Рішення

від 16.06.2020 по справі 380/1107/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Мандзюк М.Б.,

відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства фірми Будремсервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство фірма Будремсервіс (місцезнаходження: вул.Зелена, 105, м.Львів, код ЄДРПОУ: 30705875) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 року №№0000690502, 0000680502, 0000670502.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено актом від 26.12.2019 року №792/05.2/30705875. При проведенні перевірки контролюючому органу надано усі належним чином оформлені документи, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарських відносин, вид, обсяг, якість операцій та розрахунків, що здійснювалися та підтверджують реальність на повноту відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням в деклараціях з податку на додану вартість результатів господарських операцій, зокрема, з ТОВ Мастіг , ТОВ ОЛД Трейд із ППФ Будремсервіс за грудень 2018 року. Тому вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки фінансово господарські відносини між позивачем та його контрагентами відбувалися повністю на законних підставах, були вчинені з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами, а також були документально оформлені у повній відповідності до норм чинного законодавства. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 20.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ГУ ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Будремсервіс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Олд Трейд та ТОВ Мастіг за період грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток, за результатами якої складено акт. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що з аналізу копій актів приймання виконаних будівельних робіт виписаних на підставі договору від 29.11.18 №29/11 свідчить, що їх зміст підтверджує нереальність операцій з надання вказаних послуг. Зокрема, ТОВ Мастіг маючи невідповідний штат працівників, оформлено документи на виконання значних обсягів будівельних та ремонтних робіт одночасно Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській областях, що свідчить про нереальний характер фактичного проведення. У зв`язку з цим вважає, що ТОВ Мастіг не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Також в ході проведення перевірки встановлено, що в періоді, що перевіряється ППФ Будремсервіс мало взаєморозрахунки з ТОВ ОЛД ТРЕЙД . Зокрема позивачем до перевірки надано договір від 14.12.2018 № 05/12/2019 згідно якого ТОВ ОЛД ТРЕЙД постачати для ППФ Будремсервіс будівельні матеріали. В той же час ППФ Будремсервіс на підтвердження виконання вищезазначеного договору до перевірки не представлено наступні документи: довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, документи, що підтверджують замовлення вищезазначених товарів (із зазначенням їх розміру, умов поставки чи виготовлення, матеріалів виробництва). В ході проведення перевірки, досліджено ланцюг постачання будівельних матеріалів, реалізованих ТОВ Олд Трейд на адресу ППФ Будремсервіс , та встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій. Таким чином, вищенаведені факти підтверджують відсутність операції з придбання товарів у ТОВ Олд Трейд , а лише документування таких операції з метою мінімізації податкових зобов`язань. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ППФ Будремсервіс зареєстроване 20.12.1999 року, податковий номер платника податків - 30705875. Основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, неспеціалізована оптова торгівля будівельними матеріалами.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Будремсервіс з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Олд Трейд (42380618) та ТОВ Мастіг (20815282) за період грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 26.12.2019 №792/05.2/30705875.

Перевіркою встановлено порушення ППФ Будремсервіс п.5 п.7 П(С)БО 15 Дохід , п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ППФ Будремсервіс занижено податок на прибуток, який підлягає відображенню у рядку 06 Податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 201 161,40 грн., в т.ч. за 4 квартал 2018 року на загальну суму 201 161,40 грн та п..198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1 п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ - 1 013 597,65 грн., в тому числі грудень 2018 - 1 013 597,65 грн

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 22.01.2020 №0000690502 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 1013597,65 грн. за основним платежем та на 253399,40 грн. за штрафними санкціями;

-від 22.01.2020 №0000680502 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 201 161,40 грн. за основним платежем та на 50 290,35 грн. за штрафними санкціями;

-від 22.01.2020 №0000670502 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 року №№0000690502, 0000680502, 0000670502 є предметом оскарження у даній справі.

Вказані у акті перевірки порушення вимог податкового законодавства стосуються взаємовідносин ППФ Будремсервіс з ТОВ Олд Трейд та ТОВ Мастіг і полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались.

Такий висновок зроблено на підставі даних з інформаційних систем податкового органу та даних з архіву електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДФС України (Єдиний реєстр податкових накладних. Інформація полягає у тому, що ТОВ Мастіг не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). В той же час ППФ Будремсервіс на підтвердження договору з ТОВ Олд Трейд про постачання будівельних товарів не представило наступні документи: довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, документи, що підтверджують замовлення вищезазначених товарів (із зазначенням їх розміру, умов поставки чи виготовлення, матеріалів виробництва).

На думку відповідача, господарські операції сформовано для отримання штучної податної вигоди. Окрім того, такі господарські операції не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Щодо господарських правовідносин позивача з ТзОВ Мастіг суд зазначає таке.

Між ППФ Будремсервіс та Львівським національним університетом імені Івана Франка було укладено договір №31/05.2018 Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вул.Університетська, 1 в м.Львові від 31.05.2018.

Згідно договору замовник доручає, а Підрядник зобов`язується у відповідності до умов цього Договору виконати роботи з Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вул.Університетська, 1 в м.Львові (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.2. вказаного договору Підрядник виконує роботи власними силами та засобами. Залучення субпідрядників для виконання окремих видів робіт по даному Договору допускається лише зі згоди Замовника.

19.06.2018 ППФ Будремсервіс скерувало лист проректору ЛНУ ім.Івана Франка, в якому просили погодити залучення субпідрядних організацій для реставрації головного корпусу ЛНУ ім.Івана Франка, зокрема, ТзОВ Мастіг та отримало відповідне погодження.

ТзОВ Мастіг зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 20815282.

Основний вид економічної діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між ППФ Будремсервіс та ТзОВ Мастіг укладено договір про виконання робіт від 29.11.2018 №29/11, згідно з яким ППФ Будремсервіс - замовник, а ТОВ Мастіг - виконавець.

Згідно договору передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець в межах твердої договірної ціни зобов`язується власними і залученими силами відповідно до кошторисної документації надати Замовникові послуги по реставрації головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вул.Університетська, 1 у м.Львів.

Загальна вартість послуг згідно з договірною ціною становить 1 488 764,69 грн, у тому числі ПДВ 248 127,45 грн.

Виконавець має право залучати до надання послуг третіх осіб на умовах субпідряду.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено такі документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, розрахунки загальновиробничих витрат до актів, накладні, платіжні доручення №233 від 22.12.2018, №235 від 26.12.2018, №217 від 19.12.2018, №216 від 18.12.2018, №212 від 17.12.2018, №206 від 14.12.2018, №203 від 13.12.2018, №195 від 12.12.2018, №185 від 11.12.2018, податкову накладну №2 від 04.01.2019, податкову накладну №3 від 04.01.2019, податкову накладну №1 від 26.12.2018.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ Олд Трейд .

ТзОВ Олд Трейд зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності з присвоєнням коду ЄДРПОУ 42380618.

Основний вид економічної діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між ППФ Будремсервіс та ТзОВ Олд Трейд укладено договір поставки від 14.12.2018 № 05/12/2019, відповідно до якого ППФ Будремсервіс виступає - Покупцем , а ТзОВ Олд Трейд - Постачальником .

Згідно договору Продавець зобов`язується передати належний товар у власність Покупцеві на складі покупця або на об`єктах Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за них на умовах Договору.

Відповідно до умов договору ТзОВ Олд Трейд виписано (оформлено) для ППФ Будремсервіс податкові накладні та виписано видаткові накладні.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено такі документи: договір купівлі-продажу №05/12/19 від 14.12.2018, видаткову накладну №19 від 17.12.2018, видаткову накладну №18 від 19.12.2018, видаткову накладну №17 від 20.12.2018, видаткову накладну №16 від 18.12.2018, видаткову накладну №14 від 19.12.2018, видаткову накладну №13 від 18.12.2018, видаткову накладну №12 від 18.12.2018, видаткову накладну №11 від 20.12.2018, видаткову накладну №5 від 18.12.2018, видаткову накладну №4 від 18.12.2018, видаткову накладну №3 від 17.12.2018, акт надання послуг №29-11 від 29.11.2019, договір від 03.01.2018 №03-01 про надання послуг автотранспортом, будівельною технікою, механізмами та обладнаннями, укладений з ТзОВ Лорелея , акт надання послуг №27-12-13 від 27.12.2018, податкову накладну №10 від 11.01.2019, податкову накладну №12 від 11.01.2019, податкову накладну №30 від 11.01.2019, податкову накладну №5 від 11.01.2019, податкову накладну №21 від 11.01.2019, податкову накладну №11 від 11.01.2019, податкову накладну №6 від 11.01.2019, податкову накладну №9 від 11.01.2019, податкову накладну №29 від 11.01.2019, податкову накладну №13 від 11.01.2019, податкову накладну №10 від 11.01.2019, податкову накладну №9 від 03.01.2019, податкову накладну №7 від 02.01.2019, податкову накладну №9 від 03.01.2019, платіжне доручення №233 від 20.12.2018.

Результати вказаних операцій ППФ Будремсервіс відобразило в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Згідно з підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід":

- Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно із пунктом 198.1статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення №88), під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ППФ Будремсервіс з ТзОВ Мастіг та ТзОВ Олд Трейд . При цьому, податковий орган не заперечує, що відомості, які містяться в договорах та інших первинних документах, податкових накладних контрагентів, відповідають даним, які містяться в податковій інформації податкового органу.

Крім того, податковий орган не навів в акті доказів на спростування того, що в податкових накладних ТОВ Мастіг , ТОВ ОЛД Трейд за виконані роботи та поставлені ТМЦ, які були включені ППФ Будремсервіс в податковий кредит за грудень 2018 року, вказані всі необхідні відомості, передбачені ст.198 ПК України і ці податкові накладні підписані уповноваженою особою. Розбіжності в системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту відсутні. Податкові накладні зареєстровані, що свідчить про відсутність ризиковості у підприємства виконавця даних робіт.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/5577/15.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача можливості здійснювати господарські операції через відсутність у них основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів з огляду на таке.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо). Податковим органом не доведено неможливості виконання ТзОВ Олд Трейд та ТзОВ Мастіг наявними у них силами та засобами умов договорів з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Сумнівність господарських операцій позивача з контрагентами обґрунтовується податковим органом виключно посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу та узагальнену податкову інформацію.

З цього приводу суд зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були реально діючими підприємствами, перебували на всіх видах обліку, здавали податкову звітність та сплачували податки, що не заперечується податковим органом.

Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 року №№0000690502, 0000680502, 0000670502.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 року №№0000690502, 0000680502, 0000670502, суд дійшов висновку, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, сплачені при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.01.2020 року №№0000690502, 0000680502, 0000670502.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства фірми "Будремсервіс" (місцезнаходження: вул.Зелена, 105, м.Львів, код ЄДРПОУ: 30705875) судовий збір в сумі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 26 червня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна