Ухвала

від 30.06.2020 по справі 420/1407/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1407/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.

розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕХМОРПОРТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2018 року №№ 0053561407, 0053901407,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року адміністративний позов Товариства зо обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головним управлінням ДФС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України та подана з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області було залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказаною ухвалою, апеляційним судом зокрема, було відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав необґрунтованості.

23.06.2020 року через канцелярію суду за вхід. № 12559/20 апелянтом надано аналогічну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи апелянта, судова колегія вважає наявними підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку, зокрема виконавши вимогу про надання документу про сплату судового збору.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі №420/1407/19 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

При вирішенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження судова колегія надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення ним регулярних та послідовних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду по справі №810/2549/18 від 25.02.2020 року.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання поважними наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження тих самих обставин пропуску такого строку, у визнанні поважними яких було відмовлено ухвалою суду від 09.06.2020 року.

Апелянтом не надано жодного доказу та не наведено жодної обґрунтованої обставини на спростування доводів, викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а отже недоліки, встановлені ухвалою від 09.06.2020 року, апелянтом у визначений строк не усунуто.

При цьому, судова колегія також враховує, що апелянтом досі так і не сплачено судовий збір при повторному зверненні з апеляційної скаргою.

Заяв/клопотань щодо продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги до суду не надано.

Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 295, 299, 321, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕХМОРПОРТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2018 року №№ 0053561407, 0053901407.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Осіпов Ю.В.