Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/4304/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/4304/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Грін Сайт Менеджмент доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Сайт Менеджмент з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019 №02472615140103.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ Грін Сайт Менеджмент отримало нерухоме майно в оренду для потреб власної господарської діяльності. При цьому, представником позивача наголошено на тому, що у будівлі є площі, які взагалі не можливо здати в суборенду (зокрема коридори, сходові марші, холи та інші підсобні приміщення), що не користуються попитом взагалі та не можуть здаватись окремо в суборенду. При здійсненні господарської діяльності з надання нерухомого майна в суборенду, має місце міграція суборендарів, приміщення потребують ремонту, під час пошуку нових орендарів відбуваються покази приміщень. Крім того, як вказано у позовній заяві, виходячи з об`єктивного процесу здійснення господарської діяльності, господарська операція не завжди супроводжується комерційним ризиком неодержання доходу, а використання приміщень у власній господарській діяльності це не лише здавання його в суборенду. На підставі викладеного, за висновками представника позивача, віднесення частини орендованих приміщень як таких, що не використані у господарській діяльності, суперечить фактичним обставинам. Також, представником позивача вказано, що при розрахунку надання TOB Грін Сайт Менеджмент нежитлових приміщень у суборенду посадові особи контролюючого органу виходили з припущення, що вся площа орендованих позивачем нежитлових об`єктів та розташованих у них приміщень є однорідною та відповідний розрахунок проводився з урахуванням того, що вартість кожного 1 кв.м кожної окремої частини приміщення та кожного окремого приміщення у будівлі, що передавалась у суборенду, має відповідати вартості оренди 1 кв.м будівлі або приміщення, у зв`язку з чим в акті перевірки відповідач дійшов до висновку про заниження ціни суборенди за перевіряємий період. Разом з тим, TOB Грін Сайт Менеджмент , як орендарем, приймались в оренду будівлі та приміщення (нежитлові, виробничі, офісні) як неподільні цілісні комплекси, за які сплачувалась орендна плата без розмежування окремо по відповідним типам залежно від їх характеристики. У суборенду передавались окремі приміщення орендованих будівель та окремі частини орендованих приміщень, що мають окремі індивідуальні ознаки, що відрізняються між собою, та фактично передані позивачем в суборенду приміщення не є ідентичними будівлям та приміщенням, які TOB Грін Сайт Менеджмент отримував у оренду від ПАТ Київський завод зварювального обладнання та АТЗТ Виробничо-торгівельна фірма Глорія на підставі договорів оренди. При порівнянні вартісних показників оренди та суборенди не співставленні умови оренди та суборенди приміщень, індивідуальні ознаки об`єктів оренди та об`єктів суборенди приміщень, наявність або відсутність однакових ознак об`єктів оренди та об`єктів суборенди приміщень, строків оренди та суборенди приміщень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, вказавши про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС у м. Києві правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на виявлені порушення вимог податкового законодавства, вказані в акті перевірки.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково вказано на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Грін Сайт Менеджмент податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, за результатами чого складено акт від 07.02.2019 №76/26-15-14-01-03/34963709, в якому вказано, зокрема, про порушення п. 189,1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 364 045,00 грн., у тому числі за січень 2017 року на суму 58 406,00 грн., за лютий 2017 року на суму 59 074,00 грн., за березень 2017 року 44 560,00 грн., за травень 2017 року на суму 43 679,00 грн., за червень 2017 року на суму 11 107,00 грн., за липень 2017 року на суму 14 994,00 грн., за серпень 2017 року на суму 11 548,00 грн., за вересень 2017 року на суму 12 982,00 грн., за жовтень 2017 року на суму 19 695,00 грн., за листопад 2017 року на суму 7 373,00 грн., за грудень 2017 року на суму 4 328,00 грн., за січень 2018 року на суму 4 777,00 грн., за лютий 2018 року на суму 4 644,00 грн., за березень 2018 року на суму 5 673,00 грн., за квітень 2018 року на суму 5 586,00 грн., за травень 2018 року на суму 6 821,00 грн., за червень 2018 року на суму 6 077,00 грн., за липень 2018 року на суму 5 642,00 грн., за серпень 2018 року на суму 7 386,00 грн., за вересень 2018 року на суму 29 692,00 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019 №02472615140103, яким ТОВ Грін Сайт Менеджмент збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 455 056,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням нараховано 364 045,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 91 011,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що між ПАТ Київський завод зварювального обладнання (скорочено ПАТ КЗЗО , орендодавець) та ТОВ Грін Сайт Менеджмент (орендар) укладено договори оренди від 25.03.2015 №02/2015 та від 25.03.2018 №25/03/2018-2, у відповідності до яких, орендодавець зобов`язується передати, а орендар - прийняти в оренду приміщення офісного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до додаткової угоди №1 до договору оренди від 25.03.2018 №25/03/2018-2 сторони погодили, що за приміщення площею 8406,50 кв.м. орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка становить 165,00 грн., крім того ПДВ 33,00 грн., а всього становить 198,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. За приміщення площею 349,3 кв.м орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка становить 70,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. Загальна сума орендної плати складає 24 451,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4075,17 грн.).

У той же час, при аналізі договорів з додатками, актів прийому-передачі послуг оренди, укладених ТОВ Грін Сайт Менеджмент з його суборендарями приміщень, розташованих у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24-Ж, та даних вищезазначених договорів оренди від 25.03.2015 №02/2015 (з додатковими угодами), від 25.03.2018 №25/03/2018-2 (з додатковими угодами), актів прийому-передачі послуг оренди, встановлена площа приміщень, що була отримана в оренду та не надана в суборенду (тобто в частина орендованих приміщень, офісного типу в суборенду не здавалась). Дана частина орендованих приміщень офісного типу не наданих в суборенду не була використана підприємством в господарській діяльності.

На підставі викладеного, контролюючим органом вказано про те, що операції з придбання послуг оренди при відсутності їх подальшої реалізації покупцям (суборенді) не були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ Грін Сайт Менеджмент , відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У силу п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У той же час, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

При цьому, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Зважаючи на вимоги наведених норм, слід зазначити про те, що у зв`язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

Натомість, прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, адже вона може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об`єктивних причин призвели до негативних фінансово-економічних наслідків. Визначальною ознакою господарської діяльності є наявність мети з отримання прибутку, а збитковість операції може бути обумовлена комерційним ризиком.

Так, представником позивача наголошено на тому, що при здійсненні господарської діяльності з надання нерухомого майна в суборенду, має місце міграція суборендарів, приміщення потребують ремонту, під час пошуку нових орендарів відбуваються покази приміщень. При цьому, представником позивача наголошено на тому, що у будівлі є площі, які взагалі не можливо здати в суборенду (зокрема коридори, сходові марші, холи та інші підсобні приміщення), що не користуються попитом взагалі та не можуть здаватись окремо в суборенду. На додаток представником позивача вказано, що товариство має право використовувати орендовану площу нерухомого майна для власних потреб.

Вказане, за висновком суду, обумовлює безпідставність висновків контролюючого органу про те, що операції з придбання послуг оренди при відсутності їх подальшої реалізації покупцям (суборенді) не були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ Грін Сайт Менеджмент , відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки останнє не підтверджується фактичними обставинами справи, з урахуванням відсутності належного підтвердження вказаного достатніми доказами з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Також, в акті перевірки контролюючим органом вказано про те, що при аналізі договору оренди від 25.03.2015 №02/2015, укладеному з ПАТ КЗЗО , договору оренди від 01.07.2015 №21/2015, укладеному з ПАТ Виробничо-торгівельна фірма Глорія , рахунків-фактур, актів прийому-передачі послуг оренди та договорів суборенди, укладеними з ТОВ АМВ , ТОВ Анімаційна студія 95 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ АВК СГ Скаєтон , встановлено, що операції з реалізації послуг суборенди фактично здійснювались за ціною, що нижче ціни придбання. Вказане, за висновками акту, свідчить про те, що база оподаткування операцій з реалізації послуг суборенди повинна бути визначена а не нижче ціни придбання даних послуг, відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

У силу пп. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Приписами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України).

Разом з цим, суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом не враховано, що позивач при орендні нежитлових приміщень сплачував орендну плату за них як за неподільні цілісні комплекси, у той час коли в суборенду третім особам передавались лише окремі частині відповідних цілісних комплексів, що, у свою чергу, вказує на не ідентичність таких послуг з оренди.

З урахуванням викладеного вбачається, що висновки контролюючого органу про реалізацію послуг суборенди за ціною, що нижче ціни придбання, також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.02.2019 №02472615140103 є таким, що прийнято без достатньої правової підстави, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 13.03.2019 №6532, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 825,84 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.02.2019 №02472615140103.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Сайт Менеджмент (код ЄДРПОУ 34963709, адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова, 24) документально підтверджені судові витрати у розмірі 6 825,84 грн. (шести тисяч восьмиста двадцяти п`яти грн. 84 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок