Справа № 948/223/20
Номер провадження 2/948/130/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Мотріченко О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Машівська районна державна адміністрація як орган опіки і піклування про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 30.06.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення,-
в с т а н о в и в :
у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом, з наступним уточненням позовних вимог (а.с.62,63) посилаючись на те, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка по справі доводиться їй колишньою невісткою, зареєстрована у її будинку, однак фактично не проживає у ньому з грудня 2016 р. Після виїзду з даного будинку вона не вжила жодних дій для зняття з реєстрації, а також на неодноразові усні звернення та письмове попередження, остання не реагує. Її реєстрація у будинку перешкоджає позивачці вільно розпоряджатися своєю власністю, а тому вона просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
13.04.2020р. за ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.23).
12.05.2020 р. дану справу було прийнято до свого провадження суддею Косик С.М. (а.с.38).
27.05.2020 р. від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказує на те, що вона не погоджується з наведеними позивачкою обставинами та правовими підставами позову, а тому заперечує проти їх задоволення. Зазначає, що за адресою АДРЕСА_1 разом з нею зареєстровані: її колишній чоловік ОСОБА_3 , син - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу вона змушена була переїхати до іншого місця проживання, оскільки її фактично видворили з зареєстрованого місця проживання. Крім того, у подальшому у даному будинку проживали наймачі, що перешкоджало там проживати їй з сином, а за адресою її теперішнього тимчасового проживання вона не може зареєструватися так як власники житлового приміщення заперечують проти цього. В свою чергу визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням призведе до зняття з реєстрації за вищевказаною адресою, а отже визнання її особою без місця реєстрації. У зв`язку з наведеним, відповідачка просить відмовити у заявленому ОСОБА_1 позові в повному обсязі (а.с.43).
03.06.2020 р. від позивачки по справі надійшли заперечення на відзив, в яких вона зазначила, що для неї відповідачка є зовсім сторонньою особою, в якої на даний час крім спільного прізвища немає ніякого відношення до її сім`ї. Позивачка повідомила про те, що до неї ніхто не звертався з проханням про можливість проживати у її будинку. Після розлучення з її сином будинок стояв більше року порожній. За вказаних обставин, вважає, що поданий відповідачкою відзив немає ніякого відношення до даної справи, оскільки прізвище та ініціали людей, які вказані у відзиві, це сторонні їй люди, а тому вона як власник майна вимагає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном та просить суд не приймати до відому поданий відзив на позов та задовольнити поданий нею позов у повному обсязі (а.с.48).
16.06.2020 р. від позивачки надійшла відповідь на відзив , у якій вона зазначила, що відповідачка не є членом її сім`ї і не входить до кола осіб, які постійно проживають разом з нею і ведуть спільне господарство, вона не підтримує жодних стосунків, а тому позивачка будучи власником даного житлового будинку звернулась до суду для усунення порушень її права власності (а.с.64,65).
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити з тих підстав, що відповідачка в 2016 році добровільно виселилася з належного їй будинку та з того часу не проживає в ньому, наміру проживати в будинку не висловлювала, їй ніхто в цьому не перешкоджав, в 2018 році шлюб між її сином та відповідачкою розірвано в судовому порядку та водночас остання не бажає виписатися з будинку, чим порушує її права як власника.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином та завчасно (а.с.41,80), подала заяву про розгляд справи без її участі та просила в задоволенні позову відмовити (а.с.45).
Третя особа покладається на розсуд суду (а.с.75).
Суд, заслухавши позивачку та дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що позивачка є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 21.07.2009 р., Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23762044 від 04.09.2009 р. (а.с.6,7).
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і в порядку передбачених законом.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з вимогами статей 16, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду із вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстав, передбачених законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Отже підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.
Згідно із ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 64, 156 ЖК України, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, якими є дружина наймача, їх діти і батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
За інформацією, наданою Машівською селищною радою №45 від 01.04.2010 р. ОСОБА_2 - відповідачка по справі зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.22).
Рішенням Машівського районного суду від 03.01.2018 року шлюб, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , розірвано (а.с.72) та вказаним рішенням встановлено, що подружжя ОСОБА_1 не проживають разом з 2016 року.
На підтвердження своїх доводів позивачем також надано акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 10.03.2020 р., згідно з яким комісією у складі: депутата селищної ради та сусідів та власниці будинку, було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання гр. ОСОБА_2 та було виявлено, що вона та її син ОСОБА_7 більше трьох років в даному будинку не проживають. З 2018 р. у цьому будинку проживає сім`я ОСОБА_8 (з дозволу власниці будинку). Крім цього, ОСОБА_2 підсобного господарства не веде і земельною ділянкою не користується (а.с.8).
Отже, даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що оскільки відповідачка з грудня 2016 року, тобто більше 1 року без поважних причин не проживає в належному позивачці житловому будинку, де вона зареєстрована, тим самим порушує її право на користування та розпорядження своїм майном, відповідачка не надала доказів того, що позивачка чинить їй перешкоди у проживанні у спірному житлі чи вона не могла там проживати з інших об`єктивних причин, а тому дійшов висновку, що відповідачку слід визнати такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, докази про те, що сторони звільнені від оплати судових витрат відсутні, а тому з відповідачки на користь позивачки слід стягнути сплачений останньою судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Машівська районна державна адміністрація як орган опіки і піклування про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання (згідно паспортних даних): АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 01.04.1996 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , інші відомості невідомі.
Третя особа - Машівська районна державна адміністрація як орган опіки і піклування , місце знаходження: смт Машівка, вул. Незалежності,111 Полтавська область, код ЄДРПОУ 34087751.
Повний текст Рішення складено 30.06. 2020р.
Суддя С.М.Косик
Суд | Машівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2020 |
Оприлюднено | 01.07.2020 |
Номер документу | 90097377 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Машівський районний суд Полтавської області
Косик С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні