Рішення

від 19.06.2020 по справі 942/1735/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.06.2020

ЄУ № 942/1735/19

Провадження №2/942/237/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтенко О.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовною заявою керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області, Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Луганській області, Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам, у розмірі 17425,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що постановами Новопсковського районного суду Луганської області у справі про адміністративне правопорушення у справах №420/2065/18, №420/2064/18, 420/2066/18 відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП.

З матеріалів вказаних справ вбачається, що 21.11.2018 року о 10 год. 00 хв. на річці Біла с. Новобіла Новопсковського району Луганської області ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в порушення ст. 27, 52, 63 Закону України Про тваринний світ , ст. 52 Закону України Про рибне господарство , п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, здійснював незаконний лов водних біоресурсів - риби: плітки 195 шт., ляща 5 шт., з використанням забороненого знаряддя лову - сітками в кількості 1 шт., виготовленої із сіткоснастевого матеріалу кустарним методом, чим вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Згідно розрахунку матеріального збитку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями заподіяли шкоду у розмірі 17425,00 грн., яку відповідачами добровільно не відшкодовано.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 13.04.2020 року.

10.03.2020 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач позовні вимоги не визнав повністю та вважав, що у задоволенні позову слід відмовити, посилаючись на те, що на момент ухвалення постанови про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КУпАП (17.12.2018) на території Луганської області діяв військовий стан, у зв`язку з чим він помилково вважав, що подавши апеляційну скаргу на дану постанову у нього можуть виникнути проблеми з силовими органами, зокрема державною прикордонною службою України, оскільки 21.11.2018 року під час складання адміністративного матеріалу представники даного правоохоронного органу погрожували зброєю. Лише 21.02.2020 року після отримання ухвали Новопсковського районного суду Луганської області про відкриття провадження по даній цивільній справі відповідач звернувся за фаховою правовою допомогою та 10.03.2020 року подав апеляційну скаргу на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 17.12.2018 року у справі №420/2066/18.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 вважає, що ніякої шкоди державі не завдавав, оскільки не здійснював незаконного лову риби. Так, 20.11.2018 року до нього зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що на річці Біла в с. Новобіла він виявив сітку для незаконного лову риби. Оскільки ОСОБА_2 є законослухняним громадянином з активною життєвою позицією, тому вирішив зняти та знищити вказану риболовну сітку. З цією метою 21.11.2018 року ОСОБА_2 взяв з дому сокиру, та разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направилися до річки Біла с. Новобіла на те місце, де ОСОБА_4 виявив риболовну сітку. Після чого ОСОБА_5 розпочав вирубувати лунку за допомогою сокири, однак його зупинили працівники Державної прикордонної служби України, які звинуватили у незаконному вилові риби, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 взагалі знаходилися на березі річки. Під погрозами табельної зброї останні примушували відповідачів витягувати вказану риболовну сітку з річки для здійснення фото фіксації та документування зазначених обставин з метою незаконного притягнення до адміністративної відповідальності. Після відмови відповідачів від здійснення вказаних дій, працівники ДПС України викликали на місце події Рибоохоронний патруль, які зняли риболовну сітку з річки та склали адміністративні протоколи.

Відповідач ОСОБА_2 вважає, що окрім постанови про адміністративне правопорушення, яка на даний час оскаржується в апеляційному порядку, будь-яких доказів наявності його вини у заподіяні шкоди держави - матеріали справи не містять.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив суд відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

10.03.2020 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також подали відзиви на позовну заяву, в яких просили суд відмовити у задоволенні позову з аналогічних підстав.

У відповіді на відзив на позовну заяву виконувач обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури зазначив, що твердження відповідача, що на момент ухвалення постанови по справі про адміністративне правопорушення на території Луганської області діяв воєнний стан, у зв`язку з чим відповідачем зазначено, що він помилково вважав, що подавши апеляційну скаргу у останнього можуть виникнути проблеми з силовими органами, не заслуговують на увагу, оскільки введення воєнного стану в Україні від 26.12.2018 року не обмежувало питання оскарження рішень судів. Зазначає, що вина ОСОБА_2 підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення №000413 від 21.11.2018 року, описом-оцінкою знарядь добування, транспортних засобів, обладнань та предметів, незаконно добутих видних біоресурсів та документів, які вилучені згідно протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження відповідача, що невжиття Управлінням Державного агентства рибного господарства у Луганській області та Новобілянською сільською радою заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, зокрема відсутність наміру реалізувати свої права в частині стягнення заподіяної шкоди, не є доказом здійснення або неналежного здійснення вказаними органами відповідних повноважень, є необґрунтованими.

Аналогічні відповіді виконувач обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури надав на відзиви ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.04.2020 року підготовче судове засідання відкладено до 12.05.2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду 10.06.2020 року.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові та у відповідях, викладених у відзивах на позов. Зазначив, що постанови Новопсковського районного суду Луганської області у справі №420/2064/18 від 27.18.2018 року, №420/2065/18 від 27.12.2018 року, №420/2066/18 від 17.12.2018 року набрали законної сили.

Відповідач позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю, надали пояснення згідно обставин, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 підтримав доводи відповідача, зазначив, що постановою Луганського апеляційного суду від 10.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 17.12.2018 року щодо ОСОБА_2 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 с. 85 КУпАП.

Представники Управління державного агентства рибного господарства у Луганській області та Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області в судове засідання не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000413 від 21.11.2018 року, складеного Управлінням державного агентства рибного господарства у Луганській області, 21.11.2018 року о 10 год. 00 хв. на річці Біла с. Новобіла Новопсковського району Луганської області ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , здійснював незаконний лов водних біоресурсів - риби: плітки 195 шт., ляща 5 шт. забороненим знаряддям лову сітка в кількості 1 шт., виготовленої із сіткоснастевого матеріалу кустарним методом, загальна вага риби - 3,575 кг.

21.11.2018 року аналогічні протоколи про адміністративне правопорушення за №000416, №000417 складені щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

З опису-оцінки знарядь добування, транспортних засобів, обладнань та предметів, незаконно добутих водних біоресурсів та документів, які вилучені згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000413 від 21.11.2018 року вбачається, що у ОСОБА_2 вилучені сітка - заборонене знаряддя лову, сокира, мотовило зі шнуром, плітка - 195 шт., лящ - 5 шт.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно заподіяно збитків рибному господарству України на суму 17425,00 грн.

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 27.12.2018 року у справі ЄУ № 420/2065/18 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Зазначена постанова суду набрала законної сили 09.01.2019 року. Постановою Луганського апеляційного суду від 27.03.2020 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 27.12.2018 року, апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_3

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 27.12.2018 року у справі ЄУ № 420/2064/18 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Вказана постанова суду набрала законної сили 09.01.2019 року.

Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 17.12.2018 року у справі ЄУ № 420/2066/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Зазначена постанова суду набрала законної сили 29.12.2018 року. Постановою Луганського апеляційного суду від 10.04.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 17.12.2018 року щодо ОСОБА_2 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 с. 85 КУпАП відмовлено, апеляційну скаргу з додатками повернуто особі, яка її подала.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт незаконного лову риби ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується зазначеними вище постановами Новопсковського районного суду Луганської області у справах ЄУ № 420/2066/18, ЄУ № 420/2065/18, ЄУ № 420/2064/18.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України Про тваринний світ , Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та Про охорону навколишнього природного середовища .

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України Про тваринний світ об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України Про тваринний світ громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів зазначено, що добування (вилов) - це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів , посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

У відповідності до ст. 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності, підлягає за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до п.6.2 Правил любительського і спортивного рибальства шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209.

Розрахунок суми завданих збитків відповідачем проведено у відповідності до Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду Прокуратурою Луганської області був сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Таким чином, відповідачів на користь Прокуратури Луганської області підлягає стягненню судовий збір в рівних частках по 640,33 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 142, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області, Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь держави шкоду, заподіяну незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 00 коп. та зарахувати зазначену шкоду на розрахунковий рахунок Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області 33110331012233, отримувач: УК у Новопсковському районі / с. Новобіла/24062100, ЄДРПОУ 37942461, Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , МФО 899998 Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Луганської області судові витрати з оплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Прокуратури Луганської області судові витрати з оплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Прокуратури Луганської області судові витрати з оплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 33 коп.

Позивач Старобільська місцева прокуратура (вул. Монастирська, 15, м. Старобільськ, Луганська область), в інтересах: Управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гаршина, б. 27; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40868520.

Позивач Старобільська місцева прокуратура (вул. Монастирська, 15, м. Старобільськ, Луганська область), в інтересах: Новобілянська сільська рада Новопсковського району Луганської області код ЄДРПОУ 04336576, (вул. 40 років Перемоги, буд. 1, с. Новобіла, Новопсковського району Луганської області).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_5 : ОСОБА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000030 від 03.04.2014 року, адреса: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суд .

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України зазначений строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Повний текст рішення складений 19 червня 2020 року.

Головуючий суддя: А.В. Чалий