Постанова

від 17.12.2020 по справі 640/4280/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4280/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Кобаля М.І. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Столиця-Торг за 2015-2016, за результатами чого складено акт від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743, в якому вказано про порушення ТОВ Столиця-Торг граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2016 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), а саме: податкової накладної від 30.04.2017 №42 (дата реєстрації 16.05.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 1 день), податкової накладної від 31.05.2017 №78 (дата реєстрації 16.06.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 1 день), податкової накладної від 31.07.2017 №20 (дата реєстрації 17.08.2017, порушення терміну граничного терміну реєстрації на 2 дні).

У той же час, листом від 10.12.2018 №121038/10/26-15-12-06-14 Головним управлінням ДФС у м. Києві повідомлено ТОВ Столиця-Торг про допущення технічної помилки в акті від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743 в частині періоду своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що, просило вважати вірним період за 2017 рік замість 2015-2016 років.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206, яким, з огляду на порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, за затримку на 15 і менше календарних днів на суму 835138,32 грн. до ТОВ Столиця-Торг застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 83513,83 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ТОВ Столиця-Торг подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.02.2019 №7872/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3ст. 308 КАС України).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 14.1.60 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.5 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267)

Пункт 8 Порядку № 1307 передбачає, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей188і189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.11 Порядку 5 N 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5статті 198 та пункту199.1 статті199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Порядок заповнення табличної частини податкових накладних встановлений пунктом 16 Порядку 1307.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачена статтею 120-1 Податкового Кодексу України.

Згідно пункту120-1.1статті120-1 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192та201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що не надається отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17, від 07.02.2019 у справі №808/3250/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов висновку, що з наданих представником позивача на вимогу суду доказів неможливо встановити відповідність спірних податкових накладних, про які вказано в акті перевірки (від 30.04.2017 №42, від 31.05.2017 №78 та від 31.07.2017 №20), тим, що надано представником позивача до суду, з огляду на невідповідність реквізитів останніх, а саме: номеру відповідних податкових накладних. Тобто, з наявними у матеріалах справи доказами не спростовано того, що спірні податкові накладні (від 30.04.2017 №42, від 31.05.2017 №78 та від 31.07.2017 №20) одночасно відповідають таким критеріям: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає такі висновки окружного суду передчасними, з огляду на наступне.

Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що листом від 10.12.2018 №121038/10/26-15-12-06-14 Головним управлінням ДФС у м. Києві повідомлено ТОВ Столиця-Торг про допущення технічної помилки в акті від 30.11.2018 №19746/26-15-12-06-16/39228743 в частині періоду своєчасності реєстрації податкових накладних, а також ї їх реквізитів. Зокрема, Головне управління ДФС у м. Києві просило вважати вірним податкові накладні від 30.04.2017 №342, від 31.05.2017 №378 та від 31.07.2017 №320, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, у податковій накладній від 30.04.2017 №342, яка зареєстрована із порушенням строків, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, у верхній лівій частині зазначено, що вона є зведеною, не підлягає наданню отримувачу (покупцю), тип причини "09". Тобто, складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, податкова накладна від 30.04.2017 №342 відповідає вимогам Порядку №1307 щодо заповнення податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою та мають обов`язкові реквізити, необхідні для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а тому застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення строку реєстрації такої накладної є безпідставним.

Водночас, податкові накладні від 31.05.2017 №378 від 30.04.2017 №342 одночасно не відповідають зазначеним умовам для звільнення від відповідальності за їх нереєстрацію, адже хоча й не надаються отримувачу (покупцю), але не складені за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних №378, №342 був накладений правомірно та у відповідності до вимог п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 73 відповідно до якого штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності цим Законом - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Апеляційний суд враховує, що Закон №466-ІХ не був чинним на момент прийняття податкового оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, вказаний Закон підлягає застосуванню до спірних відносин з огляду на те, що податкове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням не набуло статусу узгодженого станом на 23.05.2020.

З моменту набрання чинності Законом №466-ІХ та станом на час ухвалення даної постанови, відповідачем не надано доказів виконання вимог абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, щодо відкликання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та прийняття нового рішення про застосування до апелянта штрафу у розмірі, перерахованому згідно абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Рисовський проти України підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав.

У рішенні у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У постанові від 01.02.2020 у справі №0940/2394/18 Верховний Суд зауважив, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Відсутність перерахунку штрафу, застосованого до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206, призвело до існування спірного рішення суб`єкта владних повноважень, яке не відповідає вимогам пропорційності, а також вимозі законності станом на час ухвалення даної постанови.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача у межах спірних правовідносин та забезпечення гарантій відновлення таких права позивача, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0942121206.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що скасування вказаного податкового повідомлення-рішення не призведе до порушення балансу між публічними і приватними інтересами шляхом звільнення позивача від відповідальності, адже у такому разі відповідач не позбавлений можливості виконати вимоги пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, прийнявши нове податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкції у розмірі, передбаченому ПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини справи, відтак висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є передчасним.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Столиця-Торг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.12.2018 №0942121206 визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: