Рішення

від 22.06.2020 по справі 161/3323/19

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №161/3323/19

Провадження №2-а/155/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил від Луцького міськрайонного суду Волинської області на підставі територіальної юрисдикції (підсудності).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час митного оформлення МД ІМ40ДЕ від 26 червня 2016 року №205070000/2016/032037 та митного оформлення від 12 липня 2016 року за №205070000/2016/025921 ніби було заявлено неправдиві відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, що спричинило несплату ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ до державного бюджету України митних платежів. Внаслідок чого була винесена постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України за №6271/20500/18 та накладено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 3757 (три тисячі сімсот п`ятдесят сім) гривень 92 копійки.

Вважає постанову незаконною, такою, що не відповідає вимогам закону та порушує її права.

Зазначає, що згідно з митною декларацією від 26 серпня 2016 року за №205070000/2016/032037 та від 12 липня 2016 року за №205070000/2016/025921, за якими здійснювалася перевірка правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, в графі 14 декларант/представник вказується ТОВ ГЛОРІЯ - ІМПЕКС . Товариство з обмеженою відповідальністю ГЛОРІЯ - ІМПЕКС в особі директора Галюка Олександра Миколайовича, з однієї сторони, та ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ (попередня назва підприємства ТОВ ДФ АГРО ) в особі генерального директора ОСОБА_1, уклали договір №07/16 про надання послуг по декларування та митному оформленню від 01 квітня 2016 року. На підставі цього договору, декларантом при митному оформленні МД від 26 серпня 2016 року за №205070000/2016/032037 та від 12 липня 2016 року за №205070000/2016/025921 виступали представники даної брокерської компанії.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву в якій позов підтримала повністю та просила його задовольнити, а справу слухати у її відсутності.

Представник відповідача, Волинської митниці ДФС, А. Сагаль, до суду не з`явився, однак подав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає позов ОСОБА_1 безпідставним, оскільки при розгляді справи правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій позивача в діях якої встановлено ознаки порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, а сама постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. З огляду на це, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

07 вересня 2018 року Волинською митницею ДФС від ГТУ ДФС у Волинській області листом від 06 вересня 2018 року №5114/7/03-20-14-08-10 отримано інформацію про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ (попередня назва підприємства ТОВ ДФ АГРО ), (код ЄДРПОУ 32687916), вимог законодавства України в частині перевірки правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів щодо яких проведено митне оформлення за окремими деклараціями.

Перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, за МД від 26 серпня 2016 року №305070000/2016/032037 (товар №54) та від 12 липня 2016 року №205070000/2016/025921 (товар№1) встановлено наступне.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами:

- Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі-УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 №584-VII про митний тариф із змінами та доповненнями (далі - Закон України №584-VII), що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів;

- Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі - ОПІ);

- приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації за УКТ ЗЕД.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Частиною 1 статті 69 МКУ передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань зазначених в УКТ ЗЕД.

Для юридичних цілей класифікація товарів відповідно до УКТ ЗЕД здійснюються виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів та груп, тобто відповідно до ОПІ 1, і, якщо такими текстами не передбачено інше, відповідно до положень ОПІ 2-6 УКТ ЗЕД.

Класифікація на рівні підпозиції здійснюється відповідно до ОПІ 6, тобто в першу чергу виходячи з їх найменувань і приміток до них.

Контроль правильності класифікації товару: Компресори об`ємні однороторні. Призначені для тиску хладогена та підтримання його руху в системі кондиціювання. Компресор арт.04437339/10 - 1 шт. Розміри: 150мм.х200мм., для перекачування охолоджуючої рідини по системі трактора. Робочий об`єм 7 см./куб. Потужність 1,2 кВт. Номінальний тиск 5-6 МПа, Частини до сільськогосподарського трактора марки Agrotron Х720. Торгівельна марка: DEUTZ-FAHR Виробник: SАМЕ DEUTZ-FAHR JAPAN., JP. імпортованих по МД від 26 серпня 2016 №205070000/2016/032037 та Компресори з кривошипно-шатунним механізмом, об`ємні з надлишковим робочим тиском. Продуктивністю не більш як 15 бар., та не більше як 60 м3 на годину, Арт.04437338 Компресор - 1 шт. Розміри: 350мм.х250мм., для створення тиску в системі кондиціювання трактора. Частини до сільськогосподарського трактора марки AGROFARM К430. Торговельна марка: DEUTZ-FAHR. Виробник: SАМЕ DEUTZ-FAHR JAPAN,, JP . імпортованих по МД від 12 липня 2016 №205070000/2016/025921, що перевіряються, здійснювався шляхом перевірки відповідності:

- задекларованого в МД опису (найменування, опис, визначальні характеристики) товару та його код згідно з УКТ ЗЕД;

- відомостей про товар зазначеним у матеріалах оформлення, шляхом перевірки дотримання вимог ОПІ УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗБД, відповідно до вимог статті 68 МКУ;

- заявленого опису та коду товару відомостям, наведеним у інформаційних ресурсах ДФС зокрема з використанням даних АСМО "Інспектор".

Частиною 4 статті 69 МКУ визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього, порушення правил класифікації товарів, орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Слід зазначити, що відповідно частини 8 статті 69 МКУ "висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер". На підставі вищезазначених положень статті 69 МКУ надані платником податків під час перевірки копії декларацій про відповідність та паспорт безпеки товару істотно не впливають на класифікацію товарів органами доходів і зборів.

Також статтею 336 МКУ встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, зокрема у формі проведення документальних перевірок.

Відповідно до вимог УКТЗЕД, класифікація компресорів здійснюється згідно з правилами визначеними Приміткою до Розділу ХVІ та Поясненнями до товарної позиції 8414.

У відповідності до положень Примітки 2 до Розділу ХVI до товарної позиції 8414 включаються компресори, навіть якщо вони спеціально призначені для роботи як частина конкретної машини.

Відповідно до правила 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис.

Схема роботи кондиціонера принципово не відрізняється від роботи побутового холодильника. Кондиціонер являє собою герметичну систему, в якій відбувається циркуляція фреону. Принцип роботи заснований на законі фізики, який свідчить, що при переході змовини з рідкого стану в газоподібний тепло поглинається, а при переході речовини з газоподібного стану в рідину - тепло віддається. Речовиною, яка циркулює в системі кондиціювання, в даному випадку є фреон, іменований холодагентом. Його завдання поглинати тепло в салоні трактора (комбайну), підтримуючи таким чином комфортну температуру. У газоподібному стані фреон поглинає тепло, а в рідкому виділяє. Так тепло з салону переноситься за його межі.

На підставі викладеного та з урахуванням правила 1 та 6 ОПІ, Примітки 2 (а) до Розділу VI УКТ ЗЕД, Пояснень до товарної позиції 8414 УКТ ЗЕД, класифікація компресорів, які використовуються в холодильному обладнанні (системі кондиціювання), здійснюється у товарній під позиції 8414 30 згідно УКТ ЗЕД.

Перевіркою встановлено, що товар під №54 за МД від 26.08.2016 №205070000/2016/032037 та товар №1 за МД від 12.07.2016 №205070000/2016/025921 потрібно класифікувати як компресори, які використовують в холодильному обладнанні за кодом 8414308990 згідно УКТ ЗЕД.

Згідно з вимогами частини 3 статті 295 МКУ, для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання органу доходів і зборів митної декларації на товари.

Відповідно до Закону України №584-VII, встановлена ставка ввізного мита для товарів за кодом 8414308990 згідно з УКТ ЗЕД станом на дату митного оформлення - 5%.

Проведеною перевіркою митною товару під №54 за МД від 26 серпня 2016 року №205070000/2016/032037 та товар №1 за МД від 12 липня 2016 року №205070000/2016/025921 у зв`язку з неправильною класифікацією товару встановлено порушення ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ :

- Правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до ЗУ про митний тариф України , частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується неправильної класифікації товарів;

- Пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму ввізного мита.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 1252,64 гривень в тому числі: - ввізного мита на суму 1043,87 гривень, - податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на суму 208,77 гривень.

Таким чином, внаслідок дій позивача ОСОБА_1 , яка на момент митного оформлення МД ІМ40ДЕ від 26 серпня 2016 року №205070000/2016/032037 та від 12 липня 2016 року №205070000/2016/025921 працювала на посаді директора ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ (попередня назва підприємства ТОВ ДФ АГРО ), у вказаних митних деклараціях заявлено неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, що спричинило несплату ТОВ ВФК ЗАПЧАСТИНИ до державного бюджету України митних платежів в сумі 1252,64 гривень, чим вчинено правопорушення, передбачене ст.485 Митного кодексу України.

Згідно з матеріалами справи про порушення митних правил на дату оформлення товару керівником ТОВ ДФ АГРО (попередня назва підприємства) була ОСОБА_1 , окрім того згідно гр.9 поданої до митного оформлення по яких проведено митне оформлення за МД від 26 серпня 2016 року №205070000/2016/032037 (товар№54) та від 12 липня 2016 року №205070000/2016/025921 (товар №1), відповідальною за фінансове врегулювання є ТзОВ ДФ АГРО , а тому відповідальною особою є безпосередній керівник (директор) ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи здійснюють управління діяльністю господарського товариства і відповідають за завдані ними збитки.

Водночас згідно зі ст.4 Митного кодексу України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, установлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Отже, обов`язки директора зводяться до виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а тому можна стверджувати, що директор визначається посадовою особою в розумінні Кодексом України про адміністративне правопорушення та службовою - згідно з Кримінальним кодексом та несе відповідальність за додержання підприємством законодавства України під час здійснення своєї безпосередньої діяльності.

Згідно п.7 ст.336 Митного кодексу України та ст.351 Митного кодексу України передбачають однією із форм митного контролю:проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до диспозиції ст.485 Митного кодексу є описовою та вказує на декілька варіантів поведінки, за які порушника буде притягнуто до відповідальності, визначеної у санкції даної статті. При цьому, санкція статті застосовується до всіх варіантів дій порушника, вчинених окремо, так і загалом.

Згідно з п.63 ч.1 ст.4 Митного кодексу України уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

Відповідно до ч.1 ст.29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.265 Митного кодексу України декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Відповідно до ч.1 ст.416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.3 ст.416 Митного кодексу України за вчинення правопорушень, пов`язаних з провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.418 Митного кодексу України агент з митного оформлення - це фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов`язані з пред`явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому органі доходів і зборів України.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, ОСОБА_1 , має право в даному випадку в одному позові оскаржувати рішення про визначення коду товару та постанову про порушення митних правил, оскільки вони прийняті Волинською митницею за результатами вчинених ним дій в інтересах декларанта.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з ч.1 та ч.4 ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року №684 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за №1021/27466, передбачено, що за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу 1 цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР). Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР.

Відповідно до ч.2 ст.69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.3 Розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397, контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.2 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397, посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з ч.1 ст.336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно з п.4 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Відповідно до ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно з п.п.5-6 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару. У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Відповідно до постанови в справі про порушення митних правил №6271/20500/18 від 28 листопада 2018 року винесеної на підставі проведеної перевірки митного оформлення товару під №54 за МД від 26 серпня 2016 року №20507000/2016/032037 та товар №1 за МД від 12 липня 2016 року№205070000/2016/025921 було встановлено неправильну класифікацію товару ТОВ ВФК Запчастини .

Також, ч.8 ст.69 Митного кодексу України передбачено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗБД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Митний тариф України митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно правила №1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 року № 584-VII, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до нижченаведених правил.

Відповідно до правила 3а Основних правила інтерпретації УКТ ЗЕД, що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 року № 584-VII, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД, зокрема, передбачає: забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.

В Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС від 09.06.2015 року №401, зазначено, що перший метод класифікації наводиться в Правилі 3а, відповідно до якого товарній позиції, що забезпечує найбільш конкретний опис товарів, надається перевага перед товарною позицією, що дає більш загальний опис. Недоцільно встановлювати жорсткі правила, відповідно до яких можна визначити, чи дає одна товарна позиція більш конкретний опис товару, ніж інша, але в цілому слід зазначити, що: a) товар більш конкретно характеризується за його назвою, ніж за назвою групи товарів; б) якщо товари відповідають опису, що більш чітко ідентифікує їх, то цей опис є конкретнішим ніж той, за яким ідентифікація менш повна.

Відповідно до правила 6 Основних правила інтерпретації УКТ ЗЕД, що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 року № 584-VII, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Закону України №584-VII, встановлена ставка ввізного мита для товарів за кодом 8414308990 згідно з УКТ ЗЕТ станом на дату митного оформлення - 5 відсотків.

Згідно з ч.4 ст.69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до п.3 Розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідач правомірно та обґрунтовано визначив код товару згідно з УКТ ЗЕД 8414308990.

Згідно з п.п.14, 15, 17, 19 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД. У пункті 4 Рішення Висновок зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації. Рішення реєструється та вноситься до бази даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС та до центральної бази даних ЄАІС в порядку встановленим розділом IV цього Порядку, Рішення оформлюється за допомогою програмно-інформаційного комплексу Інспектор-2006 ЄАІС за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, та реєструється відповідно до розділу IV цього Порядку. Рішення підписується посадовою особою ВМП або уповноваженою особою ПМО чи митного поста, яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа Правильність класифікації перевірено , а також керівником ВМП або ПМО, чи митного поста, чи особами, які виконують їх обов`язки, або особою, уповноваженою наказом митного органу. Рішення друкуються у двох примірниках. Один примірник ПМО чи митним постом видається або надсилається поштою декларанту або уповноваженій ним особі, другий - з відміткою декларанта або уповноваженої ним особи про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це Рішення відповідно до положень глави 4 Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції ; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з п.2 ч.1 ст.527 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення.

Тобто, постанова в справі про порушення митних правил від 28 листопада 2018 року №6271/20500/18 правомірно прийнята відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, Конституцією України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий