Рішення

від 30.06.2020 по справі 300/674/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. справа № 300/674/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Шепарівцівської гімназії Коломийської міської ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, УДСНС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Шепарівцівської гімназії Коломийської міської ради Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки виявлено порушення, за наслідками яких, на переконання позивача, створюється реальна загроза життю та здоров`ю людей. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров`ю людей в закладі освіти, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень Шепарівцівської гімназії Коломийської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 70, с. Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.35-38). У відзиві зазначив, що на час розгляду справи усунуто всі виявлені під час перевірки порушення, що створювали реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Що стосується частини порушень, усунення яких вартує значних коштів, пояснила суду, що в управління освіти Коломийської міської ради направлено клопотання про необхідність передбачити відповідне фінансування для усунення виявлених недоліків та вжито вичерпних заходів щодо повного усунення всіх порушень законодавства,. Просив відмовити в задоволенні позову.

08.05.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що порушення правил пожежної безпеки, які були виявлені під час перевірки та слугували підставою для звернення позивача до суду, в розумінні чинного законодавства, дійсно створюють загрозу для життя та здоров`я людей, а висновок відповідача про її відсутність та недоведеність - є необґрунтованим. Вважає, що порушення, які слугували підставою для звернення із заявленим позовом продовжують існувати, а мотиви на які посилається відповідач - необґрунтовані. Тому, в силу вимог чинного законодавства існують всі підстави для задоволення позову.

Розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 09.01.2020 по 15.01.2020 працівниками Коломийського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, на підставі доручення Прем`єр-міністра України №44205/1/1-19 від 11.12.2019, наказу Управління ДСНС в Івано-Франківській області від 12.12.2019 №386 та посвідчення на проведення перевірки від 12.12.2019 року №465, проведена позапланова перевірка щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Шепарівцівської гімназії Коломийської міської ради Івано-Франківської області (надалі, також - Шепарівцівська гімназія) (код ЄДРПОУ: 20566689) за адресою: вул. Шевченка, 70, с. Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область.

В ході перевірки будівель (споруд, приміщень) Шепарівцівської гімназії Коломийської міської ради Івано-Франківської області було встановлено, що експлуатація спальних корпусів здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (підтверджується актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту №9 від 15.01.2020), а саме:

1. Дерев`яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (надалі, також - Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

2. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (п. 1.2 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

3. Не відкориговані плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі.

4. Не пройшли технічне обслуговування наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) (п. 3.17 розділу V Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

5. Батареї на сходовій клітині не встановлено на висоті 2,2 м від площини сходових площадок та сходів (п. 2.30 розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

6. Коридор опоряджено (облицьовано) матеріалами з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (п. 2.17, розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

7. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу II Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

8. Допускається підвішування електричних світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 розділу IV Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

9. Не забезпечене у приміщенні навішування вогнегасників на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 3.10 розділу V Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

10. Не веде журнал обліку вогнегасників (п. 3 розділу IІІ Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

11. Допускається використання пошкодженої електророзетки (п. 1.18 розділу IV Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

12. На вікнах у приміщенні вчительської влаштовані грати, які не знімаються, розсуваються та не відкриваються (п. 2.16 розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

13. Пожежні щити не доукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11. розділу V Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

14. Допускається захаращення шляхів евакуації (коридори, сходових кліток) сторонніми предметами (п. 2.37 розділу III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

15. Приміщення котельні не очищено від горючого сміття та відходів виробництва (п. 2.1 розділу III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014).

16. Не створено добровільну пожежну дружину (п. 12 розділу II Наказ МВС №1417 від 30.12.2014).

Як слідує з матеріалів позовної заяви, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Вказаний вище акт позапланової перевірки №9 вручений уповноваженій посадовій особі відповідача, що підтверджується підписом в самому акті перевірки. Будь-яких скарг, заяв та зауважень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки відповідачем не подавалося.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі, також Закон №5403-VІ) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі по тексту - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №5403-VІ, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №5403-VІ).

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.

У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 за №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в областях.

Таким чином, УДСНС в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний такий нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об`єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Слід зазначити, що в ході розгляду даної адміністративної справи, відповідач надав, подав належні та допустимі докази, з яких суд встановив обставини щодо усунення частини виявлених порушень та вчинення вичерпних дій з метою усунення їх у майбутньому, зокрема, щодо наступних порушень:

1. Дерев`яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (надалі, також - Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

2. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (п. 1.2 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

3. Не відкориговані плани (схеми) евакуації людей у випадку пожежі.

4. Не пройшли технічне обслуговування наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) (п. 3.17 розділу V Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

5. Батареї на сходовій клітині не встановлено на висоті 2,2 м від площини сходових площадок та сходів (п. 2.30 розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

6. Коридор опоряджено (облицьовано) матеріалами з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (п. 2.17, розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

7. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу II Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

8. Допускається підвішування електричних світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 розділу IV Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

9. Не забезпечене у приміщенні навішування вогнегасників на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (п. 3.10 розділу V Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

10. Не веде журнал обліку вогнегасників (п. 3 розділу IІІ Наказ МВС №1417 від 30.12.2014);

11. Допускається використання пошкодженої електророзетки (п. 1.18 розділу IV Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

12. На вікнах у приміщенні вчительської влаштовані грати, які не знімаються, розсуваються та не відкриваються (п. 2.16 розділ III Наказ МВС №1417 від 30.12.2014).

Крім того, з метою усунення порушень відповідач повідомив суд про те, що з моменту проведення перевірки, адміністрацією закладу, черговий раз подано клопотання про виділення коштів для усунення недоліків, оскільки відповідач не є розпорядником коштів, а саме:

1. Провести вогнезахисне оброблення дерев`яних конструкцій горищ.

2. Обладнати приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

3. Організувати посадовій особі проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

4. Доукомплектувати пожежний щит.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття "порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей" суд зазначає наступне.

Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення "конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей", переліку відповідних "небезпечних чинників", "порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки", наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування "загрози життю та здоров`ю людей", що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.

Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній ж повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Основоположні права і свободи людини і громадянина закріплені, зокрема, в Першому Протоколі до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до статті 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікому не може бути відмовлено у праві на освіту.

За змістом абзаців 1-3 статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Суд зазначає, що Верховинський ліцей Верховинської районної ради Івано-Франківської області є діючим закладом освіти, в якому станом на момент розгляду даної адміністративної справи відбуваються заняття, повна заборона його експлуатації обмежить право ліцеїстів вказаної школи на освіту, так як навчання в даній школі буде припинено.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв`язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень (окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки) Верховинського ліцею Верховинської районної ради Івано-Франківської області з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Водночас суд приймає до уваги наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки та усунення порушень, виявлених перевіркою.

Всі інші порушення на час вирішення справи відповідачем усунуті, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями представника відповідача у судовому засіданні.

Звернення позивача до суду із вимогами про повну заборону експлуатації всіх приміщень відповідача за відсутності пристроїв захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та не проведення обробки дерев`яних конструкцій горища вогнетривким розчином, на переконання суду, не є належним заходом реагування, що обраний у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу, враховуючи усунення відповідачем частини порушень та вчинення ним дій щодо усунення решта порушень вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162-165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, в тому числі, статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, адреса: вул. Франка, будинок 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ - 38555228;

Відповідач: Шепарівцівська гімназія Коломийської міської ради Івано-Франківської області, адреса: вул. Шевченка, 70, с. Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ - 20566689.

Суддя Шумей М.В.