,75 грн виходячи з заявленої до стягнення суми, оскільки позивачем при нарахуванні пені було допущено арифметичні помилки. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 866,09 грн відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4022,26 грн 3 % річних за період з 05.11.2019 по 27.11.2019 (22 дні), за період з 05.12.2019 по 10.12.2019 (6 днів), за період з 11.12.2019 по 20.12.2019 (10 днів), за період з 21.12.2019 по 20.01.2020.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що сума 3 % річних повинна бути заявлена до стягнення 4059,13 грн (дана сума вираховується при складанні сум 3 % річних по періодам нарахування в наданому позивачем розрахунку). Здійснений розрахунок позивача є вірним, обґрунтованим та 3 % річних підлягають стягненню в сумі 4022,26 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7 % вартості договору в сумі 319372,20 грн, який є який є вірно розрахованим з урахуванням п. 7.3.5 договору та простроченням відповідачем оплати товару понад 10 днів.

Відповідно до ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за договором по своєчасній та повній оплаті отриманого товару в повному розмірі, належних доказів на спростування обставин існування заборгованості та на підтвердження своєчасного виконання грошових зобов`язань не надав.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру 0,00 грн, обґрунтовуючи тяжким матеріальним станом підприємства.

В підтвердження обставин перебування відповідача у важкому фінансовому стані надано копію фінансової звітності за 2019 рік, копію кредитного договору, договорів оренди.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 530, 610-612 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки складає 350000 грн. Тобто позивачем доведено порушення відповідачем умов договору та наявність заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми штрафу до 0,00 грн, суд доходить висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного:

Частинами другою, третьою статті 551 ЦК України передбачено, що у випадку якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, у випадку нарахування санкцій, які є явно завищеними, не відповідають передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Враховуючи наведене та вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру штрафу, що підлягає стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання, суд бере до уваги таке.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом пункту п. 7.3.5 договору встановлено штраф в розмірі 7 % від вартості договору за прострочення виконання відповідачем оплати товару понад 10 днів та нарахований в сумі 319372,20 грн, з урахуванням положень статті 611 та частини третьої статті 692 ЦК України, сума штрафу у визначеному за договором розмірі від загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві , виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013).

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка та проценти річних перетворюються на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013).

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, 13.01.2020 у справі № 902/855/18.

Суд враховує ту обставину, що відповідачем здійснені оплати позивачу в розмірі 4 212 460 грн., що складає 92,4% виконання грошового обов`язку й залишок розміру заборгованості в частині невиконаних грошових обов`язків (350000 грн.) складає 7,6%. 7% штрафу, за умовами п.7.3.4. договору №010719 від 01.07.2019, визначається від загального розміру ціни договору 4 562 460 грн., не враховуючи виконання грошового обов`язку відповідачем які вчинено своєчасно, що свідчить про застосування штрафу без врахування здійснених сплат відповідачем, а залежить виключно від 10 денної прострочки та стягується додатково.

Як слідує із наданих відповідачем до матеріалів справи доказів щодо неможливості відповідача своєчасно розрахуватись за отриманий товар, останні свідчать про його тяжкий фінансовий стан та відсутність грошових коштів, що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта мікро підприємництва за 2019 рік, із якого слідує, що збитки підприємства складають 1098 тис.грн., наявність зобов`язань за орендними та кредитними правовідносинами.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу який розраховується від загальної ціни договору не враховуючи виконання відповідачем грошових обов`язків, що не є справедливим, та коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір нарахованого штрафу.

Висновки, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, в якому зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором судом враховуються при оцінці клопотання відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 916/2586/19.

За таких обставин, заперечення позивача щодо необхідності відмови в зменшенні штрафу суд визнає безпідставними, а доводи відповідача про необхідність зменшення розміру штрафу більш ґрунтовними.

Судом враховано інтереси сторін, поведінку винної сторони та ступінь виконання зобов`язання, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу та компенсацій розміри стягнення річних, пені взято до уваги скрутний фінансовий стан відповідача, в зв`язку з чим суд приходить висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме зменшення штрафу на суму 287434,98 грн до суми 31937,22 грн, яка становить 10% від заявленої до стягнення.

А тому, оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті товару в повному розмірі не виконав, враховуючи часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 350000 грн, 3 % річних в сумі 4022,26 грн, пені в сумі 36505,75 грн та штрафу в сумі 31 937,22 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 866,09 грн та штрафу в сумі 287434,98 грн відмовити.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6 336,98 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 42, 74, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, 69А, м. Запоріжжя, 69006) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" (вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014) про стягнення 710766,30 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРЕК" (вул. Івана Мазепи, 66/1, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 41682604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, 69А, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) борг в сумі 350 000 грн, 3 % річних в сумі 4022,26 грн, пені в сумі 36505,75 грн та штрафу в сумі 31937,22 грн та 6 336,98 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 866,09 грн та штрафу в сумі 287434,98 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 30.06.2020

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова