Ухвала

від 25.06.2020 по справі 755/17083/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/17083/19

Провадження №: 1-кс/755/3016/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2020 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені №42019101040000133 від 19 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження №42019101040000133 від 19 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , як на предмет кримінального правопорушення, що визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні з метою недопущення відчуження майна.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 первинно було зареєстровано 07.02.2018 року державним реєстратором КП Гаванської сільської ради «Абсолют» за Малим приватним підприємством «КАСКАД» (код ЄДРПОУ 14258854) на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1998 року (номер договору та хто його посвідчив у реєстрі не зазначені).

Після цього, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на підставі Договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року між МПП «Каскад» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Разом з тим, згідно інформації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 16.10.2019 року №062/14-8871 (И-2019) первинна реєстрація права власності на зазначену квартиру була проведена за ОСОБА_7 на підставі довідки ЖБК «Конструктор» від 18.12.1991 року.

Далі право власності перейшло та зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 24.02.2004 року.

Вказана інформація підтверджується також протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 24.10.2019 року, яка пояснила, що отримала вказану квартиру у спадщину за заповітом її померлої тітки ОСОБА_7 ще у 2004 році. У вказаній квартирі ОСОБА_7 проживала приблизно з 1964 року до самої смерті 30.11.1998, нікому її не продавала та іншим чином не відчужувала. Після оформлення спадщини та реєстрації своїх прав на цю квартиру у міському БТІ вона у цій квартирі не проживала, певний період часу у 2007-2009 здавала її в оренду, однак з 2009 року цю квартиру фактично не відвідувала, оскільки проживає за іншою адресою.

Право власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру, крім офіційної інформації з КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», підтверджується також свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24.02.2004, виданого Сьомою київською державною нотаріальною конторою (зареєстровано у реєстрі за №2у-662), згідно якого ОСОБА_4 є спадкоємцем цієї квартири на підставі заповіту від 18.03.1994, складеного від імені ОСОБА_7 .

Таким чином, первинна реєстрація права власності на вказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за МПП «КАСКАД» здійсненна на підставі підробленого договору дарування, шляхом обману, та у подальшому незаконно перепродана ОСОБА_5 .

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження №42019101040000133 від 19 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про що внесено відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 24.10.2019 року вказана квартира була визнана речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 28.10.2019 року у справі №755/17083/19 (1-кс/755/8111/19) на вказану квартиру було накладено арешт шляхом заборони відчуження.

Однак, починаючи з березня 2020 року у вказаній квартирі з`являються сторонні особи, які користуються нею без належних правових підстав, роблять ремонт та розпоряджаються майном, що належить потерпілій.

Таким чином, накладений згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 28.10.2019 року арешт на квартиру шляхом заборони відчуження не виконує функцію, передбачену ст.170 КПК України. Подальше розпорядження та користування квартирою, яка є власністю ОСОБА_4 , може утруднити або унеможливити подальше її витребування з власності ОСОБА_5 або інших осіб.

Прокурором заявлено клопотання про розгляд даного клопотання без виклику сторін відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, оскільки існує реальна загроза відчуження майна.

З урахуванням, викладених в клопотанні обставин кримінального правопорушення та наданих матеріалів стороною кримінального провадження, яка звернулась до суду з даним клопотанням, враховуючи поряд з цим наявність ризиків, що можуть створити складнощі або унеможливити подальше витребування квартири та повернення її законному власнику, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України без повідомлення осіб, зазначених у вказаній статті з метою забезпечення арешту майна.

Прокурор не з`явився в судове засідання, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просив суд про його задоволення.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, додатки додані до клопотання, вислухавши думку прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , який підтримав клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, згідно з положенням ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до ст.98 КПК України таким критеріям відповідає майно, яке визнане у встановленому законом порядку речовим доказом.

Стороною обвинувачення доведено, що мало місце кримінальне правопорушення, зокрема, що невстановлені досудовим розслідуванням особи заволоділи квартирою АДРЕСА_1 право власності на вищезазначену квартиру перейшло до ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на підставі Договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року між МПП «Каскад» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ..

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та про необхідність накладення арешту на майно, як на предмет кримінального правопорушення, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, зокрема: шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені №42019101040000133 від 19 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: квартирою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482284180000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження та втрати майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №4.

Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: