Постанова

від 22.06.2020 по справі 480/3402/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 р. Справа № 480/3402/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Лан" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2020, суддя А.Б. Діска, повний текст складено 02.03.20, по справі № 480/3402/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лан"

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Лан" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 29.05.2019 № 0002421404, № 0002411404.

Рішенням Сумського окружного суду від 20.02.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначив, що господарські операції із контрагентами у період, що перевірявся податковим органом, є підтвердженими відповідними первинними документами, а певні недоліки чи помилки при їх оформленні не впливають та реальний характер операцій та не можуть бути підставою позбавлення платника податків права на формування податкових зобов`язань на їх підставі. Крім того, позивач вказував, що платник податків не несе відповідальності за дії контрагентів за відсутності своєї вини, а отже наявність кримінального провадження стосовно таких підприємств не може мати наслідком позбавлення сумлінного платника податків права формування сум, у тому числі, податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка С(Ф)Г "Лан" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Гарні забудови", ТОВ "Еверест 2017" та ТОВ "Альфа Продукт" за період з 01.05.2017 по 28.02.2018.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 287/18-28-14-04-20/31264508/4, яким зафіксовано наступні порушення: пп. а п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 71780,00 грн. за лютий 2018 року та заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 311038,00 грн., у тому числі: за грудень 2017 року - 276036,00 грн. та за лютий 2018 року - 35002,00 грн.

Позивачем на висновки акту перевірки подано заперечення від 17.05.2019, які залишено без задоволення, а акт перевірки без змін, про що позивача повідомлено листом-відповіддю № 11923/10/18-28-14-04-11 від 27.05.2019.

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002421404 від 29.05.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 71780,00 грн.; № 0002411404 від 29.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 311038,00 грн. та застосовано штраф у розмірі 77759,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржені у адміністративному порядку шляхом подання скарги від 20.06.2019 до ДФС України, яка рішенням ДФС України від 19.08.2019 № 39893/6199-99-11-04-01-25 залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Сумській області позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Так, протягом перевіряємого періоду податковим органом було встановлено, що позивач мав взаємовідносини із ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Гарні забудови", ТОВ "Еверест 2017", ТОВ "Альфа Продукт".

Досліджуючи господарські взаємовідносини Селянського (фермерського) господарства "Лан" із ТОВ "Трейдін Вектор" колегія суддів виходить з наступного.

Між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Трейдін Вектор" укладено договір № 04/05 від 04.05.2017 транспортно-експедиційних послуг з перевезення сільськогосподарських культур, виконання яких здійснюється на підставі заявок, за умовами якого вартість послуг по кожній транспортній заявці становить суму витрат і суму винагороди перевізника та встановлюється сторонами окремо по кожній з транспортних заявок виходячи з розрахунку вартості перевезення однієї тони вантажу, що за узгодженням сторін складає 400 грн. за тону перевезеного вантажу.

На підтвердження реальності господарських операцій за зазначеним договором позивачем надано податкові накладні № 3, № 4 від 31.05.2017.

Податкова накладна № 3 від 31.05.2017 складена ТОВ "Трейдін Вектор" у зв`язку із наданням транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу - кукурудзи вагою 1000 т на суму 400000 грн., податкова накладна №4 від 31.05.2017 - у зв`язку з наданням послуг по перевезенню кукурудзи вагою 250 т на суму 100000 грн., при врахована вартість послуг, зазначених у договорі, а саме 400 грн. з ПДВ за 1 т.

Втім, транспортні заявки від 21.05.2017, від 29.05.2017, на підставі яких надавались послуги, встановлюють вартість транспортно-експедиційних послуг в сумі 600 грн. з ПДВ за 1т.

За змістом п. 2.3. договору, обсяг та вартість перевезення кожної партії вантажу узгоджуються сторонами та визначаються у заявці до договору.

Однак, транспортні заявки, надані позивачем, не містять обсягу партії вантажу, який мав бути перевезений.

Крім того, відповідно до акту здачі-приймання робіт № 3 від 23.05.2017 (т. 1 а.с. 70) виконавцем надано транспортно-експедиційні послуги по перевезенню кукурудзи вагою 666,67т.

Проте, товарно-транспортні накладні № 1, 2, 3, 4, 5 від 22.05.2017 свідчать про перевезення усього 220 т.

Акт здачі-приймання робіт № 4 від 31.05.2017 (т.1 а.с.70 звор.) містить інформацію про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню кукурудзи вагою 166,67т.

Однак, товарно-транспортні накладні № 7-9 від 24.05.2017, № 10-16 від 26.05.2017 свідчать про перевезення 353 т.

Зазначена невідповідність показників у первинних документах позбавляє можливості встановити точну кількість наданих послуг та їх вартість.

Також, до транспортної заявки від 29.05.2017 не надано товарно-транспортні накладні, оскільки надані датуються лише 22-26.05.2017.

Крім того, слід звернути увагу, що податкові накладні № 3 та № 4 від 31.05.2017 неможливо пов`язати з проведеними операціями, зважаючи на вимоги п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 визначено, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Згідно з п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 на суму 400000 грн. складено 23.05.2017, платіжне доручення про сплату 400000 грн. № 104 від 23.05.2017 містить напис про проведення банком платежу 24.05.2017, у той же час податкову накладну складено лише 31.05.2017.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 на суму 100000 грн. складено 31.05.2017, проте платіжне доручення про сплату 100000 грн. №111 від 29.05.2017 містить напис про проведення банком платежу 29.05.2017, у той же час податкову накладну складено 31.05.2017.

Посилання позивача на можливі допущенні помилки в даті при складанні податкових накладних колегією суддів не приймаються, оскільки п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, визначений порядок дій платника податків у таких випадках, а саме у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

Також, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, позивачем доказів вжиття заходів щодо усунення такої розбіжності у первинних документах не надано.

Також, позивачем зазначив, що ТОВ "Трейдін Вектор" здійснювались послуги перевезення товару - кукурудзи з с. Слобода до смт. Кириківка до ВАТ "Кириківське ХПП", в рамках виконання договору поставки, відповідно до якого С(Ф)Г "Лан" зобов`язувалось поставити Українсько-американському спільному підприємству у формі ТОВ "Каіс" кукурудзу 3 класу, врожаю 2016 року в загальній кількості 1000 т. на умовах поставки EXW (франко-елеватор) ПрАТ "Кириківське ХПП".

На підтвердження зазначених операцій позивачем надано копію договору складського зберігання зерна з ВАТ "Кириківське ХПП" (т. 2 а.с. 65), що містить виправлення в даті укладання, копії складських квитанцій на зерно та карток аналізу зерна (т. 2 а.с. 69-74).

Проте, надані документи свідчать про наявність договірних відносин між С(Ф)Г "Лан" та ВАТ "Кириківське ХПП", та реалізацію С(Ф)Г "Лан" на користь ТОВ "Каіс" кукурудзи в кількості 1000 т., а надані складські квитанції підтверджують лише переоформлення зерна з Поклажодавця (С(Ф)Г "Лан") на іншого суб`єкта господарювання (ТОВ "Каіс").

Однак, документи, які підтверджують прийняття ПрАТ "Кириківське ХПП" кукурудзи від С(Ф)Г "Лан" 22, 24, 26.05.2017 не надано.

Крім того, між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ Гарні забудови укладено договір поставки № 29 від 08.06.2017 (т. 1 а.с. 88-89).

На підтвердження реальності господарських операцій за зазначеним договором позивачем надано податкову накладну № 1 від 26.06.2017, копії рахунку на оплату №31 від 14.06.2017; видаткової накладної №8 від 26.06.2017; прибуткової накладної №66 від 26.06.2017; вимог накладних на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №84 від 20.07.2017, №60 від 17.07.2017, №57 від 27.06.2017, №56 від 14.07.2017, № 162 від 10.07.2017, №153 від 20.07.2017, №150 від 01.07.2017, №151 від 30.06.2017, №152 від 10.07.2017, №154 від 15.07.2017; №149 від 10.10.2017, №147 від 08.07.2017, №146 від 30.06.2017, №14 від 08.06.2018, №11 від 10.05.2018, №10 від 25.04.2018; Актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за червень 2017 р., липень 2017 р., жовтень 2017 р., квітень 2018 р., травень 2018 р., червень 2018 р.; Картка рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за травень 2017 р. - лютий 2018 р.; Картка рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" за червень 2017 р. - липень 2018 р. (т. 1 а.с. 91-105).

За умовами укладеного між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ Гарні забудови договору поставки найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТу ТУ та засвідчуватися сертифікатом якості заводів-виробників товару або паспортом якості товару.

Поставки товару здійснюються на умовах, визначених в специфікації. Покупець зобов`язаний надати постачальнику транспортну інструкцію за три календарних дні до початку відвантаження відповідно до термінів, зазначених в додатку до цього договору. В транспортній інструкції зазначається отримувач, станція призначення, назва товару, номер вагону, кількість тон, дата відвантаження вагону.

Однак, специфікації, транспортні інструкції та сертифікати якості товару позивачем не надано.

Також, позивачем не надано доказів щодо обставин переміщення та доставки товару, умов переходу права власності, передачі, що унеможливлює підтвердження фактичного виконання зобов`язань та реальності господарських операцій.

Також, між ТОВ "Альфа Продакт" та С(Ф)Г "Лан" укладено договір поставки № 20170106/5 від 01.05.2017.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії видаткових накладних №РН-0000040 від 23.05.2017 і №РН-0000042 від 25.05.2017 (т.1 а.с.76), прибуткових накладних №51 від 23.05.2017 і №52 від 25.05.2017 (т.1 а.с.77), накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №45 від 23.05.2017 і №46 від 25.05.2017 (т.1 а.с.78), акту №1 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2017 року (т.1 а.с.79), оборотно-сальдової відомість по рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" за травень 2017 року, Картки рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" за травень 2017 року (т.1 а.с.80), Картки рахунку 231 "Виробництво" за травень 2017 року, Оборотно-сальдової відомість по рахунку 231 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за травень 2017 року (т.1 а.с.81).

Оплата товару позивачем підтверджувалась рахунками-фактурами № СФ-0000166, № СФ-0000167 від 23.05.2017, платіжними дорученнями № 105 від 24.05.2017 в сумі 500900 грн., № 106 від 25.05.2017.

ТОВ "Альфа Продукт" видано С(Ф)Г "Лан" податкові накладні № 8 від 23.05.2017, № 10 від 25.05.2017.

За умовами п. 1.2, 4.1 договору поставки № 20170106/5 від 01.05.2017 найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору, поставки товару здійснювати на умовах, визначених в специфікації.

Так, відповідно до наданої специфікації № 1 до договору умовами поставки товару є EXM самовивіз.

За поясненнями представника місце відвантаження узгоджувалось в телефонному режимі керівником С(Ф)Г "Лан", товар забирав водій ТОВ "Суми-транс" у м. Дубно, на підтвердження чого надав копію Договору-заявки № 23/05/17 від 23.05.2017 та акта надання послуг № 230 від 29.05.2017.

Однак, договір-заявка № 23/05/17 від 23.05.2017 не підтверджує здійснення перевезення мінеральних добрив саме за договором поставки з ТОВ "Альфа Продукт", ні договір поставки № 20170106/5 від 01.05.2017, ні специфікація до останнього не містить адресу, з якої має відбуватися поставка товару.

Товарно-транспортні накладні містять юридичну адресу вантажовідправника: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд.7/17 перший поверх офіс 7/1, проте відсутні пункт навантаження та пункт розвантаження, посилання на довіреності, відсутня особа, яка відпустила товар, відсутня особа водія-експедитора та відсутня особа, яка прийняла товар з боку С(Ф)Г "Лан", не зазначена вага товару, його вартість, хто здійснював вантажно-розвантажувальні роботи.

Зі специфікації до договору поставки встановлено, що ТОВ "Альфа Продукт" мало поставити товар у значних обсягах, в той же час, згідно інформаційних баз даних ДФС України, кількість працівників у ІІ кварталі 2017 року - звіт не подано, основні засоби - 0 тис. грн., вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

При цьому, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що недоліки у товарно-транспортних накладних та відсутність сертифікатів якості не можуть впливати на право позивача на формування податкового кредиту, тим більше за умови наявності податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У той же час, слід враховувати, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Крім того, при дослідженні реальності господарських відносин позивача із вказаними контрагентами слід враховувати наступні обставини.

Так, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2017 у справі № 761/42158/17 слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017100100000090 від 09.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи повторно створили (придбали) суб`єкти підприємницької діяльності, серед яких є ТОВ "Альфа Продакт", з метою прикриття незаконної діяльності та в подальшому використовуючи реквізити вказаних суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності через підприємства з ознаками "транзитності". В ході досудового розслідування проведено допити керівників наступних підприємств, у тому числі ТОВ "Альфа Продукт" - ОСОБА_1 , які повідомили, що відношення до фінансово - господарської діяльності зазначених підприємств не мають.

Окрім того, судовим розглядом встановлено, що укладені С(Ф)Г "Лан" з ТОВ "Трейдін Вектор" та ТОВ "Гарні забудови" договори підписані зі сторони контрагентів позивача директором зазначених підприємств ОСОБА_2 .

Так, відповідно до ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 у справі № 592/14212/18 було підтверджено наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. При цьому, встановлено, що особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, за пособництва ОСОБА_2 перереєструвавши ТОВ "Трейдін Вектор" і ТОВ "Гарні Забудови" з метою прикриття незаконної діяльності, не здійснюючи при цьому фактично господарської (підприємницької) діяльності, отримали можливість складати і складали фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи, що не відповідають дійсності, для сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків. Перереєстрація особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, ТОВ "Трейдін Вектор" і ТОВ "Гарні Забудови" на підставну особу - ОСОБА_2 була здійснена з метою уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, уникнення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки.

Посилання позивача на те, що зазначеною ухвалою суду встановлено лише факт наявності певних ознак фіктивного підприємництва з боку контрагентів позивача, проте факт наявності ознак такого злочину з боку позивача взагалі не встановлювався, а також не досліджувалися будь-які фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ "Трейдін Вектор" і ТОВ "Гарні Забудови" є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції з ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Гарні забудови", ТОВ "Альфа Продукт" не можуть бути легалізовані навіть у разі формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що підписані від імені посадових осіб фіктивного підприємства документи не можуть бути підставою для формування платниками податків своїх даних податкового обліку за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання послуг та поставки товарів; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право платника на їх формування.

Таким чином, колегія суддів вказує, що у даному випадку С(Ф)Г "Лан" взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 по справі № 804/7585/17, від 21.05.2019 по справі № 810/2264/17 (№ К/9901/49208/18).

З огляду на викладене, господарські операції між позивачем та ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Гарні забудови", ТОВ "Альфа Продукт" не підтверджують фактичний рух активів, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Крім того, між С(Ф)Г "Лан" (Первісний кредитор) та ТОВ "Еверест 2017" (Новий кредитор) укладено договори про відступлення права вимоги: №2 від 05.10.2017 за договором поставки нафтопродуктів №17/05/29 від 29.05.2017, укладеним між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Укрбудопт" (т.1 а.с.106); №5 від 10.10.2017 щодо відступлення права вимоги за договором транспортно-експедиційних послуг №04/05 від 04.05.2017, укладеним між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Трейдін Вектор" (т.1 а.с.119); №4 від 05.10.2017 щодо відступлення права вимоги за Договором-заявкою №23/05/17 від 23.05.2017, укладеним між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Суми Транс" (т.1 а.с.122); №3 від 05.10.2017 за договором купівлі-продажу №08/06/17 від 08.06.2017, укладеним між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Укрбудопт" (т.1 а.с.128).

За умовами зазначених однотипних договорів первісний кредитор С(Ф)Г "Лан" передає, а новий кредитор ТОВ "Еверест 2017" приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за вищевказаними договорами, укладеними між С(Ф)Г "Лан" та боржниками за Основним договором - ТОВ "Укрбудопт", ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Суми Транс". За передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору кошти: за договором №2 від 05.10.2017 у сумі 300002,4 грн., за договором №5 від 10.10.2017 - 100000 грн., за договором №4 від 05.10.2017 - 103500 грн., за договором №3 від 05.10.2017 - 228960 грн.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надано податкові накладні ТОВ "Еверест 2017": № 1 від 01.02.2018 (найменування товарів/послуг - дизельне паливо), № 3 від 30.01.2018 (найменування товарів/послуг - транспортно-експедиційні послуги по перевезенню автомобільним транспортом), № 2 від 30.01.2018 (найменування товарів/послуг - транспортні послуги по перевезенню вантажу).

При цьому, податкова накладна № 1 від 24.01.2018 на суму 179784,42 грн. щодо придбання металопрокату суду позивачем не надано.

Інших первинних документів на виконання даних договорів про відступлення права вимоги позивачем не надано.

Втім надані документи, які свідчать про виконання Основних договорів, право вимоги за якими передано ТОВ "Еверест 2017", задовго до укладання договорів про відступлення права вимоги (т. 1 а.с. 107-136), та за наявності яких слід вказати, що виконавши договори, ТОВ "Укрбудопт", ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Суми Транс" не могли бути боржниками і у С(Ф)Г "Лан" були відсутні підстави для укладання договорів відступлення права вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що зміст таких правочинів, укладених із ТОВ "Еверест 2017", не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків.

Також, 20.12.2017 між С(Ф)Г "Лан" (Замовник) та ТОВ "Еверест 2017" (Перевізник) укладено договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 10.

На підтвердження реальності господарської операції за даним договором надано договір поставки №40/12/2017-С від 21.12.2017, укладений між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Глобинський переробний завод", видаткову накладну № 28 від 26.12.2017 (т. 2 а.с. 33-35, 38), акт здачі-прийняття робіт № ЕВ-0000015 від 27.12.2017 на 18380,15 грн.; податкову накладну № 4 від 27.12.2017 на 18380,15 грн.; платіжне доручення № 10 від 25.01.2018 на 18380,15 грн.

Умовами зазначеного договору визначено, що обсяг вантажів, строки, місце завантаження та розвантаження, умови маркування, пакування та перевезення обумовлюються цим договором та додатками до нього, сторони підписують заявку, що є додатком до договору.

У ході судового розгляду встановлено, що заявка не складалась, такою заявкою є рахунок-фактура, відповідно до якої ТОВ "Еверест 2017" мала бути перевезена соя в кількості 36,76 т., однак рахунок-фактура № ЕВ-0000043 від 27.12.2017 не містить посилання на договір та складений після складання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної № 24 від 26.12.2017 (т. 1 а.с. 138), що унеможливлює пов`язати вказані товарно-транспортні накладні з іншими первинними документами з метою підтвердження реальності господарської операції.

Також, до податкового кредиту позивачем віднесено суму податку за придбання у ТОВ "Еверест 2017" швелерів та балок на суму 55028,28 грн. та 178215,14 грн.

На підтвердження зазначених операцій позивачем надано видаткову накладну № ЕВ-0000017 від 29.09.2017 на суму 55028,28 грн.; податкову накладну № 15 від 29.09.2017 на суму 55028,28 грн.; видаткову накладну № ЕВ-0000016 від 29.09.2017 на суму 178215,14 грн.; податкову накладну № 16 від 29.09.2017 на суму 178215,14 грн.; прибуткові накладні № 147-148 від 29.09.2017; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 155-156 від 29.09.2017 (т. 1 а.с. 139-146).

Втім, колегія суддів звертає увагу на відсутність письмового договору щодо придбання швелерів та балок між С(Ф)Г "Лан" та ТОВ "Еверест 2017", значний обсяг та вагу таких товарів, відсутність пояснень щодо транспортування товару, використання його у господарській діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що надані позивачем договори та інші первинні документи у повній мірі не відображають суть господарських операцій, що відбулись між С(Ф)Г "Лан" та його контрагентами, та не підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейдін Вектор", ТОВ "Гарні забудови", ТОВ "Еверест 2017", ТОВ "Альфа Продакт".

На підставі наведеного колегія суддів доходить висновку щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Сумській області від 29.05.2019 № 0002421404, № 0002411404.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лан" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 по справі № 480/3402/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 30.06.20.