Ухвала

від 30.06.2020 по справі 320/4685/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 червня 2020 року № 320/4685/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.06.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач доповнив позов вимогою про зобов`язання Білоцерківську міську раду винести рішення, яким надати позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-3 ) за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53, площею 7,5516 га, кадастровий номер 3210300000:07:007:0066, на першому пленарному засіданні сесії Білоцерківської міської ради Київської області після набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" про збільшення позовних вимог було прийнято до розгляду.

26.06.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити наступні заходи забезпечення позову:

- зупинити дію рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066;

- заборонити Білоцерківській міській раді Київської області та будь-яким іншим юридичним чи фізичних особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" є власником нерухомого майна (нежитлових будівель), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066 за адресою: вул. Леваневського, 53, м. Біла Церква.

Позивач повідомив, що з метою оформлення прав на земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном він звернувся до Білоцерківської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації, за результатом розгляду якого відповідачем не було прийнято відповідне рішення, а лише повідомлено про недостатність голосів депутатів для вирішення цього питання. При цьому, 15.05.2020 Білоцерківською міською радою Київської області було прийнято спірне рішення від 15.05.2020 №5242-96-VII, яким передбачено розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу запланової позивачем до відведення земельної ділянки комунальної власності, площею 7,5157 га з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066, на три окремі земельні ділянки.

Позивач вважає, що рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: не дотримано порядок підготовки питань, що виносяться на розгляд депутатів Білоцерківської міської ради, зокрема, несвоєчасно розміщений проект спірного рішення, відсутнє візування цього проекту; у спірному рішенні невірно зазначена площа земельної ділянки, що підлягає поділу тощо.

На думку позивача, вказані дії відповідача свідчать про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, що є обов`язковою умовою для застосування заходів забезпечення позову.

При цьому позивач наголосив на тому, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до того, що відповідач матиме можливість здійснити поділ земельної ділянки на декілька земельних ділянок, яким буде присвоєно нові кадастрові номери, внаслідок чого земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066, право користування якою, за твердженням позивача, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта", перестане існувати, що унеможливить відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін та суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом від 01.04.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" належить на праві власності нерухоме майно, що складається, зокрема з: нежитлової будівлі, літ. "А-3", площею 9194,5 кв. м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 53 , право власності на яку зареєстровано Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації в Реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером:9133880, номер запису:515 в книзі:8; нежитлової будівлі, літ. "Б", площею 1126,7 кв. м., розташованої за адресою: Київська обл., м . Біла Церква, вул. Леваневського, буд.53 , право власності на яку зареєстровано 17.05.2006 Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації в Реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером:14779961, номер запису:685 в книзі:6.

У вказаному свідоцтві зазначено, що вказане майно було придбано позивачем на аукціоні у Відкритого акціонерного товариства "Росава".

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2019 №161816440 та №161817349, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук Іриною Митрофанівною 01.04.2019 були прийняті рішення №46248421 та №46248539 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" права власності на нежитлову будівлю літ. "А-3", загальною площею 9194,5 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Б", загальною площею 1126,7 кв. м., що розташовані за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул . Леваневського, буд.53 .

З матеріалів справи вбачається, що вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066.

Позивач зазначає, що відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України до нього перейшло право користування земельною ділянкою під придбаними об`єктами нерухомості, у зв`язку з чим він 02.09.2019 та 12.02.2020 звертався до Білоцерківської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування для подальшої державної реєстрації земельних ділянок (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3") за адресою: вул . Леваневського, буд. 53 , м . Біла Церква, площею 7,5516 га, кадастровий номер: 3210300000:07:007:0066.

Рішення за результатом розгляду заяв позивача Білоцерківською міською радою прийнято не було.

При цьому, спірним рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII передбачено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу запланованої позивачем до відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066 за адресою: вул . Леваневського, буд.53, м. Біла Церква, на три окремі земельні ділянки: орієнтовною площею 6,2613 га, 0,8957 га та 0,3587 га.

Пунктом 2 цього рішення управлінню регулювання земельних відносин Білоцерківської міської ради доручено організувати роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 7,5157 га з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066.

Суд звертає увагу на те, що поділ на підставі спірного рішення земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066, яка розташована по вул. Леваневського, буд.53 в м. Біла Церква та на якій розміщені об`єкти нерухомості, що перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта", унеможливить в подальшому реалізацію позивачем права на отримання цієї земельної ділянки, оскільки призведе до припинення її існування об`єкта цивільного права.

Так, згідно з частиною тринадцятою статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

У разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ч.1 ст.27 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051 (далі - Порядок №1051), державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку №1051).

Згідно з пунктом 136 Порядку №1051 відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом:

- проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку;

- внесення до розділу 1 "Земельна ділянка. Загальні відомості" Поземельної книги в електронній формі відповідних записів про скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстави для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дату такого поділу чи об`єднання із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису;

4) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про обмеження у використанні земельної ділянки, яка поділена чи об`єднана з іншою (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої земельної ділянки).

Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, виконання відповідачем спірного рішення фактично призведе до припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066, яку має намір отримати позивач у користування, тобто унеможливить реалізацію позивачем свого земельного права, при тому, що обставини прийняття Білоцерківською міською радою рішення від 15.05.2020 №5242-96-VII є спірними.

Таким чином, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, у зв`язку з чим доцільним є зупинення дії оспорюваного рішення.

Суд вважає, що обрання позивачем саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії спірного рішення повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.

При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зупинити дію рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Білоцерківській міській раді Київської області та будь-яким іншим юридичним чи фізичних особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066, оскільки у даному випадку достатнім та ефективним способом забезпечення позову є саме зупинення дії спірного рішення. Наслідком зупинення дії оспорюваного рішення є, у тому числі, унеможливлення вчинення будь-якими особами дій, спрямованих на здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" про забезпечення адміністративного позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 151, 154, 156, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

2. До набрання законної сили судовим рішенням у цій справі зупинити дію рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2020 №5242-96-VII "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3210300000:07:007:0066".

3. Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтера Віта" (ідентифікаційний код 42600103, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, буд.2).

4. Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): Білоцерківська міська рада (ідентифікаційний код 26376300, місцезнаходження: 09100, Київська обл., вул. Ярослава Мудрого, буд.15).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з наступного дня після її постановлення згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання: до 01 липня 2023 року.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.