Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/4956/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/4956/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю С.ГРУП доГоловного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю С.ГРУП (далі також - позивач, ТОВ С.ГРУП , Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві №1062495/39170318 від 29.01.2019; зобов?язати ДФС України зареєструвати податкову накладні №23 від 28.12.2018, складену ТОВ С.ГРУП , в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкової накладної №23 від 28.12.2018 для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримав квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної. Зі змісту квитанції вбачалося, що орган ДФС дійшов висновку про відповідність податкової накладної Товариства вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку. Позивач вважає, що зупинення податкової накладної з наведеної причини не відповідала змісту Порядку №117. Разом з тим, з метою усунення сумнівів контролюючого органу щодо реальності господарських операцій, за наслідком яких була виписана податкова накладна, ТОВ С.ГРУП надіслало до органу ДФС письмові електронні повідомлення про подання пояснень по суті господарської операції разом із копіями підтверджуючих первинних документів (а саме: відскановані копії договору генерального підряду №1750/17 від 19.06.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року за формою №КБ-3, акта приймання виконаних будівельних робіт, датованого 28.12.2017, за формою №КБ-2в). Проте орган ДФС безпідставно не враховував та не проаналізував зміст наданих позивачем документів і пояснень, прийнявши необґрунтовані та незаконні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ С.ГРУП .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/4956/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву, схожі за своїм змістом. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачів навів пояснення щодо правового врегулювання спірних правовідносин. Також представник відповідача підтвердив наведені у позові обставини щодо подання платником (позивачем) на реєстрацію податкової накладної від 28.12.2018 №23, її зупинення з мотиву, що зазначений у квитанції №1, а також про надсилання платником до контролюючого органу Повідомлення №1 від 26.01.2019 з додатками (а саме: документ довільного формату 9006422447 від 26.01.2019 (Карлсберг Акт №97.pdf), документ довільного формату 9006422449 від 26.01.2019 (Договор 2.pdf), документ довільного формату 9006422446 від 26.01.2019 (Договор 1.pdf)). За результатами дослідження таких Повідомлення та документів Комісія ГУ ДФС у м. Києві дійшла висновку про відсутність певних документів -первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також розрахункових документів (а саме: графіків виконання робіт, графіків фінансування, довідки про договірну ціну за формою №КБ2в, банківських виписок з особових рахунків, що підтверджують проведення розрахунків з контрагентами-постачальниками матеріалів та розрахунків контрагента ПрАТ Карлсберг Україна з ТОВ С.ГРУП ), які б надали можливість підтвердити реальність здійснення господарської операції за якою було виписано зупинену податкову накладну.

У свою чергу позивач своїм процесуальним правом на подання до суду відповіді на відзиви суб?єктів владних повноважень не скористався. Натомість представник позивача подав до суду додаткові матеріали, серед них - роздруківки електронних квитанцій про реєстрацію інших податкових накладних, виписаних на адресу ПрАТ Карлсберг Україна в рамках договору генерального підряду №1750/17 від 19.06.2017, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ С.ГРУП (як генеральним підрядником) і ПрАТ Карлсберг Україна (як замовником) укладено договір генерального підряду №1750/17 від 19.06.2017. За умовами цього договору генерального підряду ТОВ С.ГРУП зобов?язується за завданням ПрАТ Карлсберг Україна на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи (об?єкт будівництва, визначення якого наведено у пп. 1.1.17 п. 1.1 ст. 1 цього договору) згідно із затвердженою проектною документацією (робочий проект 0927-12 ТОВ Проектний інститут Гіпробум ), кошторисною документацією та технічним завданням. Замовник зобов?язується надати генеральному підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти від підрядника закінчені роботи (об?єкт будівництва) і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.20 ст. 30, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 - 5.3 ст. 5, ст. 7 договору генерального підряду після закінчення робіт (етапу робіт) генеральний підрядник надсилає замовнику на погодження акт здачі-приймання виконаних робіт в електронному вигляді (формат АВК). За наслідками перевірки отриманого акта здачі-приймання виконаних робіт на відповідність кошторису та фактично виконаним обсягам робіт (етапу робіт) та, у випадку відсутності обґрунтованих зауважень, замовник зобов?язаний прийняти виконані роботи та підписати наданий генеральним підрядником погоджений акт здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата здійснюється в порядку та у спосіб, встановлені п. 5.3 - 5.4 ст. 5 зазначеного договору, на підставі актів виконаних робіт.

Загальна вартість (договірна ціна) робіт, що мають бути виконані за даним договором становить 28 080 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 680 000 грн.). Договірна ціна робіт (об?єкта будівництва) за цим договором, визначається у кошторисі (-сах), що оформлюються додатком 2 до даного договору. Сторони погодили, що виконання робіт за даним договором встановлюється тверда договірна ціна.

Також сторони узгодили, що строк виконання робіт (будівництва об?єкта) за цим договором передбачено графіком проведення робіт (додаток 1) в якому визначаються дата початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів), робіт, передбачених договором.

В рамках цього договору генерального підряду ТОВ С.ГРУП і ПрАТ Карлсберг Україна 28.12.2018 погодили та підписали за період грудень 2018 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за №97, всього на суму 66 758,63 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 126,44 грн.).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ С.ГРУП виписало на адресу ПрАТ Карлсберг Україна (отримувача) податкову накладну від 28.12.2018 №23 на суму 66 758,63 грн. (в т.ч. ПДВ 11 126,44 грн.), де визначено номенклатуру послуг роботи на об?єкті будівництва, згідно із затвердженою проектною документацією , код згідно з ДКПП - 41.00.

За наслідками надіслання вказаної електронної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), ТОВ С.ГРУП 15.01.2019 отримало електронну квитанцію про те, що цей документ прийнято, проте його реєстрація зупинена. Зі змісту роздруківки електронної квитанції від 15.01.2019 вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача стало наступна: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку . У зв?язку з чим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів (без наведення переліку таких документів), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.01.2019 ТОВ С.ГРУП з метою спростування висновку контролюючого органу щодо наявності підстави для зупинення податкової накладної №23 від 28.12.2018 надіслало до органу ДФС України електронне повідомлення за №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Разом з таким Повідомленням, як стверджує позивач у тексті своєї позовної заяви, платник надіслав копії відсканованих договору генерального підряду №1750/17 від 19.06.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року (за формою №КБ-3), акта приймання виконаних будівельних робіт вих. №97 від 28.12.2017 (за формою №КБ-2в). Крім того, в цьому ж Повідомленні платник навів пояснення щодо здійснюваної ним господарської діяльності та про зміст господарської операції, за наслідками якої була виписана зупинена податкова накладна.

Однак за результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві), прийняла рішення від 29.01.2019 №1062495/39170318, яким відмовило ТОВ С.ГРУП у здійсненні реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступну: ненадання платником податків копій документів - Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків

В подальшому Комісією з питань розгляду скарг, створеній при ДФС України, прийнято рішення від 11.02.2019 №8144/39170318/2 про залишення скарги ТОВ С.ГРУП на рішення регіональної комісії без задоволення, а рішення від 29.01.2019 №1062495/39170318 - без змін.

Вважаючи рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №23 протиправним, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з наступної підстави: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У взаємозв`язку з цим суд зважає на те, що за змістом п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов`язково погоджуватися Міністерством фінансів України.

Державна фіскальна служба України листом №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.

Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проаналізувавши наведені положення Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що пп. 1.6 п. 1 цих Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В ході судового розгляду цієї справи відповідачі не надали суду жодних належних і допустимих доказів того, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві взагалі приймалось рішення про віднесення ТОВ С.ГРУП до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Поряд з цим судом встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, взагалі не були погоджені та затверджені Мінфіном.

У контексті з наведеним суд бере до уваги зміст постанов Верховного Суду від 20.11.2019 №560/279/19, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 та 30.07.2019 у справі №320/6312/18, у текстах яких Касаційний суд під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної. Так, Касаційний суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні ст. 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

В силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Суд звертає увагу на те, що у квитанції від 15.01.2019 щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача не зазначено орієнтовного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданого позивачем контролюючому органу пакету документів суд вважає, що у розглядуваному випадку позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні копії підтверджуючих документів, яких було цілком достатньо для прийняття Комісією при ГУ ДФС у м. Києві рішень про реєстрацію податкової накладної позивача.

При цьому, суд критично оцінює зміст зазначеної в тексті оспорюваного рішення від 29.01.2019 №1062495/39170318 підстави для відмови у реєстрації податкової накладної - ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків . Так, з тексту наданого платником органу ДФС договору генерального підряду вбачається, що оплата етапу робіт здійснюється замовником вже після отримання підписаного сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт. Тобто, на момент виписки податкової накладної №23 (28.12.2018) у ТОВ С.ГРУП були відсутні розрахункові документи на підтвердження обставини оплати замовником відповідного етапу виконаних робіт з поважних причин.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарських операцій, на підставі яких виписано зупинену податкову накладну №23 від 28.12.2018, достатність таких документів для прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду про неправомірність дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі Критерії ризиковості, суд дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття рішення стосовно ТОВ С.ГРУП від 29.01.2019 №1062495/39170318 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №23.

Як наслідок суд погоджується із правомірністю заявлених позивачем вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень (ГУ ДФС у м. Києві).

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 28.12.2018 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання ДФС України вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 28.12.2018 №23 датою її отримання ДФС (тобто, 15.01.2019, що зафіксовано у квитанції №1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 07.03.2019 №2692, ТОВ С.ГРУП під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 3 842 грн.

Між тим, відповідно до тексту поданої позовної заяви, позивачем у межах цього спору було заявлено одну основну позовну вимогу немайнового характеру, а саме - про визнання протиправним та скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної. При цьому, інша заявлена позивачем позовна вимога зобов`язального характеру в розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу є похідною від основної.

Таким чином, при подані цієї позовної заяви до адміністративного суду позивачем зайво сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн.

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 960,50 грн.

Що стосується решти сплаченої позивачем при поданні цього позову суми коштів (1 921 грн.) в оплату судового збору, то питання щодо їх повернення може бути розглянуте судом за наслідками подання позивачем до суду окремої заяви про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі ніж передбачено законодавством (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір ).

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю С.ГРУП (ідентифікаційний код 39170318, адреса за даними ЄДР: 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 29.01.2019 №1062495/39170318 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 28.12.2018 №23, складену Товариством з обмеженою відповідальністю С.ГРУП (ідентифікаційний код 39170318), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 15.01.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С.ГРУП (ідентифікаційний код 39170318, адреса за даними ЄДР: 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С.ГРУП (ідентифікаційний код 39170318, адреса за даними ЄДР: 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок