Постанова

від 24.06.2020 по справі 520/2978/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 р.Справа № 520/2978/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., повний текст складено 17.04.20 року по справі № 520/2978/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2019 року №0090975604 в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" нараховано штрафні санкції за реєстрацію податкової накладної, яка була виписана помилково, оскільки в останній були виявлені помилки, зокрема, помилки в податковому номері покупця, у зв`язку із чим було направлено до податкового органу вірну податкову накладну №15. Враховуючи викладене вважає, що ним не було порушено граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн.

16 квітня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи. Стверджує, що на одну операцію з відвантаження було зареєстровано дві податкові накладні №14 та №15. Вірною є податкова накладна №15, а податкова накладна № 14 фактично була складена без факту здійснення господарської операції, тому вважає її аульованою. З огляду на те, що платник податків зобов`язаний зареєструвати лише одну податкову накладну на одну операцію та вищезазначені обставини, вважає податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0090975604 в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені доводи, вважає апеляційною скаргою безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні, наполягаючи законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25 листопада 2019 року на адресу ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" надійшов акт ГУ ДПС у Харківській області №461/20-40-56-04-06/41376459 від 24.10.2019 р. про результати камеральної перевірки ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригувань за травень 2018 року, серпень 2018 року, липень 2019 року (далі по тексту-Акт перевірки).

Актом, зокрема, було встановлено порушення ТОВ "ВСТ" граничних термінів реєстрації податкових накладних № 14 від 25.05.2018 та № 15 від 25.05.2018.

29 листопада 2019 року ТОВ "ВСТ" частково не погоджуючись з вищевказаним актом та викладеними в ньому фактами, користуючись, передбаченим абз. 2 п. 44.7 ст. 44 та абз. 4 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, правом платника податків подати заперечення (зауваження) до акта, складеного за результатами перевірки, в межах передбаченого законом строку, ТОВ "ВСТ" надало заперечення проти Акту перевірки.

09 грудня 2019 року за участю представника ТОВ "ВСТ" було розглянуто заперечення останнього щодо акту камеральної перевірки № 461/20-40-56-04-06/41376459 від 24.10.2019 року. Розгляд заперечення проводився за адресою 61166 м. Харків, проспект Науки, буд. 9. Представник ТОВ "ВСТ" під час розгляду заперечення надав усні пояснення щодо незгоди з вищевказаним актом та викладеними в ньому фактами.

11 грудня 2019 року Головне управління ДПС у Харківській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0090975604, яким, нарахувало ТОВ "ВСТ" штраф за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 14 від 25.05.2018 року, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.05.2019 року та № 15 від 25.05.2018, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2019 року.

18 грудня 2019 року ТОВ "ВСТ" звернулась зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року № 0090975604 ГУ ДПС у Харківській області до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 16 січня 2020 року було продовжено строк розгляду скарги ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" до 24.02.2020 року (включно).

24 лютого 2020 року рішенням Державної податкової служби України від 24 лютого 2020 року скарга ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішенні № 0090975604 від 11.12.2019 року ГУ ДПС у Харківській області залишено без змін.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 11.12.2019 року №0090975604 в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна № 14 від 25.05.2018 року була фактично зареєстрована 29.05.2019 року, тобто з перевищенням граничного строку їх реєстрації, а виправлення допущеної помилки, шляхом складання та реєстрації нової податкової накладної №15, не звільняє позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №14.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з ч.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата опрі коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної деі засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законі для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Колегія суддів вказує на те, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 25.05.2018 року ТОВ «ВСТ» , платник податку на додану вартість, здійснило відвантаження товарів на користь ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» за відповідним договором поставки на загальну сум 319 356, 00 грн, в тому числі ПДВ 53 226, 00 грн.

25.05.208 року в розумінні ч. 187.1 ст. 187 ПК України є датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг та в розумінні ч. 201.1 ст. 201 ПК України датою, на яку платник податку зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в електронній формі в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН).

29.05.2019 року по вищевказаній операції з поставки товарів на користь ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» позивач зареєстрував в ЄРПН податкову накладну №14 від 25.05.2018 року з податку на додану вартість в сумі 53 226, 00 грн.

Спірна податкова накладна №14, зареєстрована 29.05.2019 року не була прийнята контрагентом у зв`язку з наявністю помилки в індивідуальному податковому номері покупця.

03.06.2019 року ТОВ "ВСТ" з метою виправлення допущеної помилки склало та зареєструвало розрахунок коригування №7 до податкової накладної №14 від 25.05.2018 року, яким у розділі Б було зазначено зі знаком - (виведено в 0 ) відповідні показники всіх рядків податкової накладної № 14.

Вказаний розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН та прийнято контрагентом.

13.06.2019 року ТОВ "ВСТ" з метою виправлення допущеної помилки склало та зареєструвало нову податкову накладну №15 від 25.05.2018 року (на дату виникнення податкових зобов`язань) з правильним індивідуальним податковим номером покупця.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини вбачається, що податкові накладні № 14 та № 15 були складені на одну й операцію з відвантаження товарів на користь ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» за відповідним договором поставки на загальну суму 319 356, 00 грн., в тому числі ПДВ 53 226, 00 грн.

Отже, оскільки податкова накладна №14 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, колегія суддів вважає безпідставним застосування штрафу до ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 28.03.2019 року по справі №809/1420/17 та від 05.03.2019 року по справі №806/2975/16, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тобто відповідальність за порушення податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної повинна наставати за однією господарською операцією.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що помилково створена податкова накладна №14 не може тягнути за собою жодних правових наслідків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0090975604 від 11.12.2019 року в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції , суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0090975604 у вищезазначеній частині.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2019 року №0090975604 в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290,40 грн.

Частиною другою статті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО".

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 520/2978/2020 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ ТОРНАДО" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.12.2019 року № 0090975604 в частині накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №14 у розмірі 21 290, 40 грн. (двадцять одна тисяча двісті дев`яносто гривень 40 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 30.06.2020 року