Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/4280/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/4280/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що зазначене у п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України виключення, у разі якого не застосовується штраф за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, має неоднозначне тлумачення як за формою, так і за змістом, а саме: не зрозуміло чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватись покупцю та/ або складатись за операціями з постачання товарів/ послуг, які звільнені від оподаткування, які оподатковуються за нульовою ставкою. Також, за твердження представника позивача, у податкових накладних, які складаються на звільнені від ПДВ постачання і постачання, які оподатковуються за нульовою ставкою, не буде бази для нарахування штрафу у будь-якому випадку. Крім того, у позовній заяві наголошено, що ТОВ Столиця-Торг вже отримувало акт камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних за 2015-2016 роки від 13.07.2018 №12463-26-15-12-06-16/39228743 з описом податкових накладних, які зареєстровано з порушенням граничного терміну реєстрації у 2016 році, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0778271206, а у зв`язку з припиненням юридичної особи Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова перевірка ТОВ Столиця-Торг з 10.10.2018 по 31.10.2018 за період з 01.10.2016 по дату завершення перевірки, у межах якої досліджено питання своєчасності реєстрації податкових накладних. На додаток, представником позивача зауважено, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки під час проведеної камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації відповідних податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Столиця-Торг за 2015-2016, за результатами чого складено акт від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743, в якому вказано про порушення ТОВ Столиця-Торг граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2016 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме: податкової накладної від 30.04.2017 №42 (дата реєстрації 16.05.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 1 день), податкової накладної від 31.05.2017 №78 (дата реєстрації 16.06.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 1 день), податкової накладної від 31.07.2017 №20 (дата реєстрації 17.08.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 2 дні).

У той же час, листом від 10.12.2018 №121038/10/26-15-12-06-14 Головним управлінням ДФС у м. Києві повідомлено ТОВ Столиця-Торг про допущення технічної помилки в акті від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743 в частині періоду своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що, просило вважати вірним період за 2017 рік замість 2015-2016 років.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206, яким, з огляду на порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, за затримку на 15 і менше календарних днів на суму 835 138,32 грн. до ТОВ Столиця-Торг застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 83 513,83 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ТОВ Столиця-Торг подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.02.2019 №7872/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних , акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з актом від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743, з урахуванням листа Головного управління ДФС у м. Києві від 10.12.2018 №121038/10/26-15-12-06-14, перевіряємий період визначено як 2017 рік, що спростовує факт проведення повторної перевірки з тих самих питань та за той самий період, про що вказано представником позивача з посиланням на акт від 13.07.2018 №12463-26-15-12-06-16/39228743. Натомість, зі змісту акту від 07.11.2018 №407/1/26-15-14-03-02/39228743, копія якого наявна у матеріалах справи, не вбачається того, що питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних було предметом перевірки у межах останньої.

Щодо змісту виявленого порушення слід зазначити наступне.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписами п. 120.1-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2019, якою від позивача витребувано копії спірних податкових накладних, представником останнього подано до суду копію податкової накладної від 30.04.2017 № 342 разом з копією квитанції про реєстрацію останньої, а також копії квитанцій від 16.06.2017 №9115700015 про реєстрацію податкової накладної від 31.05.2017 № 378 та від 17.08.2017 №9165276865 про реєстрацію податкової накладної від 31.07.2017 № 320 . Відтак, з наданих представником позивача на вимогу суду доказів не можливо встановити відповідність спірних податкових накладних, про які вказано в акті перевірки (від 30.04.2017 № 42 , від 31.05.2017 № 78 та від 31.07.2017 № 20 ), тим, що надано представником позивача до суду, з огляду на невідповідність реквізитів останніх, а саме: номеру відповідних податкових накладних. Отже, суд виходить з того, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано того, що спірні податкові накладні (від 30.04.2017 №42, від 31.05.2017 №78 та від 31.07.2017 №20) одночасно відповідають таким критеріям: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг (код ЄДРПОУ 39228743, адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок