Рішення

від 22.06.2020 по справі 280/1144/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2020 року о/об 16 год. 12 хв.Справа № 280/1144/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ. вул. Городецького 13, ЄДРПОУ 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ. вул. Бульварно-Кудрявська, 4 код ЄДРПОУ 39787008)

про визнання протиправним та скасування наказу -за участі:

позивача - ОСОБА_1

(особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_2 )

Відповідача - Проценко Ю.В .

(особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_3 , діє на підставі витягу, наказу)

представник третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство Національні інформаційні системи (третя особа), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05 лютого 2020 року № 406/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні.

Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 10 березня 2020 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Однак, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. у період з 09 березня 2020 року по 14 березня 2020 року перебував у відпустці (наказ №52 від 19 лютого 2020 року) та у період з 16 березня 2020 року по 23 березня 2020 року перебував на лікарняному (листок непрацездатності серія НОМЕР_4 ).

Ухвалою судді від 23 березня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 21 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року розгляд справи відкладено до 13 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року розгляд справи відкладено до 11 червня 2020 року.

11 червня 2020 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду у розгляді справи оголошено перерву до 22 червня 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 22 червня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ Міністерства юстиції України №406/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятий 05 лютого 2020 року, тобто у строк, що перевищує терміни встановлений частиною 3 статті 37 Закону, Порядком №1128 та Законом України Про звернення громадян . Також вказує на те, що позивача як суб`єкта оскарження, про дату та час розгляду скарги не повідомлялося, що спричинило порушення права позивача, з урахуванням пункту 11 Порядку №1128 на подання письмових пояснень по суті скарги, які обов`язково повинні бути прийняті комісією до розгляду. Жодних матеріалів скарги, у спосіб визначений пунктом 11 Порядку №1128 позивачу не надходило, чим також було порушено ї законні права та інтереси позивача з боку Міністерства юстиції України.

Позивач в судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Міністерства юстиції України проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№25918 від 03 червня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 (в редакції від 21 вересня 2019 року) суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Вказує, що в даній нормі законодавець наділяє Комісію певною альтернативою при обранні способу повідомлення осіб про розгляд скарги по суті, що зумовлюється використанням виразу в один з таких способів . Тому, твердження позивача стосовно того, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту не може вважатись запрошенням суб`єктів оскарження та те, що навіть наявність такого оголошення не є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання, є хибними. Також посилаючись на висновки Верховного суду зазначає, що строки, у які було розглянуто скаргу ОСОБА_4 . Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не впливають на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності, не порушило права ОСОБА_4 на розгляд її скарги та прийняття відповідного рішення за результатами розгляду. Вказує, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації дійшла висновку, що державним реєстратором Ткаліч О.В. під час реєстрації заяви № 33688654 та прийняття оскаржуваного рішення № 46549405 порушено вимоги статей 10, 18, 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пункту 571 Порядку № 1127, оскільки нею не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації прав, а саме: державним реєстратором Ткаліч О.В. не додано установчих документів ТОВ Дніпрогрупп та не перевірено повноваження ОСОБА_5 , як це передбачено пунктом 571 Порядку № 1127.

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено таке.

21 жовтня 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором.

Супровідним листом від 21 листопада 2019 року позивача повідомлено про надходження до Міністерства юстиції України скарги ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року, на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, надісланої в порядку статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Разом з тим, зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, буде опубліковано в рубриці Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register) за посиланням з офіційного сайту Мін`юсту (https://minjust.gov.ua/).

23 грудня 2019 року комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглянуто скаргу ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року, на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами чого складеного Висновок.

Висновками комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23 грудня 2019 року визначено, що державним реєстратором Ткаліч О.В. під час реєстрації заяви 33688654 та прийняття оскаржуваного рішення № 46549405 порушено вимоги статей 10, 18, 23, 24 Закону та пункту 57і Порядку № 1127, оскільки нею не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації прав, а саме: державним реєстратором Ткаліч О.В. не додано установчих документів ТОВ Дніпрогрупп та не перевірено повноваження ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому пунктом 57і Порядку № 1127.

05 лютого 2020 року Міністерством юстиції України видано наказ №406/5 відповідно до якого:

-скаргу ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року задоволено в повному обсязі.

-скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 грудня 2017 року № 38642508, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Центр надання послуг Балабинської селищної ради Запорізької області Гопкою Юрієм Володимировичем;

-скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 квітня 2019 року № 46549405, прийняте державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторією Олегівною.

-анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні.

Позивач не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 05 лютого 2020 року № 406/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні, позивач звернулася до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та відзив відповідачів, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, при розгляді справи перш за все суду необхідно з`ясувати, чи були дії Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації в особі Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV, а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1128.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною 3 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Також відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128, в редакції від 21 вересня 2019 року).

Пунктом 2 Порядку № 1128, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Так, аналізуючи Порядок № 1128 суд пересвідчується в тому, що до повноважень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В пункті 12 Порядку № 1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника обов`язково свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Суд зауважує на тому, що неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи.

Отже, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року за № 42/28172) (який діяв на день розгляду скарги та прийняття висновку).

Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № № 826/9046/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представником відповідача повідомлено суд, що на виконання вимог Порядку, в редакції від 21 вересня 2019 року, копії скарги направлено всім зацікавленим особам листами №6722/19.2.1/-19 від 21 листопада 2019 року де визначено про майбутнє повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги.

Також представником відповідача зазначено, що законодавець наділяє Комісію певною альтернативою при обранні способу повідомлення осіб про розгляд скарги по суті, що зумовлюється використанням виразу в один з таких способів . Також вказано про те, що запрошення суб`єкта оскарження було розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту, а відтак наявність такого оголошення є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання.

Суд ставиться до такої позиції критично, оскільки представником відповідача не надано доказів опублікування наведеного повідомлення. Звернення за вказаними у відзиві інтернет адресами визначає помилку (404).

Крім того, розгляд скарги відбувся 23 грудня 2019 року. За результатами розгляду складно висновок, який міститься в матеріалах справи.

На час прийняття спірного наказу, з 09 січня 2020 року, Порядок зазнав змін у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1150 від 24 грудня 2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що всупереч вимог пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128 та пункту 3 розділу ІІІ Положення №37/5, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України взагалі не повідомила позивача про час та місце розгляду скарги ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року.

Матеріали справи не місять доказів направлення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року.

Отримання позивачем скарги з документами не скасовує обов`язок відповідача повідомити суб`єкта оскарження про дату час та місце розгляду скарги.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що запрошення суб`єкта оскарження було розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту, оскільки такий доказ не підставляється з визначенням статті 72 КАС України та не може вважатися належним і допустимим доказом повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду скарги ОСОБА_4 від 21 жовтня 2019 року.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 71 рішення Рисовський проти України (заява 29979/04) зазначено:

… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються .

Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

У контексті норми пункту 11 Порядку №1128 суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що суб`єкта, дії якого оскаржуються, не повідомлено про час та місце розгляду скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не брала участі у розгляді скарги та не надавала жодних пояснень. Отже, не дотримано вимог закону про належне повідомлення про час та місце розгляду.

В пункті 12 Порядку № 1128 зазначено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги або про задоволення (повне чи часткове) скарги (пункти 1, 2 частини шостої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно з пунктом 4 Порядку розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Відповідно до пункту 4 Порядку, в редакції від 09 січня 2020 року, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян .

Законом України Про звернення громадян , а саме статтею 20 встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно із матеріалами справи, звернення ОСОБА_4 зі скаргою датується 21 жовтня 2019 року.

У Міністерстві юстиції України скарга зареєстрована 23 жовтня 2019 року. Розгляд скарги колегією відбувся 23 грудня 2020 року. Спірний наказ датується 05 лютого 2020 року. Рішення щодо продовження терміну розгляду скарги відсутнє.

Таким чином, скарга розглянута у строк, що перевищує 30 днів.

Стосовно твердження представника відповідача про формальне порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, що не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення слід зазначити наступне.

На думку суду, що неповідомлення суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Позбавлення державного реєстратора, дії якого оскаржуються, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Зазначені порушення порядку розгляду скарги, що призвели до позбавлення права позивача на участь у процесі прийняття рішення обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позову та визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 05 лютого 2020 року № 406/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні.

Згідно частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено дотримання Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 241, 243-246, 255 263, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ. вул. Городецького 13, ЄДРПОУ 00015622) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ. вул. Бульварно-Кудрявська, 4 код ЄДРПОУ 39787008) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05 лютого 2020 року № 406/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Ткаліч Вікторії Олегівні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ. вул. Городецького 13, ЄДРПОУ 00015622) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено та підписано 26 червня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов